Умовне фото

Наприкінці 2025 року Мінфін шокував українських дрібних підприємців новиною про запровадження ПДВ для ФОП. Як зазначив Міністр фінансів, усі ФОПи-єдинники, які протягом 12 місяців перевищують поріг в 1 млн грн, зобовʼязані стати платниками ПДВ. Такі зміни обіцяють впровадити з 1 січня 2027 року. Метою таких пропозицій уряд називає боротьбу із схемами дроблення та залучення додаткових ресурсів до бюджету.

Проте підприємці, бізнес-асоціації, економічні експерти бʼють на сполох. Адже таке рішення негативно вплине на ведення бізнесу. Більше того, це не принесе в державний бюджет тих коштів, на які сподівається Мінфін. А в контексті місцевих бюджетів – буде суттєве скорочення ресурсів громад!

Давайте розберемо чому. 

Чому ПДВ вбиває мікробізнес?

ПДВ – це не просто про вищі податки, це ще надзвичайно важке адміністрування. Тобто не лише плюс 20% у ціні, а й:

• повний бухгалтерський облік і деталізований товарний облік;

• податкові накладні на кожну операцію, їх реєстрація та ризики блокування;

• підвищені ризики перевірок, штрафів, донарахувань;

• істотні адміністративні витрати (бухгалтер, професійні сервіси, час підприємця).

Це все потребує додаткових витрат. Тільки на бухгалтера — це не менше 30 тисяч гривень щомісяця. Окрім цього всього, бізнес в Україні працює під ракетами та дронами, з відключеннями світла, на генераторах, з браком людей. Постає питання чи буде така діяльність рентабельною?

Згідно з дослідженнями експертів, багато підприємців закриються  – наші улюблені кавʼярні, крафтові виробники, салони краси. Або ж будуть змушені піти у тінь чи дробитися, щоб не переходити на ПДВ. Таким чином поставлена ціль Мінфіну щодо ліквідації схем дроблення не буде досягнута.

Як це стосується життя громад?

Розглянемо на прикладі Львова – міста ресторанчиків, крафтових магазинів, туристичних розваг. У Львові майже 85 тисяч ФОПів, які сплачують приблизно 3,7 мільйона гривень єдиного податку в рік, що складає 21% усіх надходжень! Я нагадаю, що єдиний податок в повному обсязі зараховується в бюджети громад.

Якщо ж таки законопроєкт приймуть, то:

• ФОПи 3-ї групи на ПДВ сплачуватимуть до місцевого бюджету не 5%, а 3% від доходу;
• 20% ПДВ зараховуватиметься лише до державного бюджету, тобто ніякого зиску громада не матиме;
• кількість підприємців зменшиться, а отже стане менше послуг для комфорту мешканців і знову ж таки менше сплачених податків.
   

За даними експертів, для Львова це означає мінус ~2,5 млрд грн щорічно. За ці кошти львівʼяни могли б побудувати кілька паркінгів у центрі міста або ж збудувати 10 шкіл чи садочків.

Важливо, що ПДВ для ФОП означає також підвищення цін для кінцевих споживачів, тобто для кожного з нас. Адже підприємцям доведеться закладати ці 20% у ціну.

Такі зміни точно не на часі. Люди та бізнес з усіх сил намагаються жити нормальне життя попри обстріли та відключення. Вони донатять та волонтерять. Вони не обирають життя за кордоном. Тому держава не має все тільки ускладнювати.  

Що ми можемо зробити зараз?

Я категорично проти запровадження ПДВ для ФОП, особливо зараз під час війни. Зі свого боку, я наполягатиму на збереженні спрощеної системи: подаватиму правки до законопроєкту та пропонуватиму альтернативи. Бюджет можна наповнювати іншими способами – не за рахунок мікропідприємців, а шляхом боротьби зі схемами на ринку алкоголю, тютюну, грального бізнесу. Тільки завдяки реформі митниці державний бюджет може додатково отримувати десятки мільярдів гривень щороку.

Також закликаю кожного сприяти у цій боротьбі:

1. Підпишіть петиції на сайті Кабінету Міністрів: https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9039, https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9051
2. Спілкуйтесь із народними депутатами із ваших округів, пояснюйте шкідливість цього рішення.
3. Місцевим депутатам і головам громад: готуйте та підтримуйте звернення до Кабміну, ВРУ та Президента щодо відкликання законопроєкту.

Окремо хочу подякувати депутатам Львівської міської ради, які на сесії 15 січня підтримали звернення до Кабміну, ВРУ та Президента щодо збереження спрощеної системи оподаткування без обовʼязкового ПДВ та відкликання запропонованого урядом законопроєкту. Такі кроки справді допомагають уникнути рішень, що знищують малий бізнес та спроможність громад.