Українцям дали сигнал, що цієї зими треба готуватися до різних сценаріїв і покладатися передусім на себе. Президент і мер попередили про потенційно дуже складний опалювальний сезон. Місто й область звітують про свої окремі кроки, але від інформування громади про повну картину ризиків залежить її готовність до них.

Щоб зрозуміти, що робиться в регіоні і що може зробити кожен мешканець Львова та області, «Твоє місто» провело публічну дискусію «На порозі складної зими: як Львів та область готуються до різних сценаріїв». Перед нею ми спитали нашу аудиторію, що саме викликає у містян найбільше занепокоєння. Людей цікавить, чи готова повністю критична інфраструктура? Чи реальний сценарій, за якого світло буде відсутнє тиждень і довше і який план дій міста та області в такому випадку? Чи подбали про альтернативні джерела енергії, зокрема про когенераційні установки? Що буде з освітленням вулиць та роботою світлофорів? Як працюватиме громадський транспорт? Який механізм навчання оберуть школи, враховуючи рекомендації МОН про подовження канікул та шестиденний навчальний тиждень?

Відповіді на ці та інші питання дали перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, голова комісії фінансів та планування бюджету ЛМР, депутатка Наталія Шелестак, директор Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства ЛОДА Богдан Кейван, речник компанії «Львівобленерго» Олександр Горгут і директор ЛМКП «Львівтеплоенерго» Олександр Одинець.

Місто готується і до найгіршого сценарію

Перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко наголошує: «Хоча деталі про критичну інфраструктуру розголошувати не можу, базові речі маємо проговорити. Кожен мешканець повинен бути готовим і розуміти свій план дій».

Місто, каже він, готується заживлювати централізовані котельні – і великі, і малі – від генераторів, щоб подати тепло навіть без електроенергії. «Міський голова поставив завдання мати місячний запас палива. Для будинків з індивідуальним опаленням діє окрема програма. А там, де є ІТП, встановлюємо спеціальні акумулятори», – пояснює Москаленко.

Якщо говорити про воду, то у Львові, за його словами, беруть достатньо води з далеких напрямків. «У 2022-2023 роках, коли було ураження мереж, ми вже забезпечували підведення водопостачання без центральної електрики до житлових будинків до 5 поверху. Далі вище можна піднімати, якщо в кожному будинку є генератор, або можна набирати в підвалі».

Також у Львові є близько 20 твердопаливних котлів, які мали б забезпечувати альтернативне опалення як додаткове резервне живлення у школах. Також більше 10 – у закладах охорони здоров’я, а ще 12 місто має докупити, зважаючи на характери атак по містах.

Читайте також: Львів переводять у режим тестування. Місто готують до можливих блекаутів

Для підтримки руху під час вимкнень на 156 світлофорах встановили додаткові батарейні модулі – вони тримають від 24 до 36 годин. Якщо електрики не буде довго, автобуси замінять трамваї й тролейбуси. За тривалих відключень місто запустить шатли на ключових маршрутах, а за коротких – просто додасть автобусів.

На питання про навантаження на трафік Андрій Москаленко відповідає стримано: усе залежатиме від обставин. Йдеться саме про сценарій затяжних відключень.

Фото: ЛМР

Також за потреби місто повномасштабно розгортатиме пункти незламності. Наразі їх розгорнуто від 17 до 21. Якщо ситуація погіршиться, їх кількість збільшиться до 200 і навіть до 1000 у найпростіших укриттях. У випадку найгіршого сценарію можуть рятувати буржуйки; їх перевіряли, вони можуть бути в кожному підвалі.

«Ми маємо бути готовими до найскладнішого сценарію – відсутності електрики, газу, води. Він цілком реальний, тому ми його пропрацьовуємо, щоб потрібні речі були готові Потурбуйтеся про базові речі – утепліть вікна, двері і все, що можливо. Особисто перевірте найближче укриття. Ворог намагатиметься використати зиму для залякування», –  твердить Андрій Москаленко.

І нагадує, що 10-11 жовтня 2022 року, коли ворог атакував критичну інфраструктуру, у Львові був повний блекаут. Тоді важливу роль відіграли малий і середній бізнес. Великі торгові мережі не працювали, але саме маленькі магазини, де продавали хліб та воду, допомогли уникнути панічних настроїв.

Повномасштабний блекаут, каже Андрій Москаленко, теж має свої межі, хоч передбачити його тривалість неможливо. У таких умовах усі ресурси доведеться економити – воду, тепло, заряд батарей для світлофорів. Якщо не буде води, головне завдання – підвести її до кожного будинку і максимально високо підняти.

Фінансові виклики

Голова комісії фінансів і планування бюджету Львівської міської ради Наталія Шелестак пояснює: «Ми усвідомлюємо ризики – можливі обмеження газу та відключення світла. Депутати дослухаються до комунальників і експертів. Знаходимо ресурси, зупиняємо частину програм, перекидаємо кошти з об’єктів, які вже стартували. Бо ситуація може змінитися миттєво через ворожі удари».

Вона пояснює, що Львів готувався з 2022 року: захищав розподільчі станції, будував додаткові захисти на водогонах. «Теплокомуненерго» модернізується і переходить на альтернативні види палива. Місто завжди маємо сформований запас палива для генераторів і дрів (для пунктів обігріву). За розрахунком, його вистачить на місяць, якщо буде повна зупинка з газом і світлом.^.

Паралельно працюють програми підтримки бізнесу – відшкодування за генератори, інвертори та електробатареї, а також ваучерна допомога, зокрема ветеранським підприємцям. Далеко не всі школи мають альтернативні види палива. Якщо буде довгий період без газу і тепла, вони, звісно, перейдуть в онлайн-режим.

Львів демонструє високу культуру сплати податків, каже Наталія Шелестак, є перевиконання дохідної частини бюджету. Це дозволяє робити в місті перерозподіл коштів на підготовку до зими та для військових (нещодавно 100 млн грн пішло додатково).

«На 2026-ий взагалі все буде дуже складно. Ми дивилися проєкт ще не прийнятого державного бюджету. У нас забирають реверсну дотацію та 4% ПДФО, які могли б лишитися у громадах для мінімальної підготовки до зими. Виклики великі, коштів мало, – наголошує Наталія Шелестак. – З 2018 року заборгованість держави перед містом по різниці тарифів становить понад 2,5 млрд грн. Це величезна сума, яку можна було скерувати на модернізацію, сучасні котельні, достойну зарплату. Я і моя родина можемо платити справедливий тариф, як і дуже багато людей у Львові. Але все компенсується з бюджету міста. Це дуже несправедливо і не дає можливості розвиватись».

«Не думаю, що ми будемо без світла тиждень»

«Ми тісно співпрацюємо з тепловиками та енергетиками. На сьогодні кластерні та надкластерні заклади охорони здоров'я, заклади соцзахисту забезпечені резервними джерелами електропостачання на 100%. Тепловики – на 96%, водоканали – на 84%», – переконує директор Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства ЛОДА Богдан Кейван.

В області отримали від донорів генератори потужністю 0,5–1,2 МВт і розподілили їх між ключовими закладами, розповідає очільник департаменту. Громади також шукали власні можливості. Нині вже працюють 69 когенераційних установок із сумарною потужністю понад 80 мегават. Переважно це бізнес, який забезпечує себе сам і тим самим звільняє додаткові обсяги електроенергії для інших. Але баланс має бути збережений у всій країні – і на сході, і на заході. Тому навіть теоретичне від’єднання від єдиної енергосистеми може мати серйозні наслідки.

Також в області другий рік проводять виїзні перевірки працездатності обладнання. Випадків із непідключеними потужними генераторами, як торік, вже немає. Більшість об'єктів громад, стверджує Богдан Кейван, готові.

Про конкретні деталі критичної інфраструктури він не говорить із міркувань безпеки, але є перелік об’єктів, які виведені з графіків погодинних вимкнень.

«Вимкнення у нас були максимум до шести годин. Зараз це здебільшого 3,5 години за ГПВ. Не думаю, що ми будемо без світла тиждень. У жовтні 2022-го, коли було погашено 32% (близько 352 000) споживачів, це був неповний блекаут. За 12 годин енергетики провели перемикання, запустили водозабори», – пояснює Богдан Кейван.

І наголошує: хоч заборгованість по області в середньому складає 99%, ми входимо в трійку по розрахунках в Україні, за тепло-, водо- і електропостачання необхідно розраховуватися.^.

Чому графіки вимкнення часто змінюються

Речник компанії «Львівобленерго» Олександр Горгут наголошує, що тарифи – це компетенція держави. А щодо розрахунків, то дуже важливо сплачувати за послуги, та після реформи ними займається «Львівенергозбуту». Він акцентує: «Кожен споживач оплачує лише ту енергію, яку нарахував лічильник. Якщо світла немає, за це не платимо. Ці кошти – важлива підтримка, адже в тарифі закладена ціна передачі та генерації».

Для підготовки до зими ЛОЕ провело ті ж заходи, що й в мирний час: ремонт мереж, підстанцій, чистку трас. Цей комплекс робіт захищає від збільшеного навантаження взимку та від стихії (низьких температур, хуртовин, мокрого снігу). Ця робота не впливає на обсяг вимкнень по графіках, але зменшує наслідки стихій.

Працівник "Львівобленерго" / Фото: "Суспільне" 

«Львівобленерго», пояснює він, є частиною об'єднаної енергосистеми України і не може працювати окремо. Графіки впроваджують за командою НЕК «Укренерго», щоб запобігти розбалансуванню енергосистеми. Зараз  перейшли на погодинні відключення. Ситуація регулюється в режимі реального часу.

«Об'єднана енергосистема і допомога з інших раїн помагає нам зберігати баланс і електроенергію в різних регіонах, отримувати світло більшу частину доби. Навіть якщо умовно розглядати ідею зробити «острів», кілька атак можуть погасити його на довгий час. Таке рішення зараз не на часі», – твердить Олександр Горгут.

«Ми розглядаємо за сценарій місяць роботи без зовнішнього живлення»

«Загалом Львів готовий, і люди теж готові, багато зроблено у внутрішньобудинкових мережах. На початку міжопалювального періоду ми надаємо приписи (від засклення кватирок до промивки систем),оскільки внутрішньобудинкові системи – відповідальність співвласників, – пояснює директор ЛМКП «Львівтеплоенерго» Олександр Одинець. – Усі наші об'єкти забезпечені резервним живленням (генератори, когенераційні установки). Ми розглядаємо за сценарій місяць роботи без зовнішнього живлення».

Далі він пояснює: якщо температура вища за 0 градусів і світла немає до 4 годин, резерв не запускають – будинки просто не встигають вихолодити. Але коли температура опускається до нуля і нижче, і вимкнення триває понад 4 години, система переходить на резервне живлення. Особливо це важливо для будинків з ІТП, адже електродвигуни циркуляції залежать від електрики.

Олександр Одинець стверджує, що вони намагаються співпрацювати з ОСББ, управителями та мешканцями. Голови об’єднань часто приходять по консультації – яке обладнання вибрати для резервного живлення ІТП, як його правильно під’єднати. Фахівці допомагають. «Бо якщо резерву немає, теплоносій доходить лише до входу в будинок – і далі не рухається», – пояснює Одинець. Місто ж має програму часткової компенсації на закупівлю такого обладнання, і цим користуються.

Щодо когенераційних установок, то їх у «Львівтеплоенерго» небагато. Це дуже дорогі і складні системи, які переважно надходять від міжнародних донорів. «На ринку це 700 000 – 1 000 000 євро за мегават потужності. Місто такого тягаря просто не подужає», – каже керівник. Установки ставили на найбільші об’єкти, де це технічно можливо й логічно. І зараз місто веде перемовини, аби збільшити такі потужності.

Попри складнощі, рівень оплати за послуги тримається на позначці близько 95%. Взимку він падає, але влітку це наздоганяють. «Львів’яни загалом платять, хоча є хронічні боржники, і щодо них ми змушені застосовувати примусові заходи, – каже Одинець. – Бо без цих коштів підготовка до зими просто неможлива».

Фінансовий тиск посилює й тарифна різниця. За всі роки вона склала близько 2,5 млрд грн – це офіційно зафіксовано. «Тариф зараз необґрунтований, заморожений на рівні 2018 року. Для населення – 1600 грн за гігакалорію. А реальна ціна, яку платять бюджетники й бізнес, – близько 3800 грн. При теперішніх зимах саме стільки приблизно коштує місяць опалення квартири до 60 квадратів», – пояснює директор.

Після цього він переходить до складності системи загалом: «Теплоносій проходить три етапи – котельня, ЦТП і будинок з ІТП. Потрібно мати генератор на кожному з цих рівнів. Але штат у мене обмежений і недоукомплектований. У тариф закладено зарплату 5 000 грн, ми платимо 20 000, і різницю знаходимо з міського бюджету. Та генератор – це просто шмат металу, якщо нема людей, які можуть його обслуговувати».

Підсумки дискусії

Гострі проблеми та загрози:

• Реальність найгіршого сценарію: відсутність усіх послуг цілком реальна, можливий повний блекаут, як це було 10-11 жовтня 2022 року.
• Ризик ІТП без живлення: якщо ОСББ не встановили резервне живлення, теплоносій доходить до будинку, а по будинку не розходиться.
• Залежність шкіл: якщо буде довгий період без газу і тепла, школи без альтернативних видів палива перейдуть в онлайн-режим.
• Неможливість автономності енергозабезпечення регіону.
• Фінансовий тягар та тарифи: з 2018 року заборгованість держави по різниці тарифів становить понад 2,5 млрд грн. Обґрунтований тариф для населення мав би бути близько 3800 грн, а не 1600 грн.
• Кадровий голод: рівень зарплати низький через мораторій на зростання тарифів. Якщо не буде людей, як і забезпечують послуги, генератор – просто шмат металу

 

Поради та кроки для кожного мешканця:

• Потурбуйтесь про базові речі, утепліть вікна, двері і все, що можливо.
• Розгляньте можливість встановлення додаткового генератора в будинку для підйому води вище п’ятого поверху та для ІТП. Голови ОСББ і управителі, звертайтесь по консультації щодо обладнання для резервного живлення ІТП.
• Особисто перевірте найближче укриття. Якщо чогось бракує, негайно інформуйте на гарячу лінію міста 15-80.
• Розраховуйтесь вчасно за тепло-, водо- і електропостачання. Без цих грошей підготовки до зими бути не може.
• Подумайте, про кого ви можете подбати. Якщо поруч є людина поважного віку, поміркуйте, як можна про неї подбати у найкритичніший момент.
• Підтримуйте малий бізнес, адже саме маленькі магазини відіграли критичну роль під час повного блекауту в 2022-му.

 

Текст: Марічка Ільїна

Модерував дискусію Тарас Яценко

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

_______________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.