Голова правління Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України Богдан Гой підбиває підсумки дискусії в середовищі архітекторів про те, за якими принципами у Львові можна споруджувати висотні будинки.

Силует Львова змінюється щодня. В усіх районах міста ростуть нові висотні будинки. Причин для будівельного буму багато – від припливу до Львова капіталу з інших регіонів через війну на сході до чіткого розвороту України на Захід, що зміцнює статус Львова як воріт України, стимулює його економічний та інфраструктурний розвиток.

Місто повинне розвиватись, йому потрібні інвестиції та робочі місця, які дає нове будівництво. Водночас, за такої шаленої динаміки легко наробити помилок. А помилки у сфері архітектури та будівництва коштують дорого й бувають практично невиправними, впливаючи на життя мешканців міста не роками, а десятиліттями, якщо не століттями. Тому в нашій галузі вкрай актуальне прислів’я «сім разів відмір, один раз відріж».

3D модель Берліна, яка є основою для просторового зонінгу столиці ФРН

Найбільше суперечок викликають плани зведення висотних будівель. Не встигли львів’яни оговтатись від шістнадцятиповерхівки на вулиці Лукаша, яка кардинально змінила звичний силует Львова, як на вулиці Шевченка виріс цілий ліс таких будинків – житловий комплекс «Семицвіт». Шістнадцять поверхів – не межа: незабаром розпочнуть зводити двадцятип’ятиповерховий будинок на проспекті Чорновола, а міська влада видала містобудівні умови та обмеження для кварталу двадцятип’ятиповерхової забудови на Сихові.

Про це ми з колегами говорили на одному з останніх засідань правління Львівської організації Спілки архітекторів України.

Читайте також: Вертикальні хрущовки, інвесторські шори. Спілка архітекторів про хмарочоси на Сихові

Ось головні висновки з цієї дискусії.

По-перше, висотні будинки у Львові, безперечно, будувати можна. Але робити це слід відповідно до Єдиної цілісної концепції висотного будівництва, яку потрібно розробити на конкурсних засадах. Цей документ повинен ураховувати урбаністичний образ Львова та його околиць, пропонуючи розв’язки проблем цілісного гармонійного сприйняття силуету міста з ключових видових точок і візуальних променад. Зокрема, варто запровадити табу на спотворення силуету історичного ядра міста.

Макет розбудови Дрездена у Ратуші цього міста

Ця концепція повинна стати основою просторового зонування, доступного всім зацікавленим, а не лише посадовцям міської ради – наприклад, у вигляді 3D-моделі на сайті або реального макету, розташованого у приміщенні з вільним доступом.

По-друге, проектувати зони можливого будівництва висотних будинків та щільних урбаністичних комплексів можна лише після розрахунку навантаження на транспортну інфраструктуру й мережі, які слід зафіксувати у Генплані міста.

По-третє, архітектурне рішення висотних будинків повинне визначатись на конкурсі. Це вимога закону, виконання якої дасть змогу не лише обирати найкращих, а й проводити відкриту дискусію. Це зробить процес проектування прозорим і прогнозованим. Схема має бути такою: спочатку погодження попередніх містобудівних умов та обмежень, потім – проведення конкурсу архітектурних рішень, а для проекту, який переміг у конкурсі – формулювання конкретніших і жорсткіших містобудівних умов і обмежень, які не дозволять забудовникам відійти від проекту.

Принцип «гармонійного сприйняття» силуету міста

Читайте також: Ближче до неба. Чи готовий Львів стати містом хмарочосів

По-четверте, щоб не було спокуси будувати «вертикальні хрущовки», слід сформувати місцеві правила, які ставили б підвищені вимоги до якості багатоповерхових будинків. Це стосується планування, оздоблення фасадів, благоустрою навколишньої території тощо.

По-п’яте, соціальну (в т.ч. школи та садочки), транспортну та інженерну інфраструктури для нових висотних будинків потрібно створювати на випередження, а не постфактум.

Варіант просторового (3D) зонінгу для Львова (експериментальна модель, розроблена студентами НУ «Львівська політехніка»)

За свою історію Львів не раз був перебудований. Це природно, бо місто постійно росте й розвивається. На межі ХІХ та ХХ століття місто розвивалось за правилами, а отже — гармонійно. Ми не можемо спинити прогрес, але повинні встановити правила, які дозволять Львову змінюватись, не втрачаючи свій унікальний образ.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Ілюстрації надано автором.