У Борині, що в Турківському районі, розташована Церква Зіслання святого ДухаПЦУ із унікальним іконостасом авторства Осипа Куриласа. Богородиця та Христос тут у вишиванці, українські орнаменти можна проглянути в кожному куточку церкви.

Поруч розташована давня дерев'яна дзвінниця, яка збереглася у первісному вигляді, також тут досі є автентичні дзвони, хоча найбільший уже має тріщину.

Фундатором церкви був священник Григорій Мороз. Храм будували з тесаного натурального каменю, який робітники волами возили нагору.

Біля церкви є 96 могил Січових стрільців, їх захоронили під стінами та пам'ятним знаком. До свята Покрови тут планують облаштувати меморіал воїнам.

У вікнах, які ще не змінювалися з початку заснування храму, можна побачити діри від обстрілів під час ІІ світової війни.

Підлога застелена оригінальною автентичною плиткою, яку тут старанно викладали.

Також у храмі є своєрідний образ Богородиці із німбом у вигляді вогню, що палає, який також вважається рідкістю.

«Бачите, чим дивний іконостас – Богородиця та Христос у вишиванках. Дорога до вівтаря, до царських воріт, теж вишиванка. Так само бічний престіл – Богородиця у вишиванці. Це українське бароко і єдиний такий іконостас на Львівщині, тому він особливий. Тут потужні старі намолені ікони – зокрема, зішестя Святого Духа», – розповів у коментарі Тvoemisto.tv теперішній настоятель храму, митрофорний протоієрей Роман Вовкунович.

Нагорі іконостату можна побачити Царя слави, який сидить на серафимах. Ця ікона теж своєрідна, дуже рідкісна, каже священник.

Роман Вовкунович розповідає, що раніше храм був розмальований у сюжети Старого завіту так, як і Собор Святого Юра у Львові, однак згодом церкву перемалювали у Новий завіт, а цінні давні розписи так і не зберегли.

Місцевий історик Богдан Комарницький розповів Тvoemisto.tv, що раніше, у 1746 році, тут побудували дерев'яну церкву Зіслання Святого Духа (Пресвятої Євхаристії). Кам'яний храм збудували у 1912 році навколо дерев'яного з місцевого каменю. Дзвінниця, яку зараз можна побачити біля церкви, старша – із 1898 року.

Так виглядала дерев'яна церква, фото краєзнавчо-туристичного порталу «Край»

Кошти на будівництво храму виділяла місцева громада. А отець Григорій Мороз навіть їздив у Чехію, щоб дізнатися секрети будівництва святинь. Церкву збудували у романському стилі, і це єдина така церква на Прикарпатті.

У церкві досі зберігають список всіх священників, які тут служили.

Краєзнавці кажуть, що перша згадка про боринську церкву датується 1563 роком. Знімок старої церкви 1911 року зробив архітектор Олекандр Лушпинський.

За даними порталу «Край», унікальний іконостас для церкви розписував знаний український художник Осип Курилас, який оспівав січове стрілецтво. У 1910 році Осип Курилас створив образи «Ісус Христос – Небесний Учитель» (Пантократор), «Пречиста Діва – мати України» (Одигітрія) та інші з елементами української вишивки на ризах. Ікони були написані на замовлення громади українців у США за посередництвом Торговельного дому «Достава» у Львові. З благословення Митрополита Андрея Шептицького з ікон надрукували листівки накладом 10 тисяч примірників, які здобули велику популярність в українців Галичини.

Христос-Пантократор та Одигітрія пензля Осипа Куриласа, фото краєзнавчо-туристичного порталу «Край»

Ікони у вишиванках сьогодні у церкві

Назва самого селища Бориня у львівських Карпат пов’язана із словом «бір». Село оточували соснові ліси. Перші згадки про Бориню в архівних документах датуються 1552 роком. Вже на той момент це було чимале село, оскільки мало свого війта. Достеменно відомо, що вже в 1563 р. тут існувала парафія.

Є свідчення, що в XVII ст. в Борині існував укріплений шляхетський двір. Саме він став об’єктом нападу озброєних селян з навколишніх сіл в 1648 р. Впродовж XVII-XVIIІ ст. село кілька разів потерпало від пожеж, а населення косили епідемії. Зараз селище відоме, зокрема, і завдяки Церкві Зіслання святого Духа ПЦУ з неповторним іконостасом, де можна побачити Богородицю та Христа у вишиванках.

Христина Гоголь

Фото авторки та краєзнавчо-туристичного порталу «Край»

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.