Фото: Dimitri Karastelev for unsplash
Пройти випробування пандемією. Економічні загрози та можливості напередодні другої хвилі ковіду
Як у сучасному кризовому світі інші країни співпрацюють з Україною, що відбувається зараз з бізнесами та особисті відчуття життя в часи пандемії, яку у майбутньому будуть вивчати і досліджувати. Ці теми прозвучали у бізнес-сніданку Break West «Україна – загрози та можливості у нових світових економічних умовах», який модерував його організатор Володимир Глащенков. Tvoemisto.tv відібрало найважливіші тези спікерів.
Чергове закриття кордонів та друга хвиля
За словами генерального консула Польщі у Львові Елізи Дзвонкевіч, пандемія на початках повністю загальмувала роботу найбільшого у Європі Консульства РП. Навіть були очікування, що персонал доведеться евакуювати, однак все минулося. «Зараз хочемо працювати повноцінно і злостимося на ті обмеження, які впроваджують уряди. Ніхто з нас не розуміє, чи вони є раціональними чи, ймовірно, виникають з поточної політичної ситуації», – розповідає вона.
Після того, як відкрили кордони, каже генконсулка, було багато планів, які хотілося реалізувати, але чергове їх закриття знову все утруднює.

Голова правління «Кредобанк» Єжи Яцек Шугаєв, аналізуючи ситуацію з точки зору бізнесу зазначив, що обмеження, які зараз існують створюють складнощі, навіть у такій справі як відрядження. «Можеш потрапити в карантин і в Україні, і у Польщі. А це майже місяць життя у бізнесі», – бідкається він.
Банкір також наголосив, що зараз він відчув певне економічне зростання. Зокрема, є зацікавлення клієнтів кредитуванням і не тільки короткостроковим. Це добра ознака, каже він.
Власник компанії «Міст-Експрес» Ростислав Кісіль зазначає, світ виявився не готовим до Covid-19 і зараз важко сказати, скільки від нього буде оговтуватися.
«Наслідки будуть серйозними, думаю, що країни закриються. Серйозних інвестицій, відкритості не слід чекати. Навіть всередині ЄС країни закраваються», – каже він.
Щодо майбутнього, то за словами власника «Міст-Експресу», кризові явища будуть поглиблюватися. «Друга хвиля до нічого доброго не призведе. Бізнесу треба до цього готуватися, якомога дальше дивитися вперед. Переходити в режим економного, раціонального ведення бізнесу», – зазначає він.
Разом з тим Ростислав Кисіль зазначив, що поштово-логістичний бізнес, в якому працює його компанія, не надто постраждав, адже за будь-яких умов ці послуги є необхідними.
Хоча і «Міст-Експресу» у кризовий період довелося дещо мінімізувати видатки. «Ми не звільняли людей, навпаки винаймаємо. Працюємо в звичному режимі і розвиваємося», – наголосив він.
Ризики та прогнози
З початку кризи підхід до ризиків змінився, розповідає голова правління «Кредобанку» Яцек Шугаєв. Зокрема, Нацбанк України достатньо швидко дав зрозуміти, як він буде реагувати на ситуацію і які заходи необхідно прийняти банкам.

Так для бізнесу були введені кредитні канікули, коли ж вони закінчаться, то наголошує банкір, стане зрозуміло, яка є ситуація в українській економіці. «Будемо розуміти, скільки компаній продовжать роботу, а скільки збанкрутували. Як наслідок, ймовірно, призупинення кредитування, або ріст його вартості», – зазначив він
За його словами, прогнози не завжди збуваються. Для прикладу, думали, що одним з секторів, який особливо відчує пандемію, буде будівництво. Але цього не сталося. Теж відбулося і з логістикою. Здавалося, що при закритих кордонах, це буде проблемою, однак і тут очікування виявилися хибними.
«Кордони будуть закриватися і відкриватися»
Генконсул Польщі Еліза Дзвонкевіч наголошує, кордони будуть «закриватися і відкриватися». І так буде два роки – саме стільки за прогнозом ВООЗ лютуватиме пандемія.
Тим не менше, зараз є дуже велика потреба у візах для тих, хто їде на офіційну роботу у Польщу. У цифрах – це десь тисяча в тиждень і консульство старається цю потребу задовільняти.
Генконсул зазначає, що люди зараз мають відкрито говорити, що хворі на Covid-19. «Були вони і в Консульстві, і в візових центрах. Але зараз навчилися, що не треба закривати повністю інституції – ізольовують певну кількість людей. І так буде і в інших структурах, бо інакше чекають великі економічні збитки», – каже вона.
Окрім того, карантин сильно вдарив по тих подіях, яке хотіло реалізувати Генкосульство, адже цього року багато важливих річниць і в Польщі, і в Україні. Зокрема, 100-річчя Варшавської битви з більшовиками, в якій брали участь і українці. «Мали надію, що можна було це підняти як добрий напрямок співпраці двох націй і робили багато, щоб це реалізувати», – каже вона.
Ще одна дата – річниця від дня народження Папи Івана Павла ІІ і під час неї теж планувати реалізувати багато спільних проєктів. Еліза Дзвонкевіч має надію, що за якийсь час вдасться до них повернутися.
Ростислав Кісіль продовжуючи тему кризи каже, що зараз Україні є лише 8-10% людей, які не відчувають проблеми в грошах, серед них і заробітчани-емігранти. «Це дуже малий прошарок людей, більшість працює в сфері обслуговування, яка найбільше постраждала». У зв’язку з цим власник бізнесу прогнозує кризу у житлово-будівельній сфері, хоча зараз ще продовжують будувати.

Окрім того, за його словами, українці не довіряють гривні. Не має куди вкладати кошти. Малий бізнес ще років два проблематичний. «Йдемо до стагнації», – окреслив майбутнє власник «Міст-Експрес».
Соціальна складова у час пандемії
Яцек Шугаєв каже, що цього року планували святкувати 30-років «Кредобанку» в Україні, однак зараз вирішили, що ці гроші підуть на допомогу хворим і це важливо тому, що банк має бути присутнім у суспільному житті України.
А з 2021 року у банку буде нова стратегія розвитку: «Наш підхід – хочемо піти більше онлайн, дати клієнтам можливість дистанційного доступу до наших послуг». Пояснює, частково вона пов’язана з тим, що через пандемію доведеться закрити відділення. Тому найбільше можливостей для клієнта треба зробити онлайн.
Інший напрямок стратегії – це поширити ті банківські продукти, які є в Польщі і на Україну. Також залишається пріоритет «Кредобанку» на роздрібний малий та середній бізнес.
Ростислав Кісіль теж вважає, що світ йде онлайн, «диджіталізація – неминуча». Ціль «Міст-Експрес» – стати номером один в галузі, в якій вони працюють. «Ми горді тим, що львів’яни зробили таку компанію і центр управління цим цілим світом є тут – у Львові», – наголошує він.

Він проанонсував, що плани інвестувати в компанію в Україні десятки мільйонів євро: «Є домовленості з польськими банками, девелоперськими компаніями – ми на завершальній стадії».
Компанія також постійно інвестує свої кошти у соціальні проєкти в Україні та у Канаді. «Це наша місія і ми свідомі її», – наголосив він.
За словами Елізи Дзвонкевіч, у Польщі існує таке неписане правило, що кожна велика фірма має мати свій фонд, оскільки це допомагає створити її позитивний образ на ринку і отримати клієнтів. «Бізнес має бути у постійному контакті у культурній, суспільній сфері. Має бути меценатом. І тоді справа найкраще функціонує», – каже генконсул Польщі у Львові.

Людство не знає відповідей на той виклик, який зараз переживає. Однак, як відзначив на завершення бізнес-сніданку Break West його організатор Володимир Глащенков, надзвичайно важливо, щоб і бізнес, і європейські партнери України мали плани і розуміння, як у цих умовах діяти. «Для мене надзвичайно важливо, щоб стосунки з найближчим нашим партнером пройшли випробування пандемією і щоб час відкритих кордонів був більшим, ніж закритих. Щоб український бізнес був присутній і доносив ідею нашої держави назовні. І щоб польські компанії, які приходять з новими технологіями дозволяли українцям переходити певні етапи розвитку і отримувати найкращий досвід і практики», – заявив він.
Вибір Твого міста
- «Цим треба пишатися». Що мало б змінитися з появою Університетської лікарні у Львові
- «Гра в гарячу картоплю». Як у Львові сварилися через світло
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Трагічна сага фармацевтичної династії. Як у Львові формували аптекарську справу
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- Різдво у Франків. Про столітні страви й традиції з перших вуст
- 100 експонатів української спадщини, які варто встигнути побачити на власні очі
- «Просто почекайте 30 років». Тарас Кицмей про довіру і трансформації, що створили SoftServe
- «Я не Ванга і не Нострадамус». Година питань до Андрія Садового
- На прокладки йде грошей як на новий телефон. Про менструальне табу
- Суперечка року. До чого може привести велика медична реформа у Львові
- Забуті стежки, сучасні курорти і маршрут через вітряки. Куди кличе Львівщина
- «Треба зберегти!». Про давню пам'ятку у Львові з лікерами за столітніми рецептами
- Євген Головаха: в українців сталися дивовижні принципові зміни
- «Цим треба горіти», – Андрій Жолоб про плани на посаді, якої у Львові ще не було
- Відключення світла у Львові. Що нас чекає далі та все, що треба знати
- Про три козацькі чайки, збудовані у Львові, де нема виходу до моря
- Як львів'янам готуватися до зими: що справді може бути з теплом, світлом і газом
- Історія тривалістю 10 років, або Як у Львові досі будують сміттєпереробний завод
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- «Ай-яй-яй, дивіться, що ті самокати творять!» Як у Львові дати раду з електросамокатами
- Радянські сховища, холодні підвали чи «кімнати безпеки»: що зараз з укриттями у Львові
- «Це сколихнуло львів'ян!», або Як місто трансформується в новітній культурний хаб
- Будівельна «карта» України: де на ній Львів, де найбільше будують та в кого найдорожче
- Минуле і майбутнє давнього палацу на Львівщині. Цікаві факти та чи вдасться зберегти
- «Він загинув за мене і за Тебе». Львів попрощався із Андрієм Парубієм
- Таємниці під нами. Що ховає земля давнього Львова і з чого місто починалося насправді
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- «Винні ви! – Ні, ви!» Під стінами Ратуші мерія й поляки сперечалися через сміттєпереробний
- Андрей Шептицький. Helicopter View
- «Маємо вийти мільйонами!» – 17-річний студент на мітингу у Львові. День другий
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
- Колись тут був «літній кінотеатр», а в планах – Музей Гідності. Про «Дзвін» у Львові, який згорів
- «Цей хор, цей хор!» Як львівський «Гомін» підкорив інтернет. Інтерв’ю з керівниками
- Непростий хлопець із Левандівки, або «Назарій Гусаков. Частина ІІ»
- Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні



