Андрій Новак, економіст

Андрій Новак, економіст

Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом

1586 0
Чому в нас підвищують ціни на все, чи залежить це від курсу валют і новин про гіпотетичне вторгнення Росії та чи можна очікувати падіння цін, Tvoemisto.tv запитало кандидата економічних наук, автора книги «Як підняти українську економіку» Андрія Новака.

Чому в Україні зростають ціни?

Інфляція має два види: інфляція попиту та інфляція пропозиції. У нас зараз інфляція пропозиції, тобто у виробників суттєво підвищилася собівартість продукції через різке зростання цін на енергоносії. А енергоносії – це обов’язковий елемент собівартості всіх без винятку товарів і послуг. Ні виробник, ні торговець не може працювати собі на збиток. Коли зросла собівартість, вони змушені підвищувати ціну. Це і є причиною інфляції в Україні. 

У цей же час, або не розуміючи, або спеціально шкодячи, Національний банк України (НБУ) бореться з інфляцією, підвищуючи облікову ставку (нещодавно її уже вкотре підвищили до 10%). Однак підвищення облікової ставки не зменшить ціни на газ. Шляхом підвищення облікової ставки можна боротися тільки з інфляцією попиту. Інфляція попиту – це коли у людей на руках багато грошей і вони, купуючи товари і послуги, підвищують попит на них. 

Це не про теперішню ситуацію в Україні. В українців сьогодні немає зайвих коштів, особливо в опалювальний сезон. Майже всі гроші люди витрачають на найнеобхідніше: їжу, оплату житлово-комунальних послуг, транспорт і зв’язок. 

Пересвідчитися в цьому можна завдяки тому, що коли відновилася девальвація гривні, була певна паніка, але не було ажіотажу на валюту: біля жодного обмінника я не спостерігав черги навіть із чотирьох-п’яти осіб. 

Чи варто очікувати на зменшення цін у квітні, коли такої кількості газу вже не буде потрібно?

Звичайно, коли зменшується витратна частина, собівартість, тоді є принаймні можливість не підвищувати ціни. Як правило, ринок має таку тенденцію, що якщо вже товари чи послуги купують за новими, вищими цінами, то ні виробники, ні торговці не хочуть їх знову знижувати. 

Як за останній час змінився паритет купівельної спроможності? 

Коли темпи росту цін вищі за темпи росту доходів, то купівельна спроможність знижується. Тобто за навіть номінально більші гроші ми можемо купити менше товарів і послуг. Це якраз те, що зараз відбувається в Україні. Крім того, змінюється структура споживання залежно від цін на ті чи інші товари і послуги. Наприклад, останнім часом доволі різко зросли ціни на м’ясну, молочну групу товарів, на яйця. Звісно, споживачі менше купують цих продуктів – більше тих, що дешевші. 

Чи пов’язані ціни із курсом валют та з новинами про гіпотетичну російську агресію?

Коли відбувається девальвація гривні, тобто подорожчання іноземних валют, то, звичайно, це призводить до подорожчання імпортних товарів, бо ми їх купуємо за іноземну валюту. Відтак це призводить до подорожчання вітчизняних товарів і послуг. 

Поки що девальвація відбулася, можна сказати, незначна. Ми вже звикли до зовсім іншої амплітуди девальвації. У нас девальвація три-п’ять відсотків сприймається як норма, хоча це неправильно і це далеко не норма. Для твердих валют така девальвація вже є шоком, обвалом. 

Девальвація гривні – це девальвація наших із вами доходів, тобто зниження нашої купівельної спроможності, що, своєю чергою, призводить до зниження внутрішнього ринку споживання, до зниження ВВП країни (валовий внутрішній продукт – один із найважливіших показників розвитку економіки, який висвітлює підсумок виробничої діяльності всіх людей у державі – ред.). 

Гривня девальвує штучно. Девальвація відбувається на міжбанківському валютному ринку, де між собою торгують банки. Я так розумію, що через скупчення російських військ біля кордонів України на валютному ринку вирішили гарно «пограти», заробити на курсі. Здійснювати валютні спекуляції може лише той, хто має первинну інформацію, як діятиме НБУ кожного торгового дня. А це неможливо без відома чи співучасті керівництва НБУ. 

У разі якихось надмірних коливань курсу валюти Нацбанк повинен їх гасити золотовалютними резервами. Проте він цього не робить у достатній кількості, хоча має для цього всі можливості. У нас зараз рекорд золотовалютних резервів. 

Нам здається, що різниця в курсі 20-30 копійок – це небагато, але коли за торговий день проводять операцій на сотні мільйонів гривень, то ці копійки перетворюються на десятки мільйонів гривень заробітків з нічого. І ми, споживачі, в підсумку все це оплачуємо. 

Чи ви можете спрогнозувати, що буде з цінами протягом місяця? 

Якщо не буде більшої девальвації гривні, то, в принципі, за місяць мало що зміниться. Триватиме опалювальний сезон, і українці далі витрачатимуть величезні суми на оплату комунальних послуг. Тому ціни мають залишитися приблизно на рівні січня-грудня, якщо, звичайно, не буде форс-мажорів. 

Як ви оцінюєте ідею запровадити продуктові картки? 

Вважаю, що ідея ця не була підготовлена і правильно подана. Її автори взяли за зразок нібито американський варіант, проте назвали і подали як «продовольчі картки». Через це в українців, жителів колишнього Радянського Союзу, виникла асоціація з величезним дефіцитом продовольства. Саме через дефіцит і з’явилися свого часу продовольчі картки. Таким чином радянська держава розподіляла між громадянами продукти. 

Американський варіант – цільово допомогти в такий спосіб малозабезпеченим, як правило, безробітним. За ці картки далеко не все можна купити, ніякого алкоголю, тютюну – лише життєво необхідні продукти. 

Варто було б запропонувати нам це як американський варіант, але назвати їх точно не «продовольчі картки», а соціальні чи товарні. 

Такий вид допомоги від держави – це нормально, тільки треба розширити перелік товарів, які можна придбати за продуктові картки, зокрема ліки.

Одною з ключових ролей, яку виконує держава, є соціальна функція, яка в тій чи іншій формі здійснюється практично у всіх країнах. Наприклад, субсидії – це та ж сама соціальна підтримка малозабезпечених. 

Чи реально уникнути стрімкого зростання цін, відмовившись від російського газу? 

Абсолютно реально. Україна є виробником усіх видів енергоресурсів: і газу, і електроенергії, і пального. Ми можемо наростити це виробництво. Перш за все варто було б змінити ситуацію на енергетичному ринку, від якого починається отой ланцюг собівартості. Далі нарощувати власне енерговиробництво (усі види енергоресурсів) і наостанок змінити формулу нарахування тарифу. 

Зараз в Україні діє формула з так званим імпортним паритетом. Ми беремо імпортну ціну на європейському хабі і встановлюємо в себе аналогічний тариф: 1000-1200 доларів за куб.

Треба змінити цей підхід, скасувавши принцип дії формули «Амстердам плюс» (З квітня 2017 року ціна на природний газ для населення визначається за формулою: середнє значення ціни природного газу на нідерландському газовому хабі (TTF) плюс вартість доставки цього газу в Україну – ред.).

Треба повернутися до «принципу коктейлю» – газовий коктейль, електрококтейль, де ⅔ – це наша ціна, грубо кажучи, 100 доларів за куб, а ⅓ – ціна на європейському ринку. Тоді загальна ціна газу зараз би становила максимум 400 доларів за куб, а не 1000. 

Роман Тищенко-Ламанський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

Інтерв'ю Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!