фото: vesti.dp.ua

В нас, українців, кажуть: поки грім не вдарить, мужик не перехреститься. Останні кілька тижнів топ-темою батьківських форумів і груп у соцмережах є щеплення: чи можна за раз, за тиждень чи за місяць зробити їх усі? І чи варто?

Гарячі дискусії на тему щеплень періодично виникають уже років десять. У попередні рази антивакцинну кампанію провокувала сама смерть: після щеплення помирали діти. Цього разу смерть вирішила пограти на іншому боці. Поліомієліт, кір, правець, кашлюк… Напевно, останньою краплею стала смерть немовляти від кашлюка. Як же так? Двадцять перше століття! Так, і в нашому дитинстві хворіли на кашлюк – тоді його називали «коклюшем», і це слово було майже лайливим. Про цю хворобу говорили пошепки, стукаючи по дереву: не дай Бог! І, принаймні, в моєму оточенні на кашлюк не хворів ніхто. А зараз серед моїх знайомих є три випадки, і я відверто кажу цим людям, що не готова спілкуватись ні з ними, ні з їхніми дітьми, навіть якщо вони вже не заразні.

Попри все, я завжди була за щеплення. Звісно, у відповідь чула заїжджене: «будеш мати своїх, то будеш виховувати, вчити, щепити». Так от, маю свою – роблю їй щеплення.

І я хочу мати право водити свою дитину в садочок у групу лише зі щепленими дітьми. А що? Чому батьки мають право відмовлятись від щеплень, а я не маю права відмовитись від контактів моєї дитини з їхніми?

Чому я маю ламати голову, перевертати півсвіту, везти з-за кордону вакцини й усе одно наражати свою дитину на потенційну небезпеку, бо хтось вирішив, що його дитині щеплень не треба – і таким чином фактично вкрав половину імунітету в моєї?

Можна нарікати на погані вакцини – справді, деякі з тих вакцин, які сьогодні пропонують державні поліклініки, я своїй дитині колоти не дам. Але я шукаю альтернативу й везу якісні вакцини з інших країн. Вони дорогі, але я готова за це платити навіть кілька тисяч гривень.

Щеплення – це саме те, на що варто витратити «дитячі гроші», які ви отримуєте від держави. Повірте, «я колола ”пентаксим”» на дитячому майданчику зараз звучить крутіше, ніж «я маю візок із надувними колесами». У крайньому випадку можна взяти кредит. Адже дві третини людей ходять із купленими в кредит телефонами, дивляться куплені в кредит телевізори, читають цей текст із екранів узятих у кредит комп’ютерів, а позичити гроші на гарантію здоров’я для своєї дитини нікому не спадає на думку?

Епідемія інфекційних захворювань, про які ми раніше майже не чули десятиліттями, тільки починається. Можна говорити про всесвітню змову, а можна пошукати винних у дзеркалі. На мою думку, той десяток років, коли батьки масово відмовлялись від щеплень, просто вбив імунітет нації. Тепер, навіть якби всі масово побігли робити щеплення, знадобиться не кілька років, а кілька десятиліть, аби повернути все на колишній рівень.