Війна, конфлікт, агресія. Як правильно називати боротьбу українців та дії росіян

14110 0
Як правильно назвати боротьбу українців, щоб не підіграти російській владі та сприяти порозумінню з нашими союзниками, розповідає кандидатка політичних наук Соломія Кривенко.
Фото: 93-тя ОМБр Холодний Яр

Фото: 93-тя ОМБр Холодний Яр

Грецький бог битви Полем був останнім холостяком серед богів. Аби вибрати дружину, йому довелося кинути жереб. Вибір впав на Гібрис – богиню безрозсудності, гордині. Полем шалено закохався. Всюди, де йшла вона, він йшов за нею. Мораль цієї байки: якщо ви помічаєте безрозсудну гординю в спільноті, знайте: війна – близько.

Те, що Езоп назвав зв’язком Полема та Гібрис, в юридичній літературі називають агресією, вторгненням, нападом. Путін це називає «Специальная военная операция по защите ДНР и ЛНР».

Як правильно назвати боротьбу українців, щоб не підіграти російській владі та сприяти порозумінню з нашими союзниками?

Війна чи конфлікт?

«Війна» – так українські активісти просять називати протистояння українців. Проте в основних документах гуманітарного права («права ведення війни») – в Гаазьких і Женевських конвенціях – немає чіткого визначення цього поняття.

У їхніх юридичних формулюваннях «війна», «збройний конфлікт», «воєнні дії» часто переплітаються:

  1. у разі будь-якого збройного конфлікту право сторін, що перебувають у конфлікті, обирати методи або засоби ведення війни, не є необмеженим;
  2. крім положень, які виконуються в мирний час, ця Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо стан війни не визнаний однією з них;
  3. особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу...), є комбатантами, тобто вони мають право брати безпосередню участь у воєнних діях.

Єдине, що відрізняє війну – це аксіома: її мусять оголосити:

  • Договірні держави визнають, що військові дії між ними не повинні починатися без попереднього і недвозначного попередження, яке буде мати або форму мотивованого оголошення війни, або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни (Конвенція про відкриття воєнних дій, Гаага, 1907).

24 лютого Путін оголосив про початок спеціальної воєнної операції на Донбасі, Володимир Зеленський у відповідь на бомбардування росіян оголосив про введення воєнного стану. Чи можна це вважати однозначним оголошенням війни?

З погляду конвенцій, «збройний конфлікт між Росією та Україною» породжує ті ж зобов’язання, що й «війна Росії та України». Обидва поняття виправдовують насильство щодо противника – чи то під час наступу, чи то під час оборони. За умови дотримання всіх норм права (зокрема, якщо захищені цивільні особи), держави можуть воювати, залишаючись в правовому полі.

Виглядає, що «війна» та «конфлікт» по-різному сприймають саме в публічному, а не в юридичному просторі. Вочевидь «війна» викликає сильнішу емоційну відповідь у читача/слухача/глядача.

Агресивна війна

Проте, описавши події в Україні словами «війна України та Росії» чи «збройний конфлікт між Україною та Росією», можна мимоволі створити враження, що обидві держави діють згідно з нормами права, або «обоє винні». Тож ці формулювання варто доповнювати.

1974 року Генеральна Асамблея ООН засудила застосування державою збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави. Такі дії назвали агресією. У Резолюції «Визначення агресії» сказано:

1. Жодні міркування будь-якого характеру – політичного, економічного, військового чи іншого, – не можуть виправдати агресію.

2. Агресивна війна є злочином проти міжнародного миру. Агресія тягне за собою міжнародну відповідальність.

3. Жодне територіальне надбання чи особлива вигода, здобуті внаслідок агресії, не є і не можуть бути визнані законними.

Агресія може здійснюватися зокрема в таких формах:

  1. вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави, будь-яка військова окупація;
  2. бомбардування збройними силами держави території іншої держави;
  3. блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави...

«Повномасштабне вторгнення» – так українська військова влада називає дії Росії, вказуючи на те, що війна, котра спалахнула на території України, є формою агресії.

Якщо слова «війна» або «збройний конфлікт» можуть бути недостатніми для створення єдиного розуміння ситуації, то формулювання «війна, спровокована агресією Росії» або «війна, до якої призвело вторгнення Росії», будуть звертати увагу на злочинні дії агресора. Також можна сказати простіше – російська агресія проти України.

Методи агресивної війни Росії

Злочини агресії – це один з чотирьох видів злочину, за які наступає відповідальність згідно з Римським статутом. Є ще три:

1) злочини геноциду:

2) злочини проти людяності;

3) воєнні злочини: порушення Женевських і Гаазьких конвенцій.

Серед воєнних злочинів особливо засуджується віроломство («віроломне вбивство чи поранення осіб, що належать до ворожої нації чи армії») та напад на цивільних людей і цивільні об’єкти.

1 квітня Верховна Рада визнала Росію державою-терористом, її спосіб влади назвали російським нацистським тоталітарним режимом.

Проте терористичний характер дій Росії в Україні можна розпізнати і на підставі визначення тероризму як злочину. Закон України визначає: тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом вчинення злочинів […] або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей (Про боротьбу з тероризмом від 01.01.2022).

Основна мета тероризму – не скоїти злочин сам по собі (не вбити, підпалити, зґвалтувати), а цими діями здійснити психологічний тиск на осіб, котрі безпосередньо від злочину не страждають. Терорист прагне залякати політиків, примусивши їх прийняти певні рішення.

Погрози Росії захопити Польщу, Литву, застосувати ядерну зброю, повторити події в Маріуполі – це залякування, що повинне паралізувати Україну і світ, позбавити здатності чинити опір.

З якими гаслами краще виходити на вулицю?

Війна між Україною та Росією, спровокована російською агресією/російським вторгненням, котра ведеться терористичними та злочинними методами. Така кваліфікація залишить мінімум простору для подвійного прочитання меседжів.

Але перш, ніж озвучувати короткі гасла, варто зважити, які з них будуть найбільш ефективними.

1. «Зупинити війну!»

Війна – це наслідок, стан, до якого спричинила агресія Росії. Закликаючи зупинити війну, ми ігноруємо її причину, тобто можемо вимагати короткочасного рішення. Широке поле для інтерпретацій може використати російська пропаганда на свою користь.

2. «Зупиніть терор! Припиніть вбивати! Ні ядерній загрозі!»

Терор та інші нелегальні методи, до яких вдаються російські війська в Україні – це злочини. Злочини не зупиняють, за них винний повинен бути покараний.

3. «Ні російській агресії!»

Агресія – злочин проти миру, а завдяки слову «російська» стає зрозуміло, хто злочинець.

У статті використані посилання на Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, Конвенцію про захист цивільного населення під час війни, Женева, 12 серпня 1949 року, Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, та на Резолюцію 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї від 14 грудня 1974 року

Фото зі сторінки Володимира Зеленського

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!