
Фото: dzerkalo.media
«Це свого роду волонтертво» або Чому бути донором корисно
14 червня в усьому світі відзначають день донора, що символізує подяку людям, які зберігають і рятують життя інших. Бути донором – не лише шляхетно та благородно, а й корисно для власного здоров’я. Про переваги донорства, а також те, чому важливо періодично здавати кров потребуючим, Tvoemisto.tv розпитало у поліцейського, який понад п’ять років здає кров у Львівський обласний центр служби крові Юрія Задорожного.
Уперше стати донором йому довелося шість років тому. Тоді, ще студентом, кров була потрібна батькові одногрупника Юрія Задорожного, якому робили операцію. Після цього, через пів року, хлопець здав кров ще раз. Так донині періодично допомагає іншим людям.
«Це свого роду волонтертво, все-таки кров – дуже важлива річ, що рятує життя людей. Я здавав її нашим військам або людям, хщо мали онкологію, здебільшого, дітям. У Центрі завжди запитують, для кого, і є люди, які її викупляють для своїх річних чи близьких. Я кажу, що віддаю добровільно», – розповідає він.
Кров можна здавати кожні два-три місяці, продовжує Юрій Задорожний, за цей час він здав близько десяти разів. Однак треба розуміти, що для цього потрібно обмежити споживання жирної їжі, за три доби не вживати жодних медикаментів, алкоголю, сніданок має бути легким. До охочих здавати кров є низка вимог, і не завжди кожен може підійти під ці критерії.
«Деякий час не можна здавати кров тим, хто зробив татуювання чи хворів. Якщо ж ви повернулися з-за кордону, то будьте готові, що вас теж запитають про це», – додає він.
Поліцейський зізнається, що досі, коли здає кров, то відвертає голову, хоча процес не страшний і безболісний. Це, за його словами, корисно для здоров’я, оскільки кров таким чином очищується.
Читайте також: Як стати донором крові. 10 порад
«Як почав бути донором, то більше цим зацікавився. Виявляється, що у донорів кращий баланс холестерину і менше ризиків захворіти на серцево-судинні захворювання, рак легенів, шлунку, прямої вишки. Окрім цього, донори безкоштовно отримують аналізи на ВІЛ, гемоглобін, сифіліс, гепатити B та С. Після здачі самопочуття добре, єдине, що можна відчути – деяке розслаблення в тілі», – каже чоловік.
Востаннє Юрій Задорожний здавав кров майже місяць тому. А до цього, розповідає, що був приємно здивований, бо бачив багато охочих в коридорах, аби здати кров.
«Слід розуміти, звичайно, що це – велика відповідальність і допомагати потрібно, у тому числі таким способом. В Україні шостий рік іде війна, тому донорів побільшало, як і побільшало потреб у крові. Можливо, якби людям частіше пояснювали і вони краще розуміли, як можуть допомогти чи врятувати чиєсь життя, то вони б швидше погоджувалися», – додає він.
Читайте також: У львівській лікарні швидкої допомоги планують відкрити лабораторію для діагностики Covid-19
Серед його колег в поліції теж є кілька донорів, які періодично здають кров. Є й ті, які бояться або ставляться до цього з упередженням, мовляв, так можна занести собі якусь хворобу.
«Як поліцейський скажу, що не лише людям, які захворіли, потрібна кров, а й тим, хто отримав поранення, потрапив в ДТП тощо», – каже він.
У Юрія Задорожного нині вже є посвідчення донора, яке йому запропонували отримати після п’ятої здачі крові у Центрі служби крові у Львові. Воно не дає жодних пільг, однак вже після 30 разу, відповідно до Закону України «Про донорство крові та його компонентів», можна стати заслуженим донором України.
Раніше у Львівському обласному центрі служби крові розповідали, в них брак всіх груп крові, а особливо 1-ої негативного ресуз-фактора. Якщо докарантинна позначка кількості донорів сягала 1200 людей за місяць, то, приміром, протягом травня у Центр звернулося лише 780 охочих. Детальніше можна прочитати за посиланням.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ