Куди піти у День закоханих, або Сліди любові на вулицях Львова

1895 0
Маємо місяць лютий, а це означає, що всі львів'яни і гості нашого міста починають підсвідомо наспівувати відомий шлягер гурту «Соколи»: «Усі ми прагнемо любові, і юні, і не молодіііі».
Фото: freepik

Фото: freepik

Львівська екскурсоводка Олександра Дябіна – про львівські історії любові, сліди яких досі можна знайти у різних місцях Львова.

14 лютого львів'яни востаннє в році вітаються словами: «Христос рождається!». Цього дня люди планують події, РАЦС «тріщить» від охочих одружитись, у ресторанах бронюють столики, магазини продають сердечка-валентинки та ведмедиків гуртом і вроздріб, квіткові крамниці пахнуть, як оранжереї, а солодке перетікає з крамниць і цукерень до львівських панянок, піднімаючи їм настрій.

Читайте також: Як Львів переживав епідемії 500 років тому і як тут винайшли вакцину від тифу

У лютому не так багато радощів і сонця, тому день святого Валентина трішки допомагає підтримати львівський бізнес та імунітет львів'ян. Отже, є про що порозважати... Що ж святкуємо? Любов чи Кохання? Слова наче мають один сенс, а значення – зовсім різне. Ми щасливі, що маємо в нашій мові аж 2 слова, що описують це неймовірне почуття, не всі мови можуть тим похвалитись. Прочитала якось, що кохання – це коли ти зриваєш квітку, нюхаєш її і насолоджуєшся красою, а згодом вона в'яне. Любов – це коли її доглядаєш, не зриваючи, вона живе і квітне далі. Філософія, сенс, глибина, екзистенція...

Львів і Любов міцно пов'язані. Особливі колективні приступи любові у Львові спостерігаються періодично раз в 5 років, майже як Олімпіада: коли надходить черга виборів і кандидати починають сильно любити львів'ян, а львів'яни – кандидатів. Після оголошень ЦВК любов згасає, так завжди було і завжди буде. Проте неповторний дух Львова, як камертон в музиці, хочеш ти того чи ні, налаштовує нас на хвилю любові. Любов до ближнього – певно найвищий її прояв.

Маємо у Львові нагадування про один яскравий приклад такої любові. В Латинський катедрі в одному з вівтарів є портрет людини, яка своїм життям засвідчила, що любов існує. Ця людина – Максиміліан Марія Кольбе. Польський священник-францисканець, святий мученик, який загинув в Освенцимі, добровільно пішовши на смерть заради незнайомої йому людини. Історія вражаюча. 10 жовтня 1982 року Папа Іван Павло ІІ зарахував Максиміліана Кольбе до лику святих. Св. Максиміліан є покровителем наркоманів, політичних в'язнів, журналістів, рухів на підтримку життя. Папа Іван Павло ІІ проголосив його «святим покровителем нашого важкого століття».

Отже, у вівтарі святого Антонія Падуанського Латинської катедри львів'яни заносять прохання до святого Максиміліана у своїх потребах. Багато хто вірить у те, що треба відвідати місця, де є мощі святого Валентина, і тоді любов і щастя вам гарантовані. Можливо, але вчені підрахували: якщо скласти всі мощі святих Валентинів у цілому світі, то вийде людей 12. Тому лише на мощі надіятись не варто, бо джерелом любові є сам Господь, а він присутній в кожній без винятку церкві, де служаться Літургії. Львів'яни – народ мудрий і це добре знає.

Читайте також: Богоявлення цілий рік, або Символи зимових свят на вулицях Львова

Раніше у Львові можна було почути вислів: «Кохаються, як Ванда і Артур». Що ж це означає? А те, що у Львові є свої вічнозакохані Данте і Беатріче – це Артур Гроттгер і Ванда Монне. Реальна історія, що трапилась у Львові якихось 150 років тому. Уявіть собі: надворі 1866 рік, розквіт «Бабці Австрії». На вулиці Лисенка, в палаці стрілецького товариства, львівська богема справляє бал, на який, певно, злетілись всі львівські Амури разом з Купідонами. Так як товариство було стрілецьке, вони колективно влучили в ціль, якою того вечора були два серця: одне – 28-річного талановитого художника Артура Гроттгера, а інше – серце 16-річної красуні Ванди Монне. Артур освідчився Ванді відразу на балу просто під час танцю і вже на другий день просив її родичів дозволити йому одружитись з Вандою. Це було кохання з першого погляду і до останнього подиху. На жаль, трагічне.

Фото: Фотографії старого Львова

Гроттгер був дуже талановитий, але бідний, і, щоб одружитись з Вандою, вирішив вирушити на заробітки в Париж. Він захворів і невдовзі помер у віці 30 років. Тільки Господь знає, що пережила в своєму серці Ванда. Яка ж потрібна мужність і сила духу, щоб через пів року після смерті коханого продати свої коштовності і частину посагу, щоб оплатити останній шлях Артура з Франції до рідного Львова! Вона поховала коханого на Личаківському кладовищі, в домовину поклала перстень і всі листи кохання. Також замовила пам'ятник відомому скульптору Парісу Філіппі, який не взяв грошей за роботу, сильно зворушений вчинком Ванди. Вона навіть самотужки виконала скульптурний портрет на пам'ятнику коханого.

В парку Тадеуша Костюшка, колишньому Ієзуїтському саду, а тепер – парку Івана Франка, Артур Гроттгер посадив дуб – як символ вічної любові до коханої Ванди. Цю парочку примарних закоханих напевно не раз і не два зустрічала під час своїх неймовірних екскурсій дослідниця і знавець Личаківського некрополя Гандзуня Гошко. З нею завжди цікаво, захоплююче і дуже безпечно – вона точно має в кишені нитку Аріадни, яка виведе вас з будь-якого закутка Личакова, і домовиться  з місцевим Мінотавром, якщо потрібно.

Любов, кохання, святий Валентин, Ванда і Артур… Львів має, що вам розповісти і показати. Кохайте і будьте коханими, любіть і будьте любленими, а Львів у цьому вам буде лише сприяти, бо має в своєму повітрі таємничий інгредієнт, яким просякнуті наконечники стріл Амурів і Купідонів по всьому світу.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!