Пандемія коронавірусу вплинула на всі галузі життя. Архітектурний та ринок проєктування – не винятки. Tvoemisto.tv дізналось, чи замінять індивідуальні площі популярні нині open space простори та як коронакриза змінила запити забудовників.

Вплив кризи відчули на собі всі компанії, особливо ті, що співпрацюють із закордонними партнерами, розповідає головний архітектор проєктів компанії AVR Development Володимир Йосипчук.

«Ми відчули кризу на собі ще у квітні – травні, і, власне, одразу почали думати про те, як перебудувати свій бізнес, переорієнтуватися, дати нові напрямки замовникам, щоб мати переваги перед іншими архітекторами. Ринок – конкурентний. Сьогодні у нас справи вирівнялися, ми дещо переорієнтувалися відносно проєктів, які розробляємо. Змінилися і запити замовників», – говорить архітектор.

Архітектор проєктної майстерні «Бєляєвих» Андрій Бєляєв зауважує, що психологічний вплив пандемії позначився й на працездатності, а проєктант Guess line architect Андрій Лесюк, – що від складних наслідків кризи компанію врятував проєкт готелю на Дорошенка, 2.

Проєкт готелю на Дорошенка, 2

Комерція постраждала найбільше

Найбільше змінилися підходи до проєктування громадських будівель, офісів, торгових центрів: їх або поставили на паузу, або шукають шляхи, як їх перепрофілювати.

«Для прикладу, у нас були проєкти дуже орієнтовані на туристичну сферу – комплекси з готелями та ресторанами. Ці проєкти зупинилися, оскільки зараз туризм невідомо на скільки часу практично перестав працювати. Тому замовники думають, як перепрофілювати об'єкти у схожі чи суміжні функції: готелі – у більш комфортні апартаменти, в яких можна жити кілька місяців, заклади харчування – у більш орієнтовані на онлайн замовлення», – говорить Володимир Йосипчук.

Водночас ускладнилась співпраця із закордонними партнерами. За його словами, компанія працювала з іноземними колегами переважно над проєктами громадських закладів, доля яких зараз є доволі невизначеною. Для обміну досвідом була необхідність хоч раз на місяць зустрічатися, влаштовувати спільні воркшопи. Відновити такий формат роботи сподіваються одразу після відкриття кордонів і, можливо, провести воркшопи, результатом яких будуть пропозиції інвесторам про перезапуск проєктів.

Open space чи індивідуальні площі

За пів року карантинних обмежень людей постійно закликали до дотримання дистанції хоча б у півтора метри та уникати скупчень людей, тож компаніям із маленькими площами і великою кількістю працівників зараз чи не найважче. А під час проєктування вже нових будівель доведеться враховувати «примхи» пандемії.

Замовники тих проєктів, що їх готували ще до кризи, наразі не просять їх переробляти, каже Андрій Лесюк, а от нові проєкти будуть більш гнучкими до змін.

«Комерційні проєкти розробляємо таким чином, щоб вони могли трансформувати простір всередині і швидко пристосовуватись до змін», – говорить Андрій Лесюк.

Натомість про запити переглянути навантаження на площу від замовників говорить Володимир Йосипчук.

«Якщо раніше деякі львівські компанії розраховували на одного працівника півтора – два квадратних метри, то зараз є запит на більш просторі приміщення, щоб на робоче місце одного працівника припадало удвіче більше площі. У цьому плані зміни відчутні», – розповідає архітектор AVR Development.

А у коворкінгах є запит на окремі кабінки чи невеличкі індивідуальні офіси. Для замовників та інвесторів таке планування виходить дорожчим, адже більші площі треба розраховувати на меншу кількість людей, звертати увагу на якісну вентиляцію приміщень, інженерні мережі, освітлення робочих місць та інші речі, які впливають на комфорт роботи в офісі і яких тепер особливо вимагають працівники.

А що з ринком житла

Зміни на ринку житла, кажуть архітектори, радше позитивні. Якщо раніше люди купували квартири з розрахунку на квадратні метри – чи вигідне вкладення грошей, то зараз вимагають і комфортної інфраструктури поруч.

«Після того, як люди пожили усією сім’єю цілодобово два місяці удома, то відчули певний дискомфорт, почали більше звертати увагу на комплексність рішень, коли житло – це не просто квартири і метри, а коли там є хороший благоустрій, дитячі майданчики, спортмайданчики. Люди все більше питають про це забудовників і вони просять проєктантів це врахувати», – каже Володимир Йосипчук.

У цьому випадку виграшними є комплекси зі змішаною забудовою житла та громадських будівель, офісів, вбудованих садочків, магазинів, медзакладів – мешканцю не треба їхати на інший кінець міста на роботу чи у справах, якщо ця інфраструктура є поруч із його помешканням.

Пандемія Covid-19 прискорила багато тенденцій, як-от доставка їжі, віддалена робота. Зріс попит і на комплексність та природні матеріали.

«У нас доволі цікавим буде офісний центр Kristal Plaza на вулиці Панаса Мирного, 24. Там інвестор дуже турбується про комплексність рішень: як про планувальні рішення, так і про інженерне забезпечення. Будівля буде матиме конференц-функцію, функції харчування та спорту, великий підземний паркінг, а також апартаменти, в яких можна буде жити кілька місяців. Тобто ця будівля невеличка, але забезпечена усім комплексом функцій, необхідних для того, щоб пережити хоч річний карантин. Оскільки така нерухомість відповідає останнім тенденціям, то і попит на неї є, адже інвестори розуміють, що вартість цієї нерухомості буде з часом тільки зростати», – розповідає архітектор AVR Development.

Проєкт офісного центру на Панаса Мирного, 24

Якщо говорити про врахування комплексності у житлових кварталах, то архітектор наводить у приклад забудову колишнього заводу «Алмазінструмент», де корпорація «Ріел» будує три комплекси – там буде мікс функцій житла і комерції.

«Якщо раніше акцент ставився на тому, щоб було більше житла, то зараз тренд на змішані функції: є запити від бізнесу на невеличкі офіси поруч, магазини, перукарні, спортзали. У цих проєктах корпорація «Ріел» перебудувала свій принцип менеджменту проєктів і підхід до фінансування та маркетингу. Наразі все робиться для того, щоб у першій черзі будівництва реалізувати всі “фішки” проєкту вже навесні – якісне оздоблення будівель та благоустрій території, дитячі майданчики, щоб демонструвати покупцям не візуалізації, а реальний продукт. Доволі цікавий має бути проєкт», – каже Володимир Йосипчук.

Проєкт житлового комплексу на Підзамчі

Гнучкість до перепланування

Тепер проєктанти намагатимуться робити будівлі більш гнучкими до перепланування та реконструкції.

«Свого часу ми закінчували будівництво Центру Шептицького. Перший поверх там є практично поліфункціональним – які там заходи тільки не проводили. Зараз такі вимоги є практично до кожного проєкту – кожен клаптик має бути гнучким до змін», – каже Володимир Йосипчук.

Перший поверх Центру Шептицького

Зміни, що їх вносять у проєкти через пандемію, кажуть архітектори, роблять їх навіть кращими, хоч інвестори і витратять більше грошей. Водночас у забудовників вибору немає, адже формула «збудувати дешевше – продати дорожче» – не працює, треба зважати на попит на ринку нерухомості, який зараз у складній ситуації через високу конкуренцію між девелоперами.

«Ринок вичікує. Багато проєктів поставили на паузу. Знаю, що великі ІТ-компанії точно переосмислюють офісний простір і можливість трансформації своїх офісів на манер коворкінгів для працівників, що переважно працювали б віддалено і приходили лише за потреби/бажання. В масовому житлі, думаю, далі маркетингових «побрехеньок» справа не піде. Там далі – чим менше і дешевше, тим конкурентоспроможніше», – вважає архітектор Андрій Бєляєв.

Водночас пандемія пришвидшила розвиток розумних технологій, наприклад, з’явилися запити на ліфти, в яких не треба натискати кнопку, а можна керувати смартфоном. Також забудовники почали заводити більше інтернет-провайдерів у мережі.

Крім того, компанії вже частіше користуються сучасними технологіями: архітектори кажуть, що замовники переважно перейшли на онлайн-наради, зменшили кількість працівників, які працюють у офісі. Попри послаблення карантину, в офіси виходять не всі – деякі процеси таки вдається налагодити й дистанційно.

Вікторія Ейсмунт

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

«Твоє місто» спільно з Львівською бізнес-школою УКУ реалізовують проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи», який виконується в межах Проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).