У донорів кращий баланс холестерину і менше ризиків захворіти на серцево-судинні захворювання, рак легенів, шлунку, прямої кишки.

14 червня в усьому світі відзначають день донора, що символізує подяку людям, які зберігають і рятують життя інших. Бути донором – не лише шляхетно та благородно, а й корисно для власного здоров’я. Про переваги донорства, а також те, чому важливо періодично здавати кров потребуючим, Tvoemisto.tv розпитало у поліцейського, який понад п’ять років здає кров у Львівський обласний центр служби крові Юрія Задорожного.

Уперше стати донором йому довелося шість років тому. Тоді, ще студентом, кров була потрібна батькові одногрупника Юрія Задорожного, якому робили операцію. Після цього, через пів року, хлопець здав кров ще раз. Так донині періодично допомагає іншим людям.

«Це свого роду волонтертво, все-таки кров – дуже важлива річ, що рятує життя людей. Я здавав її нашим військам або людям, хщо мали онкологію, здебільшого, дітям. У Центрі завжди запитують, для кого, і є люди, які її викупляють для своїх річних чи близьких. Я кажу, що віддаю добровільно», – розповідає він.

Кров можна здавати кожні два-три місяці, продовжує Юрій Задорожний, за цей час він здав близько десяти разів. Однак треба розуміти, що для цього потрібно обмежити споживання жирної їжі, за три доби не вживати жодних медикаментів, алкоголю, сніданок має бути легким. До охочих здавати кров є низка вимог, і не завжди кожен може підійти під ці критерії.

«Деякий час не можна здавати кров тим, хто зробив татуювання чи хворів. Якщо ж ви повернулися з-за кордону, то будьте готові, що вас теж запитають про це», – додає він.

Поліцейський зізнається, що досі, коли здає кров, то відвертає голову, хоча процес не страшний і безболісний. Це, за його словами, корисно для здоров’я, оскільки кров таким чином очищується.

Читайте також: Як стати донором крові. 10 порад

«Як почав бути донором, то більше цим зацікавився. Виявляється, що у донорів кращий баланс холестерину і менше ризиків захворіти на серцево-судинні захворювання, рак легенів, шлунку, прямої вишки. Окрім цього, донори безкоштовно отримують аналізи на ВІЛ, гемоглобін, сифіліс, гепатити B та С. Після здачі самопочуття добре, єдине, що можна відчути – деяке розслаблення в тілі», – каже чоловік.

Востаннє Юрій Задорожний здавав кров майже місяць тому. А до цього, розповідає, що був приємно здивований, бо бачив багато охочих в коридорах, аби здати кров.

«Слід розуміти, звичайно, що це – велика відповідальність і допомагати потрібно, у тому числі таким способом. В Україні шостий рік іде війна, тому донорів побільшало, як і побільшало потреб у крові. Можливо, якби людям частіше пояснювали і вони краще розуміли, як можуть допомогти чи врятувати чиєсь життя, то вони б швидше погоджувалися», – додає він.

Читайте також: У львівській лікарні швидкої допомоги планують відкрити лабораторію для діагностики Covid-19

Серед його колег в поліції теж є кілька донорів, які періодично здають кров. Є й ті, які бояться або ставляться до цього з упередженням, мовляв, так можна занести собі якусь хворобу.

«Як поліцейський скажу, що не лише людям, які захворіли, потрібна кров, а й тим, хто отримав поранення, потрапив в ДТП тощо», – каже він.

У Юрія Задорожного нині вже є посвідчення донора, яке йому запропонували отримати після п’ятої здачі крові у Центрі служби крові у Львові. Воно не дає жодних пільг, однак вже після 30 разу, відповідно до Закону України «Про донорство крові та його компонентів», можна стати заслуженим донором України.

Раніше у Львівському обласному центрі служби крові розповідали, в них брак всіх груп крові, а особливо 1-ої негативного ресуз-фактора. Якщо докарантинна позначка кількості донорів сягала 1200 людей за місяць, то, приміром, протягом травня у Центр звернулося лише 780 охочих. Детальніше можна прочитати за посиланням. 

Ольга Коваль

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.