Розумна економія. Як жителі будинку на Оболоні в Києві скоротили витрати на «комуналку»
Мешканці багатоповерхівки на просп. Володимира Івасюка, 12Д, що на столичній Оболоні, взяли участь в міському екопроєкті з енергоефективності і тепер економлять на оплаті комунальних послуг. Маючи альтернативні джерела енергії та енергоефективні методи опалення, можна без проблем і зайвих витрат пережити зиму та бути автономними цілорічно, стверджують у ОСББ «Арован». Особливо такий проєкт актуальний в непередбачуваних ситуаціях із обстрілами критичної інфраструктури України.
Як стати енергоефективним у великому місті та в скільки це обійдеться, розповідає «Твоє місто».
Як усе починалося
Зробити свій будинок енергоефективним ОСББ «Арован» вдалося завдяки участі в міській програмі «70/30», де 30% платять мешканці, а 70% – міський бюджет. Програму запустили в Києві у 2014 році. Завдяки їй мешканці житлових будинків, у яких створені ОСББ та ЖБК, змогли зробити свої помешкання енергоефективнішими, що вплинуло й на вартість комунальних послуг.
Окрім цього, важливо мати ініціативну групу та лідера. У випадку з ОСББ «Арован» це його голова Денис Кукса. Наразі він служить добровольцем у Збройних силах України, проте знайшов час розповісти про розумну технологію, реалізовану в будинку.
«Почалося все у 2017 році, – каже він. – Своїм коштом я поставив у будинку погодозалежну автоматику, тобто автоматизований вузол керування системою опалення, який регулює подачу теплопостачання в багатоповерхівку. Розміщений він у теплопункті, який одержує і споживає теплову енергію від міста. Якщо на вулиці тепло, то система автоматично перекриває подавання тепла. Якщо холодно – відкриває в межах 20-23 градусів. Після того, як сусіди побачили цифри в платіжках за опалення, на загальних зборах вирішили утеплити фасад і поставити теплові насоси на гаряче водопостачання та систему опалення».
Зробили це завдяки згаданій міській програмі.
«Утеплення фасаду нам обійшлося до 1300 гривень за метр квадратний (площа будинку 3800 м кв.). Це ціна станом на 2017-2018 роки. Зараз воно обійдеться в рази дорожче, – пояснює голова ОСББ. – Теплові насоси на систему гарячого водопостачання з усіма роботами коштували 900 тисяч гривень. А теплові насоси на систему опалення – 5,9 мільйона гривень. Встановлювати їх почали в 2019 році».
Мешканці інвестували по 182 гривні за один квадратний метр. Тобто власники квартири площею 100 квадратних метрів вклали 18 тисяч гривень, а 50 квадратних метрів – 9 тисяч. Решту заплатило місто.
Денис Кукса каже, що система гарячого водопостачання в будинку вже окупилася, а система опалення окупиться за два роки роботи.
«У нашому будинку є два теплові пункти, – веде далі Денис Кукса. – Один класичний, який споживає теплову енергію від міста і розташований у підвалі. Другий споживає альтернативну енергію та розміщений на даху будинку. Ми можемо обирати, яку енергію будемо споживати».
Принцип роботи
Підіймаємося на 18 поверх будинку, щоби подивитися на енергоощадну технологію. Тут, у технічній зоні, стоять теплові насоси для системи гарячого водопостачання. Завдяки пульту, який виводить на екран інформацію про температуру нагрівання, Денис Кукса запускає технологію. За декілька секунд вона починає роботу.
За стінкою стоїть один із двох буферних баків на гаряче водопостачання, через який відбувається теплообмін у системі. Він голосно гуде, а вентилятори випускають холодне повітря.
Йдемо дивитися на технологію, яку застосовують на даху. Тут розміщені 36 зовнішніх блоків випарників, які працюють подібно до кондиціонера, тільки у зворотному порядку. Завдяки цьому нагрівається холодна вода і подається у квартири.
Для обігрівання будинків використовують 12 теплових насосів, які включаються каскадно: що нижча температура, то більше блоків потрібно підключати. Випарники забирають тепло з вулиці та перетворюють його на гарячу воду. Потім вона з внутрішнього контуру потрапляє в гідравлічну установку, відтак на нижній теплопункт і до всіх квартирних батарей. Для контролю потужності на даху розміщений тепловий пункт, де також є пульти, які показують виконану роботу і потужність.
«Тариф на теплову енергію в нас удвічі нижчий, аніж міський, – запевняє Денис Кукса. – Наприклад, умовно при вартості електроенергії від міста 1715 гривень за одну гігакалорію в нас завдяки тепловим насосам тариф становить від 720 до 980 гривень, що вдвічі дешевше».
Наступним етапом на шляху до енергоощадності свого будинку мешканці бачать встановлення сонячних панелей на даху. Зробити це завадила повномасштабна війна.
«Фінансування в нас є, проблема з підрядниками, – каже голова ОСББ. – Немає спеціалістів, які можуть це зробити».
26 лютого 2022 року Денис Кукса від’єднав від живлення теплові насоси через ризик потрапляння уламків ракет або снарядів. Під час блекаутів будинок також не мав живлення від теплових насосів, бо аварійні відключення електроенергії дуже небезпечні для обладнання.
«Якби в нас були сонячні панелі, то систему гарячого водопостачання вони забезпечували б повністю, і вода для мешканців стала б безкоштовною», – вважає Денис Кукса.
Тому повертатися до звичного режиму використання теплових насосів у будинку планують тоді, коли ситуація з електропостачанням в країні буде стабільнішою.
22 грудня 2022 року енергоефективність цього будинку відзначили в Національному реєстрі рекордів України. Будинок претендує бути в десятці найбільш енергоефективних будівель Європи.
Із чого почати
Денис Кукса радить починати економити тепло в будинку і, відповідно, менше платити за комунальні послуги завдяки погодозалежній автоматиці, яку встановлюють у теплопункті і яка регулює температуру в квартирах відповідно до погоди.
«Починати раджу навіть не з утеплення фасаду, бо це дуже велике вкладення грошей, яке окупиться через 11-13 років, – каже Денис. – Також у будинку варто замінити звичні лампочки на LED. Якщо в певних місцях лампи світять цілодобово, там можна поставити датчики руху».
Щоправда, ініціативним групам, які хочуть долучитися до міського проєкту зараз, доведеться трохи зачекати. На початку повномасштабного вторгнення у КМДА пояснили, що затверджені раніше на конкурсі будинки залишаються, проте їх фінансування відбудеться вже «після припинення дії воєнного стану та стабілізації ситуації в країні».
Анастасія Коваль
Фото: Екодія, Анастасія Коваль
Обкладинка: Дмитро Тарадайка