В очікуванні реставрації. Занедбаний будинок Сікорського в Києві може стати музеєм
У самісінькому центрі Києва, на вулиці Ярославів Вал, 15-Б, стоїть майже зруйнований триповерховий будинок кінця ХІХ століття, у якому жив до приходу більшовиків відомий на весь світ авіаконструктор Ігор Сікорський. У радянські часи будівлю перетворили на відомчий готель Міноборони, а в 1990-х роках вона почала занепадати. Будинок не раз обіцяли відремонтувати і влаштувати там музей. Останньою надією на реставрацію будівлі є передача в комунальну власність. Міністерство оборони, на чиєму балансі зараз перебуває будинок, підтвердило «Твоєму місту», що погоджує передачу, відповідні документи передано на розгляд уряду.
Коли може відбутися передача, у яку суму може обійтися відновлення будівлі та чому створення музею Сікорського зацікавило посольство США, читайте далі.
Від родинного маєтку до пустки
У 1885 році ділянку, де сьогодні стоїть будинок Сікорського, придбав професор медицини Іван Сікорський – батько Ігоря Сікорського.
«Там був звичайний дерев’яний одноповерховий будинок, що виходив на вулицю, та флігель у дворі, споруджені 1854 року, – розповідає екскурсоводка Олена Біла. – Родина вирішила перебудувати територію. Замість дерев’яної будівлі з’явилася одноповерхова цегляна споруда (будинок №15), а флігель замінили триповерховою будівлею (будинок №15 Б), той, який ми зараз називаємо будинком Сікорського».
У 1904 році родина Сікорських оселилася в новому будинку на тоді ще вулиці Великій Підвальній, 16.
«На першому поверсі в семи кімнатах жили батьки і п’ятеро дітей. На другому і третьому поверхах відкрили лікарсько-педагогічний інститут для дітей із ментальною інвалідністю, де працювали доньки Сікорських, а Іван керував ним», – веде далі екскурсоводка.
Одноповерхове приміщення поруч із будинком орендував Микола Лисенко. Там композитор заснував власну музично-драматичну школу. «Це була перша школа, викладання в якій вели українською, серед викладачів були українці. На стінах висіли портрети видатних українських діячів», – пояснює Олена Біла.
У 1918 році школу реорганізували в Музично-драматичний інститут Лисенка. Заклад працював у цій будівлі до 1920 року. Дотепер приміщення не збереглося.
Фасадний будинок на початку XX століття, де розміщувалася школа Миколи Лисенка. Фото: Вікіпедія
Відомий своїми революційними досягненнями в галузі вертольотобудування, творець гелікоптерів Ігор Сікорський (25.05.1889, Київ – 26.10.1972, Істон, Конектикут, США) жив у цьому будинку до 1912-го. Вже у 20 років під час навчання у Київському політехнічному інституті (з 2016 року носить його ім’я), Сікорський розробив свій перший вертоліт. Саме на подвір'ї батьківського будинку він проєктував і збудував свої перші дві найпростіші моделі гелікоптерів, ідею яких підказали малюнки Леонардо да Вінчі.
У 1912 році Ігор Сікорський переїхав до Санкт-Петербургу, де побудував багатомоторний літак Першої світової війни «Ілля Муромець». До речі, саме там Сікорський здобув свою першу освіту: до КПІ він навчався у Морському кадетському корпусі. Проте морським офіцером, про що мріяли батьки, він так і не став.
З приходом більшовиків Ігор Сікорський емігрував спершу до Франції, а згодом – 1919-го – до Сполучених Штатів. Його батько залишався жити в будинку в Києві до самої смерті (1919 р.).
У США Ігор Сікорський кілька років перебивався випадковими заробітками, згодом заснував американську авіаційну компанію Sikorsky Aircraft Corporation, яка стала однією з провідних у світі в галузі вертольотобудування.
Ігор Сікорський у США, червень 1930 року
Його винаходи та інновації сприяли розвитку цивільної та військової авіації. У світі Сікорського називали «вертолітником №1» (або містером Гелікоптером). Із 1947-го президенти США постійно використовували гелікоптери Ігоря Сікорського. За своє життя конструктор створив понад 40 основних типів літаків і 20 основних типів гелікоптерів. Він залишив вагомий слід у світовій авіаційній індустрії, входить до когорти найвизначніших постатей в історії авіації. У 2015 році Sikorsky Aircraft купила корпорація Lockheed Martin за 9 млрд дол.
У радянський період будинок Сікорських кілька разів змінював своє призначення. Під час Другої світової війни в будівлі розміщувалися штаб і командний пункт Київського корпусу протиповітряної оборони. У 1950-их роках на місці фасадного будинку звели готель «Червона зірка» Київського військового округу. Ширилися чутки, що там були й комунальні квартири. Після розпаду Союзу в 90-их роках у будинку відключили всі комунікації та передали його у власність готелю «Козацький» Міноборони України.
Ласий шматок землі в центрі столиці роками не давав спокою зацікавленим особам. У 2000 році Міністерство оборони передало будівлю в оренду на 49 років Міжнародному благодійному фонду «Музей повітроплавання та авіації імені Сікорського», який на той час був у сфері впливу нардепа забороненої нині ОПЗЖ, колишнього «регіонала» Нестора Шуфрича. Установа обіцяла відремонтувати будівлю, але за 10 років цього не відбулось. Міноборони знадобилося шість років, щоб остаточно розірвати договір у судах.
Утім вже через рік, у 2017-ому, на будівлю був накладений арешт через «схему» виведення будівель Міноборони із держвласності, які перебували на балансі ДП «Готель «Козацький». Згідно з інвестиційним договором 2000 року, яке держпідприємство підписало з двома пов’язаними між собою приватними компаніями (кіпрською «Карлтон Трейдинг ЛТД» та ТОВ «Карлтон Трейдинг Україна»), ДП поступово з кожним роком втрачало частку у володінні майном на користь «інвесторів», оскільки договір був складений таким чином, що ДП не змогло його виконати. «Інвестори» програли суди в Україні, але в 2014-ому виграли арбітраж у Стокгольмі, рішення якого підтвердив український суд. Однак виконати рішення арбітражу не вдалося через інше судове рішення, яке забороняло відчуження держмайна.
Арешт будівлі в 2017-му військовою прокуратурою фактично дозволив уникнути відчуження будинку в держави, але не дозволяв відновити її чи передати у власність місту. Остаточно зняти арешт із будинку Сікорського вдалося аж через чотири роки – в серпні 2021-го.
Місто vs міністерство
Зацікавленість долею будинку Сікорського Міноборони публічно виявило в 2017-ому, заявивши, що має намір включити будинок до складу Національного військово-історичного музею. У планах відомства було відтворити квартиру Сікорського, а також створити у будівлі музей повітроплавства України. Але цього так і не відбулося.
У тому ж 2017 році місто вперше висловило серйозну готовність прийняти будинок Сікорського в комунальну власність. Київрада своїм рішенням від 28 листопада 2017 року погодилася безоплатно прийняти будівлю в комунальну власність як заклад культури та зобов’язалася її не приватизовувати.
У 2018 році будинок Сікорського отримав статус пам’ятки національного значення, що убезпечило його від реконструкції з перебудовою. З таким статусом можлива лише реставрація з погодженням відповідних органів.
Наступні перипетії довкола будівлі вказували на те, що міністерство втратило до неї інтерес. Незацікавленість відомства у відновленні садиби показує суд щодо її охоронного статусу. У 2021 році прокуратура в суді намагалася змусити міністерство привести будівлю до належного стану. 13 червня того ж року суд зобов’язав відомство протягом місяця укласти охоронний договір і впорядкувати будинок. У Міноборони заявили, що не мають коштів на реставрацію, і подали на апеляцію, яку виграли 9 листопада 2021 року.
Зрештою, ще в серпні 2021-го, коли з будівлі остаточно зняли арешт, розпочалася її підготовка до передачі в комунальну власність Києва.
«Із 2015 року з кожним новим міністром оборони ініціативна група намагалася знайти спільний розв’язок проблеми – зняти арешт з будинку і передати його на баланс міста. І сталося це в 2021 році: арешт зняли, суди позаду. Садиба вже тоді була готова до переходу», – пригадує Ольга Гвоздік, активістка проєкту «Будинок Сікорського», радниця заступника міського голови – секретаря Київради.
Наразі ситуацію з будинком Сікорського можна охарактеризувати як «обережний оптимізм».
«Міністерство оборони та КМДА розуміють, що будинок необхідно зберегти, і єдиним можливим форматом є визначення відповідного структурного підрозділу та органу влади, який зможе це зробити, – пояснює Ольга Гвоздік. –Ми розуміємо, що живемо в час повномасштабної війни, що першочерговим завданням Міністерства оборони є захист країни. Тому, очевидно, займатися відновленням будинку Сікорського, збереженням культурної спадщини може або місто, або Міністерство культури. А оскільки об’єкт у Києві, то найпростішим виходом з огляду на залучення фінансів та діяльність громадськості є передача його місту».
Зміна статусу: процес пішов
У Міністерстві оборони на запит «Твого міста» підтвердили готовність передати будинок Сікорського в комунальну власність Києва. Для цього у відомстві підготували комплект документів, який уже пройшов погодження в Мінекономіки і зараз переданий на розгляд уряду.
«Відповідно до статті 4 Закону України «Про передачу об’єктів державної та комунальної власності», передача нерухомого майна з державної в комунальну власність здійснюється за рішенням Кабміну. Пропозиції щодо передачі зазначених об’єктів погоджує ініціатор цієї передачі, відтак їх подають до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Міністерство оборони надало Мінекономіки комплект документів для розроблення відповідного проєкту розпорядження і внесення його у встановленому порядку на розгляд уряду», – запевнили нас у Міністерстві оборони.
Ольга Гвоздік зазначає, що передача будинку потребує погодження і від інших структур:
«Для того, щоби передача відбулася, необхідне погодження багатьма міністерствами та Державним фондом майна, ухвалення рішення на засіданні Кабінету міністрів. Єдине, що може вплинути, це політична недомовленість вищого керівництва, а саме протистояння Києва та Офісу президента. Тому не хотілося б, щоб історичний об’єкт був «вплутаний» у політичну складову».
Update від 18:00 7 липня. Відповідний проєкт рішення, який був винесений на розгляд Кабінету міністрів, відкликали минулого тижня, розповіла Ольга Гвоздік без пояснення причини. «На минулому тижні відповідний проєкт рішення вже був винесений на розгляд Кабміну, але не судилося: його просто відкликали. Довга й копітка робота зі сторони багатьох відомств, активної громади наразі знову заморожена. А безліч процесів з погоджень усіх необхідних документів – не можуть бути доведеними до логічної крапки: створення музейного та громадського простору в історичному маєтку», – зазначила активістка.
Стан будівлі, гроші та зацікавленість США
Сьогоднішній стан будинку авіаконструктора аварійний, констатує Ольга Гвоздік. Такий висновок зробив незалежний архітектор, якого замовляли активісти в 2021 році. Міністерство оборони востаннє проводило огляд технічного стану будівлі влітку 2017-го. На той час була дана оцінка, що будівля збереглася на 31%.
Сам будинок неодноразово підпалювали зсередини. Хто це робив і навіщо, невідомо. Останній підпал був у 2021 році (13 травня ввечері у підвальному приміщенні будівлі виникла пожежа на площі 30 кв. м, яку вдалося вчасно погасити).
Плачевним є стан будівлі не тільки ззовні, а й зсередини – вибиті шибки, потріскані фасади, частково зруйновані стіни.
У 2017-ому міністерство назвало попередню суму для відновлення. На консервацію, а відтак на реставрацію цієї пам’ятки треба було майже 75 млн грн. Сума витрат на відновлення будівлі, яку в 2021-ому порахували активісти, не дуже різнилася від тієї, яку подало Міноборони – 64 млн грн.
«Вартість проєкту невідкладних протиаварійних робіт і проєкту з кошторисом трохи більша ніж пів мільйона гривень. Виконання протиаварійних робіт у будинку може обійтися в майже 11 мільйонів гривень. Науково-дослідницька і проєктна документація з реставрації пам’ятки коштуватиме 2,5 мільйона гривень. А сама реставрація – 50 мільйонів гривень. Ці цифри появилися до повномасштабного вторгнення і є приблизними», – каже активістка.
Однак відновлення будівлі необов’язково ляже на плечі міського бюджету. Ще задовго до зняття арешту, в будівлі з’явилися потенційні меценати. Серед них навіть американське посольство. Публічно підтвердив готовність докластися фінансово до створення музею і харківський бізнесмен.
Ольга Гвоздік запевняє, що зацікавленість у створенні музею є не лише у посольства США, а й у родини авіаконструктора: «Остання розмова з посольством США та сином Сікорського відбулася ще перед повномасштабним вторгненням. Вони сказали, мовляв, визначайтеся з власником, передавайте, тоді будемо повертатися до якихось розмов. Але гарантій уже ніхто не давав».
Музей «небесного» генія
Мер Києва Віталій Кличко цього року на День міста висловив сподівання, що історична будівля на Ярославовому Валу таки буде передана у власність міста і підтвердив свою давню обіцянку створити в ній музей. Таку ж обіцянку він дав і синові Ігоря Сікорського – Сергію.
«Сподіваюся, ми заберемо цей будинок у власність громади, тому що він руйнується. Будинок перебуває на балансі Міноборони вже багато років. Мало хто знає, що саме на Ярославовому Валу злетів у повітря перший у світі вертикальний апарат. Це спадщина та історія, і ми повинні берегти ці вкрай важливі речі. Там може бути садиба Сікорського, музей родини Сікорського. Я це обіцяв, коли син Сікорського приїжджав до Києва», – сказав він.
До Кличка Сергію Сікорському гарантував зробити музей в будинку на Ярославовому Валу президент Віктор Ющенко.
Але що саме варто зробити у будівлі Сікорського, визначатиме після широкого обговорення громадськість, уточнює Ольга Гвоздік:
«До повномасштабного вторгнення ми проводили захід, на який прийшла активна громадськість міста. Дуже багато говорили про створення мультикультурного простору: одну частину приміщення віддати під інтерактивний музей, а другу зробити хабом для громадськості чи бібліотекою. Міжнародні спеціалісти у співпраці з українськими на основі технічного завдання можуть представити свої варіанти простору, а кияни шляхом голосування обрати один із них».
Окрім цього, пояснює вона, після передачі будинку Сікорського на баланс міста необхідно буде створити комунальне підприємство, яке опікуватиметься ним:
«Важливо, щоб була наглядова рада з тих людей, які розуміються на темі створення музею, відновлення культурної спадщини. Аби вони могли контролювати процес реставрації та створення музею».
А поки що киянам пропонують задовольнити цікавість екскурсією в Музей української діаспори (вул. Князів Острозьких, 40-б), де діє постійна виставка «Наш Сікорський» про київський період життя батька гвинтокрилів.
Донедавна існував також віртуальний 3D-музей будинку Сікорського. В 2020 році ГО «Креативна Україна» за підтримки Українського культурного фонду створила віртуальний Museum Sikor Sky – цифровий музейний простір у вигляді будинку Сікорського з 3D-реставрацією. Для проєкту зробили майже 8 тисяч світлин будинку і, можна сказати, подарували йому друге життя. У «дворі» онлайн-відвідувачі могли роздивитися перші моделі літака та гелікоптера Ігоря Сікорського, а потім потрапити всередину будинку з кабінетом авіаконструктора. Автори ретельно відтворили меблі й декор, притаманні кінцю ХІХ – початку ХХ століття. Утім проіснував цей 3D-музей недовго – сайт нині не працює, залишились лише макети.
Ще перед повномасштабною війною, в лютому 2022-го, з аеропортом «Київ», названим на честь Ігоря Сікорського у 2018-му, була домовленість, що на зворотному боці квитків буде зображена садиба Сікорського з написом «Будинок Сікорського – відкривай нові горизонти». Мета ініціативи мала привернути увагу до відновлення будівлі.
Тепер конкретні терміни передачі її місту, відновлення та влаштування музею ніхто не береться називати. Однак у всіх є бачення, що створення музею в будинку Сікорського відкриває нові перспективи для збереження і демонстрації багатої спадщини авіаконструктора, його винаходів та внеску в авіаційну справу. Завдяки музею будинок Сікорського зможе стати популярним туристичним об’єктом, місцем, де відвідувачі матимуть змогу більше дізнатися про життя та роботу Ігоря Сікорського, а також про розвиток авіації в цілому.
Анастасія Коваль
Обкладинка: Дмитро Тарадайка
__________________________________________________________________________________________________