Як Верховна Рада хоче змінити роботу аптекарських мереж – розповів Tvoemisto.tv голова Аптекарської професійної асоціації Володимир Руденко.

У липні в Верховній Раді зареєстрували законопроект №8591, який може змінити правила роботи аптек. Документ передбачає, що власниками аптек можуть бути лише люди з магістерськими дипломами фармацевта, а самі аптеки мають бути розташовані не ближче, ніж на відстані 500 м одна від одної. Ці правила не стосуватимуться аптек, що працюють у лікарнях чи поліклініках. На думку ініціаторів законопроекту (а це Ольга Богомолець (БПП), Ірина Сисоєнко (Самопоміч), Андрій Шипко (Відродження) та Олег Мусій (позафракційний), такі зміни мають збалансувати ринок, знизити ціни на ліки та позбавитись від монополії мережевих аптек. Із цим не погоджуються в Аптечній професійній асоціації України (АПАУ). Tvoemisto.tv поспілкувалось із головою АПАУ Володимиром Руденком і дізналось, що може статись, якщо десятки аптек будуть змушені зачинитись.

Перш за все, розкажіть, що це законопроект №8591 і що він може змінити?

Що він змінить – ми не знаємо, бо це ще тільки законопроект. Але все дуже серйозно. Це серйозні процесуальні, законодавчі зміни у чинному законодавстві, у правилах розміщення аптек, ведення аптечного бізнесу тощо. Хочуть обмежити мережі: зробити «один власник – одна аптека», якщо це ФОП, не більше чотирьох аптек для юридичних осіб і не більше восьми аптек, якщо у них виготовляють препарати. Це серйозні речі, які практично ставлять все з ніг на голову.

Законопроект визначає: якщо аптечною діяльністю займається юридична особа, то це повинні бути три фахівці з дипломами магістра фармації. Такої дискримінації немає в жодній іншій галузі господарства. Будь-який бізнес, чи то продуктовий, чи то виробництва зерна, так не звужує права наших громадян, як хочуть зробити автори цього законопроекту. Дуже складно знайти трьох однодумців з такими дипломами, які захочуть мати у власності чотири аптеки.

Володимир Руденко. Фото: АПАУ

Чи всі фахівці із дипломом фармацевта хочуть стати власниками аптеки? Це далеко не так. Для того, щоб відкрити аптеку, треба мати немаленький стартовий капітал: мінімум 500-600 тис. грн для того, щоб взяти в оренду приміщення, купити обладнання та найняти працівників. Плюс треба така ж сума, а то й більша, щоб закупити лікарські засоби. Бо ніхто не дасть у борг аптеці, яка щойно відкрилась.

У нас в фармації є багато ерудованих людей, які вміють рахувати доходи і витрати. Але чи всі вони хочуть стати бізнесменами? В основному у нас жіноча професія. При всій моїй повазі до українських жінок, мабуть, не у всіх є хист вести бізнес.

Це рішення може позбавити роботи десятки тисяч людей, які працюють в аптеках і отримають «білі» зарплати. Хтось хоче це поламати.

Що робити власникам аптек, якщо цей законопроект пройде? Бо у Львові, наприклад, є дуже багато аптек, переважно мережевих. Вони будуть змушені закритись?

У законопроекті написано, що власникам протягом року треба буде привести свій бізнес у відповідність до вимог цього законопроекту. Тож більшість аптек будуть вимушені закритись. І люди, які працюють сьогодні в аптеках, будуть звільнені – бо буде заборонено одному власнику мати більше, ніж одну аптеку. А якщо людина, в якої сьогодні немає диплома фармацевта, але вона стала власником аптеки – їй потрібен, як мінімум, диплом магістра, а щоб його отримати, треба п’ять років навчатись в університеті.

Що робити далі – ніхто не знає. Думаю, що не знають навіть законодавці. АПАУ веде роз’яснювальну роботу, виступає в ЗМІ. Ми також звернулись до Верховної Ради і депутатів не розглядати законопроект, який суперечить чинній конституції, законодавству, європейській практиці і взагалі здоровому глузду. Автори законопроекту посилаються на європейський досвід, але це повна брехня. З 28 країн Євросоюзу у 19 це питання взагалі ніяк не регулюється. Так, в деяких країнах регулюється кількість аптек, є вимоги до освіти власників. Але там ці правила формувались не одним розчерком пера, а протягом століть.

Читайте також: Амбасадори Твого міста. Творець молекул для ліків

Якщо законопроект буде прийнятий і протягом року аптеки муситимуть закритись – що станеться з лікарськими засобами, які там є?

Це дуже складна тема. Якщо, не дай бог, цей закон буде прийнятий – всі відчують наслідки на собі, і виробники в першу чергу. Коли кілька років тому збанкрутували кілька оптових компаній, що займаються лікарськими препаратами, наслідки цього український і закордонний ринки відчули на собі. Але це були дитячі сльози порівняно з тим, що станеться, якщо почнуть закриватись аптеки. Це буде принцип доміно: виробники, які ініціюють законопроект, мабуть погано прорахували, що буде, коли почнеться неповернення коштів за ті лікарські засоби, які сьогодні лежать в аптеках. Хто буде за це нести відповідальність, хто буде нести фінансові збитки – і які будуть ці збитки? Скільки втратять дистриб’ютори, а скільки не дорахуються своїх прибутків виробники?

Я би хотів, щоб перед тим, як приймати такі популістські закони, люди прораховували економіку з олівцем і калькулятором. Ціни на ліки формуються не в аптеках, ціни формує виробник, як закордонний, так і вітчизняний. І його ніхто не контролює і не регулює. Аптеки працюють в межах визначеної націнки і в межах того, що дозволяє держава.

Чому в Україні так багато лікарських засобів можна купити без рецепту? Хоча в тій же Європі ліки призначають переважно за рецептом, ти не можеш купити собі будь-яких пігулок.

По-перше, в Україні, як і в усіх цивілізованих країнах, відбувається реєстрація лікарських засобів. Виробник визначає, в якому статусі реєструвати свій засіб: як рецептурний або безрецептурний. В Україні частина препаратів зареєстровані як безрецептурні – тож за ними можна вільно прийти в аптеку і купити за порадою лікаря чи фармацевта, а частину можна купити тільки за рецептом лікаря.

На жаль, більшість аптек в Україні порушують правила відпуску лікарських засобів, які мали би відпускатись за рецептом. Лікарі не виписують рецепти, фармацевти в аптеках їх не вимагають. І за це немає покарання. Але ми працюємо з цим питанням і хочемо запропонувати ініціативу більш жорстко контролювати аптеки з боку держави і ввести за це адміністративну відповідальність. Щоб той фахівець, який порушує правила, маючи диплом фармацевта, ніс за це відповідальність. Бо зараз її практично немає.

Читайте також: Без бланку і печатки. Чому медики виписують такі рецепти і коли це припиниться

На аптечний ринок якось вплинула боротьба МОЗ із препаратами з недоведеною ефективністю?

Складно судити, чи вплинуло і наскільки. Препарат може бути зареєстрований і незареєстрований. Якщо препарат зареєстрований в Україні, має відповідне реєстраційне посвідчення, то ми рахуємо, що в нього є певна клінічна ефективність.

Але нещодавно у першому читанні був прийнятий закон щодо відкриття доступу до досліджень ефективності препаратів – відкрити бази побічних дій і так далі. Бо наразі ця інформація закрита. Але депутати проголосували за публічний доступ до результатів клінічних випробувань. І тепер лікарі, користуючись цією базою, зможуть відслідковувати і призначати більш ефективні препарати, аніж ті, які мають меншу ефективність чи гіршу доказову базу.

Я знаю, що є аптеки, де ліки виготовляють індивідуально, за рецептами. Але ніколи не бачила такої послуги в мережевих аптеках. Яка зараз ситуація з інститутом провізорства в Україні? І чи мережеві аптеки не витіснили цю сферу?

Дійсно, класична аптека – це та аптека, де не тільки продають ліки і супутні товари, а й виготовляють лікарські засоби. Але для цього передбачена окрема ліцензія.

Попит визначає, потрібні такі послуги чи ні. Такі аптеки є, але їх не багато. Проте за останні роки відкрили 3-4 такі нові аптеки – тож цей вид послуг починає відроджуватись.

Інше питання: сьогодні є проблеми з субстанціями, які використовують для виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки. Таких субстанцій зареєстровано мало – тож мало з чого можна ці ліки робити. І лікарі їх мало виписують. Але такі засоби однозначно потрібні, особливо в педіатрії, дерматовенерології, при деяких неврологічних захворюваннях, в косметології тощо. Я думаю, що з часом такий вид діяльності буде відроджений – багато хто сьогодні хоче відкривати аптеки в тому числі з умовами для виробництва.

Фото: apteka.ua

Ви кажете, що невідомо, чи захочуть фармацевти відкривати свої аптеки. Але чи справді в Україні є необхідність нових аптеках? Їх же і так багато.

Закон змусить одні закритись, інші – відкритись. Він передбачає, що якщо в одного власника більше чотирьох аптек, то це мережа. В Україні більше 20 тисяч аптек. Виробники звинувачують мережі в монополізмі, хоча для цього має бути вплив не менше 33%. Найбільша ж українська аптечна мережа має біля 11% ринку.

Щодо маленьких аптек, ФОПів, то їх майже половина – 46%. Але законопроект передбачає, що один ФОП може мати одну аптеку, коли зараз вони можуть мати до 10 торгових точок.

До того ж, він передбачає якісь норми доступності. Яким чином будуть міряти ці 500 метрів? Треба буде створити черговий орган (корупційний), який буде брати за заміри гроші? Який принцип заміряння цієї відстані? Ми теж говорили про можливість скоротити кількість аптек, але пропонували не відкривати більше однієї аптеки за однією адресою, якщо це не виробнича аптека чи не аптека на території медичного закладу.

Зараз людям, мабуть, зручно, що є стільки аптек: що можна прийти і вибрати, де кращий сервіс, де кращі ціни і асортимент. А не їхати кудись далеко і шукати лікарські засоби. Незрозуміло, як маломобільні групи населення чи батьки з маленькими дітьми матимуть їхати далеко і купляти ліки. Є багато питань, на які законодавці не можуть відповісти, прикриваючись європейським досвідом. Таких норм в Європі ніде немає. Є свої нюанси, але в кожній країні діють свої правила, виписаних норм для всього ЄС немає. Думаю, Україна також достойна мати свої правила аптечної діяльності.

Ольга Перехрест

 

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.