Територія, де нині є ринок «Добробут», має бути музеєфікована

10642 0
На цій території археологи розкопали поселення старого міста, а у колодязі знайшли глечик з монетами
Фото: Wikimapia.org

Фото: Wikimapia.org

У Львові почали демонтувати частину ринку «Добробут», що розташований в центрі міста на вул. Старій, 3. Павільйони на верхній частині ринку зносять, бо вони залишились без орендарів через пандемію. Що буде далі на цій території, наразі загадка. Є інформація, що тут планують звести готель, хоча у міській раді це наразі заперечують. Якою була ця територія колись і чому її варто музеїфікувати, розповідає львовознавець Петро Радковець.

Колись, в 90-х роках на території, де нині ринок «Добробут», планували будівництво готелю, там почали археологічні дослідження, тоді з'ясувалось, що поселення на цьому місці було віддавна, ще раніще, ніж перша письмова згадка про Львів, десь у Х-ХІ столітті. Все може бути, хоча письмових згадок про це нема, лише археологічні.

Тут були знайдені дуже цікаві речі – поселення, дім, предмети побуту, у колодязі знайшли глечик з монетами. Це все дуже цінні знахідки і територія цінна, це потрібно музеїфікувати. Коли планували будівництво готелю, то йшлось, що зверху буде готель, а у підвал можна буде спускатись і показувати людям знахідки. Воно має бути законсервованим.

Читайте також: У Львові почали демонтувати частину ринку «Добробут». Фото

Це одне з найважливіших місць, бо там знайдені давні регулярні заселення старого міста, воно має велике значення для історії – хто там жив, що робив, це треба досліджувати. Навколо Львова є ще старші поселення – Звенигород, наприклад. 

Львів, місто у мурах, було не таким, як ми його знаємо, з центром на пл. Ринок. Центр давнього міста був там, де нині площа Старий Ринок. І, зрештою, йдеться про поселення на березі Полтви, яке і назву мало іншу. 

Як воно називалося, достеменно не відомо, є різні версії. Серед них, що це було поселення Полтва на березі річки Полтва. Друга версія – що поселення називалось Глиняна гора, з  німецької глина – це Lehm, а гора – Вerg, тож вийшов  Lemberg.

Ці землі були регулярно заселені ще до того, як сюди прийшов Данило Галицький і син його Лев. Поселення було торговим, вхід у місто був приблизно на тому місці, де починається вулиця Богдана Хмельницького, а другий – у районі вул. Замарстинівської. Оборонна стіна довкола міста була не кам’яна, а дерев’яна, її розібрали в ХІІІ столітті. 

Місто протягнулося від берегів річки Полтви до узгір’я. Княжий замок стояв не на тій горі, де телевежа, а на іншій, яку пересипали у XIX столітті. Є навіть така вулиця, яка зараз має назву Смерекова, а колись називалась Під брамкою, от вона й вела до двору Князя – повз церкву Миколая і до гори. Княжий палац стояв приблизно там, де зараз дитячий майданчик на Високому замку і пагорб над ним. Через те, що грунт пересипали, знайти там якийсь культурний шар складно.

Поселення, що було там, де нині «Добробут», було торгівельним, ремісничим, тут люди м’яли шкіри, розводили рибу, мололи борошно. Тут знайдене житлове приміщення, тож видно, що люди тримали худобу, птицю, вели господарство.

У Львові ніколи не було дефіциту східних спецій чи тканин. Останні, до речі, також робили у Львові. Наприклад, є у місті вулиці біля церкви Миколая – Пильникарська. Це вулиця, де жили ремісники, які робили пильники, ремісники кожум'яки також жили ближче до Полтви.

Є такий документ, який засвідчує, що коли сюди прийшов князь Лев, то голові німецької громади Бертольду Штехеру подарував млин Сільський кут. Є різні версії, де той млин розташований, та за останніми дослідженнями відомо, що десь поблизу вулиць Замарстинівської – Хімічної.

Загалом за цей період Львова документів не збереглося. Є лише археологічні дослідження і окремі уривки, які можна досліджувати, точних планів і відомостей немає.

Це було поселення на території Львова, сучасну назву місто отримало вже за князя Лева, тобто у XIII ст. 

Поселення було максимально близьке до Полтви, практично на березі (пл. Св. Теодора – це вихід до річки). У річці тоді жили риби. Навіть у XVIII столітті і на початку XIX у річці ще можна було купатися і ловити рибу. Це у XIX столітті її перетворили на каналізацію і зараз в ній природньої води майже немає, а лише стоки. У Львові було риби дуже багато, її солили, соління львівського щупака знали у найбагатших дворах Європи.

Якщо говорити про те, чому селилися люди на території сучасного Львова, то тут були печери, багато води, де було легко ловити рибу, багато лісів, тому легко було полювати на дичину. Також було легко займатися господарством, тому й селились ще з давніх часів.

«Добробут» – тимчасовий ринок, а що буде на цій території згодом – вирішувати місту, але якимось чином ця територія має бути музеєфікована, бо є дуже цінною. 

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!