«Підземні переходи – замах на вбивство міст і людей»

Я колись бачив, як з перону львівського вокзалу по сходах у підземний перехід, що під коліями, спускався чоловік на колісному кріслі. Я не знаю, як це йому вдавалося. Аби не загриміти на кріслі вниз, він розвернувся спиною донизу і спускався буквально на руках, вчепившись ними за поруччя підземного переходу. На то страшно було дивитися! Я був шокований. Чоловік відмовлявся від сторонньої допомоги, сказав, що вже знає, як це робити і сторонні все одно його не втримають. Такий ризикований спуск на колісному кріслі – це просто катастрофа!

Такими самими спусками облаштовані усі підземні переходи у Львові.

Ми з колегами в 2019 році зробили експеримент: спробували спустити здорового хлопця на колісному кріслі по рейках звичайного міського підземного переходу. Експеримент не вдався. Він так летів згори з тим кріслом в підземний перехід на площі Галицькій! На щастя, обійшлося без травм. Але ми бачили, наскільки це небезпечний спуск, навіть для молодого здорового хлопця. Що вже говорити про маломобільних, в яких вправності і сили значно менше?

Підземні переходи ніколи не бувають доступними. Сходи – це завжди перешкода. Сходи під снігом. Сходи в ожеледицю. Сходи після дощу, коли ними біжить вода. Це завжди небезпека для маломобільних людей. Які би там не «приліплювали» пандуси, які б не приробляли підйомники, які або ламаються, або їх зумисно шкодять вандали, - все це не додає доступності.

Читайте також: У підземному переході в центрі Львова встановили підйомники для людей з інвалідністю

Навіть із підйомниками для колісних крісел підземні переходи небезпечні для маломобільних людей. Насамперед для людей із тростинами, на милицях або на протезах. Не лише через те, що їм важко тримати рівновагу через фізіологічні особливості, але й через нестабільність платформ підйомника. Крім цього, платформа, що рухається вниз і вгору, практично не огороджена. Навряд чи зважиться спускатися таким підйомником у підземний перехід мама з візочком і ще двома малими дітьми, яких вона тримає за руку, або люди похилого віку. Це незручно і небезпечно. До того ж, більшість людей, навіть ті ж маломобільні, не користуються підйомниками, бо вважають, що це лише для людей з інвалідністю на колісних кріслах і не годиться іншим цими механізмами користуватись.

Чому у Львові підземним переходам не місце

1. Не подобаються людям. Це більш довгий, для багатьох часто складніший шлях, навіть для фізично здорових, і практично недоступний для маломобільних людей. Особливо на милицях, на протезах чи в колісному кріслі.
2. Дуже небезпечно. Якщо є підземний перехід і поруч немає наземного, це може провокувати людей порушувати правила і переходити дорогу в недозволених місцях. Небезпека посилюється ще й тим, що водій не очікує появи людини в цьому місці, бо він знає, що це його територія. Аж раптом на проїжджій частині людина. Водій не готовий до цього, тому реагує запізно. Чимало людей потрапляє в ДТП саме поблизу підземних переходів.
3. Не гарантують безпеки від машин. Останнім часом навіть у Києві було кілька випадків, коли машини влітали в підземний перехід. Тобто немає жодної гарантії, що машина не зіб’є людину у нібито безпечному місці.
4. Підйомники не працюють. Ліфти і підйомники часто ламаються, їх легко зумисно чи випадково пошкодити, як це вже сталося на площі Митній. Крім того, вони залежать від відключень електрики, тобто повної доступності немає. В Україні неробочі ліфти та підйомники у вуличному просторі – масове явище, і їх навіть більше, ніж робочих.
5. Економічно невигідні. Збудувати підземний перехід – це десятки мільйонів гривень. А ще утримання та обслуговування підземних переходів – ремонт, освітлення, прибирання, безпека, водовідведення, експлуатація ліфтів і підйомників. Все це коштує набагато дорожче, ніж експлуатація наземних переходів.
6. Розсадники криміналітету. В місцях з обмеженою видимістю завжди вищий ризик пограбувань, насильства, вандалізму, бійок та всіх неприємних речей, які тільки можуть статися.
7. Антисанітарія та маргіналізація. Дуже часто такі місця обирають для перебування безхатьки, а також нетверезі компанії, випадкові люди часто влаштовують там «стихійні» вбиральні.

Дуже багато факторів, чому підземним переходам не місце у Львові, і лише одна причина чому їх будували – для того, щоби машина проїхала на секунду швидше.

У Львові підземних переходів не так багато – всього 14. Частину з них вже продублювали наземними переходами. Два підземні переходи наразі закриті.

Підземні переходи – це складна інженерна споруда, яка потребує постійного догляду. Прибирання, освітлення, водовідведення, щоби під час зливи в переході не утворилося озеро. Отже, очевидно, що витрати міста будуть високі.

Рішення є, але що робити з самими переходами

Підземні переходи потрібно замінювати на звичайні наземні переходи. Це «зебра» або світлофор. І цього достатньо. Якщо увімкнеться сигнал світлофору, і автомобілі зупиняться на кілька секунд, нічого критичного не станеться. Сьогодні цілком можливо запрограмувати наземний перехід у певній фазі світлофора без зменшення пропускної здатності транспорту.

Читайте також: У Львові в локаціях кількох підземних переходів зроблять ще наземні

Що робити з підземними переходами, які втратили свою функцію та нерентабельні для подальшого обслуговування? Інтегрувати в міський простір чи засипати іх і забетонувати?

• Віддати в оренду бізнесу? Якщо це популярне місце, підземний перехід можна віддати в оренду бізнесу, який буде за ним доглядати. Однак, як свідчить сумнозвісний приклад підземного переходу на площі Митній, який також був зданий в оренду бізнесу, але був доведений до вкрай занедбаного стану і потребував ремонту, це не працює в наших реаліях. Оренда у підземці не завжди цікава бізнесу. Є місця для бізнесу вигідні, а є невигідні
• Переобладнати під укриття? Можна облаштувати підземні переходи під укриття. Це непогана перспектива для використання переходу, бо він має два виходи, як вимагають правила безпеки. Але, щоби це працювало, потрібні кілька людей, які б пильнували там за порядком. А це додаткові витрати на їх зарплату. Інший варіант – укриття з дистанційним управлінням. Коли вмикається сигнал тривоги, укриття автоматично відчиняється. Але хтось знову ж таки має слідкувати, щоби після відбою тривоги там не залишилися люди. Зокрема, маргінальні елементи. Втім, якщо поруч з укриттям немає скупчення багатоквартирних будинків, ця ідея буде непопулярна.
• Інші варіанти? Можна зробити спортзал, як в деяких містах Європи. Часом роблять у підземках артгалереї. У Тбілісі художниці облаштували у напівзакинутому підземному переході галерею сучасного мистецтва. У Вроцлаві збудували наземні переходи, а в тунелі облаштували бібліотеку.
• Залити бетоном? Підземні переходи в Європі переважно засипають. У багатьох випадках їх доцільніше залити бетоном і забути.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.