Photo by Chris Liverani on Unsplash
Гральний бізнес – двигун економіки. Підсумки від його легалізації в Україні
Гральний бізнес у Львові зараз
В Україні є 71 заклад, який отримав дозвіл на організацію і проведення азартних ігор. Із них сім у Львові. Азартні ігри дозволили організовувати лише в готелях, які мають три, чотири і п’ять зірок та понад 25 номерів. Серед львівських закладів лише в одному дозволена робота казино. Це «Гранд Готель», що на просп. Свободи, 13. Під казино там відвели трохи більше ніж п’ять сотень метрів квадратних.
Крім того, дозвіл на проведення азартних ігор мають готель «Львів», що на просп. Чорновола, «Жорж» на пл. Міцкевича і «Асторія» поблизу «Магнусу» на Городоцькій, там є зали гральних автоматів. Дозвіл на розміщення таких залів мають готель «Волтер» на Липинського, «Супутник» на Княгині Ольги і «Соната» на Морозній.
Від початку повномасштабної війни в Україні одна компанія отримала ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, зокрема онлайн-казино та букмекерської діяльності.
Перший дозвіл легального ринку
Зі слів голови Всеукраїнської ради гемблінгу Антона Кучухідзе, перший досвід грального бізнесу в Україні хоч і був легальний, проте далекий від міжнародних стандартів.
«Він не створював мережу із захисту прав гравців з погляду питань лудо манії, з точки зору відповідальної гри як гравця, так і організатора. Тобто ринок був легальний, але без багатьох механізмів, – каже Антон Кучухідзе. – Була певна плата за ліцензію, і через те, що ціна була доступна на той час, з рівня дорогого інтертейменту він перетворився на своєрідний масмаркет. Таке тоді було притаманне сфері грального бізнесу».
Заборона грального бізнесу у 2009 році
Незважаючи на це, замість того, щоб оптимізувати ринок, у травні 2009 року парламент прийняв закон про заборону грального бізнесу. Антон Кучухідзе називає це рішення суто політичним. На його думку, закриття ринку відбулося на догоду інтересам керівництву росії.
«Одна з версій, чому це закриття відбулося, – в росії цей ринок закрився раніше, а в нас був легальним. І тому з 2006 по 2009 рік за різними даними відтік «гральних» грошей становив приблизно 30 мільярдів доларів, які пішли від російського споживача в український бюджет, – пояснює Антон Кучухідзе. – У той період був доволі активний потік із росії, і це не подобалося кремлю. В 2006 році вони почали закривати свій ринок грального бізнесу, і гравці «перекочовували» в Україну. В ці 30 мільярдів входять не тільки витрати під час гри. В той період у Києві будували багато готелів – тривала перша хвиля підготовки до Євро-2012. Гравці приїжджали сюди, поселялися в готелях з родинами, витрачали кошти, ходили на шопінг. Саме так виглядає цей трафік: гравці не лише грають, а й кудись ходять, щось дивляться, купують,тобто витрачають гроші не лише в залі».
Уже за декілька місяців тодішня прем’єрка Юлія Тимошенко розповіла, що це призвело до тінізації бізнесу. Антон Кучухідзе каже, що цілий спектр процесу гри в «тіньових» умовах був незахищений:
«Не було ніякого захисту прав гравців, ніякої відповідальної гри, ніяких гарантій, що автомат видаватиме виграш узагалі. Ніякої елементарної безпеки для гравців у разі їхнього перебування на території грального закладу не було, ну і розквіт «чорних» сайтів, де, умовно кажучи, дані введеної вами кредитної картки ніяк не були захищені».
Народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Юрчишин розповів Tvoemisto.tv про проблеми, які існували в цій сфері. У 2009 році держава не тільки де-факто позбавила себе цього джерела надходження в держбюджет, а й зробила все, щоби він надалі залишався «в тіні». І це тільки сприяло розвитку корупції:
«Через недоречність ухваленого в 2009 році закону «Про заборону грального бізнесу в Україні», приймали й наступні, які фактично створювали всі умови для того, аби гральний бізнес безперешкодно залишався «в тіні». Це не тільки сприяло поширенню корупції, але й не давало можливості законно поповнювати державний бюджет на суму кількасот мільйонів гривень – і то лише на початках. Отже, потреба в зміні законодавства щодо казино, лотерей і ставок на спорт існувала давно», – розповідає Ярослав Юрчишин.
Легалізація гральної сфери у 2020 році та відмінності нового закону
Щоби вирішити це питання, президент України Володимир Зеленський у 2019 році виступив з ініціативою легалізувати гральний бізнес знову. Юлія Тимошенко намагалася оскаржити це рішення в Конституційному суді. Легалізація грального бізнесу дозволила повернути гроші в готельний бізнес, кажуть експерти.
«Легалізація стала системною, і через це почалося пожвавлення на готельному ринку. Я мав багато зустрічей з експертами готельного бізнесу, і вони дуже раділи з тих ініціатив, тому що готельний сегмент почав отримувати гроші від грального бізнесу абсолютно легально. Тепер є чітке зобов’язання: три-п’ять зірок для залів гральних автоматів, чотири-п’ять зірок для казино», – уточнює Антон Кучухідзе.
Ухвалений закон «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», за який проголосував парламент у 2020 році, легітимізував усі основні види грального бізнесу – казино та онлайн-казино, букмекерську діяльність у букмекерських пунктах та в мережі, зали гральних автоматів та онлайн-покер. Це уможливило, зокрема, і те, що казино Joker змогло давати промокод VABANK для нових гравців. При цьому проведення азартних ігор дозволили за умови отримання відповідної ліцензії. Легалізація грального бізнесу наповнила державний бюджет за один 2021 рік на понад 1,7 мільярда гривень. І хоча, на відміну від вимог попереднього закону, казино та гральні автомати стало неможливо розміщувати там, де зручно, через низку доопрацювань новий закон експерти все-таки називають проривом.
«Це прорив. У новому законі створили реєстр лудоманів у державі. Він дозволяє гравцеві самостійно або членам його родини, в разі доведення відповідних проблем, внести свого родича першої лінії спорідненості у цей реєстр, присутність в якому закриває такій особі доступ до участі в азартних іграх. Це дуже важливий момент, бо це глобальний світовий тренд, який існує в цивілізованих державах, де гральний бізнес приносить великі кошти, – веде далі Антон Кучухідзе. – На відміну від чорного ринку легальний ринок не зацікавлений у проблемних гравцях. Він завжди вибудовує собі репутаційні, комунікаційні та маркетингові стратегії. І що далі вони від лудоманів, то менше їх потрапляє до їхніх закладів, що більше людей легальний ринок убезпечить від цього, то краща його репутація».
Державна система онлайн-моніторингу важлива як для гравців, так і для самої держави, наголошує Ярослав Юрчишин. Її планували запустити в серпні цього року.
«Це спеціальне програмне забезпечення, покликане контролювати ринок азартних ігор в режимі реального часу. Його запуск запланований не пізніше 13 серпня 2022 року. Ще пів року дадуть гральному бізнесу для підключення свого обладнання до системи. Мета цієї системи – забезпечити Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей доступ у режимі реального часу до всіх даних про діяльність будь-якого оператора для повної прозорості роботи. Державна система онлайн-моніторингу об’єднає внутрішні системи всіх гральних компаній, які зберігають дані про зареєстрованих гравців, їхні рахунки, ставки, виграші, виплати та будь-які інші транзакції. Саме завдяки цьому онлайн-моніторинг стане якісним регулятором для того, аби умовні ставки на спорт не стали майже наркотичною залежністю для будь-якої людини, або ж лудоманією, як це називають у більш фахових колах», – каже він.
І додає: наразі ця система не працює. Але, зважаючи на війну, запуск онлайн-моніторингу грального бізнесу тепер не найважливіше питання для країни. Тому цей процес призупинений і, що цілком логічно, його запуск може бути відкладений на невизначений термін. Через це гравці є незахищеними від лудоманії, а компанії цього сектору повинні вносити до введення в дію Державної системи онлайн-моніторингу плату за ліцензію в потрійному розмірі.
Ще один позитивний ефект від легалізації грального бізнесу, про який говорять спеціалісти, це створення робочих місць в Україні та повернення спеціалістів з-за кордону. В цілому сумарний ефект від легалізації сфери становить понад 30 мільярдів гривень – саме таким його обсяг був «у тіні».
«Однак треба враховувати кумулятивний ефект від легалізації грального бізнесу. Щоби він розвивався, потрібна взаємодія як мінімум 18 суміжних сфер: ІТ, маркетинг, будівництво, пошиття одягу. До того ж потрібні красиві столи, гарний одяг для персоналу, найкращий ІТ-супровід ігор, система безпеки закладу тощо. В цілому кумулятивний ефект за перший неповний рік становить більш ніж 30 мільярдів гривень, – розповідає Антон Кучухідзе. – Як голова асоціації я був у багатьох казино, зокрема в Києві, і коли спілкувався з персоналом, то багато хто казав, що повернувся в Україну. Круп’є, менеджери казино виїхали після заборони грального біхнесу в 2009 році за кордон, тепер вони знову тут».
Щоб отримати ліцензію, потрібно сплатити чималу суму в державний бюджет, каже Ярослав Юрчишин.
«Наглядом та ліцензуванням опікується Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), створена 23 вересня 2020 року. Ліцензію видають на п’ять років, і плата за неї становить 60 000 мінімальних зарплат для Києва та 30 000 для інших населених пунктів України. Для легального запуску казино в мережі потрібно заплатити 6 500 мінімальних зарплат, а для букмекерської діяльності, як-от ставки на спорт, 30 000. Розмір мінімальної зарплати визначається 1 січня того року, в якому ухвалюють рішення про видачу ліцензії, і сплачується щорічно рівними частинами. До введення в дію Державної системи онлайн-моніторингу ця щорічна частина плати за ліцензію вноситься у потрійному розмірі: 117 мільйонів гривень щороку для букмекерської діяльності та 25 мільйонів 350 тисяч для онлайн-казино», – стверджує він.
Проблеми із новим законом
Найбільшою проблемою, яку називають експерти, є повторне відкриття нелегальних закладів та їхня робота навіть попри воєнний стан. Усунення цієї проблеми є шляхом до залучення інвестицій після війни, вважають фахівці.
«У грудні 2019 року вдалося дуже ефективно закрити тисячі нелегальних закладів – загалом до 6 тисяч по всій Україні. Майже пів року вони не відкривалися заново, але потім почали це робити. Виваженіше, обережніше, але працюють. У нелегалів зараз є списки гравців, яким вони розсилають есемески. Навіть якісь маркетингові каталоги почали вигадувати, щоб заманювати їх. На превеликий жаль, нелегальна складова процвітає навіть у теперішніх реаліях, коли більшість легальних закладів закриті на всій території держави», – каже Антон Кучухідзе.
Реформування податкового законодавства – ще одна проблема із залученням світових інвестицій, кажуть фахівці. Серед законопроєктів, які необхідно прийняти, називають 2713-д.
«Західних онлайн-гігантів зупиняє те, що не прийнятий законопроект 2713-д. Вони не розуміють, яка фінальна податкова система існуватиме для цього ринку. Без фінальних змін до Податкового кодексу вони не можуть розробити бізнес-план для своїх інвестицій. Все дуже просто, але досі цей закон не прийнятий, хоча на початку реформи була певна домовленість, що ці речі відбуватимуться одночасно. Легалізувати ринок і залишити драконівські податки непродуктивно», – пояснює голова Всеукраїнської ради гемблінгу.
На проблеми з податковим регулюванням вказує і Ярослав Юрчишин. Податковий кодекс 2009 року не передбачав оподаткування грального бізнесу взагалі, і це значно ускладнює його оподаткування тепер.
«На сьогодні податки для гральних компаній складаються з трьох частин: податок на дохід (10% від гральних автоматів, 18% від різниці між доходом і сплаченими виграшами для букмекерського бізнесу та казино, 30% від організаторів лотерей); податок на прибуток підприємств – 18%; податок на виграш (18% – доходи фізичних осіб, 1,5% – військовий збір). Зважаючи на те, що в Україні надто дорога ліцензія та високі податки у сфері грального бізнесу, закордонні інвестори не поспішають заходити на наш ринок, – вважає Ярослав Юрчишин. – Для порівняння, в цивілізованих країнах замість загальних податків для грального бізнесу давно існує податок на валовий гральний дохід (GGR або gross gaming revenue). І за кордоном виграші користувачів не оподатковують або тільки від певної суми – орієнтовно від 2000 євро. Зважаючи на якісно продумані регулювання, ця сфера має попит і вправно поповнює державні бюджети».
Який дохід від грального бізнесу отримують інші країни
Одним зі світових лідерів грального бізнесу є США. Там цей бізнес дозволений у 48 штатах із 50-ти. За даними American Gaming Association, у другому кварталі 2021 року дохід грального бізнесу США становив рекордні 13,6 мільярда доларів.
Найбільший центр грального бізнесу в цій країні – Лас-Вегас. Його щороку відвідують понад 40 мільйонів туристів, і кожен відвідувач витрачає до 500 доларів за один візит. У штатах, де азартні ігри дозволені, діють певні обмеження. Зокрема, у Міссурі, Луїзіані, Айові та Іллінойсі не можна грати на «землі штату», тому там працюють так звані плавальні казино.
Місцева влада регулює правовий аспект бізнесу в США. Займатися ним дозволено виключно тим, що отримали ліцензію трьох видів: обмежену (коли можна поставити максимум 15 гральних автоматів), необмежену і спеціальну (коли бізнес розташований на землі, що не належить власнику). Причому онлайн-казино, електронні букмекерські контори дозволені на території трьох штатів.
Так само Монте-Карло є визнаним центром елітарного відпочинку. Бажання багатіїв долучитися до гри забезпечують лише чотири великі казино. Але в них можуть перебувати тільки іноземці – громадянам Князівства Монако це заборонено. Також на поріг грального закладу не пустять людей у військовій формі, служителів культу та осіб у стані сп’яніння. Регулює тамтешній гральний бізнес комісія з азартних ігор. Гральний онлайн-бізнес у країні не регулюється, ліцензії на нього не видають.
Щороку чотири згадані казино в Монако заробляють до 210 мільйонів євро, У цій сфері працює понад 1300 жителів. Проте це лише 6% від ВВП Монако. Основні сфери економіки міста – фінансово-банківська, туризм, будівництво і сфера послуг.
«Ехо Кавказу», посилаючись на дані Грузстату, пише, що азартні ігри є одним із найприбутковіших видів бізнесу в Грузії. Для прикладу, оборот грального бізнесу в 2020 році там становив понад 32 мільярди ларі (понад 10 мільярдів доларів), що на 18 мільярдів ларі більше, ніж у 2018 році. Офлайн-казино відкриті в Тбілісі та Батумі.
Але попри це в Грузії майже мільйону громадян заборонили грати в онлайн-казино. Спочатку влада підвищила податки для їхніх власників до 70%, заборонила рекламу, підвищила віковий ценз гравців до 25 років, а на другому етапі повністю заборонила їхню роботу. Експерти кажуть, що це призвело до розквіту чорного ринку в країні.
«До того, як не були внесені зміни в податкове регулювання азартних ігор, в Україні дійсно було багато експертів, які радили переймати грузинський досвід. Але потім у Грузії наприкінці 2021 року відбулися зміни податкового кодексу,і дуже швидко збільшився сегмент чорного ринку, – каже Антон Кучухідзе.
Роман Тищенко-Ламанський
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.