Левандівське озеро. фото Богдана Ємця
Не лише Полтва. Львів міг би бути містом 400 озер
Качки у прибережних водах озера в Горіховому Гаю сусідять із пластиковими пляшками та поліетиленовими пакетами. Водойму чистять – напевно, частіше за інші, адже парком опікується громадська організація та небайдужі сусіди, – проте охочих насмітити все ж більше. До того ж, поближній смітник на Володимира Великого завалений відходами, які не вивозять уже тиждень. І на Княгині Ольги картина така сама.
фото Отара Довженка
Плесом озера кружляють підлітки на каяках. На березі втомлений рибалка без ентузіазму намагається видурити окунця з заростів водяної трави. Охочих зловити рибу тут явно більше, ніж самої риби. (Історик Роман Зубик у статті «Княжий Львів» писав: іще в шістнадцятому столітті риби у львівських ставах було стільки, що її постачали до Варшави).
фото Отара Довженка
З-під озера витікає потічок Річка-Смердючка (історична назва – Вулька), що присмачується каналізаційними стоками з приватних будинків, ховається під землю і десь під містом впадає до Полтви. «Весь цивілізований світ не дозволяє собі скидати воду в каналізацію», – каже головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. Над озером, у Lviv Film Center, обговорюють візію Львова як Міста води.
Читайте також: Мандрівка Озерами Львова
Візія
У Львові 400 озер. Це правда – саме стільки нарахували дослідники Інституту екології Карпат. Раніше називали скромнішу цифру – 82, але нехай буде 400.
Уявімо, що всі вони розташовані в зелених зонах із відкритим доступом для всіх мешканців. Береги використовуються для відпочинку: тут облаштовані пляжі та місця для пікніків, проводяться культурні заходи. Кафе й ресторани біля озер не засмічують їх, а навпаки – доглядають і захищають. Водойми чисті, в них немає сміття, тому купатись можна без ризику для здоров’я. Тут також безпечно, адже береги патрулюються муніципальною поліцією.
Уявімо, що львів’яни знають усі чотири сотні водойм свого міста та усвідомлюють, якою є цінність води, шанують та не забруднюють її. Вчителі проводять уроки природознавства та біології на берегах озер, заохочуючи дітей знайомитись із екосистемою водойм, вивчати її, берегти. Водойми живі – там живе риба, птахи, плазуни й усе, що мусить бути в озері.
Уявімо, що озера більше не треба наповнювати з водогону. Уся дощова вода з дахів скеровується не до каналізації, а до відкритих водойм міста. Туди ж потрапляє вода зі 140 джерел – стільки нарахували на території Львова дослідники з Львівської Політехніки. Вздовж вулиць облаштовано відкриті потічки, якими тече де дощова, а де джерельна вода.
Усе це намріяли учасники зустрічі «Водойми Львова: приховані можливості», організованої Інститутом міста. Допомогли студенти Штутґартського університету, які дослідили ситуацію з водоймами Львова та спробували уявити, як можна було б повернути до життя мертві, заховані під землю або занедбані озера й потічки. Це частина їхнього дослідження під назвою «Львів – місто, придатне для життя».
«Ми дослідили, в яких районах Львова найчастіше постає питання повернення водойм до життя, і обрали кілька з них: Підзамче, Левандівку, трамвайне депо на початку Сахарова, “Медик”, Горіховий Гай, озеро на Симоненка та перехрестя Стрийської з Науковою», – каже Астрид Лей, одна з координаторок проекту.
Її колега Ленка Войтова розповідає: дослідники знайшли у Львові чимало місць, де вода була раніше й тепер знаходить собі дорогу, наприклад, під час сильних дощів.
Аби вирішити цю проблему, потрібно залишати менше заасфальтованих або забрукованих ділянок – наприклад, не закладати плиткою трамвайні колії, щоб вода могла йти в землю.
Люди, каже пані Войтова, створюють забагато бар’єрів на шляху води, а натомість варто будувати мости, аби вода могла текти під ними вільно. Одна з пропозицій студентів – акведук, себто надземний міст-канал, яким вода могла б текти з Високого Замку на Підзамче над залізницею. Такий міст можна було б використовувати і як пішохідний, аби люди не бігали через колії.
У нижній, менш цивілізованій та знаній львів’янам, частині парку Горіховий Гай німецькі дослідники знайшли тунель у залізничному насипі. «Він має вигляд каналу, а не переходу для людей. Нам усі казали: не йдіть туди, там нічого немає, тільки вода. Отже, вода є! На цьому місці слід зробити міст, під яким вона вільно тектиме», – розповідає Ленка Войтова.
Реалії
«Нема там ніякої води! – заперечує місцевий мешканець, що прийшов на зустріч до Lviv Film Center. – Сама каналізація з приватних будинків». Люди з таким настроєм добре знайомі урбаністам: візії майбутнього, мозкові штурми та всілякі розмови їх дратують. Вони вимагають негайних дій. «Коли буде вода? Коли наповните друге озеро?», – запитує чоловік у головного архітектора Львова Юліана Чаплінського.
Чаплінський відповідає: наповнити озеро не важко. Але це не вирішить проблему, адже оплачена бюджетним коштом вода з водогону однаково йтиме в землю. Саме так відбувається, наприклад, із озером на вулиці Симоненка (біля ресторану «Касіопея»), куди місцевий депутат, за словами Юліана Чаплінського, щороку напускає «безкоштовної» води. Хоча озеро можна було б дренувати, аби воно наповнювалось природно.
А мешканці сусідніх будинків, як і раніше, смітитимуть на берегах, трактуючи озеро як спільне, а отже – нічиє. Еколог Дзвінка Калинець-Мамчур із Львівського національного університету імені Франка розповідає, як разом із своїми студентами чистила витоки Вульки у Горіховому Гаю. Щойно завершивши роботу, вони побачили, як люди з поближніх приватних будинків несуть до потічка відра зі сміттям.
Два роки тому, коли зловмисники спустили озеро на Погулянці, турклуб «Манівці», що опікується цією водоймою, мусив цілодобово охороняти товстолобиків – рослиноїдну рибу, запущену для очищення озера. Водойми на Хуторівці, перетворені Українським католицьким університетом на унікальну для Львова чисту відпочинкову зону, залишаються чистими лише в ті дні, коли на дамбі стоїть автомобіль державної служби охорони. Що вже казати про озера, які ніхто не доглядає. Схоже, єдиний спосіб залишити озеро чистим – посадити його в клітку, як ось це, в ботсаду ЛНУ імені Франка:
фото Олі Василець
Якщо від ідеї підняти Полтву з-під землі в середмісті у минулому десятилітті відмахувались як від божевільної, а проект львівського порту сприймається тепер як анекдот, то відновлення озер – завдання здійсненне. За словами Степана Тупіся з Інституту архітектури Львівської Політехніки, джерела – потужний водний ресурс, який, будучи відновленим, може стати основою для наповнення озер. «Зараз джерельна вода відправляється відразу в каналізацію, й очисні споруди очищують чисту воду», – констатує він. Більшість джерел зосереджена в межах другого зеленого кільця Львова – парків, які оточують центральну частину міста.
Якщо зібрати їхню воду та скерувати до пересохлих та зарослих водойм, а на додачу почати збирати дощову воду з дахів – як це, за словами Юліана Чаплінського, робитимуть у житловому комплексі «Америка» біля Горіхового Гаю, – вода буде.
Шкода лишень, що до води, аби її негайно не перетворили на загиджене болото, потрібен поліцейський з кийком.
Плани
Поки що в міської влади є плани радикального перетворення декількох водойм. Найсміливіший замір – Пелчинський став, на місці якого зараз вулиця Вітовського та сквер перед входом до Парку культури. Цю ідею вже презентували громадськості.
За словами Юліана Чаплінського, на дослідження території, необхідні для цього проекту, виділено 600 тисяч гривень із міського бюджету. «Це абсолютно реальний проект, – розповідає Чаплінський. – Ми знайшли одного з найстаріших спеціалістів-гідрологів, якому вже дев’яносто років. Він розповів, який тиск і підпір вод у Стрийському парку і Парку культури. Водоканал підтвердив, що вода й каналізація на Стрийській розділені. Є труба, якою дощові води течуть під центральною алеєю Парку культури». Тож наповнити став можна. Проте ремонт вулиці Вітовського – це справа не цього року, й не факт, що наступного. До того ж, мешканці району висловили бажання брати участь у розробці проекту реконструкції за принципом, випробуваним на вулиці Бандери. Чи схочуть вони відновлювати став?
Є також проект облаштування Левандівського озера, де має постати міський пляж. Торік озеро почистили, тож гіпотетично там справді можна буде купатись. Є проект забудови навколо озера на перехресті Стрийської і Наукової.
Ще один перспективний напрямок, за словами Юліана Чаплінського – околиці Сихова. Річка Зубра, що виходить назовні біля гуртового ринку «Шувар» уже отруєною каналізаційними стоками, колись живила кілька озер і ставків. До середини 80-х тут було Піонерське озеро.
«Є ідея зробити громадський простір на Зубрі біля вулиці Хоткевича, на місці, де зараз автостоянка, – каже Юліан Чаплінський. – А вздовж русла річки зробити пішохідно-велосипедний променад. Ним мешканці сіл, що лежать на південь від Сихова, могли б потрапляти на ринок. На жаль, там багато самозахоплень, але ми розглядаємо такі ідеї. До того ж, у Зубру скидає дощову воду стадіон “Арена Львів” – цей ресурс також можна використати».
«Ми готові розглядати всі ідеї, – додає Юліан Чаплінський. – Нехай буде двадцять проектів, а спрацює один. Робили б це раніше, але це питання ніколи не було цінністю для більшості людей».
Підготував Отар Довженко
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери