Не шукайте у тилу російськомовних, або Чому українізація зараз недоречна

7919 0
Ворог хоче послабити наш фронт, розколовши наш тил. Роззброївши його. Тил, позбавлений любові, співчуття і взаємопідтримки – це роззброєний тил.
Фото: Unica.md

Фото: Unica.md

Понад 200 тисяч людей приїхали до Львова з-під обстрілів. Близько 500 закладів освіти, культури та спорту у місті приймають в себе тимчасово переміщених осіб. Також допомагають із поселенням підприємці, волонтери та небайдужі львів'яни. Львівський журналіст Данило Мокрик розповідає, чому важливо сьогодні не дорікати російськомовним українцям, яким довелося переїхати до Львова, натомість єднатися у протидії агресору, бо в нас один ворог – Путін.

Біженці на Львівщині, Тернопільщині чи Прикарпатті – не в гостях. Вони – у своїй державі. В тій же державі, яку ми зараз всі так чи інакше захищаємо, як єдину державу. Єдину державу, а не якусь федерацію, де в кожному регіоні – свої правила.

Вони – в тій же державі, за яку сьогодні розбивається дощенту, але незламно стоїть Харків. Масово російськомовний Харків.

В тій же державі, за яку сьогодні кровоточить, але зціпивши зуби виживає Маріуполь. Масово російськомовний Маріуполь.

В тій же державі, за яку сьогодні проти автоматів і бронетехніки виходить беззбройний, але рішучий Херсон. Масово російськомовний Херсон.

Те, що русня – не під Львовом, Тернополем чи Івано-Франківськом – це завдяки, зокрема, Харкову, Маріуполю та Херсону.

Ми – одна країна. І один народ. І я, чесно, з болем помічаю в себе в стрічці нарікання на те, що, бачте, у Львові зараз багато російськомовних біженців. Писанину, що це, значить – "русскій мір". Ну це ж – прямо за методичкою Путіна: російська мова – значить "русскій мір".

А в той самий час за україномовний Львів у бою проти "русского міра" гинуть російськомовні захисники і цивільні у Маріуполі, Харкові та інших містах...

Я думав, що отакі дорікання безповоротно пройдені у 2014-2015 роках. Виходить – ні.

До вас зараз приїхали люди, які втратили все те життя, яке будували роками. Не знаючи, чи колись зможуть його повернути. А іноді – вже знаючи, що не повернуть ніколи.

А ви їм дорікаєте, що вони рештки того свого втраченого життя спакували в "дорогі машини" і привезли "до вас" – бач, які.

Дорікаєте, що вони, бач, не побігли одразу по приїзду у військкомати – хоча знаєте, що військкомати переповнені. І при цьому самі ці свої докори пишете явно не з фронту – бо на фронті у вас на таку дурню би просто не вистачило часу. А от в тилу – вистачає.

Хоча тил, по-хорошому, – не менш важливий, ніж фронт. Нинішній тил – це теж наша війна. Просто зброя тут – інша. На фронті – вогонь. В тилу – любов, співчуття і взаємопідтримка. Тил теж вимагає сміливості і самозречення – як і фронт. Він теж потребує єдності.

Ворог хоче послабити наш фронт, розколовши наш тил. Роззброївши його. Тил, позбавлений любові, співчуття і взаємопідтримки – це роззброєний тил.

Тил, сповнений докорів, конфліктів, неприйняття, звинувачень – це тил, який вже програв. Наша головна сила – в єдності. Не лише на фронті, а й у тилу.

І я повторю іще раз: у нас не може бути ніякої іншої мети зараз, як перемога. Не перевиховання біженців і не українізація всіх, хто ступив на богоспасенну галицьку землю. І немає ніякого іншого ворога, крім Росії.

Якщо ж ми будемо зараз розколювати тил, то незабаром "мовне питання" вирішувати і незадоволено номери і марки авто розглядати будемо в екзилі – в той час, як Україна буде наглухо окупована орками.

Зазначу, що цей текст стосується загального стану справ і не покликаний виправдовувати окремі випадки кондового хамства, притаманного як російськомовним, так і україномовним, як корінним, так і приїжджим в усіх регіонах України.

Хамству – бій.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

 


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!