Меморіальне (не) забуте місце

Про давній цвинтар на Збоїщах, що у Шевченківському районі Львова, тепер свідчить лишень напівзруйнована арка-брама, яка колись слугувала входом на кладовище, і залишки муру огорожі. Тепер це ніби перехід в інший вимір. На арці – сучасне графіті, відбиток поколінь. Це одна із небагатьох споруд, що тут збереглася. Стежка від входу веде до каплиції зі Святою Богородицею. Єдина жива душа, яку тут зустріли, – вуличний собака, що блукав між хрестами.

Цвинтар на Збоїщах — колишній сільський цвинтар підміського села Збоїща, яке 1963 року стало частиною Львова. Цвинтар містився на північно-східній околиці міста. У 1970-1980-х роках радянська влада закрила кладовище для поховань, а 1987 року його остаточно зруйнували через побудову північного житлового масиву.

У 1990 році члени Студентського братства впорядкували територію та встановили березовий хрест на місці поховання Січових Стрільців. Також за сприяння братства відбулося перепоховання останків УССів.

Сьогодні на території колишнього кладовища, що на вулиці Мідній, збереглося кілька символічних пам’ятників, що нагадують про минулі часи та нашу боротьбу.

Один із них — монумент «Борцям за волю України», присвячений Січовим Стрільцям.

За часів незалежності на території колишнього цвинтаря встановили пам’ятник воякам УПА. На ньому викарбувані імена десяти бійців Української Повстанської Армії, які полягли в боротьбі за незалежність. Тут же і вінок із жовто-блакитною стрічкою.

На території також можна побачити символічний пам'ятник, складений із залишків надмогильних плит, та залізний хрест з таблицею, на якій написано: «Перехожий! Скинь шапку та поклонись останкам Збоїщанського цвинтару знищеного більшовиками 1987 року».

Певний час на цвинтарі існувала братська могила польських вояків, загиблих у 1939 році. У роки незалежності вдалося віднайти місце їхнього поховання та встановити символічний пам’ятник із хрестом та написом: «Żołnierzom Wojska Polskiego poległym w obronie Ojczyzny we wrześniu 1939 r.» («Солдатам Війська Польського, полеглим в обороні Батьківщини у вересні 1939 року»). До речі, польське видання Rzeczpospolita повідомляло, що Інститут національної пам’яті Польщі подав запит на розкопки, зокрема, на Збоїщанському цвинтарі, щоб провести ексгумаційні роботи із пошуку поховання польських солдатів, які загинули в 1939 році.

Збоїща. Новий відлік

Збоїща – один з найдавніших і найпівнічніший з усіх мікрорайонів міста. Ця територія поєднує у собі минуле і сучасне, але вона потребує детальнішого вивчення.

Село Збоїська (давня назва Збоїща) вперше згадується в 1359 році, коли місцеві райці передали тамтешній млин, що належав парафіяльному костелу Пресвятої Діви Марії у Львові, в управління колодію Ульрику. Історик Денис Зубрицький у «Хроніці міста Львова» зазначив, що є велика ймовірність того, що Збоїща мають ще давнішу історію, аргументуючи це тим, що в 1352 р.за мурами міста уже існувала церква, якій записала млин під Збоїськами графиня Анна (скоріше всього, що йшлось якраз про вищезгаданий костел Пресвятої Діви Марії).

Існують і різні версії етимології назви цього поселення. Найчастіше Збоїща виводять від слова «боїще» («боїсько») – місце частих битв. Натомість мовознавець Михайло Худаш вважає, що назва поселення походить від давньоруського Сьбоиско – місце постою воїнів або осідок грабіжників (збоїв). І недаремно, адже битв під Збоїськами не бракувало. У «Хроніці міста Львова» згадано: « У день Св. Якова, тобто 25 липня, увечері до Львова наблизились татари, які спустошили всю нещасну Русь і розбили головний табір від Збоїщ аж до Малехова…» Окрім цього випадку, вороги регулярно тут стояли та відбувались запеклі бої протягом усієї багатовікової історії.

Сьогодні житловий масив – Збоїща – обмежений вулицями Миколайчука, Полтв'яною та Богдана Хмельницького. До середини 1960-х років на Збоїщах переважала малоповерхова забудова. У 1960-х територію між вул. Грінченка, Хмельницького та Мідною забудували панельними п’ятиповерхівками. У наступні десятиріччя з’явилося кілька масивів 9-поверхових будинків. Перший такий видовжений будинок на вул. Хмельницького 267-269 мешканці назвали «Китайською стіною».

Збоїща вважалися одним із кримінальних районів міста, а на західній околиці, поміж лікарнею і військовою частиною, знаходився відомий ромський осередок – «Індія». В кінці вулиці Богдана Хмельницького, де вона розділяється на Київське та Жовківське шосе, на початку 1990-х років виник ринок «Галицьке перехрестя».

Архітектор «Містопроекту» Петро Крупа пояснював, що поки той же Сихів активно розбудовувався, район Збоїщ не отримав належного розвитку.

«В радянські часи, щоби місто могло гармонійно розвиватись навколо центральної частини, було намічене будівництво чотирьох житлових районів Львова: Сихів, Збоїща, Лисиничі і Рясне. Проте комплексна забудова велась нерівномірно у всіх районах. Наприклад, активно розбудовувався Сихів, але в той же час район Збоїщ не отримав належної уваги. Тому зараз постало питання розбудови і облаштування цього району, а також розвиток інфраструктури».

Історик Микола Майданський у коментарі «Твоєму місту» нагадав, що район Збоїщ ділився на «старий» та «новий». Люди зі старих Збоїщ були дуже патріотичними та ідейними, тому в 1960-х роках вони не дали зруйнувати свої домівки, і досі там проживають. Власне, вони також і не дали забудувати територію давнього цвинтаря. Натомість у нових Збоїщах жили переважно робітники, що приїхали до міста на роботу. Згодом їм дали квартири, а район перебудували. Також неподалік живуть роми, які оселилися тут назавжди, і їхній район, власне, називають Індійським містечком, розповідає він.

Варто ознакувати і оновити історичне місце

Питання впорядкування території колишнього цвинтаря, де розташовані пам'ятники учасникам визвольних змагань і польським солдатам, наразі залишаються відкритими.

Мешканці пропонують відновити огорожу Збоїщанського кладовища, вхідну браму, встановити інформаційну таблицю, яка б повідомляла про історію цього місця.

Архітектор Ігор Крупа у коментарі «Твоєму місту» каже, що тут можна було б облаштувати меморіальний простір. «Якщо є цвинтар — є режим його використання, який передбачає господарювання на території з відповідним балансоутримувачем, відповідно до його угод. Він має проводити необхідні заходи щодо підтримки благоустрою — озеленення, посадки дерев, зрізки дерев, розчищення. Цей цвинтар має чітке функціональне призначення. Він, на жаль, не діючий, а меморіальний. Однак він все ще залишається цвинтарем, і має свої законом прописані режими використання. Якби був конкурс на відновлення меморіального кладовища, до прикладу, як на території колишньої Синагоги у центрі («Простір синагог» на місці синагоги «Золота Роза», на Староєврейській, 37 – це пам’ятка єврейської історії, яка була занедбаним і маловідомим місцем, оновлений простір відкрили 5 вересня 2016 року, – Ред.), то його облаштування можна було реалізувати», – наголосив він.

До слова, також, наприклад, на Янівському цвинтарі у Львові розпочали реставрацію огорожі меморіалу Українських Січових Стрільців. Роботи фінансує благодійний фонд «Pro Memoria», який зібрав кошти на відновлення. Цей меморіал Українських Січових Стрільців зазнав цілеспрямованого нищення у 1971 році. Тоді бульдозерами зрівняли із землею стрілецькі могили, хрести використали для мощення доріг, а на місцях поховань здійснили нові захоронення. Лише наприкінці 90-х років ХХ сторіччя меморіал відновили. Однак час не минув безслідно: металевій огорожі, що обрамлює меморіал, потрібна ґрунтовна реставрація. Багаторічне фарбування без очищення старих шарів призвело до корозії та відшарування покриття, зазначили у Благодійному фонді.

Читайте також: Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові

У Львові є чимало ініціатив, спрямованих на відновлення історичних об’єктів. Тому якщо місцева громада, історики та міська влада об’єднають зусилля, то Збоїщанське кладовище може отримати шанс на друге життя, вважає історик Микола Майданський.

На момент написання статті ми застали чимало сміття на території цього цвинтаря, однак, як запевнили у міській раді, комунальники тут уже провели весняну «толоку».

Керуючий справами виконкому ЛМР Євген Бойко у коментарі «Твоєму місту» пообіцяв ознакувати це місце.

«Спільно з парафіями ще подумаємо, як ознакувати цю місцевість, зважаючи на те, що це місце колись використовувалось як цвинтар. Адже ми повинні з повагою ставитись до можливих захоронень, що там колись були», – заявив він.

Марта Яворська, Марта Мазур, Анастасія Гончарова

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.