
Photo by KWON JUNHO on Unsplash
Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
Поясніть, будь ласка, чому львів’ян перевели на постачання газу до НАК «Нафтогаз» і що означає термін «постачальник останньої надії»?
Постачальник останньої надії (ПОН – Ред.) є структурою, визначеною законом, яка забезпечує постачання газу у випадку, якщо ваш наявний постачальник з тих чи тих причин не виконує свої зобов’язання. Такі рішення можуть виконувати за рішенням регулятора.
Щороку проводять конкурс на цього постачальника останньої надії, і, відповідно, він отримує особливий статус та обов’язок тримати певний запас газу, який може бути мобілізований для покриття потреб того чи того покупця, отримувача, клієнта, наявного постачальника, який вже не може виконувати свої обов’язки.
Вартість газу для ПОНу встановлюють окремо. Останнім часом її визначають щомісяця і є вона іншою, ніж вартість газу за довготривалими контрактами. Для кращого розуміння, раніше вартість газу була на межі 8 тисяч гривень (за тисячу кубометрів – Ред.), у 2020 році – до 12 тисяч, а вартість газу ПОНу – 14-16 тисяч. Торік вона була ще більшою.
Споживач, який бере газ від постачальника останньої надії, отримуватиме такі послуги автоматично певний обмежений період – до трьох місяців. Упродовж цього часу споживач має або знайти собі нового постачальника, або перепідписати угоду з постачальником останньої надії і перейти на постійний контракт.
Тому склалася ситуація, що облгази, які були переведені до ПОНу, фактично були передані в управління «Нафтогазу». В такому масштабі це відбувається вперше. ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» довгі роки добивалося того, щоби йому дали списки побутових споживачів від облгазів. Регіональні газові компанії не надавали ці списки, вважаючи це своєю комерційною таємницею.
Зараз, по суті, як я розумію, триває процес облікування цих побутових споживачів, котрі були клієнтами облгазів. Тепер вони стають клієнтами НАК «Нафтогаз», і відбувається процес передачі абонентів.
А чому взагалі цей процес почався?
Хороше запитання, але я не можу на нього відповісти. Як на мене, це доволі складний процес. Там було дуже багато питань, бо в регіональних газових компаніях газ зникав у незрозумілому напрямку, підписувалися дивні контракти з постачальниками. З тим же «Нафтогазом» про надання газу за зниженою ціною для РГК, яка потім постачала його споживачам. Також був елемент призупинення переходу споживачів від РГК до ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» із запровадженням газового ринку.
Минулого року прийняли закон про нормалізацію стосунків на газовому ринку, коли з державного бюджету гасили борги, що виникали на ринку газу. Це стосувалося і облгазів, і НАК «Нафтогаз України», і боргів перед «Нафтогазом», і боргів комунальних підприємств. Фактично туди зайшли величезні борги облгазів – десятки мільярдів. Після того, як виплатили десятки мільярдів облгазам, почався процес передачі державі.
На мою думку, фіксована ціна газу для населення, для побутових споживачів також створює підставу, коли технологічний газ для облгазів купують за комерційною ціною, а газ для побутових споживачів за звичайною. На цій «вилці» витрати облгазів на прокачування, виробничо-технічні витрати можуть бути дуже значними, якщо цей газ просто не «крадуть». Але знову ж таки довести це складно.
Експерти прогнозують ліміти на споживання газу в Німеччині та Польщі. Чи можливі такі ліміти в Україні та чи вони стосуватимуться і побутових споживачів?
Не думаю, що будуть ліміти. Ліміт означає, що у вас є базовий об’єм за одною ціною, а далі його вам просто виключають автоматично. Або ж ви платите зовсім інші гроші.
У вас ціна зафіксована фактично без ліміту об’єму споживання на рівні орієнтовно 8 тисяч гривень. Я розумію, що це треба робити. Треба буде якось обмежувати, самообмежувати споживання газу, але юридично це буде непросто, тому що це означає, що нам треба буде встановити різні ціни на газ, що теж варто було б зробити.
Усі реформи, які треба було запровадити за 20 років, вдарили по нас у найгірший момент – коли у нас війна, коли люди не мають грошей, коли їхня платоспроможність різко обвалилася, економіка «лежить» і це все треба вирішувати.
Тому тут немає хорошого рішення. Я би апелював до самообмеження споживачів, до зменшення температури в квартирах, до купівлі ще двох светрів, теплоізоляції будинків. Але знову ж таки це тривалий процес, бо вся термомодернізація будинків, заміна обладнання, вікон, мала бути зроблена давно, а цього майже не відбулося. Тобто масштаби дуже невеликі порівняно з потребами.
Тому наше споживання, питома потреба енергії в будівлях у комунальному секторі дуже висока. Там є місця, де її просто регулювати неможливо. Щоб регулювати споживання, треба мати технічні засоби, а якщо вони там не встановлені, то ви нічого з цим не зробите.
Найімовірніше, в містах, де є централізоване теплопостачання, буде зменшена температура теплоносія. За рахунок цього будуть намагатися економити трохи й на газі. Бо зараз ситуація така, що кубометр газу коштує долар або й більше. Тому якщо ми платимо за імпортний газ, а, нагадаю, що в попередні роки 40% газу, який використовували для опалення житла і бюджетних закладів: шкіл і дитячих садків, становив імпортний газ. Тому цей імпортний газ треба купити, заплатити авансом, а тоді привезти. Якщо ми купуємо за 1-1,2 тисячі доларів тисячу кубометрів, а продаємо населенню за 200, то цю тисячу треба звідкись брати, а якщо цього газу 40%, то виходить 5-6 мільярдів доларів, які треба докласти до всього цього бізнесу. Це по-перше.
По-друге, в нас частина шкіл не працюватиме. В деяких школах країни все енергопостачання зруйноване, тому вони не споживатимуть газ у таких об’ємах, у яких споживали.
Прогнозувати всі ці цифри дуже складно, не володіючи предметним аналізом стану цих будинків. А вони ж і далі руйнуються, там не припиняються обстріли, як-от у Харкові чи Миколаєві. Тому спрогнозувати, як ми зайдемо в опалювальний сезон і як ми його відбудемо, ніхто не може.
Тим паче, припускаю, що росіяни перед початком зими почнуть обстрілювати енергогенерувальні підприємства. Це в їхньому стилі – збільшувати людську біду.
Як ви думаєте, чи варто очікувати зниження або підвищення ціни на газ? Деякі експерти кажуть, що можливе й зниження.
У принципі, це може відбутися. Питання в тому, що ми приймаємо за базову ціну, базову лінію і де саме. Бо якщо ми говоримо про ціну на європейських ринках, яка коливається між 800 і 1200 доларами, то це одна ситуація, а якщо ми говоримо про ціну в Україні, де вона адміністративно встановлена, то це друга ситуація.
На європейському ринку поки що є дефіцит газу, тому ціна буде високою. Поки що Європа планує скорочення споживання російського газу, купівлю газу з інших локацій, але це треба наростити, перевести, доставити. Мовиться про величезні об’єми.
Якщо ж будуть заповнені газові сховища і прогноз погоди на зиму буде «теплий», то можливе падіння ціни на газ. Але на Україні, як на мене, це не відіб’ється, тому що наша вартість газу для населення у п’ятикрат менша, аніж ціна газу на європейському ринку. Тож, гадаю, не варто очікувати і говорити про якесь здешевлення.
Нам треба цю ціну субсидувати мільярдами доларів, щоби цей газ купити. Якщо ми не купимо газ по тисячі, то можемо мати ситуацію, коли зимою його вартість перевалить за дві тисячі, і купити його просто не буде за що. Хоча нам і зараз його нема за що купити.
Але в нас є перевага: ми маємо підземні газосховища, в які можемо закачувати куплений газ, коли він дешевий. Це величезний плюс нашої газотранспортної системи. Інші країни такого не мають.
Ви думаєте, ця зміна виникла через те, що вони дійсно не справлялися, тому що перейшли на ПОН, чи ця зміна для того, аби покращити організацію та підготуватися до опалювального сезону?
Я не схильний звинувачувати тільки облгази. Те, що вони минулі роки виробляли, це одна річ. Друга річ полягає у тому, що багато газопроводів зруйновані, є величезна кількість пошкоджень. Цей газ втрачають, а він на балансі облгазів, тобто за нього треба заплатити. Баланси йдуть у мінус. Є багато зруйнованих трубопроводів, які треба ремонтувати. І в це треба вкласти гроші. Якщо раніше вони (облгази – Ред.) ще «мастили собі на хліб замість масла ікру», то тепер не факт, що в них на хліб вистачає. Підприємствам на заході України, звісно, простіше. В інших регіонах є розриви мереж, ремонт постійних опор, навіть той же кабель і дріт коштують чимало, а їх міняють на десятках кілометрів, люди гинуть.
Тож однозначно звинувачувати облгази у всіх проблемах я б не став. Якщо можна було говорити в попередні роки, що вони там чимось маніпулюють, то тепер ситуація різко ускладнилася.
Як я розумію, проблема ще й у тому, що неможливо налагодити ринкову систему постачання та розподілу газу, зокрема між підрядниками?
Трейдери, в принципі, можуть працювати, коли є якась прогнозованість, а яка зараз прогнозованість? Ми втратили частину і видобування, і взагалі частину газосховищ. Тому ця дія з боку держави – переведення облгазів у підпорядкування «Нафтогазу» – є превентивно-захисною, щоби не залишити без газу споживачів.
Роман Тищенко-Ламанський
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.Вибір Твого міста
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись