Фото: Picasa

Фото: Picasa

Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото

2457 0
Коли у Галичині з'явився звичай ставити ялинки на зимові свята? Чим їх прикрашали? Tvoemisto.tv зібрало архівні фото ялинки, Діда Мороза, вертепів та центральної площі міста під час зимових свят у різні роки.

Перші новорічні ялинки в Галичині почали встановлювати в ХІХ ст., перейнявши цей звичай у німецьких переселенців-євангелістів. Проте й до цього часу на Різдво будинки прикрашали ялинковими гілочками. У цьому сенсі більш правильно називати святкову ялинку різдвяною, а не новорічною, адже встановлювали її саме напередодні Різдва.

Читайте також: «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва

Ялинки прикрашали відповідно до статків. Розглядаючи в музеях надзвичайної краси та витонченості європейські новорічні прикраси, варто пам’ятати, що далеко не всі могли собі дозволити таку розкіш. Навіть родини середнього достатку прикрашали ялинку яблучками, горішками у фользі, саморобними прикрасами з соломи, яєчної шкаралупи, кольорового паперу. Кульки робили навіть із газет, обгортаючи їх фольгою. А вже цукерки чи медівнички – то були найбільш бажані ялинкові прикраси для малечі. Дуже урочисто виглядали свічечки на ялинці. До свічок виготовлялися спеціальні лапки, щоб ялинка не загорілася.

Післявоєнний період, 1955 рік

Новорічна ялинка на пр. Свободи у післявоєнний період, 1946-1990 роки

А ось, як виглядали ялинки у Львові у різні роки вже сучасної України – протягом 2013-2015 років та минулого.

Дід Мороз із Снігуронькою у міжвоєнний період не приходили, адже Дід Мороз – це лише радянський замінник Святого Миколая. Намагаючись викорінити релігійні та національні традиції, радянські ідеологи вирішили «переписати» їх на атеїстичний комуністичний лад: тільки санкціонований владою Дід Мороз повинен вітати малечу і всіх «будівників комунізму» з новорічним святом. Що ж, галицькій малечі пощастило: один подарунок дітлахи одержували вдома від Миколая, інший, як правило, цукерковий набір – на новорічних святах у школі.

Дід Мороз на пр. Свободи у післяпоєднний період, комуністичний режим 1946-1990 роки

Неможливо нині уявити Різдво у Львові без колядників та вертепів. Однак сумним вертеп видався у 1972 році. Тоді у Львові різдвяна коляда для багатьох українських інтелігентів завершилась арештом: кадебісти арештували 19 людей. Серед них були Василь Стус, Іван Світличний, В’ячеслав Чорновіл, Ірина Калинець, Стефанія Шабатура, Євген Сверстюк та інші шістдесятники.

Читайте також: Як у Львові святкуватимуть Новий рік та Різдво. Оновлена програма

Вертеп, організований тоді Оленою Антонів, був викликом шістдесятників комуністичній владі, яка нищила українські традиції, забороняла релігійні свята, нав’язувала атеїзм. Коштами, зібраними від коляди, планували допомогти політв’язням і випуску «Українського вісника», що його видавав Чорновіл.

А ось як виглядали вертепи у Львові протягом останніх кількох років:

Благодійний повстанський вертеп 2016-го року

Під час фестивалю вертепів у Львові 2018-го року

Арт-вертеп у Парку культури Львова

«Я пам’ятаю Новий рік та Різдво у Львові і 20, і 30 років тому. Наприкінці 80-х років було таке величезне піднесення, здавалося, як рухне радянський союз, то ми будемо жити класно, здорово, подорожуватимемо. Тоді було дуже багато вертепів, колядників, всі на ентузіазмі це робили. У 90-х ситуація трішки змінилася – була депресія. А останні роки в мене вдома завжди були вертепи», – каже у коментарі Tvoemisto.tv львівський екскурсовод, львовознавець Петро Радковець.

Однак, що важливо, за його словами, раніше свята сприймали як належне. Мовляв, свято та й свято. На сьогодні люди більше цінують те, що мають, відповідно з’явилася особлива шана до цих передсвяткових та святкових днів.

«Люди розуміють, що все не просто так – наскільки цінно побувати з родиною, зустрітися з друзями. Тепер люди розуміють, що не завжди зможуть зустрітися. На це усвідомлення вплинув, звичайно, і карантин, але не тільки. Так змінилися цінності людей, як я бачу з туристів і своїх знайомих протягом кількох останніх років», – додає Петро Радковець.

Туристи, до речі, могли їхати десь за кордон, навіть в екзотичні країни. Але вони нині їдуть до Львова, бо для них наше місто асоціюється саме зі святом.

Ольга Коваль

Фото: Центр міської історії, Твоє місто та Радіо Свобода

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!