
«Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
«Твоє місто» з цього приводу вирішило поспілкуватися з Галиною Чепак.
Із мехмату в початкову школу
Галина Чепак навчалася на механіко-математичному факультеті ЛНУ ім. І. Франка, тепер учителює в рідній початковій школі.
«Я прийшла працювати у школу в 2019 році. Спочатку була асистенткою вчителя, через рік мені запропонували стати класною керівничкою 3-го класу, і я вступила до Дрогобицького педагогічного університету, обрала напрямок “Початкова освіта”. З наступного року працювала вчителькою початкової школи. Треба було взяти 3-й клас, бо їхня учителька звільнилася за сімейними обставинам», – розповідає Галина Чепак.
Методи роботи. Новації
Через два роки вона вперше стала класною керівничкою першачків. Учительці відразу довелося шукати інші підходи, багато вчитися, щоб максимально зацікавлювати учнів навчальним процесом, бути актуальною для них.
«В університеті імені Івана Франка нас учили працювати зі старшими дітьми, а тут НУШ – зовсім інше, чимало нового. Зокрема, треба давати максимально багато знань, і не просто знань, треба навчити дітей використовувати ці знання у житті.
Діти навчили мене, що варто підтримувати те, що їм подобається, і додатково шукати мотиваційні компоненти, щоб вони розвивалися в інших напрямках», – веде далі Галина Чепак.
Учителька постійно навчається. Нові знання шукає на ресурсах «Освіторія», ReadEra, а також серед ком'юніті вчителів, які діляться досвідом. Каже, цей процес триває.
Використання сучасних технологій у навчальному процесі дозволяє зробити його більш цікавим, інтерактивним та ефективним. Для навчання учнів Галина Чепак застосовує на уроках інтерактивні завдання, переглядає з ними навчальні відео і створює власні відеопроєкти.
Перші проєкти
Разом із учнями співрозмовниця брала участь у різних акціях. Під час пандемії коронавірусу – в таких, що були спрямовані на здоровий спосіб життя. Під час повномасштабного вторгнення з першим класом активно долучилася до допомоги тваринам, яких евакуювали з зони бойових дій.
«Ми волонтеримо, створюємо малюнки для військових, пишемо листи вдячності, долучаємося до акцій учнівського самоврядування "Ліки для військових", пробували плести сітки, збирали матеріали для виготовлення окопних свічок і передавали їх волонтерам», – пояснює співрозмовниця.
А ще збирали корм для тварин, яких привезли із областей, де тривають бойові дії. Передавали його «Домівці врятованих тварин», а один учень навіть узяв звідти собачку.
Вчителька розповідає, що разом із учнями дбає про шкільне подвір’я. Зокрема, власними зусиллями вони оформили клумбу, висаджують дерева:
«Щороку беремо участь в акції "Збережи дерево – здай макулатуру!».
Також спільно з учнями співрозмовниця організувала День у піжамі, День здорового харчування, День рекордів і День з екоторбинкою (тоді всі діти взяли замість наплічників екоторбинки).
«Дехто з батьків допоміг пошити ці екоторбинки з джинсу та інших матеріалів. Також вчимося свідомо користуватися речами», – каже Галина Чепак.
Торік вона брала участь у конкурсі «Успішний педагог», який цього року замінили, перейменувавши на «Освітню премію Львова». Тоді вона посіла третє місце. Каже, цього року не думала брати участі, але директор школи та учні наполягли на цьому.
На першому етапі конкурсу треба було заповнити форму та зняти відео про себе. На другому етапі учитель проводив методичний практикум із учнями незнайомого класу в іншій школі, де його оцінювали діти й комісія.
«Я своїх колег і учнів називаю бджілками, бо вони гудуть, як бджоли, і такі самі працьовиті. Мені випала тема “Бджолина родина”. Такий збіг. Урок я проводила в 5-А класі у школі №49, там якраз вчаться за програмою НУШ. Діти були максимально відкриті, позитивні та енергійні, відгукнулися на всі ідеї, незважаючи на те, що я нова вчителька. До того ж на уроці були незнайомі люди – члени журі», – пригадує Галина Чепак.
Третій етап передбачав інтерв'ю з комісією та презентацію власної освітньої мрії. Галина Чепак запропонувала тему психологічної допомоги педагогам в умовах війни.
«Моя ідея полягала ось у чому: педагогу, щоби наповнювати, захоплювати, надихати, також потрібно відновлюватися й наповнюватися. Ми навчаємо і працюємо, наші рідні та близькі на фронті, батьки учнів є нашими захисниками, самі учні постраждали через ворожі атаки… Моя освітня мрія полягає в створенні куточка, де вчитель зможе перезавантажитися, зарядитися і відновитися, виговоритися, здобути підтримку та знайти сили для нових звершень. Треба, щоби вчитель також мав психологічну підтримку.
Йому потрібне таке місце, де під час перерви кілька хвилин можна побути самому, вивільнити всі свої емоції, послухати улюблену пісню в тиші та повернутися до дітей в іншому стані. Діти ж усе відчувають, їм не можна брехати. Але й не завжди можемо їм усе розказати, бо це може їх дуже засмутити, змінити їхній стан, настрій. Вони співчувають, підтримують, але повертатися до навчального процесу одразу важко. Не можна ігнорувати їхні переживання та продовжувати урок», – вважає Галина Чепак.
На питання про хобі вона відповіла, що любить читати, вишивати бісером, пекти торти, печиво, пироги, ходити в театр, кіно, а також подорожувати.
Під час оголошення переможців її ім'я прозвучало наприкінці. Вчителька каже, що не повірила в перемогу.
Загалом цьогоріч у конкурсі «Освітня премія Львова» брали участь понад 400 освітян. З них 147 працівників освіти отримали премії у розмірі 35 000 гривень, а троє найкращих – по 100 000 гривень та цінні подарунки від партнерів. Крім Галини Чепак також перемогли вчителька-логопединя у яслах-садок №153 Олена Бущак і керівник гуртка «Школа Гідів» у Центрі туризму, спорту та екскурсій Тарас Олексин. Як переможниця Галина Чепак отримала сертифікат на суму 100 000 грн, ноутбук та можливість поїхати у освітню подорож до Фінляндії.
Галина Чепак ще не вирішила, на що саме витратить гроші, але частину суми хоче вкласти у покращення свого рівня англійської, а ще організувати невеличке святкування зі своїми третьокласниками, щоби поділитися з ними радістю.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Катерина Садловська
Фото надала Галина Чепак
_____________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- Чому у Львові та Києві закривають ресторани та про мордобої рестораторів
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію