Тут були сади, парки та приватні маєтки. Історія однієї з найдавніших вулиць Львова

16122 0
У 1505 році з’являється перша згадка про той напрям, як про вулицю, і називалась вона Гончарська.
Фото: Фотографії старого Львова

Фото: Фотографії старого Львова

Львів побудований так, щоб всі вулиці сходилися до центру і колись вулиця Князя Романа слугувала одною з таких червоних ниток, щоб проїхати через місто. У 1505 році з’являється перша згадка про той напрям, як про вулицю, і називалась вона Гончарська. У 18 столітті вулиця носила назву Галицького передмістя, у 1871 році – Галицька, у 1885 році – Баторія, у 1940 році – Свердлова, у 1941 році – Вермахт штрасе, у 1944 році – Ватутіна і від 1992 року вона носить назву Князя Романа на честь волинського князя Романа Мстиславовича, який 1199 року приєднав до своїх володінь Галичину. Ця вулиця одна з перших була впорядкована бруківкою, бо була магістральною.

Вид на вулицю Баторія. Фото 1912 року

Якщо говорити про 18 ст. – поч. 19 ст., коли оборонні мури зносяться і місто виходить за свої середньовічні стіни, то на цій вулиці у ті часи були сади, парки, приватні маєтки. Один з найвідоміших маєтків – Олександра Фредра, дідуся Андрея Шептицького.

Теперішня вулиця князя Романа активно забудовується у 19 ст. – поч. 20 ст. Тоді з’являється новий різновид бізнесу, коли будинки будували не для того, щоб в них жити, а для того, щоб здавати їх в найм. На Князя Романа якраз з’являються такі будівлі. Це, наприклад, там, де зараз готель Швейцарський, або ж будівля поліклініки на розі Князя Романа та Фредра.

Найбільший будинок на вулиці – це будинок Справедливості, нинішня військова кафедра НУ «Львівська політехніка». Ця будівля збудована дуже мудро. Вона мала ціль представляти велич Австро-Угорської імперії. В цій будівлі тоді були сконцентровані: поліція, слідчі органи, суд та тюрма попереднього ув’язнення. На ній зараз є меморіальна дошка про те, що там перебував Іван Франко. Щоправда, коли читаєш табличку, то складається враження, що він там був два роки, а насправді – менше двох тижнів. Його заарештували 25 грудня, а відпустили 5 січня.

Палац Справедливості, будівля Кримінального суду у Львові, тепер – корпус Політехніки фото кінця XIX ст.

Також з відомих будівель на цій вулиці – школа Франца Йосифа, на якій дуже гарні скульптури видатних діячів.

Знаковим є будинок львівського радіо, у якому зародилася «Львівська хвиля» в 30-х роках 20 століття. Там виступали відомі батяри Щепко з Тоньком. На другому поверсі будівлі була розташована одна з найвідоміших кав'ярень. Хоча ця будівля має ще одну цікаву передісторію, адже з 1912 року там був бордель. Також треба згадати будівлю Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка.

Будівля III гімназії ім. Франца Йосифа на поштівці початку XX ст.

Цією вулицею колись курсував трамвай, який повертав з площі Галицької на Князя Романа та виїжджав на вулицю Івана Франка. Сьогодні він тут не їздить, колії зняли там не так давно, років п’ятнадцять тому.

Будівля №6 на вул. Баторія, резиденція “Польського радіо” (від 1929 року). Фото 1914 року

Цікавим є те, що  провулок між вул. Князя Романа та вул. Нижанківського теж важався раніше частиною вулиці Князя Романа і там досі є трьохзначний загальноміський номер, за яким раніше надсилали листи. Адже, коли будинок будувався, він отримував номер. №500 міг бути біля №100. Натомість у 1872 році після міжнародного Конгресу поштарів вирішили, що адресація всіх будинків має бути за парними та непарними номерами, орієнтованими до центру міста. Тому поняття вулиці як такої, що з адресою, треба рахувати з 1872 року.

Будинок з констрепційним номером №449

Також на вулиці Князя Романа колись були монастир кармелітів взутих та Українська козацька церква. Церква існувала там до 18 століття. У радянський час на місці церкви зробили міські туалети.

Біля цієї церкви ховали козаків після облог Львова у 1648-1656 років. І потім, коли цю церкву зносили та ліквідовували цвинтар, то возами кістки вивозили на інші цвинтарі. Це місце можна побачити там, де скверик при вході з вулиці Кянязі Романа на вулицю Івана Франка. Там зараз стоїть пам’ятний камінь. Монастир кармелітів взутих теж знесли у 19 ст. і там побудували школу Франца Йосифа.

Розібрання давнього костелу Св. Леонарда (XVII ст.) на вулиці Баторія. Фото 1870-х років

Сьогодні вулиця князя Романа – це осередок культурної частини міста: там є бібліотеки, консерваторія, корпус  НУ «Львівська політехніка», кав’ярні. Колись, за радянських часів, там була шахова школа, хоча це вже швидше вулиця Фредра. Чемпіони світу, знані шахісти були вихідцями звідти. Зараз ця вулиця має довжину близько 400 м та з'єднує вулицю Івана Франка з площею Галицькою. 

Фото: Фотографії старого Львова, Анни Чистякової

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!