Андрій Рождественський
Андрій Рождественський
Запитуйте та заспокоюйте. Як подбати про працівників у час пандемії
Пандемія коронавірусу – це своєрідне випробування для лідерів. Демонструючи свої компетенції, а також чесноти, вони можуть попередити негативний вплив фактору вірусу на працівників.
Hero Image

21 липня 2020, 21:07

Пандемія коронавірусу, яка охопила усю планету, часто призводить до страху. Люди бояться за своє життя, благополуччя, ймовірність втратити роботу. У такі часи ми спостерігаємо два типи поведінки. Ми або падаємо духом – стаємо пасивними та пригніченими, або ж навпаки, наша активність та прагнення зростають. Виконавчий директор Центру лідерства УКУ, викладач LvBS Андрій Рождественський розповідає про психічне здоров’я працівників та роль лідера у часи пандемії.

Часто стрес переживають не тільки ті, для кого Covid-19 став джерелом паніки, виснаження та депресії, а й люди, для кого сьогоднішні обставини активували мотиватор і вони почали докладати більше зусиль. Такі працівники можуть пережити ефект вигорання.

Читайте також: Ми всі в одному човні або Як бізнесу зробити прорив у часи кризи

Часто керівники вважають, що не повинні нести відповідальність за психічне здоров’я працівників. Та останні дослідження CIPD (Асоціація професіоналів в галузі управління персоналом. Штаб-квартира знаходиться в Уїмблдоні, Лондон, Англія.Ред) .доводять протилежне. Так, перше місце у рейтингу причин, що зумовлюють виникнення проблем із психічним здоров’ям працівників, займає перевантаження. Далі – різні стилі управління керівника.

У відсотковому відображенні цей рейтинг виглядає наступним чином:

  • Перевантаження – 60%
  • Стиль лідерства – 41%
  • Позаробочий фактор – взаємовідносини поза роботою – 27%
  • Відносини в колективі – 26%
  • Позаробочий фактор – особисті проблеми зі здоров’ям – 24%
  • Тиск цілей і дедлайнів – 4%.

Оскільки проблеми із психічним здоров’ям неабияк відображаються на роботі працівників, лідерам необхідно визначати їх, щоб нейтралізувати. Бо інакше це матиме негативний вплив на роботу та ефективність і працівників, і усієї організації загалом:

  • Проблеми із психічним здоров’ям є однією з найчастіших причин відсутності на робочому місці.
  • Призводить до збільшення плинності кадрів, зниженню залученості і високому «presenteeism» (ситуація, при якій працівник проводить на робочому місці більше часу, ніж це необхідно або обумовленне умовами трудової угодиРед.).

Для прикладу, у 2018-2019 роках у Великій Британії проблеми із психічним здоров’ям були найбільш поширеним видом захворювань, пов’язаних із роботою: на це припадало 44% усіх захворювань. За підрахунками, через це в середньому працівники були відсутні на робочому місці – 21,2 дня на рік, втрати у грошовому еквіваленті – від 33 до 42 млрд фунтів стерлінгів.

Читайте також: Чому зараз важливо вчитися в Uber, Booking та Ikea

Повертаючись до Covid-19, то зараз відчуття добробуту (що за природою є суб’єктивним) зменшується, а разом із цим падає залученість персоналу, спостерігається не дотримання дедлайнів, не виконання в повному обсязі завдання. Порушується work/life balance – дисгармонія роботи та особистого життя.

За цих умов лідерам важливо використовувати відповідний стиль лідерства. Зокрема, якщо говорити про класичну кризову ситуацію, то потрібно розуміти, що люди потрапляють в гормональний стан страху, стресу, паніки. І тоді жорстке управління може мати сенс. Проте усе залежить від викликів, бо часто вони є складними, тому потребують мультидисциплінарних рішень.

Тож, коли ситуація є критичною і потребує швидких рішень, то лідери повинні так само швидко реагувати. Та коли проблема опосередкована, то цілком достатньо класичного менеджменту (планування, делегування, чітке встановлення цілей, контроль, аналіз, зворотній зв’язок).

Пандемія коронавірусу – це своєрідне випробування для лідерів. Демонструючи свої компетенції, а також чесноти, вони можуть попередити негативний вплив фактору вірусу на працівників.

Лідер – як наставник, його роль у психічній підтримці працівників є колосальною. Він може справедливо розподілити робоче навантаження, є добрим прикладом для наслідування, розпізнає тривожні знаки, спілкується про здоров’я зі своїми працівниками та заохочує їх до відпочинку.

Простими запитаннями: «Як ти?», «Як себе почуваєш?», «Яка підтримка тобі потрібна?», «Що тобі потрібно від мене зараз?» чи «З якими проблемами ти зараз стикаєшся?», лідери можуть допомогти підлеглим, підтримати їх.

Пам’ятаймо, що сьогодні, коли постійні зміни та непевність увійшли у наше щоденне життя, критично важливо зберегти власне психічне здоров’я та працівників.

Читайте також: П'ять міфів такої модної нині цифровізації

Тож частіше розмовляйте з ними про здоров’я, уникайте припущень, зберігайте конфіденційність, запитуйте та заспокоюйте.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Твоє місто спільно з Львівською бізнес-школою УКУ реалізовують проект «Підтримка українського бізнесу в час кризи», який виконується в рамках Проекту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
"Українці навчилися створювати це ідеально". Хто витягує країну, поки стара система тріщить по швах
Україну рятують люди, які вирішили не чекати — і збудували мережі, що виявилися міцнішими за будь-яку вертикаль влади. Як їм це вдалося і чому це досі не змінює країну на системному рівні?
Hero Image

29 травня 2026, 16:30

"Сьогодні я вже не стільки вірю в лідерів, скільки вірю в команди і взаємодію" — цією цитатою греко-католицького єпископа з MBA-дипломом модератор Тарас Яценко, СЕО медіахабу "Твоє місто", відкрив третю панель Весняного ділового форуму — 2026, який зібрав майже 500 учасників у LEM Station. Організатор форуму Володимир Глащенков одразу задав тон: "Мета цієї дискусії – поговорити не про гроші чи сухі бізнес-показники, а про невимірні речі – суспільну поведінку, інституції та те, якою може бути Україна". Як об'єднання конкурентів виростило ІТ-індустрію майже у 18 разів? Чому благодійні фонди купують летальну зброю і вважають це нормою? Як сімейні бізнеси за ніч збирають мільйони? І що робити з українським синдромом "все пропало"? Феномен Дубровника та дружня конкуренція...
Війна
Реформа чи руїна. Як врятувати держпідприємства від управлінського краху
Сьогодні 10 найбільших державних компаній України демонструють приголомшливі цифри – понад 57 мільярдів гривень збитків лише за 2024 рік. Безсумнівно, на ці показники суттєво вплинула війна, адже серед них – "Укренерго", Одеський порт та інші компанії, які безпосередньо потерпають від російської агресії. Проте виникає логічне запитання: чи є ці фінансові діри лише наслідком обстрілів, чи ми маємо справу з глибокою управлінською кризою? Щоб розібратися в цьому, медіахаб "Твоє місто" разом із StateWatch провели публічну дискусію в Українському кризовому медіа-центрі. Говорили про те, як наглядові ради впливають на прибутковість держпідприємств, про захист від політичного тиску та впровадження бізнес-підходів у державному секторі.
Ілюстративне фото, створене за допомогою АІ

28 травня 2026, 10:05

Що показала перевірка прозорості стратегічних компаній Першим кроком до оздоровлення будь-якої системи є прозорість. Із січня 2025 року Верховна Рада скасувала норму, яка дозволяла державним підприємствам не публікувати свою фінансову звітність, зобов'язавши їх відкрити дані за 2022–2024 роки. Аналітики центру StateWatch використали цей законодавчий важіль, щоб перевірити 12 ключових стратегічних підприємств у Київській та Львівській областях, які за законом не підлягають приватизації...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"