Спецпроекти

Друга цісарська. Одна з найстаріших шкіл України цьогоріч святкує 200-річчя

9827
Час читання: 3 хв
Фото: Назар Притула
Фото: Назар Притула

01 червня 2018, 09:12

На святкування ювілею львівської школи №8 приїхали випусники з 10 країн світу.

Гамір школярів, які нещодавно закінчили навчання, схвильовані абітурієнти – навіть після останнього дзвоника львівська середня школа №8 на вулиці Підвальній не пустує. Однак цього разу в учнів та вчителів є більш, ніж поважна причина для хвилювання – 1 червня школа святкує своє 200-ліття. Напередодні Tvoemisto.tv відвідало навчальний заклад та розпитало її директора Михайла Ерстенюка про історію однієї з найдавніших шкіл України.

«Все почалось з указу цісаря Франца Йосифа І»

Школа №8 веде свій початок від 3 травня 1818 року, коли імператор Австрійської імперії Франц Йосиф І видав указ про відкриття у Львові ІІ гімназії.

«Потреба у ще одній школі виникла через приєднання Східної Галичини до Австрійсько імперії. Сюди приїхало багато австрійських чиновників, які мусили десь вчити своїх дітей. Тривали довгі перемовини, хто оплатить будівництво, хто утримуватиме гімназію та як вона працюватиме», – розповідає Михайло Ерстенюк.

Врешті-решт, австрійці досягли згоди з ченцями-домініканами, які вже тоді утримували три реальні школи, та організували школу в одному зі своїх приміщень на сучасній вулиці Вірменській.

Кількома роками раніше за участю архітектора Христофора Рессіга почали спорудження будівлі школи на теперішній вулиці Підвальній, 2. Лише у 1853 році ІІ гімназія переїхала у цю будівлю.

Загалом, історію школи директор поділяє на кілька періодів:

  1. Перші 100 років (з 1818 по 1919) – ІІ цісарсько-королівська державна гімназія.
  2. Наступні 20 років (1919–1939) – ІІ львівська державна гімназія ім. Кароля Шайнохи.
  3. У радянський період (1944–1991) школа отримала сучасну назву – загальноосвітня середня школа № 8.

Свій сучасний вид будівля школи отримала лише всередині минулого століття. Втім, з 1853 року, незмінно школа розташована саме тут. Це одна з найстаріших шкільних будівель в Україні, де досі ведеться навчання. Цей факт навіть зафіксовано у Книзі рекордів України.

«Іноді люди, не уточнюючи, кажуть, що наша школа є найстарішою. Ми навіть у Львові не найстаріші, бо засновані, як ІІ гімназія, а це значить, що є й І гімназія. Тим не менш, наша школа розташована в найстарішому шкільному будинку, що працює в Україні», – наголошує Михайло Ерстенюк.

Назва «восьма школа» прижилась, а тому заклад після настання незалежності не перейменовували. Згодом це використали при створенні логотипу школи, приуроченому до 200-річчя: в основу емблеми лягла цифра «8», а лавровий вінок додали на честь ювілею. Вік школи зазначений готичним шрифтом, як свідчення того, що школа – німецька. У нижній частині «вісімки» намальований лев, як символ Львова. На голові у лева – королівська корона, виконана у стилістиці тризуба.

На святкування ювілею школи приїдуть гості з 10 країн світу

Урочистості з нагоди 200-ліття навчального закладу заплановані на 1 червня. На святкування з’їдуться високопоставлені гості з України та світу. Серед них є міський голова Львова, голова ЛОДА, заступник міністра освіти, посол Австрії в Україні. «Лише з Відня на урочистості їде 46 осіб», – гордо розповідає директор.

Михайло Ерстенюк зазначає, що загалом школа чекає гостей та випускників з 10 країн світу: Австрії, Великобританії, США, Греції, Канади, Німеччини, Польщі, Португалії, Швейцарії, Швеції. Урочиста частина відбудеться у Львівській опері. Наступного дня у Домініканському соборі п’ять отців-випускників школи правитимуть подячну Літургію. Після цього в Палаці Потоцьких проведуть ювілейну конференцію, де, окрім всього, буде представлено книжку про школу.

Читайте також: Останній дзвоник у російській, українській та польській школах Львова. Репортаж

Якою школа є сьогодні

Уже за часів незалежності у школі відремонтували фасад, покрівлю, внутрішній дворик та спортивний майданчик. Свого часу фінансову підтримку для здійснення ремонту даху навчальний заклад отримав від уряду Австрії.

За кошти Кабінету міністрів капітально реконструювали фасад. Роботи всередині приміщення були зроблені за допомогою батьків школярів, а місто допомогло при облаштуванні внутрішнього дворика та спортивного майданчика.

Крім цього, школа №8 взяла участь в «Громадському бюджеті» в перший рік його існування – у 2016 році, та перемогла з проектом облаштування нової огорожі навколо будинку.

Сьогодні тут вчиться 601 школяр. У тій будівлі, що на вулиці Підвальній, розміщена старша школа. Учні молодших класів займаються в іншому приміщенні, поблизу Високого замку. Михайло Ерстенюк каже, що школа ніколи не мала проблем з набором учнів. Особливістю навчання тут є поглиблене вивчення німецької мови, а кожного року щонайменше половина випускників отримує німецькомовні дипломи від уряду Німеччини. «Цей диплом дає можливість нашим учням вільно навчатись чи працювати в Німеччині», – пояснює директор.

Свого часу відомими випускниками цієї школи ставали український математик Мирон Зарицький та письменник Лев Кальтенберг. Також тут вчились основоположник нової української літератури в Галичині, керівник «Руської трійці» Маркіян Шашкевич, а згодом і його побратим Яків Головацький (який пізніше повернувся в цю будівлю вже як викладач). Навчались у школі відомий польський історик Кароль Шайноха (гімназія навіть якийсь час носила його ім’я) та письменник-фантаст Станіслав Лем.

Останній, до слова, згадав школу №8 в автобіографічному романі «Високий замок»: «З дому до гімназії я, мабуть, міг би пройти з заплющеними очима навіть сьогодні. Пів на восьму ранку я доливав води до кави, аби вистудити її, і йшов вулицями Монюшка, Шопена, через площу Смольки з кам’яним Смолькою посередині, по Ягеллонській, проходив повз кіно "Марисенька" до вулиці Легіонів. Далі дорога перетинала Ринок, йшла повз величезну скриню Магістрату з вежею ратуші, повз колодязь з Нептуном і кам’яними левами, що присіли біля воріт, через вузьку Руську вулицю на Підвальну, де стояв триповерховий будинок гімназії в оточенні дерев».

Назар Притула

Фото автора та photo-lviv.in.ua



Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Освіта
"Учнів більше нема, а вчитель зараз – освітній офіціант". Кращий вчитель фізики про те, як врятувати освіту
Пауль Пшенічка, визнаний кращим вчителем фізики у світі, жорстко і без прикрас аналізує проблеми вітчизняної освіти. Чому сучасна школа перетворюється на "центр надання освітніх послуг", навіщо ділити учнів за здібностями, до чого призводить ліберальне виховання та як смартфони знищують дисципліну на уроках? Читайте про іноземний досвід оцінювання та про те, що потрібно зробити, аби українська школа остаточно не скотилася у прірву.
Пауль Пшенічка / фото: Твоє місто

13 серпня, 20:30

Західний лібералізм, оцінювання та азійська дисципліна  Як можна змінити український підхід до навчання, який призвів до перевантаженості та падіння рівня знань? Лібералізм шириться не тільки в Україні. На Заході він з'явився раніше, і до нас ця біда прийшла звідти. Але вони вже оговталися...
Освіта
97% учнів середньої школи використовують ШІ. Як це змінить роботу вчителя
24,4% опитаних учнів середньої та старшої школи визнали, що хоча б раз видавали текст, створений ШІ, за власну роботу. Любов Собко, директорка школи “МрійДій”, на основі проведеного дослідження щодо використання ШІ школярами розмірковує про те, як ШІ може вплинути на роботу вчителів та як може змінитись школа.
Учні в гаджетах / фото ілюстративне

11 серпня, 20:00

7,5% школярів зізнались, що створювали дипфейки  Команда Освітньої фундації "МрійДій" опитала понад 450 учнів 5-11 класів із різних регіонів України щодо використання ними штучного інтелекту. Дослідження показало, що майже 97% підлітків уже користуються ШІ.  Водночас лише 15,1% школярів стабільно повідомляють учителям, що використовували штучний інтелект під час виконання завдань...
Освіта
Чому одні діти вчаться добре, інші - ні. Велике інтерв'ю про те, що впливає на успішність
Телефони на уроках, ChatGPT замість домашніх завдань, падіння читацької грамотності, повернення ДПА та нова старша школа — українська освіта стрімко змінюється. Разом із цими змінами виникають і нові запитання: чи справді смартфони роблять дітей менш уважними, навіщо читати великі книжки, якщо штучний інтелект може за хвилину переказати їхній зміст, та чи варто й далі вимагати від школярів лише високих оцінок. 
Діти в школі: фото / depositphotos

11 липня 2026, 10:00

Про це говоримо в другій частині розмови для Клубу експертів та експерток з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко. Першу частину про нове ДПА, використання штучного інтелекту, міфи довкола рейтингів шкіл та результати НМТ читайте за посиланням. Провал у читанні та світові тренди Дослідження PISA показують, що сильно знизилась читацька грамотність  школярів у світі, в Україні з цим теж невтішна ситуація...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"