Бездомні замерзають…

Львів, лютий 2025 року. Морозний вітер, ожеледиця на дорогах, люди поспішають у теплі офіси та кав’ярні. На зупинці чоловік кутається в тонку куртку й намагається зігріти змерзлі руки. По гарячу їжу до Порохової вежі прийшла 70-річна пані Надія, яка вже декілька років ходить сюди.

«Мене звати Надія. Надія на все (Сміється). – Чесно кажучи, важко, коли холодно. Одяг є, але не завжди підходить. Хотілося б чогось теплішого. Вночі особливо холодно, а якщо дощ чи мокрий сніг – ще гірше. Деякий одяг дають на Левандівці, у Винниках теж багато речей. Але не завжди є можливість туди поїхати, багато хто ходить пішки», – каже жінка.

Для бездомних людей зима – це не лише холод, але й щоденна боротьба за виживання. Без теплого одягу вони приречені, бо можуть отримати обмороження або серйозно захворіти. Нещодавно у Львові стався сумний випадок: унаслідок переохолодження помер безпритульний чоловік. Його знайшли на вулиці Кушевича. Смерть настала від раптової зупинки кровообігу в автомобілі швидкої допомоги. Кажуть, безпритульні люди рахують своє життя зимами. Якщо пережив зиму просто неба, то і рік до кінця перебудеш.

Одягу меншає, а пожертв бракує

В організації «Емаус-Оселя», яка опікується бездомними та потребуючими, теж наголошують, що потреба в зимовому одязі зараз величезна. Керівниця спільноти Наталя Саноцька пояснює, що взимку значно більше людей звертаються по допомогу. Організація має критичну потребу в зимовому одязі, особливо в куртках, теплому взутті, шапках, рукавицях, шаликах, шкарпетках, термобілизні, штанах і в спальниках.

«Оселя» в 2008 році відкрила перший у Львові осередок підтримки денного перебування нужденних, а в 2023-му здійснила реконструкцію будівлі у Винниках на вулиці Галицькій,12А, організувавши там Центр підтримки імені Олесі Саноцької, яка, власне, й заснувала спільноту «Емаус-Оселя».

Щодня центр відвідують близько 70 безпритульних і нужденних. Тут вони можуть прийняти душ, попрати речі, підстригтися, підібрати одяг, взуття, медикаменти, випити чаю та поїсти, поспілкуватися з психологом, отримати консультацію соціального працівника, потрапити на огляд до лікаря і навіть переглянути фільм.

Оскільки кількість речей у контейнерах «Оселі» зменшилася, а пожертви у благодійних крамницях вже не покривають вартості соціальних послуг, які надають нужденним, центр потребує фінансової підтримки.

Наталя Саноцька каже, що у Львові «Оселя» здійснює повний цикл ресоціалізації безпритульних людей, починаючи від роздавання їжі та закінчуючи проживанням у соціальному гуртожитку, що на вулиці Угорській.

49-річна безпритульна жінка, яка приходить на обід біля Порохової вежі, розповідає, що живе у підвалі, на горищі або в занедбаних будівлях. Вона втратила зв'язок із дітьми і, відповідно, спілкування. Жінка признається, що для неї щастя, коли вона має де поїсти. Її мрія – теплий куточок і підтримка.

67-річний чоловік проживає на вулиці Кирилівській, де працює філія соціальної роботи з бездомними особами центру «Джерело». Каже, що його життя – відчай, йому бракує тепла і він більше не хоче виживати…

Бідних стає щораз більше

Кількість потребуючих, які відвідують Центр підтримки імені Олесі Саноцької, щороку зростає. Якщо в 2020-му тут отримували послуги 743 людини, у 2021 – 792, то після початку повномасштабної війни відбулося стрімке збільшення кількості нужденних. У 2022 році до центру звернулися 1435 осіб, у 2023 році – 2159, причому 45% із них – ВПО, а минулий 2024 рік став рекордним – 2609 людей звернулися по допомогу.

За даними Світового банку, кількість українців, які живуть у бідності, зросла з 2020 року на 1,8 мільйона і вже становить близько 9 мільйонів осіб, або 29 відсотків від усього населення.

Доктор економічних наук Ростислав Слав’юк пояснює, що точні цифри тих, котрі опинилися за межею бідності, назвати складно, що мінімальна зарплата не покриває навіть базового продуктового кошика, а за мінімальну пенсію взагалі неможливо вижити.

Із його слів, рівень інфляції перевищує зростання доходів населення. «Якщо офіційна інфляція близько 15%, а підвищення зарплат 5%, то реальна купівельна спроможність знизилася на 10%. Мінімальна зарплата зросла (з 1 січня 2025 року вона становить 8000 грн. – Ред.), однак не покриває навіть базового продуктового кошика. Наприклад, на деякі групи товарів ціни підскочили на 50–100%. Мінімальна пенсія – 2725 гривень, на яку взагалі неможливо вижити», – пояснює Ростислав Слав’юк.

І зазначає, що фактично всі соціальні виплати – зарплати лікарів, учителів, пенсії – здійснюють завдяки коштам міжнародної спільноти. Без неї Україна мала б гіперінфляцію, де хліб міг би коштувати 1000 гривень, а долар – 200–300 гривень.

Без відновлення економіки, каже він, неможливо подолати бідність: «Головна проблема – 50% населення не платить податки, а кількість закритих ФОПів рекордна. Якщо ситуація не зміниться, зубожіння тільки поглибиться, особливо після закінчення війни, коли зростуть тарифи на електроенергію, газ та інші базові послуги. Тому українцям, на мою думку, варто готуватися до складного періоду після війни, коли зовнішня допомога скоротиться, а економіка ще не відновиться».

«Ковчег» для бідних

То як ми можемо допомогти людям у скруті? Насамперед подивитися навколо себе, переглянути речі в гардеробі, які залежалися на полицях. Адже коли температура опускається нижче від нуля, для бездомних кожен теплий светр чи куртка можуть стати порятунком.

Теплі речі можна залишати в спеціальних контейнерах «Оселі» у Львові (адреси з боксами можна знайти тут). Речі бажано скласти в пакети, щоб вони не бруднилися й не намокали.

Також можна скерувати безпритульну людину в організації, які надають допомогу бездомним. Наприклад, у згаданий нами Центр підтримки імені Олесі Саноцької (м. Винники, вул. Галицька, 12А, з понеділка по п'ятницю, з 9:00 до 16:00) або ж у Філію соціальної роботи з бездомними особами центру “Джерело”, що на вул. Кирилівській, 3А. Тут функціонує нічний притулок для людей, які втратили домівку. У філії можна повечеряти, помитися, попрати речі, отримати змінний теплий одяг/взуття, пройти медичне обстеження. Безпритульним тут допомагають і з відновленням втрачених документів та пошуком роботи.

Також узимку щоп'ятниці о 10:00 від Порохової вежі курсує «Автобус турботи», який безоплатно возить бездомних до центрів надання соціальної допомоги, де вони можуть отримати весь комплекс потрібних послуг.

Якщо ж ви помітили людей без постійного місця проживання, можете зателефонувати в контакт-центр для людей у скруті центру «Джерело»: 097 400 22 88; 063 400 22 88; 066 400 22 88. Фахівці їм допоможуть.

«Центр підтримки людей, які втратили дім, схожий на маленький Ноїв ковчег у бурхливому морі. Він допомагає тисячам потерпілих пережити важкий час і відчути силу солідарності та спільнодії», – кажуть в «Оселі».

Але й від нас із вами залежить, чи не потоне цей ковчег…

Зазначимо, що зігрітися та заночувати бездомні люди можуть у нічному притулку Центру «Джерело», що на Кирилівській, 3а. Перелік локацій, де бездомні можуть поїсти та графік роботи можна переглянути тут.

Вікторія Савка

Обкладинка Unsplash

Фото: «Емаус-Оселя»

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.