Фото: Анни Чистякової
Історія давніх криниць Львова. Фоторепортаж
«Львів має унікальне географічне розташування. Він розташований на вододілі, місці, де, як правило, населені пункти не утворювалися, бо вода відходить по різні сторони і її недостатньо для життя. Але зате у Львові завжди було дуже багато джерел, тому містяни викопували криниці. Криниці у Львові викопати було важко. Зазвичай, у центральній частині вода була непридатною для споживання через забрудненість. Найвідоміша криниця розташована у Бернардинському дворику. Самої криниці вже немає, але ротонда є. Її на Водохреща завжди наповнюють водою», – розповідає Tvoemisto.tv львовознавець та екскурсовод Петро Радковець.
І справді, виникнення криниці на цьому місці має дуже цікаву історію та сакральне значення. А саме місце оповите розмаїтими легендами, на зразок того, що криниця наповнена кістками козаків.
«У XV столітті у Львові жив Іван (Ян) з Дуклі. Він був віднесений до лику святих і служив у Церкві святого Андрія. Це, звичайно, не той костел, що зараз стоїть. Це був інший храм на тому місті. Коли Ян з Дуклі помер, його поховали на цвинтарі поряд із храмом. До його могили приходили багато людей, вони молилися, зцілювалися, і це було чудом. Монахи-бернардинці перенесли його мощі в середину храму. Коли розкопали могилу і дістали останки, то сталося диво: яма, яка утворилася, наповнилася чистою джерельною водою», – каже львовознавець.
У Львові це рідкість, щоб чиста вода була у центральній частині, тож над тим місцем спорудили ротонду, а саму криницю поглибили. Фрески, зроблені всередині ротонди, якраз розповідають про діяння Яна з Дуклі. За словами Петра Радковця, це байки, що під час облог Богдана Хмельницького його послів вбивали і кидали у ту криницю, оскільки ніхто не стане забруднювати єдине джерело питної води, ще й під час військових дій.
Зазвичай, кожного року цю криницю на Водохреща наповнюють освяченою водою, але цьогоріч ротонда перебуває на реставрації.
У Львові ще можна побачити кілька відомих криниць, щоправда, вони вже мають лише декоративне призначення. Це, зокрема, криниця у центрі єврейської дільниці, на площі Коліївщини.
Одна із найвідоміших львівських криниць, якої вже не існує, – це криниця на Високому Замку.
«Вона розташовувалась біля Княжого замку, зараз це та частина схилу, що сходить до площі Старий Ринок. Але вона не збереглася до наших часів. Криницю там викопали ще у XIV столітті і вона мала глибину близько 100 м. На малому подвір'ї біля «чорного»будинку (кухні), проіснувала ця криниця до XVII століття. Замок без водопостачання втратив своє функціональне значення. У 1704 році шведський король Карл XII зайшов у замок без бою, тому що він не оборонявся», – розповідає Петро Радковець.
Також цікаво, що під будинками у центральній частині Львова є дренажні колодязі. Зокрема, такий колодязь можна побачити у підземелі аптеки-музею на площі Ринок.
«У підвалі стоїть станок, який спеціально закриває плиту, дренажний колодязь. В інших будинках їх не видно. Такі колодязі були призначені для зберігання та утримування води під будинком. Адже всі старі будинки стоять на дерев’яних балях. І поки ті балки перебувають у болотистому грунті у воді, вони не гниють. Як тільки воду відвести, вони почнуть трухлявити і осипатися. Так може завалитися центральна частина Львова. Такі колодязі люди вже перекопали на вулиці Федорова, і змінили грунтові води настільки, що вони уже відійшли», – говорить екскурсовод.
За словами Петра Радковця, колись також були криниці ще у районі фонтану із Нептуном на площі Ринок і на місці пам'ятника Михайлу Грушевському на проспекті Шевченка. Колодязь на проспекті Шевченка був практично розташований на березі Полтви. Там були маєтки, сади, парки і був міський колодязь.
Зображення криниці на Академічній, фото 1880-х
Штучний колодязь був також там, де зараз можна побачити пам'ятник Адаму Міцкевичу. Раніше, у 1862 році, там була встановлена фігура Божої Матері, згодом її перенесли разом з криницею далі по проспекту Свободи, але це була просто декорація. Вона не мала функціонального значення.
Фонтан «Криниця з левами» теж має свою історію, адже тут справді колись був колодязь ще у XIX столітті.
На сьогодні жодну зі збережених криниць не використовують за призначенням, вони зберігають історію та дух давнього Львова.
Анна Чистякова
Фото авторки та Фотографії старого Львова
Відео Дар'ї Кучер