На площі Митній впало старе дерево, що на кілька годин паралізувало рух у центрі Львова. Ця ситуація має спонукати місто серйозніше задуматися над збереженням озеленення, а не зрізати бездумно старі дерева, пише начальниця відділу урбаністики «Львівавтодору» Олександра Сладкова.

Впало одне з моїх улюблених дерев. Понад 200-літній ясен на Митній. Чого я зараз боюся найбільше? По-перше, навали звернень від мешканців, що треба терміново зрізати великі дерева. По-друге, переконань, що за цим деревом впаде інше — з наслідками для здоров'я чи навіть життя людини.

Важливо розуміти, що більшість падінь можна передбачити не лише ліквідацією дерева. Коли питаю іноземців, що їх дивує у Львові, то часто чую: «Дуже великі дерева. Багато великих дерев на вулицях». Я це довго сприймала із захопленням, але дивувалася. В європейських містах я часто можу зустріти набагато більші і старіші дерева. Але питання якраз у їхній кількості.

Переважно дерева на вулицях замінюють раз на 50-80 років під час реконструкцій. У більшості випадків після цього лишається кілька старих дерев, що на момент реконструкції перебували у відмінному стані. Їх підживлюють, покращують умови росту — роблять великі лунки, іноді полив.

Читайте також: Чого немає в Комплексній стратегії озеленення Львова

Але в наших умовах переважно дерева самі собі ростуть. Якщо заважають дротам — їм обрізають крону повністю, і вони нарощують віяло водяних пагонів або взагалі здихають. А дерева з пошкодженнями стовбурів або з асиметрично навантаженими гілками ламаються і падають під час вітрів, снігопадів, іноді злив. Іноді хтось з мешканців подає звернення про те, що дерево аварійне, і далі залежно від загальних настроїв мешканців і від ушкоджень самого-таки дерева у місті приймають рішення — обрізати всі гілки чи зрізати повністю. Під час реконструкцій стається й гірша ситуація — деревам підрізають коріння, пошкоджують стовбури і крони, і вони поступово згасають. Які вулиці у Львові найзеленіші? Ті, де 50 років не було реконструкцій.

Якось воно так є, і ніби не зрозуміло, нащо змінювати. Але проблема є, і зветься вона адаптація до змін клімату. Бо тепер нам потрібно дві не дуже взаємодоповнювані речі одразу:

• багато листяної маси, щоб просто нормально почуватися в місті і мати, чим дихати;
• убезпечитись від падінь дерев внаслідок аномальних погодних умов, викликаних тими ж таки змінами клімату.

І тут вже попередні методи не працюють.

Що потрібно терміново зробити?

1) Документувати кожне падіння дерева чи гілок: проводити розслідування, що саме призвело до катастрофи, який вид дерева, де воно росло.

2) Нанести інформацію на карту.

3) Спробувати знайти спільні риси, розробити таку звану карту ризиків.

Читайте також: Нестримний рух, шалена спека або Навіщо Львову дерева

4) Розробити заходи для зменшення ризиків. І це не завжди буде зрізка дерев — іноді зменшення маси крони, прорідження гілок, встановлення опор тощо.

5) Розпочати інвентаризацію вуличних дерев — насамперед вздовж мереж «Львівелектротрансу», — оцінювати стан кожного і ймовірність настання ризиків падіння.

6) Далі — комплекс заходів з убезпечення наявних ризикованих дерев або заміни на нові.

7) Робити реконструкції з винятковою турботою про дерева, що залишаються, і висаджувати нові.

Інакше ж після наступного поганого випадку почнуть різати все підряд — під стовбур або під корінь, а під час реконструкцій казати: «Нащо ті дерева на вулиці? Вони ж падають!». Та й таке.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.