Пара прощається на вокзалі | Умовне фото: Мар'ян Кушнір
Кінець грудня. Дзвінок.
Юля бере слухавку.
«Добрий день, це зі 103-ї бригади вас турбують», – лунає бадьорий голос з того боку gsm-комірки.
А з цього боку світ йде обертом і летить у прірву, Юля шукає опору, завмирає і повільно опускається на стільчик.
Бо що доброго можуть тобі сповістити військові, коли твій чоловік на фронті?!
«Ми стосовно подарунків дітям на Новий рік....»
А бодай ви були здорові!
Боги комунікації, курча...
***
Михайлик опрацьовує варіанти.
«Тату, давайте Ви щось зробите, якийсь злочин не надто серйозний, так щоб на два роки сісти в тюрму. Там безпечніше, я Вас дуже прошу».
Михайлик проводить тестування:
«Тату, на скільки балів безпечно там, де ви зараз?»
На сім з десяти, дорогий мій хлопчику, на сім з десяти.
Михайликові потрібен психолог.
***
Мама як мама. Не подзвониш – плаче, подзвониш – плаче.
***
Батько.
Той слухає усіх експертів, малює карти та виводить на них ЛБЗ.
І постійно хитрує. Хитрує, намагаючись дізнатися геолокацію.
Щоб що? Щоб не спати після буденного рядка в стрічці новин «...ворог обстріляв н.п. такий-то?»
Не треба.
***
Лише Мелася тримається і всіх підбадьорює. Бо тато пообіцяв. А немає такої сили, щоб завадила татові виконати обіцяне.
Не знає моя дорога Меласочка такої сили.
Читайте також: Наша війна — не тільки наша. Це рольова модель і попередження
***
«Добрий день! Я випусковий редактор програми *** на телеканалі ***. Знаю, ви зараз у відпустці. Чи не могли б ви завітати до нас на ток-шоу, потрібен голос військового. Будемо обговорювати, чи потрібна мобілізація/демобілізація і чому це питання перейшло в політичну площину».
А що ви хочете обговорювати? Дві з половиною години ефіру голосом через рот. Два роки з початку фулскейл інвейжн. Два довбані місяці як проєкт в Раді. Кому і що ще потрібно говорити?
Не пішов я на ток-шоу.
А треба було піти.
Хрін з нею, з демобілізацією. Не вірю.
Але ротація потрібна. Хоч на пару місяців.
Не нам потрібна.
Потрібна Дружині, Сину, Батькові та Матері.
І Меласочці, моїй дорогій Меласочці.
***
А ми що, ми воюємо.
