
Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
Коли чекати на справжню зиму? Чи не зникне вона в принципі? Від чого залежить зміна погодних умов та коли на Львівщині були найхолодніші зими? Про це Tvoemisto.tv розпитало Павла Шубера, доцента кафедри фізичної географії Львівського національного університету імені Івана Франка.
Коли чекати зиму?
Справжня зима уже наступала у грудні. Після холодного Арктичного фронту випав сніг. Було до -14°C, можливо навіть нижче. Тепер пішла так звана серія циклонів.
Циклон супроводжується проходженням теплих і холодних фронтів. Теплі фронти стали причиною цих аномальних температурних умов останнього часу. Вторглося більш тепле Атлантичне повітря. Спочатку був Балканський циклон, який пройшовся через Південь України, потім вже Західний циклон. Він став причиною потепління. Будуть серії таких змін. Після цього тепла знову буде холодна хвиля, яка принесе і мороз, і сніг.
Звідки йде зима
Зараз змінюється атмосферна циркуляція, бо раніше для наших територій був більш визначальний вплив східних антициклонів. Тепер вплив Сибірського повітря послаблений. Принаймні на регіон Західної України. Відповідно, було більше холодної та ясної погоди.
Якщо у нас є холод, то переважно він йде з Північно-Західної Атлантики та Арктики, через Скандинавію та країни Балтії. Наразі ж зі Сходу ж антициклональної погоди поки що не було.
Чи не зникне зима за декілька десятків років?
Зима буде і нікуди не зникне, бо не зникає її основний фактор – широтна зональність. Зимою до нас менше поступає сонячної радіації, яка є основним тепловим джерелом. Теплові аномалії, що ми маємо, – це вторгнення теплих повітряних мас з Атлантичного океану.
Варто наголосити, що 2021 рік був значно холодніший за 2020 та зламав тенденцію до потепління, яка спостерігалася за останній час. Грудень 2021 був нижче середньої величини за період з 1945 року. Зима 2022 року ще декілька разів прийде до нас, може навіть зміститься і до березня.
Від чого залежить це зміщення?
Частково йде перебудова циркуляції атмосфери. Проте вона не така катастрофічна, як здається для наших широт. Це глобальна тенденція, яка є й для Європи – підвищення температури між двома періодами спостережень: між 1961-м та 1990-ми і 1991-м та 2020-м роком. За цей час стало тепліше на 1°C.
Це тягне за собою перебудову атмосферних циркуляцій. Проте, якщо звернутися до історії клімату, то так було завжди. Завжди під час зим були відлиги та похолодання. Були більш холодні, більш сніжні і менш сніжні зими. Проте сніг ще буде.
Коли була найхолодніша зима за останній час?
Згідно з даними, доступними в університеті, найхолодніші зими були у кінці 1960-х, початку 1970-х. З 1980-х років, за винятком окремих холодних років, починається поступове підняття температур.
Справа у тому, що є цикли коливання різної ритміки. Найменший – це дворічний, потім 11-річний, потім 22-річний й так далі. Ми прожили в інструментальному періоді вимірювання метеорологічних величин дуже мало. Фактично у Львові вони почалися з 1860-го року – це трошки більше 150 років. Тому цей ряд сформувати доволі важко.
До речі, доби 31 грудня 2021 року та 1 січня цього року були у Львові найтеплішим переходом до Нового Року за період 1945-2022 років. Така погодна аномалія пояснюється повільним проходженням теплих фронтів, пов'язаних із циклонами, які супроводжувались атмосферними опадами, переважно у вигляді мряки.
Додамо, що торік у Львові випало більш ніж 30 см снігу.
Нагадаємо, що експерти сходяться в думці: впродовж наступних 5-10 років варто готуватись до регулярних інтенсивних дощів, снігопадів та хвиль тепла. «Все залежить від нас. Ми живемо в світі, який дуже швидко змінюється. І головним фактором змін є людина. Те, що буде через 20-30 років, залежить тільки від як окремих людей, так і суспільства в цілому. Вже зараз вчені кажуть, що наступні 4-5 років будуть найспекотнішими за історію метеоспостережень. Можуть почастішати хвилі спеки, сильні опади. Тому до цього треба готуватись», – кажуть експерти. Як реагувати на ці зміну клімату містам, читайте у матеріалі.
Роман Ламанський
На фото: зима минулого року, Твоє місто
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась