Що з виборами у Польщі та як це вплине на взаємини з Україною

15 жовтня у Польщі пройдуть парламентські вибори, за результатами яких має бути обрано 460 послів до Сейму і 100 депутатів Сенату. Керівник проєктів у сфері виборів та самоврядування громадянської мережі ОПОРА у Львові Тарас Радь звертає увагу на те, що до дня голосування політичні сили підходять в умовах запеклої конкуренції і за обставин вже звичної поляризованості польського суспільства, яке шукає альтернативу двом провідним політичним партіям. Відтак саме треті політичні сили володітимуть «золотою акцією» для формування більшості у новому Сеймі.

Фото: AP Photo/Michal Dyjuk

За даними останніх соціологічних опитувань, ситуація з позиціюванням у передвиборчих перегонах в Польщі зазнала певних змін у порівнянні з тією, якою вона була ще місяць тому. Якщо два основні лідери – «Право і Справедливість» та «Громадянська коаліція» – залишаються практично незмінно на своїх позиціях, то найбільш затята боротьба триває серед так званих третіх сил, які борються за голоси виборців, що не визначились, за кого голосуватимуть або лише знають, що точно не будуть голосувати за «Право і Справедливість» або «Громадянську коаліцію».

Найважчі вибори для «ПіСу»

Це найважчі вибори для правлячої партії «Право і Справедливість» з 2015 року. Якщо раніше ми могли точно стверджувати, що «ПіС» вперше не матиме монопартійної більшості, то тепер ми задаємося питанням, чи ця партія взагалі зможе сформувати коаліційний уряд. Звичайно, партія влади залишається основним претендентом на формування більшості та власного коаліційного уряду, проте це тепер не буде єдиними можливим сценарієм, як це було ще нещодавно.

Крім цього, польські коментатори також погоджуються з тим, що це найважливіші вибори у Польщі з 1989 року.

Що можна стверджувати однозначно, то це те, що до Сейму пройдуть п'ять політичних партій (блоків).

За даними останнього (9-10 жовтня, IBRiS для RMF FM та «Rzeczpospolita») соціологічного опитування, рівень їхньої підтримки наступний:

«Право і Справедливість» – 33,5%;
Громадянська коаліція (Громадянська платформа) – 28%;
«Третій шлях» – 10,9%;
«Нова лівиця» – 10,1%;
«Конфедерація» – 9,2%.

(Прохідний бар'єр 5% для політичних партій і 8% для партійних блоків.)

Водночас є й інші соціологічні опитування, які показують дещо інші відсотки для трьох останніх політичних сил.

За останній місяць ситуація змінилась за рахунок третіх політичних сил: якщо «Право і Справедливість» та «Громадянська коаліція» давно уперлись об власну електоральну стелю і не можуть взяти більше 33% та 28 відсотків відповідно, канібалізуючи (відбираючи голоси) своїх потенційний партнерів по коаліції, то інші три партії – «Конфедерація», «Третій шлях» та «Нова лівиця» – протягом останнього часу щоразу нарощували підтримку.

Лідер провладної партії «Права і Справедливість» Ярослав Качинський / Фото: Omar Marques/Getty Images

Поляки у пошуках альтернативи

За останній час три треті політичні сили наростити рівень своє підтримки, а також змінився порядок їхнього розташування. Якщо ще два місяці тому однозначним лідером серед них була «Конфедерація», якій пророкували щонайменше 13% чи навіть усі 15 відсотків, то сьогодні на третій позиції опинився «Третій шлях» з показником майже 11%. Разом з ним майже стільки ж несподівано має «Нова лівиця» (10%), і лише тоді вже йде «Конфедерація» (трохи більше 9%).

Усі три політичні сили мають приблизно однакові показники, які коливаються близько 10%, що не так далеко від 8-відсоткового виборчого бар'єру. А тому для них дуже важливо щонайменше виконати програму-мінімум. Адже в іншому разі вони втрачають усе, а це відповідно суттєво вплине на зміну кінцевого розподілу депутатських мандатів на користь «Права і Справедливість». Це пов'язано з особливістю виборчої системи партійного представництва за партійними списками за методом Д'Ондта, яка використовується у виборах до Сейму. А вона більш сприятлива для великих політичних партій, аніж для малих при переведенні голосів виборців у депутатські мандати.

Змагання трьох політичних блоків

У суспільстві відчутна втома від поляризації та двопартійного протистояння у Польщі. Поляки активно шукають альтернативу для «Права і Справедливості» та «Громадянської платформи». Саме тому окреслився третій блок політичним сил, за які сумарно готова голосувати майже третина виборців – а це понад 30%.

Фактично, у політичній системі Польщі сформувалися три політичні блоки, які мають приблизно по третині голосів виборців: це правлячий консервативний блок «Об'єднаної правиці», лівоцентриський блок «Громадянської коаліції» і блок третіх сил. Проте ці три політичні сили дуже різношерстні за ідеологічними спрямуваннями. Я не являю, за яких обставин вони могли б працювати разом. Хіба що за єдиним винятком можливої співпраці «Третього шляху» та «Нової лівиці».

«Золота акція»

Уже очевидно, що за результатами голосування долю майбутньої парламентської більшості та уряду визначатимуть не так «Право і Справедливість» або «Громадянська коаліція», а треті сили. Тут простежується певна подібність до ситуації за підсумками нещодавніх парламентських виборів у Словаччині. Лише з тією відмінністю, що «золоту акцію» матиме не одна, а дві політичні сили. Адже жодному з двох лідерів перегонів не буде достатньо союзу з однією політичною силою для формування коаліції.

Відтак це може бути провладна коаліція «Права і Справедливості» з «Конфедерацією» разом з «Третім шляхом» або опозиційна коаліція «Громадянської коаліції» з «Третім шляхом» та «Новою лівицею». Першу буде створити важче, аніж другу. А тому можна стверджувати, що в опозиції чи не вперше з'явився реальний шанс змінити «ПіС» при владі. За даними опитувань, зараз сумарно вони набирають 49% голосів, тоді як потенційна коаліція двох правих сил – лише 43% голосів. Тому може трапитися так, що перемога на виборах «Права і Справедливості» може бути «пірровою».

Небезпека фальсифікації виборів

Через це у суспільстві почали активно говорити про побоювання фальсифікацій результатів голосування. Про таку ймовірність стверджує близько 40% опитаних, що для країни-члена ЄС є несподіваним. На відміну від українців, які звикли не лише до розмов про впливи влади на результати голосування, але й незлічених фактів фальсифікацій, для Польщі це незвично і є очевидною ознакою деградації її демократичних інститутів.

І такі побоювання пов'язані не так з присутністю очевидних фактів приготувань до впливу влади на результати голосування, як у низькому рівні довіри польського суспільства до її готовності чесно програти вибори. Це питання рівня політичної культури та практик. І це та тонка межа, яка завжди розмежовувала країни розвинених демократій від країни з перехідною демократією.

Якщо «ПіС» не вистачатиме, наприклад, 5 мандатів для формування більшості, то чи наважиться влада «намалювати» їх, а також згодом «купити» кілька додаткових депутатських мандатів в опозиційних сил? Це питання наразі риторичне.

Чи можливі позачергові вибори

Якщо після виборів влада або опозиція не зуміють домовитись з третіми силами про конфігурацію коаліції, за яку будуть готові проголосувати щонайменше 231 депутат Сейму, то з великою ймовірністю у Польщі відбудуться ще одні парламентські вибори, але цього разу позачергові.

Наразі про такий сценарій говорити передчасно, адже «Право і Справедливість» докладатиме максимальних зусиль, щоб цього не сталось, бо вона найменше зацікавлена у таких виборах. Чого не можна сказати про треті сили і навіть «Громадянську коаліцію». Нагадаю, саме з цієї причини день голосування було призначено на 15 жовтня, а не, скажімо, на 5 листопада. Прогнозувати, якими можуть бути результати та наслідки позачергових виборів складно та й передчасно, але якщо це таки трапиться, то Польща зануритстя у дуже тривалу політичну кризу.

Та якими б не були результати парламентських виборів у Польщі, для України це особливо нічого не змінить у розумінні стрімкої нормалізації відносин з цією країною-сусідом. Незалежно від формату коаліції та складу нового уряду, вони будуть надзвичайно строкатими, що суттєво ускладнюватиме пошуки компромісу для ухвалення рішень. І Україна та українські питання (крім питання військової підтримки) можуть періодично ставати заручниками внутрішньокоаліційних та міжпартійних домовленостей.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.