Так повелося, що головним символом Копенгагена вважають андерсенівську Русалоньку. Можливо, тому що данська столиця схожа на неї за духом і способом життя. Колись місто цілковито залежало від моря — зараз воно стає все більше сухопутним. Проте воно ще не остаточно порвало з першою стихією і не до кінця вписалося у другу. Сама ж Русалонька нині дедалі частіше перетворюється на мем. Ви постійно будете натрапляти на її скульптурні репліки чи графіті-шаржі.

Для гарного старту — доза добротного данського року.

Шлях

Комфортно добратися до Копенгагена — уже не проблема. Wizz Air літатиме зі Львова по неділях і середах. Відповідно можна спланувати собі поїздку на 3 чи 4 дні. На весняні рейси є багато квитків по 599 гривень у будь-який бік, якщо ви учасник дисконтної програми, і по 909 гривень — якщо ні.

Приліт до Копенгагена пізній — 21:10. Пройти паспортний контроль і дістатися до місця поселення — це ще година. Безпосередньо в залі аеропорту можна сісти на метро чи локальну електричку. Є ще міські автобуси, але їх треба пошукати по прилеглій території. Тому обираємо найпростіший спосіб комунікації — метрополітен.

Лінія М2 єдина на летовищі. Вона проходить через центральну частину Копенгагена, де можна пересісти на інші маршрути, і закінчується на півночі за містом. Короткий PDF-довідник про громадський транспорт зі схемами усіх залізничних і колісних маршрутів можна стягнути тут. Докладна інформація про зони, тарифи і види квитків, а також маршрутний пленер — на ось цьому сайті. Серед копенгагенців, як і данців назагал, найпопулярніший транспорт — велосипедний. Перелік пунктів прокату роверів можна переглянути за посиланням.

Як і в багатьох європейських містах, різні види громадського транспорту в Копенгагені інтегровані у спільну систему, яка працює за єдиним квитком. У Копенгагені вона охоплює не лише місто, а й ареал територій радіусом 60-70 кілометрів довкола. Якщо бажаєте відвідати не лише данську столицю, а й околиці, незамінною стає Copenhagen card. Вона дає право на безлімітне пересування усім, що рухається в межах Великого Копенгагена. Коштує таке задоволення астрономічні 77 євро за 48 годин, але при правильному плануванні економить 20-30 євро. На летовищі картку можна придбати на стійці зберігання багажу. Разовий квиток на проїзд коштує майже 5 євро — 38 крон.

Читайте також: Куди полетіти зі Львова. Братислава — НЛО над Дунаєм

Дах

Район найдешевших готелів і хостелів оточує центральний вокзал. Відповідно, й соціальний зріз тут не те щоб вишуканий. Чимало мігрантів, яких загалом у місті порівняно небагато. Але є й низка альтернативних локацій. Одна з найдешевших — Steelhouse Copenhagen — порівняно новий хостел з дуже добрим розташуванням (5 хвилин до парку Тіволі й Ратуші), де спальне місце можна винайняти навіть дешевше 25 євро. Але спокійної ночі не гарантуємо, бо 90% гостей — молоді мандрівники.

У вищій ціновій категорії наш фаворит — Danhostel Copenhagen City на бульварі Андерсена. Центр у пішій доступності, 10 хвилин без поспіху до Тіволі. Заклад позиціонує себе одночасно і як 5-зірковий хостел, і як найбільший хостел у Європі. Ця 16-поверхова будівля колись була найвищою в Копенгагені, тому бонусом можна отримати ще й широке вікно з пейзажем зі старих дахів і веж. Тут можна «піймати» номер-двійку за 65 євро/ніч. Є й четвірки, шістки, вісімки, де ціна на особу буде ще меншою. Зауважимо, що ціни мінливі — залежно від дат і днів тижня. Зате Danhostel суворо пильнує тиху годину — з 23:00 до 8:00, і має велику, щедро екіпіровану кухню, де можна готувати чи просто зварити кави/чаю.

Трохи далі, але й трохи дешевше можна винайняти кімнату на цьому сервісі. Ціни в межах 50-70 євро за двійку залежно від дня. По суті, це одна велика квартира, переобладнана на міні-готель. Кухня й WC спільні на 5 номерів. Натомість у кімнатах трапляються старовинні меблі. До центральної частини – 20-30 хвилин пішки, зате близько до анархічної Християнії.

Читайте також: Куди полетіти зі Львова. Берлін і його 50 відтінків сірого

Хліб

Економно, проте смачно і ситно у самому центрі Копенгагена можна пообідати в грецькому бістро Samos на Skindergade, 29. Необмежений буфет коштує в обідню пору до 16:00 59 крон — приблизно 8 євро. Вибір страв: три види супів, 6-7 — другого, понад 10 салатів і закусок. Обов’язково ще 20 крон треба заплатити за напій — несмачні каву/чай. Та все ж воно себе виправдовує, бо в навколишніх кафе за ті ж гроші у кращому випадку запропонують сендвіч із колою. Вітрина у Samos не особливо примітна, тому основні відвідувачі — поінформовані туристи й тутешні пенсіонери. За таким самим буфетним принципом й аналогічними розцінками працює турецький ресторан Ankara на Krystalgade, 8-10, але там більше гамору, народу, а супів нема.

За два кроки від греків стоїть найстарша міська цукерня — La Glace. Не відмовте собі у спокусі хоч раз зазирнути і сюди. Кава не ідеальна, але випічка — божественна. Нерідко під дверима збирається черга в очікуванні вільного столика.

Загалом данська кухня не особливо вигадлива. Найбільший винахід — «сморреброди». У найпростішій версії — це оселедець на житньому хлібі. Але набір складників та їх компонування — справа суто індивідуальна і має нескінченну кількість варіантів. На «сморребродах» спеціалізуються невеликі бари. Часто зустрічається пропозиція: три різновиди — за дисконтною ціною. Нам до душі припав Lillians smorrebrod на вулиці Vester Voldgade, 108. Це крихітний закапелок для своїх, «чужі» тут бувають рідко.

Натомість єдиний у Данії мішленівський ресторан (причому з двома зірочками) Noma пропонує концептуальну й абсолютно космічну кухню — і в сенсі цінової політики також. Обід менше, ніж на 300 євро, не потягне, проте більшість столиків все одно розлітаються за попередньою резервацією. У меню можна відшукати такі шедеври, як соус тартар із сушеними жуками, білі гриби зі смаженим мохом, кальмари з білою смородиною і хвоєю або згущене молоко з печінкою тріски.

Читайте також: Куди можна полетіти зі Львова. Розклад та вартість усіх авіарейсів

Видовища

Чотириденне перебування в Копенгагені можна розбити на два етапи — з Copenhagen card і без. Перший передбачає максимум переміщень і відвідин віддалених та платних атракцій. Другий охоплюває ті місця й об’єкти, куди можна дістатися пішки, а роздивитися — безкоштовно.

День перший. Фредериксборг — Кронборг — Русалонька — Тіволі. Зранку сідаємо на електричку Е в центрі та їдемо півгодини до кінцевої станції — містечка Гіллерод. Тут розташований найпарадніший у Данії замково-палацовий комплекс — Фредериксборг. Викладений з припаленої цегли, багато оздоблений, з усіх боків оточений водою, хизується на рукотворному острові. Довкола плавають поважні лебеді, шелестять фігурно стрижені дерева — мрія весільного фотографа.

Проте за межами Данії набагато відомішим є замок Кронборг — оспівана Шекспіром домівка Гамлета. Щоб дістатися до нього, пересідаємо на локальний потяг з Гіллерода до Гельсінгера. З кінцевої станції — 15 хвилин вздовж берега — і ви під мурами Кронборга. Замок — нітрохи не красень. Квадратно-гніздова махина, без архітектурної зайвини. У безхмарний день з бастіонів чітко видно шведський берег зі шпилями та димарями, і всі гармати Кронборга цілять саме туди. Якщо з вами діти, по дорозі в замок доведеться зайти в розважально-розвивальний комплекс Ragnarock. Якщо дітей нема — варто просто прогулятися гельсінгерськими вуличками, де по-сусідськи прижилися старосвітські будиночки і новітні мурали за мотивами того ж таки Шекспіра. Принагідно зазирніть у місцевий катедральний собор з нетипово яскравими і зовсім не пуританськими розписами.

Назад повертаємося, сівши у Гельсінгері на будь-який потяг у бік Копенгагена. Пропонуємо вийти на станції Osterport та податися на розшуки розпіареної Русалоньки, що, як виявилося, сидить десь на задвірках — серед порожніх причалів на тлі задимленої промзони. Йти пішки з центру — добрих три кілометри. Місце тут досить безлюдне, якщо не розпал туристичного сезону. Від станції Osterport — ходу хвилин 10 через колишні військові каземати. Повертаємося тим самим шляхом на метро або автобусом №26.

На вечір залишаємо відвідини парку Tivoli. Це гігантський лунапарк, витриманий у ретростилі без діснейлендівського комерційного накипу. Потрапивши за браму, ви зрозумієте, чому решта Копенгагена освітлена так ощадно, — Тіволі висмоктує з міста всю електрику. Увечері парк вибухає тисячами вогнів. Працює до 23:00, а в п’ятницю й суботу — до опівночі. І це, мабуть, єдине місце, де врівноважені данці верещать голосно, наче чайник зі свистком.

День другий. Роскільде — Зоо — Carlsberg — Louisiana. На центральному вокзалі обираємо перший-ліпший потяг у напрямку Kalendborg чи Odense. На цей раз мандруємо в Роскільде — колишню данську столицю. Сьогодні ж це сонне царство — і переносно, і буквально. Це усипальниця данських королів на кшталт французького Сен-Дені чи польського Вавеля. Крім того, тут є унікальний музей, де експонується п’ять піднятих з морського дна човнів-дракарів, на яких плавали вікінги.

З Роскільде повертаємося тим самим шляхом, щоби ще встигнути на пиво і природу. Копенгагенський зоопарк і знана на весь світ броварня Carlsberg локалізовані в одному районі міста, куди з двірця довезуть автобуси №26 або 6А. Їхню зупинку шукайте на початку вулиці Vesterbrogade. Але з січня пивний музей закрили на річну реконструкцію, тож усередину не потрапиш. Можна лише поковтати слину під масивною в’їзною аркою, яку підтримують кам’яні слони зі свастикою.

У копенгагенському Зоо головною атракцією є скляний тунель, зусібіч оточений водою, в якій плюскається справжній білий ведмідь. Клишоногий своє відпрацьовує сповна, перекидається через голову, чеберяє лапами — повз нього важко пройти без усмішки. Уже після того можна погуляти у вольєрі з живими кенгуру, поганяти рожевих фламінго, які мужньо зносять скандинавську сирість, чи поспостерігати за рудими пандами, схожими на лисиць, які скачуть по деревах.

Останній пункт цього дводенного інтенсиву — Музей сучасного мистецтва Louisiana. Він розташований за 40 км на північ від міста, добратися можна електричкою в напрямку Гельсінгера — станція метро Humlebæk. Головна претензія до данських музейних закладів — вони працюють до 15:00-16:00. Проте Louisiana працює в будні до 22:00. Якщо випаде сухий вечір, тут приємно побродити серед химерних скульптур просто на березі моря, послухати хвилі, розглянути зорі, зловити хюге.

Усе описане дводенне турне покриває Copenhagen Card, крім музею вікінгів у Роскільде, що коштує 100-110 крон, а з травня — 140-150. Якщо перевести у євро — 15 і 20 відповідно.

Дні третій та четвертий. Після того, як картка своє відслужила, настав час обстежувати Копенгаген пішки. Тому далі стислий перелік, куди піти і нічого не платити.

Ньюгавн — головна фотозона у Копенгагені. Барвисті будиночки з тиражованих листівок — саме тут. Колись Ньюгавн був осередком дешевих готелів і борделів, а за кількома адресами мешкав і Ганс Христіан Андерсен. Зараз тут «черево» Копенгагена, але місцеві застерігають, що дорого й несмачно.

Андерсен. Сидить на лавці поруч із ратушею. На цій же площі «пасеться» табунець драконів. А всередину ратуші можна зайти безкоштовно. Зовні — споруда респектабельна, всередині — досить легковажна. Багато орнаментальних розписів і цілих куртуазних картин по стінах. Спробуйте віднайти мудру сову над дверима архіву.

Християнія. Понад 40 років тому група хіпі самовільно захопила кілька барачних будівель у районі метро Christianshavn. Сьогодні комуна «квітів життя» — це в першу чергу наркогуртівня, а вже потім карнавал. Місце настільки ж неохайне, як і колоритне. Растаманський дух перших хіпі давно вичах, але для галочки зазирнути в Християнію можна.

Королівська гвардія. Щодня о 12:00 перед одним з королівських палаців — Амалієнборг — можна спостерігати комічне шоу «Шикування королівської гвардії». Вояки у блакитних одностроях і кудлатих шапках підстрибцем марширують на плацу — злагоджено, але кумедно. Фактурні поліцейські по периметру охороняють їх від туристів. Якщо від палацової площі прогулятися вулицею Frederiksgade до самого кінця, увійдете прямо в масивну, але симпатичну Мармурову церкву.

Чорний діамант. Іконою сучасного скандинавського стилю в архітектурі міста є споруда Королівської бібліотеки на Christians Brygge. Назвою зобов’язана своєму лискучому чорному кольору. Усередину варто зайти задля несподівано яскравих інтер’єрів, а заодно — попити кави з мудрими людьми чи погортати старі фоліанти на верхньому поверсі. Ніхто по руках не надає і читацького квитка не вимагає.

Гліптотека. Коли в Копенгагені дощ (а це 250 діб на рік), оптимальний сховок — Гліптотека, фундатором якої був бровар Карл Якобсен (він же — батько Carlsberg’а). Це критий павільйон із пальмами, екзотичними квітами, фонтанами, кафе-терасою та однією з найкращих у світі збірок Родена. По вівторках — вхід безкоштовний. Подібне містечко, тільки без какао і Родена — пальмова оранжерея в міському ботанічному саду.

Бюджет

Бюджет чотириденної мандрівки, якщо постаратися, можна втиснути в 550 євро на двох, але реалістичніше витрати потягнуть на 100-200 євро більше.

Олег Дорожовець, Христина Дорожовець

Фото авторів і Visitcopenhagen.com

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав