
Photo by KWON JUNHO on Unsplash
Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
Поясніть, будь ласка, чому львів’ян перевели на постачання газу до НАК «Нафтогаз» і що означає термін «постачальник останньої надії»?
Постачальник останньої надії (ПОН – Ред.) є структурою, визначеною законом, яка забезпечує постачання газу у випадку, якщо ваш наявний постачальник з тих чи тих причин не виконує свої зобов’язання. Такі рішення можуть виконувати за рішенням регулятора.
Щороку проводять конкурс на цього постачальника останньої надії, і, відповідно, він отримує особливий статус та обов’язок тримати певний запас газу, який може бути мобілізований для покриття потреб того чи того покупця, отримувача, клієнта, наявного постачальника, який вже не може виконувати свої обов’язки.
Вартість газу для ПОНу встановлюють окремо. Останнім часом її визначають щомісяця і є вона іншою, ніж вартість газу за довготривалими контрактами. Для кращого розуміння, раніше вартість газу була на межі 8 тисяч гривень (за тисячу кубометрів – Ред.), у 2020 році – до 12 тисяч, а вартість газу ПОНу – 14-16 тисяч. Торік вона була ще більшою.
Споживач, який бере газ від постачальника останньої надії, отримуватиме такі послуги автоматично певний обмежений період – до трьох місяців. Упродовж цього часу споживач має або знайти собі нового постачальника, або перепідписати угоду з постачальником останньої надії і перейти на постійний контракт.
Тому склалася ситуація, що облгази, які були переведені до ПОНу, фактично були передані в управління «Нафтогазу». В такому масштабі це відбувається вперше. ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» довгі роки добивалося того, щоби йому дали списки побутових споживачів від облгазів. Регіональні газові компанії не надавали ці списки, вважаючи це своєю комерційною таємницею.
Зараз, по суті, як я розумію, триває процес облікування цих побутових споживачів, котрі були клієнтами облгазів. Тепер вони стають клієнтами НАК «Нафтогаз», і відбувається процес передачі абонентів.
А чому взагалі цей процес почався?
Хороше запитання, але я не можу на нього відповісти. Як на мене, це доволі складний процес. Там було дуже багато питань, бо в регіональних газових компаніях газ зникав у незрозумілому напрямку, підписувалися дивні контракти з постачальниками. З тим же «Нафтогазом» про надання газу за зниженою ціною для РГК, яка потім постачала його споживачам. Також був елемент призупинення переходу споживачів від РГК до ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» із запровадженням газового ринку.
Минулого року прийняли закон про нормалізацію стосунків на газовому ринку, коли з державного бюджету гасили борги, що виникали на ринку газу. Це стосувалося і облгазів, і НАК «Нафтогаз України», і боргів перед «Нафтогазом», і боргів комунальних підприємств. Фактично туди зайшли величезні борги облгазів – десятки мільярдів. Після того, як виплатили десятки мільярдів облгазам, почався процес передачі державі.
На мою думку, фіксована ціна газу для населення, для побутових споживачів також створює підставу, коли технологічний газ для облгазів купують за комерційною ціною, а газ для побутових споживачів за звичайною. На цій «вилці» витрати облгазів на прокачування, виробничо-технічні витрати можуть бути дуже значними, якщо цей газ просто не «крадуть». Але знову ж таки довести це складно.
Експерти прогнозують ліміти на споживання газу в Німеччині та Польщі. Чи можливі такі ліміти в Україні та чи вони стосуватимуться і побутових споживачів?
Не думаю, що будуть ліміти. Ліміт означає, що у вас є базовий об’єм за одною ціною, а далі його вам просто виключають автоматично. Або ж ви платите зовсім інші гроші.
У вас ціна зафіксована фактично без ліміту об’єму споживання на рівні орієнтовно 8 тисяч гривень. Я розумію, що це треба робити. Треба буде якось обмежувати, самообмежувати споживання газу, але юридично це буде непросто, тому що це означає, що нам треба буде встановити різні ціни на газ, що теж варто було б зробити.
Усі реформи, які треба було запровадити за 20 років, вдарили по нас у найгірший момент – коли у нас війна, коли люди не мають грошей, коли їхня платоспроможність різко обвалилася, економіка «лежить» і це все треба вирішувати.
Тому тут немає хорошого рішення. Я би апелював до самообмеження споживачів, до зменшення температури в квартирах, до купівлі ще двох светрів, теплоізоляції будинків. Але знову ж таки це тривалий процес, бо вся термомодернізація будинків, заміна обладнання, вікон, мала бути зроблена давно, а цього майже не відбулося. Тобто масштаби дуже невеликі порівняно з потребами.
Тому наше споживання, питома потреба енергії в будівлях у комунальному секторі дуже висока. Там є місця, де її просто регулювати неможливо. Щоб регулювати споживання, треба мати технічні засоби, а якщо вони там не встановлені, то ви нічого з цим не зробите.
Найімовірніше, в містах, де є централізоване теплопостачання, буде зменшена температура теплоносія. За рахунок цього будуть намагатися економити трохи й на газі. Бо зараз ситуація така, що кубометр газу коштує долар або й більше. Тому якщо ми платимо за імпортний газ, а, нагадаю, що в попередні роки 40% газу, який використовували для опалення житла і бюджетних закладів: шкіл і дитячих садків, становив імпортний газ. Тому цей імпортний газ треба купити, заплатити авансом, а тоді привезти. Якщо ми купуємо за 1-1,2 тисячі доларів тисячу кубометрів, а продаємо населенню за 200, то цю тисячу треба звідкись брати, а якщо цього газу 40%, то виходить 5-6 мільярдів доларів, які треба докласти до всього цього бізнесу. Це по-перше.
По-друге, в нас частина шкіл не працюватиме. В деяких школах країни все енергопостачання зруйноване, тому вони не споживатимуть газ у таких об’ємах, у яких споживали.
Прогнозувати всі ці цифри дуже складно, не володіючи предметним аналізом стану цих будинків. А вони ж і далі руйнуються, там не припиняються обстріли, як-от у Харкові чи Миколаєві. Тому спрогнозувати, як ми зайдемо в опалювальний сезон і як ми його відбудемо, ніхто не може.
Тим паче, припускаю, що росіяни перед початком зими почнуть обстрілювати енергогенерувальні підприємства. Це в їхньому стилі – збільшувати людську біду.
Як ви думаєте, чи варто очікувати зниження або підвищення ціни на газ? Деякі експерти кажуть, що можливе й зниження.
У принципі, це може відбутися. Питання в тому, що ми приймаємо за базову ціну, базову лінію і де саме. Бо якщо ми говоримо про ціну на європейських ринках, яка коливається між 800 і 1200 доларами, то це одна ситуація, а якщо ми говоримо про ціну в Україні, де вона адміністративно встановлена, то це друга ситуація.
На європейському ринку поки що є дефіцит газу, тому ціна буде високою. Поки що Європа планує скорочення споживання російського газу, купівлю газу з інших локацій, але це треба наростити, перевести, доставити. Мовиться про величезні об’єми.
Якщо ж будуть заповнені газові сховища і прогноз погоди на зиму буде «теплий», то можливе падіння ціни на газ. Але на Україні, як на мене, це не відіб’ється, тому що наша вартість газу для населення у п’ятикрат менша, аніж ціна газу на європейському ринку. Тож, гадаю, не варто очікувати і говорити про якесь здешевлення.
Нам треба цю ціну субсидувати мільярдами доларів, щоби цей газ купити. Якщо ми не купимо газ по тисячі, то можемо мати ситуацію, коли зимою його вартість перевалить за дві тисячі, і купити його просто не буде за що. Хоча нам і зараз його нема за що купити.
Але в нас є перевага: ми маємо підземні газосховища, в які можемо закачувати куплений газ, коли він дешевий. Це величезний плюс нашої газотранспортної системи. Інші країни такого не мають.
Ви думаєте, ця зміна виникла через те, що вони дійсно не справлялися, тому що перейшли на ПОН, чи ця зміна для того, аби покращити організацію та підготуватися до опалювального сезону?
Я не схильний звинувачувати тільки облгази. Те, що вони минулі роки виробляли, це одна річ. Друга річ полягає у тому, що багато газопроводів зруйновані, є величезна кількість пошкоджень. Цей газ втрачають, а він на балансі облгазів, тобто за нього треба заплатити. Баланси йдуть у мінус. Є багато зруйнованих трубопроводів, які треба ремонтувати. І в це треба вкласти гроші. Якщо раніше вони (облгази – Ред.) ще «мастили собі на хліб замість масла ікру», то тепер не факт, що в них на хліб вистачає. Підприємствам на заході України, звісно, простіше. В інших регіонах є розриви мереж, ремонт постійних опор, навіть той же кабель і дріт коштують чимало, а їх міняють на десятках кілометрів, люди гинуть.
Тож однозначно звинувачувати облгази у всіх проблемах я б не став. Якщо можна було говорити в попередні роки, що вони там чимось маніпулюють, то тепер ситуація різко ускладнилася.
Як я розумію, проблема ще й у тому, що неможливо налагодити ринкову систему постачання та розподілу газу, зокрема між підрядниками?
Трейдери, в принципі, можуть працювати, коли є якась прогнозованість, а яка зараз прогнозованість? Ми втратили частину і видобування, і взагалі частину газосховищ. Тому ця дія з боку держави – переведення облгазів у підпорядкування «Нафтогазу» – є превентивно-захисною, щоби не залишити без газу споживачів.
Роман Тищенко-Ламанський
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.Вибір Твого міста
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча