
Колаж: Твоє місто
«Було б добре подовжити туди трамвайну колію». Інтерв'ю з керівником «Львівелектротрансу»
На початку лютого ви очолили Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс». Розкажіть докладніше про ваш досвід управління міським пасажирським транспортом.
Я закінчив Львівську політехніку, механіко-машинобудівний факультет. Це конструкторська спеціалізація. Після закінчення навчання почав працювати в Інституті автобусобудування в Івано-Франківську. Мені пощастило спілкуватися з фахівцями, які працювали в цій галузі, і я багато чого навчився від них.
У 2000 році прийшов працювати в ЛАЗ, після його приватизації став головним конструктором. Згодом ми уклали договори зі структурами, які працювали на автобусах Mercedes, і набували від них досвіду. Ніхто на пострадянському просторі не мав таких знань і не володів сучасними конструкціями чи комплектуючими, які використовуються для збирання цих машин. ЛАЗ дуже швидко набрав обертів, і незабаром там почали випускати низькопідлогові автобуси. Згодом зʼявилася програма «Трамвай у Львові», і я долучився до нового етапу розвитку міського пасажирського транспорту.
Яке завдання перед вами постало?
У 2008 році ми виграли концепцію на побудову львівського трамвая. Що значить «концепцію»? Де і який досвід є у Європі, який кращий, а який гірший. Виграли тендер. Згодом міський голова Львова Андрій Садовий домовився з керівництвом «Електрону» про освоєння виробництва трамваїв на їхній базі. І ми повинні були розробити концепцію львівського трамвая «Електрон». Переобладнали весь завод під програму випуску тролейбусів, електробусів і трамваїв. Згодом, у 2013 році, зібрали й представили перший трамвай із номером 1179, який успішно курсує донині.
Ще раніше в мене виникла ідея модернізації трамваїв. Наявні трамваї мали застарілу систему керування, яка споживала багато енергії та не відповідала сучасним стандартам. Потрібно було модернізувати електронні системи керування, щоб вони відповідали теперішнім вимогам і були економічно вигідними. Водночас ми планували зробити всі чотири входи трамвая низькопідлоговими, щоби пасажири на візках могли легко потрапляти до салону через будь-які двері.
Читайте також: «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
Скільки загалом коштує модернізація одного трамвая?
Приблизно в кілька разів дешевше, аніж купити новий. Хоча ціни зросли, а співвідношення вартості залишилося таким самим. Останній трамвай ми купували за 2,5 мільйона євро, зараз він може коштувати дорожче. Щоб отримати вартість модернізації, цю суму треба було поділити на 5.
Останнє десятиліття ви присвятили розвитку виробництва сучасного міського транспорту у Львові, зокрема трамваїв, тролейбусів, автобусів та електробусів під маркою «Електрон». Які ключові зміни плануєте впровадити і які цілі ставите перед собою на посаді керівника?
Моє завдання – проаналізувати основні складові собівартості перевезень, виявити всі наявні резерви, організувати ефективну роботу, осучаснити процеси, впровадити електронний обіг документів і застосувати сучасні технології.
Також моя головна мета – підвищити технічний рівень рухомого складу та оснастити його сучасними засобами обслуговування. Плануємо модернізувати систему демонтажу і встановлення рейок. Така процедура займає багато часу і є складною, тому прагнемо впровадити сучасні інструменти й методи, що значно спростять процес.
Я багато їздив Європою, був у Японії та Китаї. Помітив, що європейські транспортні засоби, навіть випущені у 50-х роках, перебувають в ідеальному стані: чисті, пофарбовані, акуратні, без іржі, а кошти інвестують у підтримання технічного стану на належному рівні. Хочу, щоб у нас було так само.
Як часто ремонтують колії у Львові та які ділянки є проблемними? Чи проводять якісь роботи?
Колії зношуються, триває лише відновлювальний і точковий ремонт, де знос колії перевищує безпечний рівень. Однак це не вирішує питання якісної заміни колії повністю.
А що вирішує?
Заміна колії.
Скільки коштує заміна кілометра колії?
Вартість заміни кілометра колії становить до 1,5 мільйона євро.
Скільки часу займає така заміна?
Усе залежить від обставин, ремонт може тривати від 8 місяців до року. Особливо складно проводити роботи в історичній частині міста, де витрати можуть бути в рази більшими через складність будівельних робіт.
На якому етапі прокладання колії на вулиці Миколайчука? Чи цей проєкт на паузі?
Знаю, що роботи тривають. Скликають різні наради щодо цього проєкту, проте не всі нюанси мені відомі.
Але хочу зазначити, що плануються зміни на площі Соборній, які мають покращити рух транспорту. Через встановлення знаків, які забороняють в’їзд транспорту з вулиці Личаківської напряму в бік вулиці Франка, автомобілі на Пекарську повертають через вузьку ділянку із зустрічним рухом трамваїв.
Плануємо змінити рух трамвая: колія буде скоригована так, щоби трамвай проїжджав по колу в одному напрямку. Це дозволить йому набирати швидкість.
Який загальний пасажиропотік у львівському електротранспорті?
Існує електронна система обліку, яка відстежує всі валідації квитків і враховує різні категорії пасажирів. Ми використовуємо систему, яка базується на кілометрах пробігу, і це правильний підхід. Впровадження цієї системи на фінішній стадії.
Проте, згідно зі статистикою за 2024 рік, львівським електротранспортом було перевезено 39 330 687 пасажирів. Із них: трамваєм – 21 716 489 пасажирів; тролейбусом – 17 614 198 пасажирів.
Читайте також: Нова база, гроші та простої. Інтерв'ю про АТП у Львові, яке обслуговує більшість маршрутів
Скільки трамваїв і тролейбусів перебувають в експлуатації?
«Львівелектротранс» має такий рухомий склад: 155 пасажирських трамвайних вагонів; 97 тролейбусів, 11 з яких обладнані системою автономного ходу; один електробус.
Щоденне випускання рухомого складу: трамвайні вагони – 71 одиниця; тролейбуси – 69 одиниць.
У резерві готових до випускання на маршрути перебувають: 15 трамвайних вагонів; 10 тролейбусів.
Решта рухомого складу очікує ремонту або проходить планові чи позапланові ремонти. Також триває адаптація вагонів із Швейцарії до українських стандартів.
Які маршрути найбільш популярні серед пасажирів і чи плануєте зміни в маршрутах для покращення доступності?
Я б не виділяв окремі маршрути, але варто зазначити, що серед трамвайних найбільший попит мають маршрути №1, №2 і №8. Серед тролейбусних – маршрути №22 і №33.
Планується збільшення кількості низькопідлогових трамвайних вагонів, зокрема й зі Швейцарії. Це дозволить покращити комфорт перевезень і задовольнити потреби пасажирів.
Не всіх пасажирів задовольняє поточний графік курсування електротранспорту. Львів'яни нарікають на малу кількість трамваїв або на те, що транспорт їде в депо, замість того щоби продовжити денний маршрут. Чи отримуєте ви скарги і як на них реагуєте?
Якщо є реальна провина водія, її легко встановити за допомогою камер спостереження та відеоматеріалів, які підтверджують дії водія в місті чи на іншій ділянці маршруту. У таких випадках проводимо розслідування.
Але є випадки, коли водії змушені екстрено гальмувати через певні перешкоди, ДТП, і транспортний засіб може опинитися в ситуації, коли не може рухатися далі.
Особливо це актуально для тролейбусів. Якщо водій потрапляє в таку ділянку, то не може продовжити рух до моменту відновлення подавання струму. Це спричиняє затримки, і пасажири страждають через такі невигоди.
А як щодо неточного курсування?
Згідно з планом послідовність курсування планується ще ввечері. Водій отримує спеціальний талончик, який містить унікальний код, що відповідає його місцю і графіку руху.
Усе це сплановане так, щоби транспортний засіб курсував точно за графіком і прибував до всіх контрольних точок у визначений час.
Якщо трамвай або тролейбус не з'являється вчасно, це вказує на те, що сталася непередбачувана ситуація, яка завадила дотримуватися графіка.
Додам, що торік через дорожньо-транспортні пригоди й некоректне паркування на визначених маршрутах зафіксовано 1448 випадків вимушеного простою. З них 1212 через ДТП, а 236 через недоладно припарковані авто. В 2023 році таких випадків було на 201 менше: 1011 через ДТП на лінії та 329 через невдале паркування.
Які скарги найчастіше залишають на гарячій лінії пасажири?
У 2024 році через сервіс «1580» надійшло й опрацьовано 2351 зауваження (пропозиції, скарги), що майже вдвічі менше за кількісний показник 2023 року – 4069 зауважень. Серед них 18 подяк, що в шість разів більше, аніж у 2023-му. 70% скарг стосувалися категорії «Порушення графіка руху громадського транспорту».
Для зручності пасажирів рекомендуємо користуватися розкладами руху та онлайн-відстеженням тут і тут.
До котрої години їздять трамваї у Львові?
Знову ж таки графік руху трамваїв планують заздалегідь – як для виїзду, так і для заїзду вагонів. Велика кількість вагонів потребує відповідного розміщення й організації графіка обслуговування. Перший трамвай виїжджає о 6:00. Далі вагони відправляються з інтервалами: о 6:02, 6:03, 6:04 і так далі. Так само трамваї завершують роботу з 21:00.
У час пік стараємося випускати «Електрони», щоб перевезти більше пасажирів.
О 23:00 ще можна доїхати із середмістя, скажімо, до вокзалу?
Так.
Скільки працівників у ЛКП «Львівелектротранс» загалом і скільки з них водіїв?
Загалом близько 1260 осіб. Із них 220 водіїв трамваїв та 195 водіїв тролейбусів.
Відомо, що у Львові спостерігається дефіцит водіїв громадського транспорту. Чи забезпечене ваше підприємство водіями, чи також відчувається нестача?
У нас діє навчальний комбінат. Ми постійно проводимо набір водіїв і навчаємо нових працівників, щоб компенсувати тих, котрі йдуть на пенсію, до війська. Цей процес постійний. Якщо говорити про дефіцит водіїв, то їх поки що достатньо.
Тобто катастрофічного браку водіїв трамваїв і тролейбусів не спостерігається?
Так.
Яку зарплату отримують водії? Чи зросла вона за останній рік?
Зарплата водіїв зросла, але є інша проблема. Раніше водій просто сідав за кермо, проїжджав свій маршрут і завершував зміну. Тепер він повинен самостійно представляти транспортний засіб перед виїздом. Водії, які працюють в депо і виконують різні обов’язки, отримують 18–19 тисяч гривень.
Залежно від графіка роботи й маршруту можуть заробляти від 30 до 40 тисяч гривень на місяць. Більшість водіїв воліють працювати на нових трамваях, оскільки це дозволяє заробити більше.
А як щодо електробусів? Чи є розвиток цього напрямку?
По Львову їздить тільки один електробус, вироблений у 2014 році. Місто активно розвивається, зʼявляються нові райони, і ми повинні забезпечити їх громадським транспортом. Але електробус – це дорого. Вигідніше використовувати тролейбуси із автономним ходом, оскільки вони зручніші для міста. Думаю, Львову не вистачає тролейбусів. Хоча б 50 одиниць.
В березні у Львові на маршрут виїхали перші два трамваї з Берна. До кінця цього місяця очікується прибуття ще чотирьох бернських вагонів, а до кінця квітня місто планує отримати ще п’ять одиниць електротранспорту з Берна. Розкажіть, як відбувається ремонт і переобладнання трамваїв, які роботи виконують?
У вагоноремонтних майстернях підприємства здійснюється адаптація вагонів з Берна до українських стандартів. Зокрема, встановлюється додаткова звукова та світлова сигналізація, апарель для маломобільних пасажирів, обладнання для автоматизованої системи оплати проїзду тощо.
Ці трамваї раніше курсували у невеликих містах, де транспортний потік мінімальний. Це подібне на залізничний рух, автомобілі рідко зустрічаються, тому такі трамваї не мають потреби в потужній світлотехніці чи складних системах. В умовах Львова, де потік транспорту значно більший, ці системи необхідно адаптувати.
На вашу думку, чи можуть вживані трамваї добре служити?
Враховуючи ситуацію, потрібно дбати про оновлення транспорту. Бачити, в якому стані перебувають старі вагони. Очевидно, що їх давно потрібно міняти. Нам дають безкоштовно запчастини, матеріали, техніку. Наприклад, Швейцарія дозволяє собі купувати дорогі вагони, але це результат регулярної модернізації й технічного переоснащення транспорту. Трамваї в робочому стані завдяки постійному ремонту і модернізації. Наше завдання – підтримати їхній стан в українських умовах. У нас проблема з комунальною технікою, особливо з очищенням колій. Це важлива частина обслуговування, бо чистота колії впливає на безпеку та якість перевезень.
Очищення колії – це додаткові витрати, але воно подовжує термін служби транспорту. Ми розуміємо, що капітальний ремонт дорожнього покриття є довгим процесом, який може тривати десятиліттями. Є ділянки дороги, де колія піднімається чи опускається через підмерзання або якість дорожнього покриття. Це створює додаткове навантаження на трамваї, які зачіпають колію, що, натомість, впливає на якість перевезень. Саме тому обслуговування колій є пріоритетом для безпеки й стабільності транспорту.
Львовом також курсують 12 берлінських трамваїв. Чи потребували вони ремонту, чи є до них запчастини?
Так, їздять. Коли ці трамваї прибули до Львова, їхній технічний стан був задовільним. Єдине, що потребувало уваги, це система керування. Вона є проміжною і значно поступається рівню, який був у Берліні.
Чи зможе Львів повністю перейти на низькопідлогові трамваї?
Це залежить від програми модернізації.
Скільки часу це може зайняти: п’ять, десять років?
Усе залежить від фінансування. Якщо воно буде достатнім, модернізацію трамваїв можна організувати за кілька років.
А скільки тепер є низькопідлогових трамваїв і тролейбусів?
Наразі на підприємстві в експлуатації перебувають 21 трамвайний вагон з низьким рівнем підлоги (із них 19 «Електронів» і два VEVEY із Берна); 68 тролейбусів (60 «Електронів» і вісім ЛАЗ Е183).
Після закінчення робіт із адаптації швейцарських вагонів частка низькопідлогових трамвайних вагонів збільшиться до 77,5%, тобто на 55 одиниць, при поточному випусканню 71 вагона.
Чи планується модернізація трамвайного депо?
В планах є. Наше депо на вулиці Промисловій, де ми зробили головний корпус, збоку є цех, де обслуговують візки. Він підлягає ремонту, є плани щодо таких змін. Через повномасштабну війну ми не встигли запустити цей процес.
Нещодавно там був представник Європейського інвестиційного банку, ми обговорювали можливість фінансування заміни цього депо. Він підтримує цю пропозицію.
Колись давно ми планували заміну депо в межах Сокільників, тепер плануємо активізувати це питання. Було б дуже добре подовжити трамвайну колію до автовокзалу, а потім звідти до Сихова.
Нагадаємо, що «Твоє місто» також побувало у Львівському комунальному АТП-1. Ми поговорили з його керівником та запитали про кількість автобусів, зарплати водіїв, ремонти та скарги пасажирів. Читайте тут.
Антоніна Костик
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
________________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Інтерв'ю Твого міста
- «Хіба ми не можемо виробляти таке на Львівщині? Можемо!» Що з економікою в області
- «Це великий вибух».Володимир Станчишин про підлітків, жорстокість і помилки батьків
- Чому більшість коштів у Львові спрямовують на одні й ті ж лікарні. Інтерв'ю про медицину
- «Ви не самі!» Хто стане новим світовим лідером і чого сподіватися Україні в 2025-му
- Нова база, гроші та простої. Інтерв'ю про АТП у Львові, яке обслуговує більшість маршрутів
- «Будуть нові корпуси». Розмова про лікарню Святого Луки у Львові
- Зміни в медицині Львівщини. Чого очікувати і як працює реформа МСЕК
- «Все, що добре – то львів'яни, а в усіх проблемах винен Садовий». Інтерв'ю з мером
- «Про цей район Львова шириться багато міфів». Інтерв'ю з заступником мера
- Чи будуть у Львові нові автобусні маршрути і куди ще може поїхати трамвай. Інтерв'ю
- Як Львів готується до нових викликів. Інтерв'ю з першим заступником мера
- «Це ж ваш підвал, то хто має створити вам умови?» Інтерв’ю з львівським рятувальником
- Школи Львівщини почали навчання. Які зміни чекають учнів та вчителів
- Як працює львівська «швидка» та яких змін очікувати. Інтерв'ю з директором «екстренки»
- Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором
- «Люди хочуть знати, з ким служитимуть». Розмова про вакансії в армії
- Чи вплинула мобілізація на туризм на Львівщині та що обирають туристи
- Бронювання, відстрочка та повноваження ТЦК на Львівщині. Інтерв'ю з керівником апарату ОДА
- Головний патрульний Львівської області: «Червону зону ми не перетнули»
- Павло Шеремета: «Нам потрібні інновації, інакше завтра може не настати»
- Чи спрацює Саміт миру щодо України. Інтерв'ю з послом Швейцарії
- «Ветерани думають, що витягнуть себе, як барон Мюнхгаузен». Інтерв’ю із сексологинею
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу