«Любий Ярославе, Львів плаче з тобою». У місті поховали родину Базилевичів
«Сьогодні Львів плаче, Львів сумує», – продовжує владика. У військовому гарнізонному храмі Петра і Павла чотири домовини. Білосніжні. Мама Євгенія любила красу та естетику. Працювала маркетологинею, займалась йогою, була арома-ентузіасткою, могла годинами розповідати про парфуми та їхні особливості, уміла розпізнавати різні запахи.
Біля неї труна найстаршої доньки, Ярини. Дівчина вчилась у Львівській політехніці, працювала проектною менеджеркою у громадських та комерційних організаціях. «Молодвіж» готує подію, присвячену пам’яті Ярини, яка з ними працювала. Дівчина любила кермування, подорожі, захоплювалась скелелазанням. Друзі кажуть, що вона була товариською і мала виняткове почуття гумору.
Далі – домовина середульшої, Дарини. Вона вчилась на культурології в УКУ, мріяла стати акторкою, знімалась у роликах, короткометражних фільмах. У неї був тісний зв’язок із сестрою Емілією. Дівчина волонтерила і мала багато планів на життя. «Я цікавлюся культурою та історією своєї країни і в майбутньому хочу розвивати культуру України та розповідати про неї всьому світу. Ця пристрасть виникла в мені завдяки моїй родині, яка завжди ділилася зі мною історіями про випробування, через які пройшли наші предки під час світових воєн, Голодомору та в часи Радянського Союзу», – писала Дарія Базилевич у мотиваційному листі на отримання стипендії в УКУ.
Батько стоїть біля найменшої доньки. Емілії через декілька днів мало б виповнитися сім років. Дівчинка вчилась у другому класі, в музичній школі грала на фортепіано, любила співати. Її домовина також відкрита. Дівчата мають на голові вінки. Це символ того, що жодна із них вже не буде шлюбована. Їхня матір – у хустині. Тато гладить волосся найменшої, з-під купола долинає церковний спів: «Плачу і ридаю, коли роздумую про смерть…»
Родина Базилевичів жила на Коновальця, у середмісті Львова. 4 вересня росіяни завдали комбінованого удару по місту. Кинджали та шахеди летіли на Львів з п’ятої ранку. Цю сім'ю уламок ракети наздогнав на сходах. Матір та троє доньок, швидше за все, спускались зі свого останнього поверху у безпечніше місце.
«Уламок зайшов з двору під кутом, сходовий майданчик склався як доміно», – розповідає мешканець цього будинку, у квартирі якого на момент прильоту нікого не було. Рятувальники, які декілька годин розбирали завали будинку, розповіли, що люди не встигли врятуватись. У будинку завалився верхній поверх, дах, сходовий майданчик, уламок ракети майже повністю пошкодив стіну заднього фасаду. Окрім родини Базилевичів, тут загинули підприємець Юрій Арабський та колишній очільник Львівської міграційної служби Олександр Погорецький. У сусідньому будинку загинула акушерка 5-ї міської поліклініки Ірина Демидова.
Люди вервечкою стікаються до домовин Євгенії, Ярини, Дарини, Емілії. Ярослав підходить до доньок по черзі, по-батьківськи гладить волосся. Зупинився біля дружини, не стримує ридання. Нахиляється до жінки, міцно притискається до її лоба. Вони дали обітницю бути разом і в горі, і в радості, виховати дітей. До нього підходить його товариш. Чоловіки також плачуть. Майже ніхто у церкві не стримує сліз.
У той ранок Ярослав дивом вцілів. Коли його дружина з дітьми були на сходовому майданчику, він повернувся у квартиру, щоб взяти воду. Це і зберегло йому життя. «Напевне для того, щоб бути свідком цієї страшної події», – каже владика. На похороні Базилевичів зібрались майже двадцять священників.
Біля Ярослава весь час стоїть чоловік у формі. Це Зеник Венярський, товариш дитинства, який воював та повернувся. Він підтримував друга того страшного ранку, коли прилетів уламок ракети. Рятувальники спустили Ярослава з верхнього поверху, де й була його квартира, баштовим краном. Медики надали йому першу допомогу, поліція перекрила доступ до зруйнованого будинку. Але це не зупиняло Ярослава. Він знав, що там, під бетонними плитами, ще хтось є. Рятувальники довго шукали під завалами одну із його доньок. А він не знаходив собі місця.
«Це була чудова українська родина, – кажуть про них друзі. – Мама Євгенія та двоє старших доньок були у Пласті, а це багато про що свідчить».
Під церквою чимало пластунів, в одностроях, із знаменами куренів, з символами тих куренів, до яких належали дівчата. Мама була однією із засновниць куреня Олени Пчілки, Дарія – у курені імені Ганки Корінець, Ярка – у курені імені Ольги Бесараб.
Пластунка Оксана Сташків додає: «Ми зібрались львівським осередком пластунів, щоб віддати честь та шану загиблим. Три головні обов’язки пластуна – бути вірним Богові та Україні; допомагати іншим та слухатися пластового проводу. Кожен щодня живе за цим принципом – у школах, університетах, на роботах». Такими були дівчата з родини Базилевичів.
У церкві оголошують, що сьогодні літургія завершиться не так, як завжди: для дівчат виконають «Аве Марія», основну молитву до Діви Марії.
Далі домовини пронесуть через площу Ринок, де міський сурмач виконає «Тишу». Львів’яни та працівники мерії вишикуються у два ряди, щоб віддати шану та провести родину на Личаківське кладовище.
А там пластуни заспівають пісню, яку традиційно виконують біля ватри. Вони вірять, що загиблі пластуни відходять на вічну ватру. Біля могил урочисто лунає:
Погасло багаття, горіли ще мрії,
Кінчила свій лет заворожена ніч,
Далеко на сході багріли обрії,
Воскресній зірниці устріч.
Ніч вже йде за верхи,
ясне сонце зайшло, юнаки.
Тихо спіть без тривог,
з нами Бог, з нами Бог.
Трансляція з похорону доньок і матері сім‘ї Базилевич
Світлана Жаб'юк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Репортаж Твого міста
- Як виник книжковий біля Федорова у Львові і чи досі там є російські книжки
- Історії родин та львівських вулиць. До чого відкрив доступ Держархів Львівщини
- “Від нас могло нічого не лишитися”. Мешканці Сихова оговтуються після атаки
- Уперше по-новому. Як святкуватимуть Різдво у головних храмах Львова
- «Українські перевізники як заручники». Репортаж із заблокованого кордону
- «Підемо на пікет, якщо її закриють». Що буде з останньою комунальною лазнею Львова
- «Не штрафуйте нас, будь ласка, ми чемні» або Як працює велопатруль у Львові
- Ікони на склі, вишиванки, живопис. У Львові відкрили виставку з унікальної колекції
- На спогад про Гармаша, який хотів відродити «Республіку святого саду»
- «Мусить змінитися». Що відбувається в Медцентрі ЗСУ у Львові
- Шарм і катастрофа. Як у самому центрі Львова руйнується монастир XVII століття
- Як зміняться вулиці Княгині Ольги і Наукова та що буде з мостом
- Львівський ювелірний піде з молотка. Репортаж із заводу, що працює 80 років
- Таємниці підземних переходів Львівської політехніки
- Водії чекають 5-6 діб. Що відбувається на кордоні з Польщею та як вирішити проблему
- Рятують старі речі зі смітників. Як у Львові працює бюро архітектурного порятунку
- Озера твого міста. Де у Львові можна побачити набережну і відпочити
- «Зараз нас годує Закарпаття». Яка ситуація з овочами та фруктами у Львові і які ціни
- «Це компроміс». Як виглядає вулиця Степана Бандери у Львові
- 1200 порцій за пів години. Як біля Львівського вокзалу працює польова кухня
- «Там пекло, але хочемо додому». Історії людей, які змушені перечекати війну у Львові
- «Все буде добре, сину». Репортаж з кордону, куди українців вигнала війна
- Чому закрили гастроном «Сквозняк» і що буде з будинком Сегаля у Львові
- «Пірнаю вже 10 років». Як львівський викладач займається моржуванням
- Усе буде кебаб, або Чому вулична їжа витісняє у Львові локальну кухню
- «Ще з тих часів». Як у центрі Львова збереглося радянське кафе
- Загадка трояндового будинку. Як львів’янка самотужки реставрує будинок із розписами
- А якщо напад? В якому стані перебувають укриття у львівських школах
- Ковчег Дзиндри. Репортаж із музею, який знайдеш там, де не очікуєш
- «Сліпі не можуть жити серед сліпих». Репортаж з аварійного будинку для незрячих
- Містом на інвалідному візку. Чи стали оновлені вулиці Львова доступними. Експеримент
- Такого у Львові більше ніхто не робить. Репортаж із майстерні аніматора
- Простір співжиття. Блиск і бідність львівських дворів
- Тут живе дух Львова. Як працює сторічний музичний магазин, який потрапив до рекордів України
- Хвороба без фільтрів. Історія одного пацієнта з Covid-лікарні у Львові
- Карпатсько-літературна одіссея горами, грибами і творчістю
- Зберегти синагогу
- «Обдзвонювали всіх». Як живе містечко, де вакцинували найбільше людей
- Нове життя старого Підзамча. Репортаж з промислового центру Львова
- Історія львівської Фабрики кахлевих печей, яка встояла крізь століття. Фоторепортаж
- Після хвилі. Як львівська грекиня відроджує втрачену ідентичність
- Богородиця і Христос у вишиванці. На Львівщині є храм з неповторним іконостасом
- Ліки для Гаяне
- «Ми були першими». Репортаж з крафтової пивоварні у Львові
- 80 років повернення. Як у центрі Львова відновлюють церкву, яку знищила бомба
- Шеф Анкіт
- Пережив бомбардування і банкрутство. Репортаж із львівського локомотиворемонтного заводу
- «20 років вже тут збираємось». Як сьогодні працює книжковий ринок біля Федорова
- Між паранджею та вишиванкою
- Викорінені
- «Називайте мене Джонні». Історія білоруса, змушеного переховуватися у Львові
- «Працюємо сповна». Репортаж з єдиного в Україні заводу, де виготовляють пожежні танки
- Дім для всіх. Як живуть мешканці Спільноти взаємодопомоги «Оселя»
- Штучна шкіра та вправність рук. Як у Львові рятують дітей і дорослих з опіками
- Як живеться під дахом Першого театру
- «Ало, що у вас трапилось». Репортаж із диспетчерської Центру екстреної меддопомоги у Львові
- Конструктор для дорослих. Як у Львові ремонтують і модернізують літаки-винищувачі
- Музей залишених секретів. Історія гуцулки, яку відвідували митці і політики
- Смак дитинства упродовж пів століття. Як у Львові працює фабрика «Світоч»
- Де живе львівський Лускунчик. Історія склодзеркального заводу у Львові
- Як у Львові терміново розгортають новий Covid-корпус. Фоторепортаж
- Перше правило – мовчати про коронавірус. Як переживають карантин бездомні у Львові
- «Сьогодні я не поцілую тебе на ніч». Репортаж із Covid-відділення у Львові
- Зробити поле для гольфу своїми силами? Подорож до амбітної та історичної Сколівщини
- «Ти роботу собі нормальну знайди!» Як це працювати контролером у трамваях Львова. Репортаж
- Чи можна заразитись туберкульозом у трамваї? Репортаж із львівського Центру легеневого здоров’я
- «Не будіть у нас звіра!». Як у Львові минув діалог влади і громади. Репортаж
- Волонтер з Донецька, пані Лавра з Чупринки. Репортаж з Маршу нескорених у Львові
- Хто більше любить Україну? Як Порошенко і Вакарчук одночасно агітували у Львові. Репортаж
- З'їли і не заплатили. Як минув день довіри у ресторанах Львова. Фоторепортаж
- На шпацер з наукою. Як у Львові на вечір ожили відомі вчені
- У бібліотеку через інстаграм. Для кого працюють львівські медіатеки
- Вулиця веж і винарень. Фоторепортаж із першого вуличного фестивалю на Лесі Українки
- Невідкладна допомога парасолькам. Фоторепортаж із львівської майстерні «Айболить»
- Вдихни і співай. Як живе львівський ансамбль незрячих «Струмочок»
- Передайте далі. Репортаж із львівської маршрутки
- Купити гамак, вишиванку і козу. Фоторепортаж із Косівського ринку
- Яким буде сміттєпереробний завод у Львові. Приклад Польщі
- Три по піісят. Репортаж із совкових барів Львова
- Не заходьте за стрічку! Репортаж із відкриття Бескидського тунелю
- Останній дзвоник у російській, українській та польській школах Львова. Репортаж
- Буки Розточчя. Як дбають про природну спадщину ЮНЕСКО поблизу Львова
- Друг на годину. Фотопрогулянка з песиками з ЛКП «Лев»
- День Валентина у Львові. Дев'ять теплих фото і одна історія про кохання
- Потопити «човників». Репортаж із черги на пункті пропуску в Шегинях
- Чекаючи на господаря. Фоторепортаж із притулку для тварин «Милосердя»
- «Скоро нас спишуть». Як помирають книжки в бібліотеках
- Львівський Шанхай. Фоторепортаж із блошиного ринку
- Сварог на Знесінні. Як живуть львівські рідновіри
- Три «К» для перезавантаження Центру Довженка на Сихові
- Конституція Левандівки. Як культурний центр «Супутник» розвиває район
- «Усі хочуть працювати розумом, а не мітлою». Чотири історії львівських двірників
- «Раніше звідси лише вперед ногами виносили». Перезавантаження Органного залу
- Нецифрові технології. Фоторепортаж із графічної майстерні Академії друкарства
- Розкраєні. Як село на кордоні стало торговельною хвірткою до Євросоюзу
- Безпритульні, притульні. Як живуть вуличні собаки в Україні та Польщі
- Хоспіс, а не вмиральня. Як піклуються про смертельно хворих в Україні і Польщі
- Щось таке справжнє. Як в Україні й Польщі відроджують традиційну музику
- Життя, смерть, шахта. Як ведеться гірникам Львівщини та Польщі