фото: www.freepik.com
Приватні школи Львова: чи справді платна освіта завжди краща?
Ще трішки і ми отримаємо абсолютно «Нову школу». Реформа, яку готує Міністерство освіти та науки, кардинально має змінити підхід до навчання школярів. А допоки зміни обговорюють, Tvoemisto.tv оцінило львівські приватні школи, які, на думку фахівців, могли би стати ресурсними центрами для популяризації нових методик. До уваги брались три критерії – рівень освіти, доступність додаткових навчальних дисциплін і ставлення до учнів.
Якість освіти
Кожна десята школа Львова – приватна. Вони так само підпорядковані міській владі й виконують програму, затверджену Міністерство освіти і науки. Проте вчиться в цих чотирнадцяти школах лише півтора відсотка львівських школярів. Єдиний спосіб оцінити якість їхньої освіти, який спирається на об’єктивні дані – рейтинг за балами зовнішнього незалежного оцінювання, яке проводить Український центр оцінювання якості освіти.
До топ-25 львівських шкіл у цьому рейтингу потрапили лише три приватні: Львівська українська приватна гімназія, школа-гімназія Шептицьких та школа-гімназія «Відродження». Перша з них до 2015 року п’ять років поспіль посідала четверте місце в рейтингу, поступаючись лише трьом державним навчальним закладам – Фізико-математичному ліцею, Академічній гімназії при Львівській політехніці та Класичній гімназії при університеті імені Франка. Школа Шептицьких до 2014 року посідала 17 місце в рейтингу, проте 2015-го на ЗНО з української випускники підняли її на восьму сходинку. Школа «Відродження», яка до минулого року посідала 12 місце завдяки добрим результатам із історії та географії, посіла на ЗНО з української 39 місце.
Втім, ці цифри не зовсім коректні, адже рейтинги складають за відсотковим співвідношенням загальної кількості учнів певної школи, які здавали ЗНО з конкретної дисципліни, з кількістю тих з них, хто отримав більше за 180 балів. Не враховується кількість учнів, які отримали менше 180 балів, або й взагалі завалили незалежне оцінювання. До того ж, не враховується ще багато важливих факторів на кшталт досвіду та підготовки вчителів, забезпеченості дітей підручниками, технікою, бібліотекою чи реального навантаження учнів в класах.
Співзасновниця Центру інноваційної освіти «Про.Світ» Лілія Боровець каже, що формувати список за результатами ЗНО не варто – потрібен коректніший рейтинг, якого, на жаль, в Україні немає. «Наприклад, у США є незалежний рейтинг на сайті www.greatschools.org. Там можна переглянути факти про школу й відгуки батьків, щоб зрозуміти, чи твоїй дитині підходить цей навчальний заклад», – каже вона. До того ж, частина приватних шкіл Львова є суто початковими і до рейтингів за балами ЗНО не потрапляють. Адекватну інформацію про якість освіти, яку в них дають, можна отримати хіба що від батьків. Хоча й тут не завжди можна покладатись на суб’єктивні судження – і діти, і їхні батьки різні, мають різні запити та критерії оцінки.
Читайте також: Львівщина – на другому місці за кількістю 200-бальників на ЗНО
Освітнє меню
Перевагою приватних шкіл може бути те, що вони працюють як бізнес, отже, зацікавлені в ефективності та актуальності своїх послуг. Середня вартість навчання у львівській приватній школі – від 2 до 2,5 тисяч гривень на місяць. За ці гроші, крім стандартного набору предметів із державної програми, дітям пропонують участь у гуртках, вивчення іноземних мов або відвідування факультативів. Проте їхній асортимент у приватних і державних школах не дуже різниться.
Крім обов’язкової англійської, майже всі приватні школи Львова пропонують вивчення другої іноземної. Найчастіше – німецької. П’ять шкіл пропонують вивчення більш ніж двох мов.
Найчастіше учням приватних шкіл пропонують заняття з шахів та спортивні гуртки. Рідше трапляються актуальні дисципліни, яких поки що немає в державній програмі – наприклад, основи підприємництва, програмування тощо. Комп’ютерні науки викладають лише в Християнській школі «Перлина» та в нещодавно відкритій Міжнародній креативній школі (КМДШ). Основам підприємництва навчають в школі «Перспектива». Культурні студії мають змогу відвідувати учні школи «Ерудит» та школи-гімназії «Шанс». Кращою ситуація є з навчанням дітей логіки та критичному мисленню: аж чотири львівські приватні школи пропонують додаткові заняття з цих дисциплін. Це вже згадані вище «Шанс» та «Перлина», а також приватна школа «Святої Софії» і Львівська українська приватна гімназія.
Читайте також: Освіта 3.0: школа, яка навчає інакше
Проте саме лише запровадження додаткових дисциплін не гарантує успіху, наголошує Лілія Боровець. Найважливішою складовою ефективної школи є вибудована в ній філософія, як, наприклад, у Монтессорі чи Саммергілл. Цінності, якими в навчанні керуються вчителі, і те, як вони спілкуються з дітьми, має набагато більший вплив на успішність, аніж кількість факультативів. Такого підходу до організації школи бракує і державним, і приватним школам.
«Приватні школи могли би стати ресурсними центрами для популяризації нових методик, на їхній базі могли б працювати майданчики для спілкування вчителів, змагання між учнівськими колективами. Проте навіть для батьків приватні школи не мають зрозумілої комунікаційної політики, а їхні вчителі роками не конструюють нових освітніх форматів і підходів, – каже засновник Львівської школи Монтессорі, консультант з питань освіти та виховання дітей дошкільного віку Ігор Бущак. – Проте для нових умов в освіті приватні школи мають хороші початкові умови: з їхніми ресурсами буде легше адаптуватись і бути гнучкими до реформ».
Він попереджає: зумовлена освітньою реформою необхідність змінюватись буде викликом для приватних шкіл, як і для комунальних. «Тому, вибираючи школу, варто дивитись не на статус закладу та тип власності, а на готовність реагувати на нові потреби. Оглядаючи клас приватної школи, можна побачити, що парти стоять рядами, й головним у процесі навчання лишається вчитель. Натомість, деякі комунальні школи демонструють творчий пошук, експериментують із навчальним планом»,– пояснює Ігор Бущак.
Атмосфера
Класи у приватних школах менші, ніж у державних, – у середньому не більше 15 учнів, – тому вчителі мають змогу приділяти увагу кожній дитині та її потребам. Більшість приватних шкіл називають можливість індивідуальної роботи з учнями своїм пріоритетом. Хоча буває, що лояльність учителів стає надмірною: дітям ставлять завищені оцінки, імітуючи успішність.
«Син вивчав німецьку три роки, отримував самі дванадцятки, а підтримати елементарну бесіду в крамниці в Німеччині не зміг. За оцінками не було реальних знань», – нарікає в анонімному коментарі мати учня однієї із приватних шкіл.
Навчання у такій школі не є стовідсотковою гарантією того, що до дитини ставитимуться з пошаною й розумінням. Коли три роки тому в одній із приватних шкіл сталась аварія в котельні, й діти були вимушені сидіти в аудиторіях у верхньому одязі, у відповідь на претензії адміністрація вказала батькам на двері. Зрештою, вдалося домогтися оголошення канікул на час ремонту, проте грошей, за словами батьків, із якими нам вдалося поспілкуватись на умовах анонімності, за цей час так і не повернули.
На думку Лілії Боровець, якісніша освіта в приватних школах – це міф. І державна, і приватна школи можуть організувати навчання так, що дитина охоче отримуватиме знання. Головна передумова для цього – спілкування вчителя з учнями, бажання бути для них партнером.
«Обираючи початкову школу, обирайте насамперед учителя, – радить Ігор Бущак. – Також важливо, щоб школа була недалеко від вашого дому. Коли ж прийде час обирати середню школу, рішення слід приймати разом із дитиною та її друзями. В обох випадках я раджу обирати школу, готову до змін, ту, що орієнтується на майбутнє, розвиває компетенції, вчить учнів бути щасливими й радісними».
Катя Мячіна для Tvoemisto.tv,
інфографіка автора
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери