Експертки з екології, медицини, громадського сектору та бізнесу, які зібралися для публічної дискусії «Менструальне здоров’я та стала гігієна: як подолати табу та менструальну бідність» стверджують: це питання екологічної сталості, економічної справедливості та подолання сорому. Що вже роблять в Україні для покращення ситуації, який закордонний досвід нам варто перейняти та чому лобіювання освітніх програм для хлопців і дівчат є інструментом для подолання табу, стигми і менструальної бідності, читайте в матеріалі «Твого міста» за підсумками дискусії.

Екологічний вимір: відходи і багаторазові альтернативи

Для екологічної організації «Нуль відходів Львів» тема менструації та гігієни напряму пов’язана з довкіллям. Виконавча директорка ГО Ірина Миронова наголошує: «Засоби менструальної гігієни, а також дитячої гігієни становлять 4–5% наших відходів. Після вирахування органіки засоби гігієни становлять чверть від загальної фракції, яка не переробляється».

ГО «Нуль відходів Львів» почала з промоції багаторазових засобів. Але зрозуміла, що жінкам бракує знань і розуміння. Є велика потреба в ширшому просвітництві на тему менструації. ГО співпрацює з Львівводоканалом, водить людей на екскурсії, щоб показати, як неправильне поводження з одноразовими засобами спричиняє екологічну проблему, потрапляючи в каналізацію і забиваючи труби.

Зараз «Нуль відходів Львів» бере участь у дворічному проєкті з іще сімома європейськими організаціями за програмою ERASMUS plus, який координує VОІСЕ з Ірландії. Проєкт спрямований на розробку посібника для молодіжних лідерок, оскільки проблеми поінформованості й доступності засобів менструальної гігієни, особливо багаторазових, актуальні в усіх країнах Європи.

Ірина Миронова

Здоров’я і регуляторна політика

Питання безпеки засобів критично важливе, особливо щодо внутрішніх продуктів (чаші, тампони, диски). Гелен Лин, старша консультантка Feminist Toxic Free Future, застерігає: «Вагінальна слизова оболонка абсорбує речовини у 10–80 разів швидше і ефективніше, аніж шкіра».

Вона повідомила приголомшливі результати досліджень одноразових засобів гігієни у Великій Британії: торік у них знайшли важкі метали, зокрема свинець, безпечного рівня якого не існує. А цього року завдяки тестуванню в тампонах виявили залишки пестицидів, гліфосату в 40 разів більше, ніж дозволено.

«Ми знаємо про цей вміст лише тому, що громадські організації можуть проводити тестування, оскільки державних або міжнародних тестувань складу менструальної продукції дуже мало», – пояснює вона.

Лікарка Дзвенислава Москвяк-Лесняк, гінекологиня лікарні Святої Анни, каже: «Менструальна культура – це низка заходів, інформацію про які жінка має отримати на кожному етапі свого життя. Це починається зі школи, коли дівчинка має бути готовою до менструації та мати якусь інформацію. Надалі потреби змінюються, тому варто отримати більш фахову консультацію, спілкуючись із першим гінекологом».

Дзвенислава Москвяк-Лесняк

Інструмент для подолання табу – освіта

Всі експертки одностайні в тому, що головними тут є освіта і просвіта, тільки так ми можемо зламати це табу і позбутися стигматизації:

• Просвітництво дітей і молоді. «Феміністична майстерня» у своїх секс-просвітніх проєктах наголошує, що кожна дівчина має право знати про фізіологію, анатомію та гормональні фази циклу. Хоча тема менструації вже не така табуйована серед підлітків, їм бракує знань з фізіології та розуміння фаз циклу.
• Робота з батьками. Софія Хомуляк, голова Львівського осередку «Пласту», наголошує: «Батьки не розказують своїм дітям про менструацію, бо думають, що ще зарано. В наших таборах є діти від 11 до 18 років, яким доводиться пояснювати основні речі, оскільки в дитини через несподіваний початок менструації настає шок і вона не розуміє, що відбувається».
• Спільна освіта. Любов Коломєєць за підхід, який передбачає донесення однакової інформації до хлопчиків і дівчаток про засоби, фази циклу, різні виділення: «Хлопці знають, що є місячні, але вони не знають, що це, не розуміють фаз циклу, що відбувається з тілом, не знають, як використовують прокладки».

Менструальна бідність і доступність в громадах

Любов Коломєєць, представниця ГО «Феміністична майстерня», секс-просвітниця дітей та молоді, визначає проблему доступності в громадському просторі: «Коли настає екстрена ситуація, дитина не завжди має кошти, щоб купити прокладку. А безкоштовні прокладки, на жаль, не настільки доступні в просторах».

І наголошує, що отримання засобу гігієни має бути базовою потребою. Тому експертка пропонує подбати про скриньки з засобами гігієни, які були б у відкритому доступі у вбиральнях. Наразі це переважно власна ініціатива вчителів.
Гелен Лин розповідає, що у Великій Британії ситуація трошки краща: в тамтешніх школах доступні прокладки й тампони. Програми розширюються завдяки багаторазовим прокладкам і менструальним чашам,, та на це досі бракує коштів. Спікерка наводить приклад Каталонії, де ГО працює над забезпеченням безкоштовними менструальними одно- й багаторазовими засобами усіх, хто їх потребує, у всіх аптеках.

Види багаторазових засобів

Любов Бокало, координаторка напрямку сталої гігієни ГО «Нуль відходів Львів», пояснює варіативність багаторазових засобів. Менструальні чаші з силікону – це винахід початку XX століття^. Термін служби однієї чаші становить від п'яти до десяти років, вартість – від 200 до 1000 гривень. Учасниця дискусії зазначає: «Однієї чаші, якщо навчитися нею користуватися, достатньо. Це суттєва економія».^.

Багаторазові прокладки мають спеціальну мембрану для захисту від протікання, кріпляться липучками або кліпсами та не натирають. Набори таких прокладок були в гуманітарній допомозі для ВПО з 2022 року.
Багаторазові менструальні трусики мають більше шарів тканини, водонепроникну мембрану і часто використовуються для підстрахування.

Любов Бокало

Дзвенислава Москвяк-Лесняк зауважує, що інформації про багаторазові засоби, зокрема менструальні чаші, мало, тому лікарі намагаються більше розповідати жінкам про них. Тут допомагає співпраця з Іриною Мироновою. Лікарка зауважує, що перевагами менструальних чаш є екологічність. Вони не перешкоджають активному способу життя, заняттям спортом, їх можна використовувати навіть при рясних менструаціях.

«У мене були пацієнтки, які використовували їх навіть уночі. Єдине питання – зручність. Для багаторазових засобів є протипоказання, їх небагато і це індивідуально. Та лікарі завжди підходять індивідуально до кожного пацієнта. Категоричних тверджень, що якийсь засіб не можна використовувати, я не чула і не знаю. Кожен має право вибору», – додає гінекологиня.

Наталія Хомін, виробниця багаторазових натуральних засобів гігієни BabyKo i MammyKo, почала виготовляти багаторазові засоби для дітей – тренувальні або багаторазові трусики як альтернативу одноразовим підгузкам. Використовувала їх з донькою, а потім відшила для себе пробну партію багаторазових засобів із мериносової вовни.

«Вони мені дуже сподобалися. Потім я почала виготовляти їх для загалу, пропонувати жінкам. В Україні ніхто такого не шиє, і в світі, як я знаю, також ніхто для цього не використовує мериносову вовну», – зауважує вона.

Наталія Хомін

Хто обирає багаторазові засоби

Свідомий вибір на користь багаторазових засобів гігієни (чаш, прокладок, трусиків) створює досить чіткий портрет жінки, який описують як виробники, так і лікарі. Більшість клієнток Наталії Хомін із Європи та Америки, хоча й частка українок росте потроху. Ті, що купують її багаторазові засоби, є більш дружніми до природи, часто живуть у власних будинках віддалено, працюють коло землі, вирощують овочі, займаються тваринництвом.

Жінки, свідомо обираючи багаторазові засоби, згодом дивуються, чому не спробували їх раніше. Натомість прогресивна молодь, зайнята купою справ, завжди кудись спішить і не має часу задуматися над цим.

Найбільший запит на менструальні чаші, інформацію про них спостерігається у 20–30-річних жінок. Серед жінок, що звертаються до гінекологів, менструальними чашами користуються й ті, яким до 30 років і які працюють переважно з дому. Це пов'язано з тим, що для заміни чаші в туалеті має бути рукомийник, а загальний рукомийник поза домом часто спричиняє дискомфорт у використанні цих засобів.

Жінки, які вже перейшли на багаторазові засоби (незалежно від типу), зазначають, що в них зникають алергічні реакції, минають дисбіози, молочниця, вагіноз..За відчуттями, зручністю й відсутністю негативних наслідків багаторазові засоби не до порівняння з одноразовими..

Незважаючи на переваги, виробниця Наталія Хомін каже, що з просвітництвом у нас загалом біда: «Потрібно інформувати старших жінок дітородного віку, щоб вони розповідали про існування вибору своїм дівчатам-підліткам, оскільки самі старші жінки не знають про багаторазові засоби та сприймають їх як повернення до шматинок, якими користувалися наші мами й бабусі».

Позитивний вплив на молодь підтверджує й директорка гіпермаркету «Ашан Південний» Ірина Фостяк: «Багато матерів беруть менструальні трусики своїм підліткам, у яких не стабілізувався цикл, щоб не було страху протікання. А дівчатка, які вже це спробували, потім самі купуватимуть ці продукти». Окрім трусиків для менструації, «Ашан» пропонує менструальні чаші, прокладки і тампони з біобавовни як екоальтернативу. Бізнес дає вибір: на одних полицях розміщені і багаторазові засоби, і одноразові, яких більше. Вибір залежить від клієнта. І ось тут якраз бракує просвіти.

Ірина Фостяк і Софія Хомуляк

Медики, бізнес і громадськість готові до співпраці

Експерти бачать великий потенціал у синергії зусиль. Лікарка Дзвенислава Москвяк-Лесняк пояснює: «Ми співпрацюємо з багатьма ГО, готові розширювати цю співпрацю з іншими, а також із закладами освіти. Наші лікарі працюють з жінками з власної ініціативи, багато розповідають».

Нещодавно в лікарні Святої Анни почав діяти клуб AnnaFem – простір для жінок, де порушують незручні для суспільства, але цікаві для жінок теми. На одній із наступних зустрічей запланована розмова про багаторазові засоби гігієни.

Ірина Фостяк, директорка гіпермаркету «Ашан», підтверджує, що компанія має екологічний напрям зі зменшення відходів: «Ми є відповідальним підприємством і готові співпрацювати з громадськими організаціями, закладами освіти, надавати наші площі для зустрічей».

Усі сходяться на тому, щоб тема менструальної гігієни була широко представлена в навчальних програмах для дівчат і хлопців. Вони виростуть, стануть батьками, можливо, матимуть доньок, тому повинні розуміти, що відбувається в певний період життя їхньої дитини.

Також варто здійснювати інформування серед дорослих жінок, які передаватимуть ці знання своїм дітям. Пора відходити від термінів «жіночі гігієнічні засоби», називаючи їх менструальними. Необхідно проводити й відкрити доступ до досліджень, щоб зрозуміти вміст і вплив на організм засобів гігієни. Але головним залишається вибір. Треба поважати вибір інших і бути добрішими одні до одних.

Модерувала Світлана Жаб'юк

Текст: Марічка Ільїна

Партнерська публікація

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.