Фото умовне / Unsplash

Війна вплинула на вакцинацію

Ситуація двояка. В деяких людей війна проявила бажання вакцинуватись відразу від усього, щоб себе захистити. Якщо ми не завжди можемо проконтролювати ракети чи дрони, які до нас летять, то захиститись вакцинацією від багатьох захворювань, зокрема від коронавірусу, таки можемо. Водночас багато людей переміщуються всередині країни, тож не завжди знають, куди і коли звертатися за вакцинацією. Також багато українців виїжджали за кордон, а потім повертались. Це переміщення і відволікало увагу від вакцинації і вони просто не зверталися.

Вважаю, що люди серйозно недооцінюють ризики коронавірусу, тому важливо про це говорити і спонукати вакцинуватись. Особливо це стосується людей з групи ризику – з хронічними захворюваннями і старших за 65 років.

До речі, багато батьків навіть не знають, що існують вакцини для дітей.

Чому батьки не знають про вакцини чи графік щеплень?

Перш за все, це комбінація відсутності уваги дорослих до своєї вакцинації. Тобто вони самі не пам’ятають, що і коли їм кололи, і взагалі чи вони провакциновані від якихось хвороб.

Система в Україні реагує на запит, але не робить і не створює цей запит. Маю на увазі, що коли людина вже прийшла до медичної установи і виявила бажання провакцинуватись, то її або просто щеплять, або скажуть: «ні, вам не треба, бо є протипокази». На жаль, реальність така, що досі є неврологи, кардіологи та лікарі інших спеціальностей, які можуть відмовляти у вакцинації, вказувати на побічні дії, яких немає. Це абсолютно неправильна позиція. Людина, яка має хронічні захворювання, якраз повинна першою піти і вакцинуватись.

Важливо, щоб система створювала попит, аби був проактивний зв’язок між лікарем і пацієнтом. Людям потрібно давати більше інформації, їх треба запрошувати, а лікарям доводити кейс до кінця.

Скільки ще буде потрібно повторних доз?

Поки що цього ніхто не знає. Ми бачимо, що другий бустер треба вводити не пізніше, ніж через чотири місяці після першого бустеру. Поки що це не та вакцина, яку роблять раз у рік. Згодом побачимо, як себе поводитиме коронавірус і зможемо знати, чи потрібні наступні дози.

«Зараз це не на часі?»

Люди, якими я опікуюсь як лікар, дуже слухняні. Я провакцинальний лікар, тому всі щеплення у мене пацієнти роблять вчасно. Інколи самі нагадують, а чи не час вже вакцинуватись. Проте із телефонних дзвінків на гарячу лінію, яку створив фонд Юнісеф спільно із МОЗ, помітно, що люди взагалі не знають, що їм потрібна вакцинація, що існує така-то кількість доз, вони не знають, куди йти або зізнаються, що їм відмовили з якихось причин, які не є медично обґрунтованими.

Важливо розуміти, що вакцинація на 100% є корисною. Якщо її порівнювати із самою захворюваністю на коронавірус, від якого є віддалені наслідки, такі як ураження нервової системи, загострення хронічних захворювань тощо, то ускладнення, перестороги з боку здоров’я швидше виникнуть тоді, коли людина не вакцинувалась.

Цілком ймовірно, що коронавірус стане сезонною хворобою і навіть хотіли розробити одну вакцину, яка б захищала і від коронавірусу, і від грипу. Яка буде тенденція – зможемо побачити згодом.

Якщо, припустимо, вакцинація в Україні пройде за планом і ми досягнемо колективного імунітету, коронавірус може зникнути?

Тут треба зважати на те, наскільки високим є охоплення серед груп ризику. Зараз ми говоримо про те, щоб у прямий спосіб захистити життя людини з групи ризику – тієї, яка старша за 65 років, людини з хронічними захворюваннями чи навіть вагітних і дітей. Якщо така людина або дитина буде захищеною від коронавірусу, вона не помре від цієї хвороби і не поповнить статистику смертей.

Якщо говорити про колективний імунітет, то все залежить від того, в якої групи людей він буде. Припустимо, що всі молоді і здорові люди будуть захищені від коронавірусу, але водночас незахищеними будуть люди з групи ризику, то ми надалі бачитимемо статистику смертей від коронавірусу.

Зараз я б особливу увагу звернула на закриті хоспіси та пансіонати для людей похилого віку та їх вакцинувала. Вони у групі ризику.

Та й кожен має памʼятати – якщо захворіли, залишайтесь вдома. Тоді ви не будете розповсюджувати інфекцію. Також рекомендую часто провітрювати приміщення, не сидіти в маленьких «переговорних» кімнатах без вікон, а ще – часто мийте руки.

Дорослі, на відміну від дітей, рук не миють взагалі! Хоча саме вони мають вчити дітей, як правильно це робити.