Чому косити траву треба не всюди

4235 0
Газони в містах зазвичай займають до 50% площі всіх зелених насаджень. І щороку в травні у соцмережах виникають конфлікти щодо того, чи варто їх підстригати, косити. Екологиня ГО «Плато» Анжеліка Зозуля розповіла, на що це впливає та чи можна від цього відмовитися.
Фото умовне / Unsplash

Фото умовне / Unsplash

Мовиться насамперед про недосконалий менеджмент. Не все те, що викошують у Львові, можна назвати газонами. Якщо звернутися до нормативно-правової бази України, то в «Правилах утримання зелених насаджень» говориться про те, що газони – це штучно створений трав’яний покрив. Вони мають бути засіяні, їм потрібен необхідний догляд у вигляді підстригання, викошування, поливання, удобрення й аерації, на що не вистачає коштів із бюджету. Тому стандартним залишається тільки скошування. 

Головна проблема в тому, що у громад немає паспортів зелених насаджень через низку класичних причин: брак кадрів, ресурсів та інше. Тобто зараз почалися активні процеси, пов’язані з інвентаризацією дерев, і на них почали звертати увагу, чого не скажеш про газони. Адже немає даних, яка їхня площа, де саме вони розташовані, чи варто їх підстригати, косити, які добрива підбирати.

З цього й виникає велика проблема, бо газони можуть бути різні. Десь доцільно підтримувати гладко викошений, як-от біля оперного театру. Але є місця, де трав’яний покрив розміщений близько до автодороги  або в промисловій зоні, і там недоцільно викошувати його стільки ж разів, скільки в центральній частині міста. Немає великого руху людей, і газон виконує іншу функцію. Серед містян необхідно проводити просвітницьку діяльність, щоби вони розуміли, що газон у місті не лише для краси.

Газон це частина екосистеми, яка виконує низку важливих функцій, зокрема в контексті адаптації кліматичної зміни. Якщо ми не косимо газон, він допомагає утримувати водний баланс. Влітку часто бувають сильні зливи, за день може бути місячна норма опадів. Вся вода потрапляє в каналізаційну систему, в колектори, і ми платимо за це. Здоровий, не викошений трав’яний покрив, у якого якісна коренева система, може затримувати воду, а також очищати повітря. Якщо говорити про місцеві трав’янисті рослини, зокрема конюшину, з якої «знущаються» косарі, або ж цикорій, то вони мають дрібні ворсинки на листочках, які затримують пил біля проїжджої частини. 

Особливо шкідливим є скошування трави на початку весни. Це проблема, бо знищується популяція корисних комах-запилювачів, від яких залежить продовольча безпека, натомість збільшується кількість шкідників. Також це становить загрозу для птахів і дрібних ссавців, пов’язаних із екосистемою.

Торік, навіть попри початок повномасштабного вторгнення й зупинення багатьох проєктів, економити на скошуванні трави не стали витратили 18 млн 800 тис. грн (і це тільки на вулицях, не враховуючи парків). Взоруючись на закордонний досвід, можу сказати, що це надто багато. Наприклад, у Любліні косять лише тричі на рік.

Газони мусять повністю виконувати свою роль у місті. Кожен елемент зеленого насадження мусить бути не лише красивим, а й функціональним.

Як бути з кліщами

На гарячу лінію міста надходить дуже багато скарг про наявність кліщів на газонах. Це класичний міф! Кліщі живуть і у високій, і у низькій траві. Тому косіння ніяк не розв’яже цієї проблеми, а навіть посилить. Такі дії, навпаки, можуть спонукати популяцію кліщів до розмноження. В природному середовищі у них є вороги, і якщо регулярно косити траву, то можна негативно вплинути на біорозмаїття, знищити їх. У чагарниках живуть інші комахи і птахи, які живляться кліщами. Так відбувається саморегуляція.

Чим зазвичай косять траву на газонах

Інструменти для скошування трави бувають різні, зокрема ручні тримери, якими можна дуже легко пошкодити декоративні рослини. У нас була ситуація, коли на розі вулиць Бандери і Чупринки косарі випадково зіпсували наше вертикальне озеленення з використанням виноградної лози. Таке часто буває.

Є й газонокосарки, на яких можна коригувати рівень скошування, однак коштують вони чимало. Трав’янисті ділянки мусять бути підготовлені до такого процесу – попередньо викошені в один рівень. Якщо ж на газоні будуть залишки будівельних відходів, сміття або каміння, навіть хороша газонокосарка не впорається з роботою. Тому це виклик для підрядників.

Будь-яка косарка, що працює на викопному паливі, це додаткові викиди. В нас і без цього є проблема забруднення повітря через рух транспорту, а ми ще посилюємо її через використання косарок. Крім того, це негативний вплив на людей із алергічними реакціями. Також проблема в шумі, який виникає під час роботи газонокосарки: від 90 до 180 децибелів. Відповідно до стандартів ЄС, шумові викиди понад 55 децибелів шкідливі для людей. Якщо впродовж двох годин через вікна долинає звук таких машин, це впливає на психоемоційний стан. 

Однак тут потрібно не узагальнювати і спрощувати, а шукати вихід із кожної конкретної ситуації. Не варто відмовлятися від скошування трави на ділянках, де це справді необхідно. 

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!