Нова керівниця львівського «Пласту»: Нам важливі не гроші, а визнання

14869 0
Львівський «Пласт» очолила 23-річна Анастасія Слюсаренко, яка каже, що вже має свою команду та знає, що розвивати.

Цьогоріч «Пласт» відзначає 30 років із часу відновлення в Україні після заборони радянською владою. У 2019-му  президент Зеленський ветував закон про підтримку «Пласту», а львівську станицю, де пластунів найбільше у світі, очолила Анастасія Слюсаренко. Tvoemisto.tv у межах проєкту «Я вірю в цю країну» розпитало у неї, яким був та став «Пласт», чому пластуни відмовились від державного фінансування та які цілі ставить перед собою на наступні роки.

«Не уявляю, як могло би бути інакше»

Новообрана очільниця «Пласту» навчалася у львівській школі №8 з поглибленим вивченням німецької мови. По закінченню вступила до Франкового вишу на факультет іноземних мов, де зокрема обрала кафедру міжкультурної комунікації та німецько-українського перекладу. А магістратуру завершувала в бізнес-школі при УКУ на програмі з інновацій та підприємництва.

Віддати Анастасію до «Пласту» вирішили батьки. На той час їй було 6 років.

«Вони часто чули від друзів та знайомих про «Пласт», що там всебічно розвивають дітей. Дуже вдячна батькам за цю ініціативу, бо зараз не уявляю, як могло бути інакше», – каже вона.

За її словами, батьки є прикладом багато в чому – у навчанні, громадянській позиції та формуванні цінностей. Тато – підприємець, а мама – перекладачка та психоаналітикиня.

У дівчини є ще дві молодші сестри Анна та Катруся і братик Михайлик. І всі вони - пластуни. Катруся є виховницею в курені, де Настя була зв’язковою, а Анна перейшла з наймолодшого уладу до юнацтва. Михайлик – серед новацтва.

Пласт формує особистість

У «Пласті» є три головні обов’язки: бути вірним Богові і Україні; допомагати іншим; жити за пластовим законом і слухатися пластового проводу. Ці те, що в основі цінностей, які доповнюють 14 точок пластового закону. Це ідеали, до яких має прагнути кожен пластун.

«Пласт» – це середовище, яке мене сформувало, доповнило сімейне виховання батьків. Мені пощастило, що моєю виховницею була сестричка Оля Герус, яка стала для мене прикладом. Від 11 до 18 я була юначкою в курені Олени Пчілки. У «Пласті» є своя методика виховання, так звана система пластових проб. На кожен вік є різні завдання, які треба виконати, щоби отримати певний ступінь», – розповідає Анастасія Слюсаренко.

Вміння розставити пріоритети

Коли Анастасію запитують, як їй вдається поєднювати декілька занять, відповідає, що це – справа бажання. Можна навчитися краще планувати свій час. 

«Коли ми змінюємо школу на університет, важливо зберегти все, що ми мали в шкільний період. І якщо «Пласт» був зі мною від 6 до 18, то він для мене важливий. Попри труднощі, які виникали, я розуміла, що в мене там багато перспектив. Я бачила приклад виховниць, які також поєднували «Пласт» з навчанням», – каже вона.

Залишитися в «Пласті» і стати юнацькою виховницею – був її свідомий крок. Паралельно вона здавала останню пластову пробу в межах програми виховання юнаків і юначок, що називається ІІІ проба Скобиного Лету. Треба було виконати 9 проєктів різного спрямування. Якраз ця проба, за словами Насті, може навчити багато корисного, наприклад, проєктного менеджменту. 

Юначка отримує від Анастасії Слюсаренко курінні смугасті штуци за особливі досягнення

Великий кредит довіри

До того, як очолити станицю, Анастасія Слюсаренко вже спробувала влаштуватися на роботу.

«Коли мене запитували про мій досвід роботи в тій чи іншій галузі, то я сміливо відповідала, що в мене був досвід очільництва команди в «Пласті». Досвід з маркетингу, наприклад, – те саме, що ми створили з командою бренд нашого куреня. Рекрутери сприймають це за повноцінний досвід на роботі», – розповідає дівчина.

До пластунів є дуже великий кредит довіри, – продовжує вона. – «Пласт» дає багато професійних навичок. Пластуни вчаться на своїх помилках, що важливо, за це їх не карають. Натомість завжди знайдеться старший пластун, який пояснить, як зробити краще.

Де є українці, там є «Пласт»

«Пласт» діє не лише в Україні, а й в Канаді, США, Німеччині, Австралії, віднедавна ще й в Австрії. Натомість львівський осередок є найчисельнішим у світі. Станом на 1996 рік було 500 пластунів у Львові, а зараз їх 2400 – це дорослі і діти разом.

«Узагалі можна сказати, що там, де є українці, є «Пласт». І свого часу осередок в діаспорі допоміг зберегти організацію та її цінності. Був етап, коли «Пласт» забороняли, а представники з діаспори посприяли збереженню і передали його до України. Цього року ми, до речі, якраз святкуємо 30 років з відновлення діяльності організації в Україні», – каже вона.

Відомо, що в радянський період будь-які прояви патріотизму і любові до України забороняли, і «Пласт» працював таємно. Ті українці, які емігрували з різних причин, створили осередки в діаспорі, методично багато напрацьовували, зберігали цінності. І коли прийшла «відлига», то передали ті напрацювання до України, а також допомогли фінансово. Завдяки їм організація відродилася, зросла чисельно.

«У нас є традиція проводити ювілейні міжкрайові зустрічі. Кожних чотири роки пластуни всього світу зустрічаються в одному з країв, де є «Пласт». Остання зустріч була в Німеччині у 2017 році. Попри те, що з деякими ми можемо бачитися вперше, все ж відчуваємо зв’язок», – розповідає очільниця львівського осередку.

Пластуни і виховники. Як це працює

Уся виховна робота в «Пласті» побудована відповідно до віку дітей. Є улад пластунів-пташат, яким опікуються, зазвичай, батьки-пластуни. Так само є багато охочих, щоби їхні діти пластували від 1 року, тому батьки часто самі стають волонтерами.

Від 6 до 11 – це улад пластунів-новаків.

«Один із основоположників казав, що «Пласт» – це велика гра, і всі ми тут бавимося в таку гру як життя. А для новацтва, дійсно, все подають у вигляді гри, їм так цікавіше і веселіше. На жаль, з цим уладом в нас є нестача виховників, і велика черга дітей. 300-400 охочих чекає, щоби потрапити до уладу пластунів-новаків у Львові», – додає пластунка.

Виховники є волонтерами. Вони приділяють час та зусилля для виховання наступних пластунів. Долучаються також батьки, які стають виховниками. Пізніше самі пластуни, які переходять до старшої вікової групи, можуть стати наставниками для молодших.

Їхня найважливіша місія – бути прикладом для наслідування, зокрема для свого гуртка, а це приблизно 10 дітей. Анастасія є виховницею вже протягом п’яти років. Відносини між пластунами та виховниками, за її словами, мають бути щирими. Хоча різниця у віці невелика, але водночас виховник є беззаперечним авторитетом для юнацтва. Діти часто не можуть довірити свої вікові проблеми батькам, а виховник – це старший друг і порадник.

Потім – найчисельніший пластовий улад – це пластуни-юнаки. Бюрократично улад старшопластунів – це від 18 до 35 років, а далі сеньйори. Але в львівській станиці практикують не роз’єднувати дві вікові категорії, а називати всіх дійсними членами «Пласту».

В організації 5-6 гуртків об’єднують в курені, відповідно, є 5-6 виховників, які займаються з дітьми. Їхню волонтерську працю очолює зв’язковий. Він є головним виховником в курені і виконує обов’язки, здебільшого, протягом двох років. Регулярні заняття відбуваються раз на тиждень і тривають півтори-дві години.

«Найменшим пластунам по року або два. А от тиждень після зборів старшопластунів до нас прийшов брат одного з сеньйорів подякувати за запрошення, які ми розсилали напередодні. Він перепрошував за свого брата, якому 84 роки і який не зміг прийти на збори, однак хотів отримати роздаткові матеріали. Можливо, є навіть старші і нехай вони зараз не такі активні, але для них пластові цінності є досі важливими. Це те, що нас об’єднує в «Пласті», – спільна взаємна відповідальність», – каже Настя.

Чого вчить «Пласт»

«Пласту» вже 107 років, але цінності залишаються незмінними. До нього входять і сини міського голови, й діти інших проактивних львів’ян, нардепів, громадських діячів, однак, за словами Анастасії, у них всі рівні і немає особливого ставлення до окремих дітей.

«Пласт» – це найперше дуже класне середовище для особистого розвитку. Він виховує всебічно. У нас є і мистецтво, і спорт. Тут можна навчитися літати, плавати, скелелазити, адмініструвати. Розвиваються водночас не лише діти, а й виховники-волонтери. Це можливість вирости і навчитися, бо тут можна робити помилки. Він виховує свідому молодь з більш ніж столітніми цінностями. Пластуни мають таку місію – бути корисними для суспільства і громади. Вони роблять кращими середовища, в яких перебувають», – додає нова очільниця львівського Пласту.

Мета і візія «Пласту»

У жовтні цього року президент Володимир Зеленський ветував закон про державну підтримку «Пласту» і повернув його до парламенту на доопрацювання. Натомість організація закликала депутатів не включати пункт про фінансування «Пласту» в оновлений законопроект, аби «не входити у політичний контекст». У зв’язку з цим «Пласт» запустив кампанію зі збору коштів для «масштабного розвитку та діяльності». 

До написання тексту проєкту долучалися і самі пластуни. Вони входили до комісії, і зараз працюють над тим, аби внести правки.

«Це не було так, що ми відмовилися раптом. Ні, це все послідовні кроки, реакція на обставини та рішення. Ми дуже чекали на затвердження закону. Однак нам важливе визнання «Пласту» для України, всього, що він зробив для української історії. Це було і залишається ключовим», – каже Анастасія.

Фінансування, за її словами, допомогло б виконати мету – рівномірне поширення «Пласту» по всій Україні. Зараз він розвинений, здебільшого, на заході та в центрі України, але в організації працюють над тим, щоби він був доступний всюди. За її словами, визнання "Пласту" на законодавчому рівні і фінансове сприяння допомогли би відкривати нові осередки по всій країні.

Натомість, коли прийняли рішення - відправити проєкт на доопрацювання, то ця комісія, яка працювала над його створенням, дійшла висновку, що важливіше визнання «Пласту», ніж саме фінансування.

Підтримка «Пласту» у Львові

У 2019 році львівському осередку на цільові проєкти, заходи міська рада виділили 2,5 млн гривень. А під час відкриття нового пластового року вже пообіцяли 5 млн гривень. Зараз в організації активно працюють над тим, щоб розприділити фінансування за пріоритетами.

Відкриття пластового року 2019 у Львові

Потреб, каже очільниця, є багато. Перш за все, це ремонт пластових домівок, де займаються діти, технічне забезпечення, приладдя для життя в природі. Також є проєкт оселя «Вишнівчик» – хатинка неподалік Львова, де можна проводити виїзні наради, засідання, тренінг, вишколи. Там теж потрібен ремонт. А зараз ремонтують новий осередок у Винниках. Хочуть весною наступного року закінчити його.

Оселя Вишнівчик біля Львова

«Не менш важлива фінансова мета – це забезпечення тренінго-методичного центру, тепер він називається центром розвитку виховництва. Йдеться про методичні матеріали для підвищення якості роботи з дітьми. Ми нещодавно побачили таку потребу і створили команду, яка над цим працює», – додає керівниця львівського осередку.

Так чи інакше «Пласт» буде подавати заявки на конкурси, на гранти, громадські бюджети. До речі, завдяки останньому вже відремонтували основне офісне приміщення на вул. Шептицьких. В організаці також перераховують  меценатів, спонсорів, серед яких «Молокія», «Ярич», «ОККО», мережа аптек «D.S», інш.

Загальні збори станиці 2019 року у Львові

«Виклик для мене самої»

Через те, що львівський осередок «Пласту» є найбільшим у світі, Анастасія Слюсаренко зазначає, що зростає кількість управлінських викликів.

«Два тижні мого очільництва, ніби пролетіли, може в силу великої кількості роботи. Це був мій свідомий вибір. Я готувалася, збирала команду. Зараз зі мною 50 людей і думаю, що через рік ми разом впевнено розкажемо про цілі, яких досягли. Зараз треба підтримувати той темп розвитку, який є, і водночас йти далі», – додає Анастасія.

Ольга Коваль

Фото надані Анастасією Слюсаренко та з Фейсбук-сторінки «Пласту»

Цей медіа-продукт створено TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не завжди відображає погляди USAID або Уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, в тому числі графічному та електронному, копіювання або використання у будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело та письмової згоди редакції ;TvoeMisto.tv заборонено.

This media product was produced by TvoeMisto.tv with the support of the United States Agency for International Development (USAID). The product content is solely TvoeMisto.tv and does not necessarily reflect the views of USAID or the US Government. Reproduction and use of any part of this product in any format, including graphic, electronic, copying or use in any other way without the corresponding reference to the original source and written approval from TvoeMisto.tv, shall be prohibited.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Я вірю в цю країну

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!