«Ми не хочемо бачити просто набір новобудов посеред поля»

Сокільники від Львова буквально «за рогом», але відносини між селом і містом, видається, склалися не дуже добросусідські. Приїжджаємо на місце: тут багато будинків садибного типу, але за останні декілька років повиростало й чимало багатоповерхівок. Окрім тутешніх мешканців, готуємося поговорити з Тарасом Сулимком, головою Сокільницької ОТГ. Він, як і раніше, особливого бажання спілкуватися не має, хоча згодом ми таки зустрінемося.

Фото: Роман Лозинський

ЖК "Avalon Holiday", ЖК "Компаньйон" та ЖК "Feel House" на вул. Героїв Майдану в Сокільниках

Гучна тема щодо планів розбудови Сокільників виринула, коли заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач публічно написав, що село хочуть розширити на 158 гектарів, збудувавши п’ять житлових кварталів поблизу аеропорту. В міськраді занепокоєні, що це створить значне навантаження на транспортну, освітню та інженерну інфраструктуру Львова і фактично перетворить село на новий район із населенням близько 50 тисяч людей. Міський голова Львова Андрій Садовий назвав ситуацію земельною аферою, пов’язаною з незаконним виділенням ділянок вартістю понад 4 млрд грн, та наголосив на відсутності в планах необхідної соціальної інфраструктури.

Читайте також: (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися

Аеропорт «Львів» також висловлював занепокоєння через активну житлову забудову в зоні шумового впливу – мовляв, це може не лише зашкодити здоров’ю майбутніх мешканців, а й поставити під загрозу стабільну роботу летовища.

Голова Сокільницької громади Тарас Сулимко, натомість, наполягає: усі дії відбуваються в межах закону. Ба більше, тут обіцяють не лише житло, а й школи, дитячі садки, медичні заклади та розбудову транспортної мережі. Голова громади Тарас Сулимко раніше пояснював, що ці землі були розпайовані ще в 2006 році, а в 2020-му після адміністративної реформи перейшли до складу Сокільницької громади.

Утім місцеві мешканці, здається, не такі впевнені в цих обіцянках, бо кажуть, що вже зараз немає належної інфраструктури, бракує шкіл, садочків, перевантажені дороги.

«В Сокільниках і так уже дуже багато людей… Населення зростає, а доріг і маршруток не вистачає. Транспорт стоїть, затори постійні. Як на мене, краще б узагалі не будували», – ділиться думкою мешканець Роман.

Люди зовсім не проти розвитку села, але не так, як це планує влада. «Ми не проти розвитку, але не в такому вигляді. Виростає квартал за кварталом, а ні садочків, ні шкіл не будують. – каже місцева жителька Оксана. – Дітям доводиться їздити до Львова. Дороги вузькі, транспорту бракує. Якщо й далі так забудовуватимуть, буде повний хаос».

До речі, в 2019 році, коли мешканці Сокільників протестували проти приєднання до Львова, то разом із Басівкою та Годовицею утворили ОТГ. Тарас Сулимко, який тепер очолює Сокільницьку ОТГ, був переконаний, що з громади братимуть приклад інші території. І поки у Львові активно формується міська агломерація, яка мала б максимально налагодити співпрацю з довколишніми містами, селищами, селами й ОТГ, Сокільники останніми роками активно забудовують.

Оновлений генплан Сокільників, вважає Любомир Зубач, де-факто перетворює це село на велике місто. Він стверджував, що це робиться спорадично, без належної комунікації з сусідом і центром агломерації – Львовом.

Заступник міського голови пояснював під час нашої дискусії в травні, що у 2019-му основним меседжем Сокільників був «Львів хоче нас захопити й забудувати». Однак території в межах цієї громади вже забудовують, є наміри розширення на сотні гектарів: «Село за статусом не може бути забудоване багатоквартирними будинками. Впевнений, що мешканці Сокільників розуміють, що їх обманули».

Ідемо далі. Зустрічаємо інших місцевих жителів. Один із них, Андрій, вважає, що стрімке розростання житлових кварталів створює серйозні виклики для громади:

«Забудову розгорнули масштабно, а інфраструктура не встигає. Лікарні немає, є амбулаторія, але якщо населення зросте в рази – чи витримає вона таке навантаження? Зі школами, садками, транспортом проблема вже є... Дороги вузькі, затори дедалі частіші. Я не проти розвитку, але він має бути продуманим і збалансованим, а не хаотичним, як зараз».

Такої самої думки активіст, колишній патрульний Микола Ільчук, з яким ми домовилися про зустріч заздалегідь. Він живе у Сокільниках і вже давно непокоїться через розбудову села. Каже, землі, які формально належать до сільськогосподарських, насправді вже непридатні для цього.

Сокільники, веде далі він, злилися зі Львовом. Хоч загалом ідею нового будівництва в селі він підтримує, та лише за умови, що це буде продуманий поетапний процес із належною інфраструктурою.

«Проблема не в самій забудові, а в тому, що вона хаотична, без логіки й підтримки з боку інженерних мереж. Каналізації немає, водогону немає, вуличного освітлення також. Транспорт мінімальний – всього одна маршрутка. Садків і шкіл не вистачає: перший дитсадок на 75 місць відкрили лише торік, а нову школу за пів мільярда гривень досі не збудували. Ми хочемо бачити розвиток Сокільників як повноцінного передмістя з усією потрібною інфраструктурою, а не просто новобудови посеред поля».

Микола Ільчук

Плани розбудови – не єдина проблема, про яку говорять мешканці. В житловому комплексі «Південний» вже понад 10 років немає нормальної каналізації – стічні води потрапляють просто в поле.

ЖК «Південний» / Фото: Аня Поріцька

Активіст Микола Ільчук каже, що ЖК налічує понад півтори тисячі мешканців, які змушені жити поруч із відкритою каналізацією на комунальній землі села Сокільники.

«Ми проживаємо тут уже 10 років. За цей час ні забудовник, ні сільська рада, ні екологічна інспекція не змогли вирішити проблеми. Були численні звернення і навіть судові рішення, які визнали бездіяльність сільради й зобов’язали забудовника усунути порушення. Забудовник – компанія, яка будувала наш квартал, досі будує, але каналізацію так і недобудувала», – каже він.

Завдяки суду на забудовника склали протокол за забруднення, але ситуація досі не вирішена.

На думку Миколи Ільчука, розв’язання проблеми очевидне: необхідно добудувати каналізацію та підключити її до вже наявного колектора в Сокільниках.

«Я не готовий сказати, хто саме має це зробити – забудовник чи сільська рада. Але факт, що каналізація в селі є, а наш квартал до неї досі не під'єднаний. Треба просто з’єднати наявні каналізаційні колектори з цією мережею», – вважає активіст.

«Усі вдягають вишиванки, наче великі патріоти, а реальні потреби громади ігнорують»

Уже кілька років із новими забудовами в Сокільниках бореться ще одна місцева мешканка, юристка і голова ГО «Зручна громада» Уляна Солонюк. На її переконання, ці будівництва порушують закон, а головна проблема у відсутності прозорості й відповідальності з боку місцевої влади.

«Мені дуже прикро, що маємо таку ситуацію, коли Львівська громада проти Сокільницької, а Сокільницька проти Львівської. Після вашої дискусії мене запросили на сесію міської ради, де я порушувала питання садків, шкіл і національної безпеки. Минуло вже майже два місяці, а ніякої офіційної відповіді від СБУ або прокуратури немає, чи були вчинені протиправні дії. Люди не знають, чия земля, як фінансують приватні садки, що буде з транспортом. У години пік об’їзна стоїть, а що буде, коли додасться ще декілька тисяч мешканців?», – розповідає нам по телефону Солонюк.

До речі, щоб про все це розпитати, на дискусію в травні ми двічі запрошували і місцеву архітекторку Світлану Кончевич, яка очолює відділ архітектури та містобудування у Сокільницькій ТГ, однак вона відмовилася від участі, аргументувавши це «недовірою до засобів масової інформації».

Тим часом голова громади Тарас Сулимко 11 квітня заявляв: плануємо не лише житлову забудову, а й створення нової соціальної інфраструктури, дитячих садків, шкіл, медичних установ, спортивних об’єктів і торгово-офісних центрів:

«Хочемо, щоб наші мешканці могли працювати, вчитися й відпочивати вдома, а не лише милуватися красотами Львова. Ба більше, готуємо нову транспортну мережу, яка, сподіваємося, не змусить львів’ян боятися «навали» сусідів».

Однак Уляна Солонюк нагадала, що конфлікт довкола забудови в зоні аеропорту тягнеться ще з 2021 року. Місцева влада реагує лише постфактум: зокрема, у випадку ЖК «Спортивна», зведеного на території, де генпланом була передбачена громадська забудова. Про цей ЖК ми писали детальніше.

«Тоді ніхто не звертався до правоохоронців. А тепер ці квартири продає “ГалЖитлоБуд”, і влада тільки розводить руками. Секретар сільради був заявником на затвердження детального плану, але досі ніхто не пояснив, як це сталося. Ми зібрали понад 100 підписів, звернулися до прокуратури й СБУ – без результату», – каже вона.

Фото: Галжитлобуд

Так виглядає візуалізація багатоквартирних будинків на вул Спортивній представлена на сайті забудовника

Співрозмовниця стверджує, що громадські слухання були формальними, на папері, що реального залучення мешканців не було. Попри звернення й підписи, реакції на порушення нема.

«Усі роблять бізнес під час війни, вдягають вишиванки і кажуть, що вони великі патріоти. Я аналізую всі ці рішення як юристка. Реальні потреби громади ігноруються: немає води, електрики, каналізації. У новому генплані чорним по білому написано, що мешканці багатоквартирних будинків на вулиці Спортивній мають бути відселені з правом на компенсацію. Хто ж тоді їх вводитиме в експлуатацію?» – запитує Уляна Солонюк.

Уляна Солонюк зазначає, що через бездіяльність відповідальних органів у зону «Г» шумового впливу, згідно з оновленим генпланом Сокільників, потрапили близько 450 приватних будинків на кількох вулицях села, а також 8 багатоповерхівок на вулиці Спортивній та поблизу Трускавецької (м. Львів).

Усі об’єкти забудови, які потрапляють у зону «Г», пропонують підпорядкувати режиму відселення з компенсацією витрат на житло. Для цієї зони планують запровадити добровільне або обов’язкове відселення з подальшою забороною нового будівництва.

«Коли я звернулася до аеропорту, там заявили, що шумові зони в генплані нанесені. Але водночас не дали жодної оцінки тому, що в найвищу шумову зону потрапили школа, садок і багатоповерхівки. Хоч офіційно летовище проти такої забудови, конкретної відповіді про саме будівництво ми так і не отримали, – пояснює Уляна Солонюк. – Школу і садок перенесли в зону найвищого шуму аеропорту, де навчальні заклади заборонені. Хто це дозволив? Чому містобудівна рада і аеропорт мовчать? Мені здається, існують негласні домовленості, через які тут роблять виняток. Якщо влада не реагує – в кого шукати захисту?»

Уляна Солонюк додає, що мешканці звертались у Державну інспецію архітектури та містобудування, але там кажуть, що перевірки під час війни заборонені.

«У ДІАМ відповіли, що через війну перевірки заборонені, але будівництва не зупиняють, містобудівні умови видавали і видають. Місцевий архітектор працює без відповідальності. Якщо хочеш оскаржити – йди до суду. Я вже двічі вигравала справи у Верховному Суді щодо незаконної забудови в Сокільниках. Зокрема, скасувала дозволи на будівництво в прибережній захисній зоні, де воно заборонене законом».

На її думку, замість постійного «гасіння пожеж» потрібні чіткі державні стандарти. На цьому наголошував під час нашої дискусії у травні і архітектор «Містопроекту» Юрій Столяров. За його словами, це типова для України ситуація. «У Самборі ситуація дуже схожа зі Львовом. Є село, яке вже ввійшло до складу Самбірської громади. Але до утворення ОТГ воно активно розвивалося на територіях, які прилягають до Самбора. Всі приміські села дуже цінують території, які примикають до міста, бо вони найбільш інвестиційно цікаві, там відбуваються активні містобудівні трансформації. У них все те саме – питання транспорту, комунікації та відсутність узгодження».

Він каже, що ці питання треба було вирішувати під час розробки або громадських слухань. Громади й раніше часто зловживали можливістю оприлюднення містобудівної документації так, щоб її важко було знайти. З війною все лише загострилося. «Усе вийшло в публічний простір аж під час вирішення земельного питання на сесії райради. Генплану Сокільників у нормальній якості не знайдете. На сайті висить старий і детальні плани за переважно 2022 рік. Таку ситуацію спровокувала відсутність прозорості. Реагувати треба гостро, щоби переміг здоровий глузд».

Єдиний шлях, який бачить Столяров, це гармонізувати містобудівну документацію обох населених пунктів із визначенням регламентів приміської зони. «Можливо, треба буде скоригувати якісь рішення, щоб вони мали спільний знаменник і могли правильно розвиватися. Є комплексна схема транспорту. ЛМР і Сокільницька ОТГ могли б розробити ці документи спільно, знайти рішення, куди рухатися далі, імплементувати його в генплани обох населених пунктів».

«Ми нічого не порушили»

Після кількох спроб узяти коментар та запрошення на дискусію голова Сокільницької ОТГ Тарас Сулимко, хоч і не дуже охоче, зустрічається з нами. Говоримо недовго, близько десяти хвилин. Розмова починається досить очікувано: нас запитують, чому ми «розпалюємо вогонь», бо «все майже владналося».

Тарас Сулимко

Починаємо з простішого: на запитання щодо всього лиш однієї маршрутки, яка прямує з населеного пункту до Львова, каже, що це питання має вирішувати Львівська ОВА:

«Львівська обласна військова адміністрація відповідає за транспорт, ми на це не можемо впливати. Вони мають свій відповідний підрозділ і нещодавно були в нас. Розглядалося питання створення ще одного маршруту. Цей маршрут міг би пролягати від залізничного до автовокзалу через Сокільники. Але монета завжди має два боки. Щоб цей маршрут запрацював, потрібен дозвіл від області. Хоча ми, як і жителі громади, подаємо свої пропозиції щодо маршрутів, є ймовірність, що наявний маршрут просто припинить існування».

Рухаємось далі. Окрім можливої забудови в районі аеропорту, заявляли про ще одну проблему, пов'язану з Сокільницькою територіальною громадою, яка розпочалася в 2021 році: мешканці села Годовиця офіційно звернулися до Львівської міськради, стверджуючи, що забудовник (ЖК «Парксайд») у Басівці планує скидати стічні води в річку Щирка. Про цей ЖК ми також писали раніше.

Водночас Тарас Сулимко заявив, що на місце виїжджали і що забудовник виконує свої зобов'язання:

«Імовірно, вони чекали дозволу від водоканалу на під’єднання. Дозвіл вони отримали, труби або вже під’єднані, або їх згодом під’єднають. Це питання мають вирішити. Там уже є нові каналізаційні люки».

Запитуємо в нього, яким би міг бути компроміс між Львовом та Сокільниками. «Як у нормальних сусідів», – відповідає. І вважає, що вони нічого не порушили:

«Вони висловили свої пропозиції, а ми свої. Ми вважаємо, що нічого не порушили, а просто перемалювали те, що Львів колись планував у великому Львові. Ми своє не придумали, а просто перенесли їхні думки на наші землі. В нас є всі документи від аеропорту, до того ж наші плани не матимуть ніякого впливу на аеропорт».

Голова ОТГ зазначив, що в розбудові немає жодного сантиметра комунальної землі:

«Ці земельні ділянки належать жителям нашої громади, які отримали їх ще в 90-х роках, коли розпадався колгосп. Уже створена робоча група для врегулювання питань щодо внесення змін до генплану Сокільників. Я теж входжу в цю комісію».

«Я не хотів би, щоб ми далі розкручували це питання через непотрібні коментарі, які можуть нашкодити і Львову, і Сокільникам».

p.s. Під час дискусії «Твого міста» депутати Львівської районної ради заявили, що ініціюють виїзне засідання в Сокільники, аби почути думку громади та обговорити розвиток села. 3 липня начальник відділу «Офісу Львівської громади у Винниках» Богдан Шустер повідомив, що виїзне засідання поки так і не відбулось.

Незадовго до публікації матеріалу нам вдалось поговорити з головою Львівської районної ради Андрієм Сулимом. Він каже, що у райраді призупинили розгляд питання щодо врегулювання меж між Сокільницькою та Львівською громадами. Причина – в перерві у пленарних засідання та перебування депутатів у відпустках.

«Станом на сьогодні це питання перебуває на паузі. З різних причин – зокрема й тому, що багато наших депутатів зараз у відпустках. Питання ще буде розглядатися на профільній комісії архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства», – зазначив Сулим.

За його словами, наразі активність у питанні не проявляє жодна зі сторін – ані Сокільницька громада, ані Львівська міська рада. Він наголосив, що Львівська районна рада не втручається у суперечки між громадами, а діє винятково у межах чинного законодавства. Всі документи, які надійшли до ради, були перевірені й відповідають нормативно затвердженим межам.

«Можливо, громади мають власні нагальні клопоти. Думаю, активізація відбудеться після відновлення пленарного засідання, яке ми плануємо завершити до кінця літа», – додав голова райради.

Ситуація з Сокільниками – не з простих. Вирішення цього питання вже протягом кількох місяців перебуває у підвішеному стані з не зовсім зрозумілих причин, і наразі складно спрогнозувати, коли всі сторони зможуть напрацювати спільне та практичне рішення. Водночас важливо усвідомлювати, що затягування процесу та нестача ефективної комунікації врешті-решт можуть негативно позначитися передусім на самих мешканцях. Тому сподіваємося, що Львівська райрада візьме на себе цю відповідальність і спільно з Львівською та Сокільницькою громадами вийде на конструктивний діалог та відповідний результат. І віримо, що Сокільники, як казав у 2019-му Тарас Сулимко, таки справді покажуть приклад для інших громад.

Антоніна Костик, Софія Шавранська

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.