Олександра Дябіна
Олександра Дябіна
Куди піти у День закоханих, або Знаки любові на вулицях Львова
Маємо на дворі лютий, а це означає, що всі львів'яни і гості нашого міста починають підсвідомо наспівувати відомий шлягер гурту «Соколи»: «Усі ми прагнемо любові, і юні, і не молоді».
Фото: freepik
Фото: freepik

13 лютого 2026, 12:54

Львівська екскурсоводка Олександра Дябіна – про львівські історії любові, сліди яких досі можна знайти у різних місцях Львова.

14 лютого зазвичай львівський РАЦС «тріщить» від охочих одружитись, у ресторанах люди бронюють столики, магазини продають сердечка-валентинки та ведмедиків гуртом і вроздріб, квіткові крамниці пахнуть, як оранжереї, а солодке перетікає з крамниць і цукерень до львівських панянок, піднімаючи їм настрій.

Читайте також: Як Львів переживав епідемії 500 років тому і як тут винайшли вакцину від тифу

У лютому не так багато радощів і сонця, тому день святого Валентина трішки допомагає підтримати львівський бізнес та імунітет львів'ян. Отже, є про що порозважати...

Маємо у Львові нагадування про один яскравий приклад любові. В Латинський катедрі в одному з вівтарів є портрет людини, яка своїм життям засвідчила, що любов існує. Ця людина – Максиміліан Марія Кольбе. Польський священник-францисканець, святий мученик, який загинув в Освенцимі, добровільно пішовши на смерть заради незнайомої йому людини. Історія вражаюча. 10 жовтня 1982 року Папа Іван Павло ІІ зарахував Максиміліана Кольбе до лику святих. Св. Максиміліан є покровителем наркоманів, політичних в'язнів, журналістів, рухів на підтримку життя. Папа Іван Павло ІІ проголосив його «святим покровителем нашого важкого століття».

Отже, у вівтарі святого Антонія Падуанського Латинської катедри львів'яни заносять прохання до святого Максиміліана у своїх потребах. Багато хто вірить у те, що треба відвідати місця, де є мощі святого Валентина, і тоді любов і щастя вам гарантовані. Можливо, але вчені підрахували: якщо скласти всі мощі святих Валентинів у цілому світі, то вийде людей 12. Тому лише на мощі надіятись не варто, бо джерелом любові є сам Господь, а він присутній в кожній без винятку церкві, де служаться Літургії. Львів'яни – народ мудрий і це добре знає.

Читайте також: Богоявлення цілий рік, або Символи зимових свят на вулицях Львова

Раніше у Львові можна було почути вислів: «Кохаються, як Ванда і Артур». Що ж це означає? А те, що у Львові є свої вічнозакохані Данте і Беатріче – це Артур Гроттгер і Ванда Монне. Реальна історія, що трапилась у Львові якихось 150 років тому. Уявіть собі: надворі 1866 рік, розквіт «Бабці Австрії». На вулиці Лисенка, в палаці стрілецького товариства, львівська богема справляє бал, на який, певно, злетілись всі львівські Амури разом з Купідонами. Так як товариство було стрілецьке, вони колективно влучили в ціль, якою того вечора були два серця: одне – 28-річного талановитого художника Артура Гроттгера, а інше – серце 16-річної красуні Ванди Монне. Артур освідчився Ванді відразу на балу просто під час танцю і вже на другий день просив її родичів дозволити йому одружитись з Вандою. Це було кохання з першого погляду і до останнього подиху. На жаль, трагічне.

Фото: Фотографії старого Львова

Гроттгер був дуже талановитий, але бідний, і, щоб одружитись з Вандою, вирішив вирушити на заробітки в Париж. Він захворів і невдовзі помер у віці 30 років. Тільки Господь знає, що пережила в своєму серці Ванда. Яка ж потрібна мужність і сила духу, щоб через пів року після смерті коханого продати свої коштовності і частину посагу, щоб оплатити останній шлях Артура з Франції до рідного Львова! Вона поховала коханого на Личаківському кладовищі, в домовину поклала перстень і всі листи кохання. Також замовила пам'ятник відомому скульптору Парісу Філіппі, який не взяв грошей за роботу, сильно зворушений вчинком Ванди. Вона навіть самотужки виконала скульптурний портрет на пам'ятнику коханого.

В парку Тадеуша Костюшка, колишньому Ієзуїтському саду, а тепер – парку Івана Франка, Артур Гроттгер посадив дуб – як символ вічної любові до коханої Ванди. Цю парочку примарних закоханих напевно не раз і не два зустрічала під час своїх неймовірних екскурсій дослідниця і знавець Личаківського некрополя Гандзуня Гошко. З нею завжди цікаво, захоплююче і дуже безпечно – вона точно має в кишені нитку Аріадни, яка виведе вас з будь-якого закутка Личакова, і домовиться з місцевим Мінотавром, якщо потрібно.

Любов, кохання, святий Валентин, Ванда і Артур… Львів має, що вам розповісти і показати. Кохайте і будьте коханими, любіть і будьте любленими, а Львів у цьому вам буде лише сприяти, бо має в своєму повітрі таємничий інгредієнт, яким просякнуті наконечники стріл Амурів і Купідонів по всьому світу.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
Колишній цвинтар в центрі Львова, або Про давню церкву, якої вже нема, і поховання козаків
Є місця у Львові, повз які ми проходимо щодня, навіть не підозрюючи про таємниці, які вони приховують під шарами асфальту. Невеликий сквер біля перехрестя вулиць Князя Романа та Івана Франка – одне з них. Колись тут височіла церква Богоявлення Господнього, а навколо неї простягався один з найбільших цвинтарів Галицького передмістя. Історики припускають, що саме тут знайшли свій останній спочинок і козаки, які загинули під час кровопролитної облоги Львова у жовтні 1648 року. Спеціально для "Твого міста" маловідомі факти про це сакральне місце розповідає старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Бандрівський.
Hero Image

07 липня, 19:30

Святиня Галицького передмістя Богоявленська церква була однією з найшанованіших православних святинь тогочасного Львова. Найраніша письмова згадка про неї датується ще 1386 роком, коли дерев'яний храм слугував головним топографічним орієнтиром для всього Галицького передмістя. У 1444 році в безпосередньому сусідстві з православною церквою римо-католики розпочали будівництво свого монастиря кармелітів взутих...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"