Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
Скажіть, наскільки важливо у воєнний час мати вдома аптечку?
Аптечка – це набір певних лікарських препаратів та виробів медичного призначення, які повинні бути в кожного. Вона необхідна для надання першої медичної допомоги, адже не завжди у будинку є медики. Від того, є аптечка вдома чи немає, часто залежить життя людини. Навіть якщо ви викличете «швидку», певні ліки з аптечки можна буде застосувати.
Що обов’язково має бути в аптечці та чого не варто туди класти?
В аптечці обов’язково має бути електронний термометр. Але раджу стежити за тим, чи заряджені в ньому батарейки. Також варто покласти протигарячкові й протибольові ліки (парацетамол, ібупрофен), сорбенти при харчових отруєннях або діареї (біле вугілля, атоксил), антигістамінні препарати від алергії та препарати, які можна використовувати при травмах і порізах: пластир, бинт, перев’язувальні матеріали. Серед обов’язкових засобів – антисептик, наприклад хлоргексидин, і упаковання одноразових медичних масок (10 штук). Подальше комплектування аптечки залежить від віку людей у родині та їхніх недуг.
Не варто класти туди ртутний термометр, бо він небезпечний, ін’єкційні препарати – різні ампули, а також відмовитися від турнікетів, протиопікових пластирів і пов’язок. Таку допомогу можуть кваліфіковано надавати лише медики.
Тобто ті речі, про які нам часто говорили на початку повномасштабної війни і радили укомплектовувати ними аптечку, зайві?
Вони не зайві, але більшість людей, які не є медиками чи не мають специфічних навиків, не вміє зупиняти кровотечу за допомоги турнікета чи накладати оклюзійні пов’язки.
Якщо у когось з членів сім’ї почалася кровотеча, її можна зупинити паском, шнурком або ж сильно притиснути пальцем. Відтак треба терміново викликати швидку медичну допомогу.
Куди радите складати необхідні ліки: в коробку, сумку чи спеціальну аптечку?
Аптечку можна придбати, від решти речей вона відрізнятиметься кольором або написом. Купувати вже готову, зібрану аптечку, тобто з медичними препаратами, не раджу. В Україні не існує нормативного акта, який чітко регламентує її вміст. Найкраще скласти аптечку самому залежно від потреб чи проблем у членів родини. Наприклад, якщо серед них є такі, що мають хронічні недуги, варто подбати про відповідні препарати, якщо ж проблеми із серцем – то від них.
Головне, щоб аптечка була переносною. В ідеалі це сумка з ручкою. Тому, коли людині стане погано на кухні чи в кімнаті, ви не будете бігти по ліки в незручному упакованні, а принесете сумку, швидко знайдете все необхідне і встигнете надати допомогу.
На кришку переносної сумки-аптечки раджу наклеїти перелік ліків, що містяться в ній, із зазначенням терміну придатності. Так легше буде дізнатися, коли він закінчується, що варто вийняти з неї і докупити.
Чи потрібно складати окрему аптечку для дітей та людей похилого віку? І якщо так, то що в ній має бути?
Якщо вдома є діти та люди похилого віку, то можна зробити одну аптечку, але більшу, умовно розділивши її на секції: загальні ліки, ліки для дітей, ліки для старших людей.
У відділення для дітей варто покласти вушні краплі, спрей або краплі для носа, сольовий розчин, спринцівку або грушу для клізми, протигарячкові препарати відповідно до віку дитини.
Для осіб похилого віку – тонометр. Якщо, для прикладу, є цукровий діабет, то глюкометр із запасними смужками, а якщо астма – протиастматичні ліки.
Ми говоримо про «тривожну» аптечку, а чи варто мати ще одну – простішу, домашню?
Ні, краще використовувати ліки з аптечки, яку ви вже склали як «тривожну», і в міру використання ліків поповнювати її. Там усе й так є, тож дублювати нема потреби.
В аптечку треба покласти по блістеру різних пігулок, невеликі пляшечки ліків чи їх має бути багато і вистачити надовго?
Ну, наприклад, того ж хлоргексидину вистачить 100 міліграмів. Великих банок ставити не треба. Те саме стосується пігулок і сиропів. Деякі препарати можна покласти в упакованнях, а деякі лише по блістеру.
Ліків у аптечці має вистачити як мінімум на два тижні, як-от від гіпертонії, болю в серці тощо.
Як часто треба поповнювати аптечку?
За потреби. Для цього, як я вже казала, треба на кришку аптечки наклеїти список ліків і термін їхньої придатності. Це дозволить швидше зорієнтуватися, що є, а чого бракує. Якщо термін придатності ліків закінчується за місяць-два, раджу підкреслити їхню назву маркером, аби пам’ятати.
Таку аптечку треба брати зі собою на роботу чи залишати вдома?
Носити її зі собою не потрібно. Кожен роботодавець має забезпечити своїх працівників необхідними ліками.
А як щодо йоду: чи варто його мати?
Йод і зеленка вже вийшли з використання, тепер їх майже не застосовують. Вони не є засобами першої потреби, тож від них варто відмовитися. Хлоргексидину в цьому випадку буде цілком достатньо.
Зараз усе частіше говорять про можливе застосування хімічної чи ядерної зброї. Що потрібно мати на випадок такої загрози?
У аптечці мусять бути таблетки йодиду калію (250 міліграмів). Коли надійде офіційне сповіщення про загрозу радіоактивного зараження, в перші хвилини (до години часу) треба випити ці пігулки. Доза для дорослих становить пів таблетки (175 міліграмів), для дітей від двох до 14 років – 40 міліграмів, а для малюків до двох років – 16 міліграмів.
Які дії мають бути наступними?
Відразу ж варто зачинити всі вікна і двері, бажано герметично, і приготувати дводенний запас їжі та питва. Якщо є можливість, спуститися в укриття. Бажано зробити це в перші 10 хвилин, допоки не випав радіоактивний осад. Взяти зі собою воду в скляній тарі та герметично запаковану їжу і чекати наступних офіційних повідомлень.
Інструкцією, що робити у разі ядерного удару, як підготуватись, що можна і що категорично заборонено робити за умови радіаційної аварії поділилась лікарка-дерматологиня Катерини Бакіко.
Розмовляла Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори