Керівниця Центру гідності дитини УКУ Христина Шабат на прикладі російського «Маша і ведмідь» пояснює, що мультфільми, які дивляться українські діти, є високоточною зброєю, яка діє повільно, невидимо, але дуже ефективно і масово. Вона наголошує на тому, що важливо, аби батьки спрямовували своїх дітей, відповідально підбирали для них контект та перед цим ставили собі запитання: а що цей мультик навчить мою дитину.

Я закінчила, і це було суперскладно. Шість сезонів висококласного лайна – швидшого, ніж будь-яка російська ракета, влучнішого, ніж HIMARS. 41 мільйон підписників, десятки мільярдів переглядів. Я осилила шість сезонів «Маша і ведмідь». Питайте: «нащо?». Я бачу, що попри масову декомунізацію і відразу до всього російського діти залишаються десь поза контекстом. Із їхніх гаджетів в кафе чи магазинах далі спокійнісінько ідуть мультфільми російською, а поширеним і любленим в нас дорослих і далі залишається так званий «едалтизм», з уст наших батьків це звучало як: виростеш і зрозумієш, а поки я ліпше знаю.

Читайте також: Чим займаються українці, коли немає світла. Опитування

Якось майже усі телеграм-канали поширили зворушливе відео, де батько-військовий повертається додому, дитя кидається на нього в сльозах, але що в нього в руках? О так, це гігантська Маша-надувна кулька. На це ніхто не звернув уваги, та й йому самому було ок, що саме цей персонаж є улюбленим в дитини.

У чому проблема? Мультфільми, які дивляться наші діти, є високоточною зброєю, що вражає одразу в мозок. Діє повільно, невидимо, але дуже ефективно і масово. Був такий український науковець, проф. Бандура. Він досліджував виховання дітей і довів, що не лише наші батьківські потуги впливають на те, як поводяться діти. Діти наслідують поведінку. Отже, він показував дитині, яка добре вихована, ляльку, без слів і бив її. Коли він покидав кімнату, дитина без жодних вказівок відтворювала те саме. Добре вихована дитина, яку батьки вчили, що насильство – це не ок, тобто діти наслідують те, що вони бачать навколо, зокрема і в мультиках.

Який сюжет? Вкрадена казка про Золотоволоску і трьох ведмедів, яку нахабно переписав лєв талстой виглядає так. Маша – звичайна російська дитина. Душа. Без жодного контролю заходить в чужу хату, ламає все, трощить, насміхається, а потім показує невинні оченята кота зі Шрека в стилі «то не я, то тільки раз». Їй пробачають, і все починається знову. Впізнали велику російську культуру? Так відбувається 6 сезонів підряд. Це ж як у Том і Джері, скажете ви, а от і ні! Машу ніхто не може зупинити. У неї немає дорослих, старших, батьків. Уся її деструктивна поведінка залишається непокараною. Усі її вчинки формуються в голові в жарт і в норму. Що це вчить дітей, які споживають контент? Можна робити все, що завгодно, тобі за це нічого не буде. Справедливості не існує.

Читайте також: Як російськомовний контент впливає на дітей. Пояснення

Чи знаєте ким стають діти, яких не вчать правил, в яких немає меж і не сформоване відчуття справедливості? Так, можуть робити, що завгодно і можуть навіть «павтаріть».

Про Тома і Джері, врешті. Є дві суттєві різниці. Перша – та, що Маша – людина, а діти проєктують на себе поведінку людей. Кіт і миша тварини, їхня поведінка не з нашого світу. Друга – та, що в Тома є господиня, авторитетний дорослий, який часами з‘являється в мультфільмі, і поведінка кота кардинально змінюється. Дорослі є для того, щоб спрямовувати. Вони необхідні дітям.

Чому я причепилась? Усе, що відбувається в дитинстві, впливає на нас. Колись на нас вплинув «Дикий ангел», «Динозаврики» і «Снєгавік пачьтавік» з «Капітошкою». А зараз Маша абсолютно точно розвертає свою росдушу в наших дітях і навіть не збирається звертати назад.

Як це працює? Окрім іграшок на полицях, які досі продають в Україні, але які, на щастя, вже не так легко знайти, Маша, як донька компанії з офісами у Варшаві, Лімасолі, Маямі, москві очевидно непідсанкційна та «нешкідлива» має контракти з Amazon.com, Данон Україна (в жовтні цього року запустили новий продукт), окремі частини парків розваг для дітей в Італії та в Туреччині (Белек) також присвячені саме цьому «блокбастеру». Ведмедя я зустрічала на центральній площі Варшави (можна сфоткатись), у магазинах Німеччини, Польщі, Іспанії.

Читайте також: Український не завжди українськомовний або Чому нам потрібно розвивати власний блогінг

Мій знайомий німець сказав «but she is funny». Yes, she is, until… маленькі маші не приходять на твою земою і не починають поводитись так само безнаказано і по-свинськи. Руйнують. Трощать. Сміються з того. А паралельно… батьки не бачать лінії зв'язку і продовжують показувати це дітям. Так, вони це люблять, але і ми є для того, щоб спрямовувати.

То я сама придумала, чи хтось вже про це говорив? Маша офіційно заборонена в Латвії через 12 серію 1 сезону в стилі «дєдиваєвалі». Це намагались зробити в Україні, але було «неначасі». Про неї та її вплив є окреме наукове дослідження.

Ми самі обираємо, який контент споживають наші діти. Інколи нам допомагають, якщо він, наприклад, не підходить за віком. Для цього є рейти (7+, 16+) – не просто так, а пов'язані з можливостями мозку в певний вік аналізувати та опрацьовувати інформацію. Тому, коли я чую, що 7-річні діти дивляться «Гру в кальмара» «під наглядом батьків», маю певне уявлення про цих батьків.

Ми маємо змінити шаблони поведінки наших дітей, а точніше сформувати їх. Цього неможливо досягнути лише вихованням. Звільняючи собі вільний час, ми інколи несвідомо розгортаємо руску душеньку в малеких головах наших українських дітей. Щоразу ставмо собі питання, а що цей мультик навчить мою дитину? І друге питання – як ми можемо з цим боротись?

Читайте також: Здоров'я очей. Як зберегти зір дитини в епоху гаджетів

Від себе пропоную альтернативи:

• онлайн-садочок НУМО на YouTube «Пташеня. Дитячий простір» чи «Юнісеф»
• книга-мандрівка «Україна»
• «Щенячий патруль» чи «Маленькі поні» чи щось, де добро перемагає зло
• «Ада Твіст» на Netflix
• старий добрий повнометражний «Дісней».

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.