
Фото: Софія Шавранська
Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
Кілька днів тому сталася ситуація, коли одна з відвідувачок закладу «Cat Cafe», що на вулиці Генерала Григоренка, 1а у Львові поскаржилася на те, що тварини в жахливому стані. Жінка написала допис в одну з груп у мережі, додавши фото двох котів. Вона стверджує, що тварини хворі, в них проблеми з очима, збита шерсть і, до того ж, тікають від людей.
«Це місце потрібно зачинити, а власників і працівників арештувати за жахливе ставлення до тварин. Сьогодні з чоловіком були в цьому закладі в очікуванні милих котиків, яких можна погодувати, а виявилося, що там пекло для тварин», – пише відвідувачка.
Жінка зазначила, що персонал закладу ніяк не реагував на погане поводження з тваринами зі сторони відвідувачів, а пізніше в зал винесли ще одну кішку – перську, якій на вигляд 4-5 місяців.
«У цієї кішки одне око взагалі не відкривалося, а очі були в чомусь чорному, кругом носа те ж саме. На питання, чому кішка в такому стані, працівники сказали, що з твариною все добре. Це звичайний кон’юктивіт і їй закапують очі», – додає відвідувачка.
Що кажуть в Cat Cafe
У коментарі Tvoemisto.tv в закладі одна з офіціанток каже, що справді сталася така ситуація.
«У нас почався скандал через те, що одна з відвідувачок поскаржилася на нашого котика. Це стосувалося нової киці, вона перська, її нещодавно привезли», – каже вона.
У цих котів буває, що дуже сльозяться очі, стверджує офіціантка, а відвідувачка сприйняла це як хворобу.
«Власники за кішкою доглядають, зараз вона у закладі і виходить до людей, коли захоче сама», – додає.
Дівчина розповіла, що загалом в закладі є 20 кішок, всі вони добре контактують з людьми і нікого не бояться, а відвідувачі сюди приходять спеціально для того, щоб контактувати з тваринами.
Під час перебування в закладі бачимо більше десяти кішок, усі вони були чисті. Щоправда, деякі з них лізли просто у тарілки в той час, як відвідувачі їли. Однак, як стверджують у закладі, люди сюди приходять саме для того, щоб контактувати з котами, тому тримати тварину на столі чи кріслі під час перебування у кафе – вибір кожного.
«Я часто тут буваю, в кафе дуже спокійно, з тваринами легше працювати. Ці кішки завжди дуже ласкаві і постійно підходять до мене. Спеціально приходжу в цей заклад, щоб розслабитися», – каже відвідувачка закладу Тетяна.
Вона зазначила, що ще ніколи не бачила ніяких проблем зі здоров'ям у котів. Крім того, у тому, що тварини лізуть просто на стіл чи крісла, теж не вбачає нічого поганого, бо при бажанні кішку можна забрати.
«Кішці нічого не загрожує»
Власник «Cat Cafe» Сергій Олійник у коментарі каже, що у них проблем з котами немає взагалі, і що всі вони здорові. До того ж, всі кішки є головними у закладі, тому вони звикли ходити всюди, де хочуть. Якщо відвідувачу не подобається, що тварина на столі чи на кріслі, то він може її акуратно звідти забрати.
Він стверджує що особисто до нього та жінка не зверталася, підходила до адміністратора кафе та працівників, але спершу написала допис про заклад. Працівники намагалися їй пояснити, що з кішками все добре і вони здорові, але вона вчинила скандал і навіть зверталася до поліції.
«Люди почали під дописом писати некоректні коментарі навіть не розібравшись у суті. Жінка, яка поскаржилася, сказала, що одна з кішок не могла закрити очі. Насправді це маленьке чотиримісячне кошеня перської породи, у них носослізні канали розташовані близько до очей», – каже власник закладу.
Через таку особливість перських котів у ранньому віці у них можуть бути проблеми з очима, стверджує Сергій Олійник. В такому випадку після сну тваринам потрібно промивати очі, щоб зняти виділення.
«Просто на той момент кішка одразу після сну потрапила їм до рук і вони зразу здійняли скандал. Це не є проблеми зі здоров’ям, кішці нічого не загрожує. Я вважаю, що для таких коментарів потрібно мати не лише ветеринарну освіту, а й досвід утримання тварин, бо просто так ставити діагноз про хвороби котів не можна», – каже він.
Кілька років тому у Cat Café, коли заклад був ще на вулиці Степана Бандери, була також одна конфліктна ситуація. Одні з відвідувачі стверджували, що в кафе погано поводяться з тваринами і винесли одну кішку з приміщення.
«Це була дуже дивна ситуація, конфлікт почався через кішку породи донського сфінкса, «зоозахисники» викрали її, винесли просто на мороз, але наступного дня повернули, бо зрозуміли, що вони за це можуть відповісти», – розповідає власник.
Після цього випадку у кафе були перевірки, але вони зрозуміли, що з котами все добре, їм достатньо місця, є постійний догляд та харчування, з ними поводяться добре і вони чудово контактують з людьми.
Як у кафе доглядають за кішками
Заклад також звинуватили в ожирінні котів, але власник спростовує цей факт, бо коти, як і люди, можуть бут різні, це також може бути особливістю певної породи.
У кафе коти мають постійний доступ до їжі та води, є окрема кімната й високі полички, де тварини можуть відпочити від надмірної уваги, коли хочуть усамітнитися. Але є й такі кішки, які хочуть постійної уваги, каже Сергій, вони хочуть гратися з відвідувачами й контактувати з ними.
Харчування у кішок повноцінне – їх годують професійним кормом і декого м’ясом, також в постійному доступі є вода. Все залежить від потреб кожної тварини.
Маленьку перську кішку годують окремо – кормом для юних котів, кажуть в закладі.
«Скаржилися також на неприємний запах, але у нас дуже часто прибирають. Кожних пів години прибиральниця перевіряє зали. Заклад у нас специфічний і, звісно ж, можуть бути різні ситуації, але ми не можемо використовувати агресивну хімію під час прибирання», – каже власник.
У котячому кафе використовують засоби на основі живих бактерій, вони доволі ефективні, але також мають специфічний запах, який деякий час може залишати за собою неприємний запах, та згодом вивітрюється, додає Сергій.
Щодо самих кішок, то часто їх мити не можна, особливого догляду потребують лише сфінкси, адже раз у тиждень чи два їх потрібно мити, у них така особливість шкіри, що вони більше пітніють. Решту котів миють приблизно раз у рік, бо на їхній шкірі утворюється захисний шар, і ветеринари не рекомендують купати кішок частіше, стверджує Сергій Олійник.
Кішок у заклад підбирають лише домашніх, щоб вони в малому віці контактували зі своїми батьками і були призвичаєні до домашніх умов. З притулків у кафе тварин немає.
«Більшість котів у нас віком 4-6 років, вони вже звикли до місця, контакту і котячої групи», – каже він.
Щодо кішки, яку привезли у кафе нещодавно, то інші тварини сприйняли її добре, без жодної агресії. Нова кішка виявилася також дуже комунікабельна, вона зі всіма хоче гратися, тварини добре ладять.
Перевіряють тварин у Cat Café за необхідності, каже власник, але систематично проводять обробку від паразитів. Кішкам щорічно роблять щеплення, зокрема й від сказу. У закладі домовляються з ветеринарами, які приїжджають туди і вакцинують всіх тварин по закриттю кафе.
«Всі коти доволі добре переносять вакцини, ще не було жодних проблем. Ветеринари нас інформують про те, що тварини можуть після щеплення не їсти чи погано почуватися, але таких випадків ще не було», – каже власник.
Всі коти, крім однієї нової кішки, у закладі вже давно, тому власники знають, які у кого можуть бути особливості, на що звернути увагу та які прийняти рішення, щоб попередити якусь хворобу.
Всі кішки мають ветеринарні паспорти, які при потребі може побачити кожен відвідувач. Сергій каже, що неодноразово були випадки, коли у персоналу закладу просили показати паспорти чи надіслати електронною поштою.
«Ми розуміємо, що люди хвилюються, бо може й трапитися, що кішка поцарапає чи вкусить, тому кожен хоче бути впевнений у безпеці. На такий випадок ми завжди застраховані, щоб всі відвідувачі були впевнені у тому, що тварини здорові», – зазначає власник.
«Вакцина від сказу має бути в тварин обов’язково»
У коментарі Tvoemisto.tv ветеринарний лікар однієї з клінік у Львові Андрій Курач каже, що важливо те, чи є коти замкненою групою, яка спілкується лише між собою, чи їхня кількість змінюється. Наприклад, коли у колектив приводять нового кота, а іншого забирають.
«Йдеться про те, чи в групу тварин потрапляють ті, хто міг контактувати з вулицею чи з іншими котами, які могли бути потенційно хворими», – каже Андрій Курач.
Йдеться про можливість принести в групу котів яку проблему, тобто це паразити, мікроби, віруси та інші різноманітні захворювання. Якщо група котів закрита, вони не виходять за межі приміщення, то власникам потрібно проводити профілактичні паразитарні обробки, як зовнішні так і внутрішні.
«Крім того, коти мають бути однозначно вакциновані від сказу, навіть якщо вони в одному закритому приміщенні. Якщо їх утримує якась установа, то вони повинні мати ветеринарні паспорти, де все це буде позначено», – каже ветеринарний лікар.
Вакцина від сказу має бути в тварин обов’язково, щоб люди були впевнені, що при якихось подряпинах чи укусах вони захищені від зараження сказом від котів.
Якщо тварин виносять за межі приміщення, то дуже важливо, щоб вони були вакциновані. Щоб коли їх повернуть в колектив назад, вони не могли передати іншим котам захворювання.
Що стосується комфорту самих тварин, то потрібно слідкувати за ними, за цілою групою, бо коли вони перебувають разом постійно в одному приміщенні і в них створюється певна ієрархія. Важливо, щоб у них не було стресу, бо якщо у них починаються якісь розбірки, боротьба за місце і статус, то треба тоді якось вирішувати цю проблему. А якщо такого немає, то їхні відносини впорядковані. По котах навіть зовні помітно мають вони стрес перебування в групі чи ні, чи вони мають куди розійтися, де лягти тощо.
Щодо контакту тварин з людьми, то люди самі мають дотримуватися гігієни. Коти можуть рухатися по столах і крісах, то в такому закладі персонал повинен слідкувати за чистотою, щоб після кожного контакту тварини з меблями їх протирали й дезінфікували.
Якщо люди мають алергію на котячу шерсть, то їм не варто ходити в такі заклади, але кожна людина сама знає свої особливості. Напевно має бути якесь попередження щодо можливості алергічної реакції, а кожен вже сам має вирішувати як вчинити.
«Слідкувати за тваринами, які лізуть на столи чи крісла мають не лише офіціанти, а й самі відвідувачі. Якщо ти приходиш у такий заклад і тобі не подобається, що кіт біля тебе за столом, то можна його зігнати. Але, мабуть, в такі заклади люди йдуть для того, щоб контактувати з тваринами», – каже він.
Ветеринар також коментує щодо перських котів. Він каже, що вони мають особливо приплюснуті мордочки і в них деколи шерсть може потрапляти в очі й зачіпати рогівку. Це не означає, що кіт хворий. Взагалі у котів бувають сльозотечі, бувають завужені канали, які відводять сльозу в ніс з внутрішнього кута ока, і сльоза може йти просто зовні. Для цього є спеціальні лосьйони для протирання і знебарвлення тих коричневих відкладень. Це стандартна ситуація, це просто питання гігієни.
В будь-якому випадку ті, хто тримають котів, мають слідкувати за цим. Якщо є захворювання у кота, то обов’язково треба звертатися до лікаря.
Софія Шавранська
Фото авторки і зі сторінки закладу
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює