Зоя Красовська
Сьогодні минає два роки від трагедії на Грибовицькому полігоні. Здавалося б, що після неї більшість львів’ян повинні були навчитися сортувати відходи і намагатися якнайменше виносити його до контейнерів. Однак за два роки сортування сміття вдома все ще залишається справою ентузіастів. Однією з таких ентузіасток є львів’янка Афіна Черкезова, яка почала сортувати відходи під час «сміттєвого колапсу». Вона радить відмовлятися від пластикових упаковок, придбати еко-торбинки і купувати все, що можливо, на вагу.
Понад рік ми вдома сортуємо сміття. Почали разом зі всіма на хвилі обурення «львівським сміттєвим колапсом», а продовжуємо, бо по-іншому тепер не можемо. За цей рік докорінно змінилось ставлення до покупок, сміття та навіть життя. Якщо щодня виносиш 30-літрове відро з відходами, цього не помічаєш. Але коли три місяці збираєш на балконі все, що можливо переробити, бачиш, як багато корисної вторсировини вважають сміттям. Точніше КАТАСТРОФІЧНО БАГАТО.
Цю гору вторсировини сім’я з двох осіб наскладала за 3 місяці.
Перший висновок за рік: якщо здавати вторсировину на переробку, обсяг сміття, що відправляється на полігон, зменшується втричі. Бо тепер це переважно органіка та упаковка, яку неможливо переробити через відсутність маркування пластику.
Читайте також: Як сортування сміття стає нормою. Три львівські історії успіху
Другий висновок: переробити можна 85% побутового сміття. Але тільки якщо дуже захотіти. Місто для цього зручних умов не створює. Тому сортування і переробка — це справа ентузіастів. На балконі у нас є декілька пакетів для різних видів вторсировини: скла, паперу, пластику різних видів, бляшанок, тетрапаків, упаковок та пакетів, пластикових коробочок з доставок їжі. Щоб здати їх самостійно, мені потрібно об'їхати півміста — універсальні пункти прийому, де приймають усе, можна перерахувати на пальцях однієї руки.
Третій і найголовніший мій висновок за цей рік: треба відмовлятись від упаковки і думати, що і як ти купуєш. Життя пластикового пакета триває 20 хвилин: по дорозі від супермаркету до дому. Після цього на довгі десятиліття його відправляють на сміттєзвалище. Тому тепер ми стали більше купувати на вагу. Для цього маємо великі еко-торби, авоськи і маленькі торбинки для овочів та круп.
Читайте також: Як правильно та ефективно сортувати сміття вдома. практичні поради
Спочатку страшно протягувати продавцям торбинки зі словами «мені в свою тару», але згодом звикаєш. Жодного разу мені не відмовили продати щось у торбинки. Були компліменти, слова захоплення, невеличкі знижки, але негативу не було. Продавці часто усміхаються і кажуть, що світ став би кращим, якби таких свідомих покупців було більше.
За цей рік виробилась нова звичка — ще в крамниці шукаю маркування на пластиковій упаковці, і якщо його немає — не купую це. Пластик без маркування переробити неможливо. Тому краще його взагалі уникати.
Четвертий висновок: інформація — це сила, що має великий вплив. Але якщо ти не цікавишся сортуванням і переробкою, спеціально не шукаєш про це статті, то ймовірність, що до тебе докотиться якась хвилька з корисною інформацією, — мінімальна. Я переконана, що роз’яснення про необхідність і навіть пропаганда сортування має відбуватись по всіх можливих інформаційних каналах. Тому знімаю про це відеоблоги, пишу короткі замітки у своєму інстаграмі та на всіх доступних майданчиках розповідаю людям про свій позитивний досвід сортування і зменшення кількості сміття.
П’ятий висновок: щось — це краще, ніж нічого. Я керуюсь цим принципом і роблю те, що в моїх силах. Так, я досі купую м’ясо і рибу в пакетах, однак заміняю десятки одноразових пакетів торбинками, коли купую овочі, фрукти та крупи. Так, взимку я купую помідори черрі в супермаркеті, і вони запаковані у два шари пластику, однак я здаю цей пластик на переробку.
Мені багато разів казали, що мої сортувальні потуги не мають сенсу, поки законодавчо використання пластику не обмежено, а за НЕсортування будуть штрафи. Однак змінювати законодавство — не моя компетенція. Тому я роблю те, що можу зробити в межах своїх кіл впливу. І це краще, ніж нічого не робити.
Щоб здати вторсировину у Львові її потрібно розвезти по пунктах прийому в різних куточках міста або ж викликати машину з підприємства «Зелена коробка». Вони забирають всі види вторсировини за 50 грн. Саме цим способом ми користувались впродовж цього року попри їх недосконалий сервіс.
Проте зараз я знайшла спосіб організувати пункт прийому в нашому ОСББ. Мешканці будинку висловили зацікавлення і готовність мити вторсировину та відповідально сортувати. Наразі це в стані обговорення та, сподіваюсь, що незабаром зможу написати матеріал про історію успіху одного ОСББ, яке вирішило сортувати своє сміття.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.