На Сихові поліклініку №4 вперше у Львові реформують у клініко-діагностичний центр. Зміни передбачають створення безбар'єрного простору на першому поверсі, оновлення рецепції, наявність контакт-центру та придбання нового медичного обладнання для більш ефективної діагностики та лікування. Окрім того, планується впровадження нових медичних послуг. Які зміни чекають на пацієнтів, чи всі послуги будуть платними, як функціонуватиме медзаклад і скільки декларацій вже укладено, читайте в нашому інтерв'ю з директором поліклініки Максимом Павловим.

Ви перші з-поміж медичних закладів Львова почали реформу, щоб стати клініко-діагностичним центром. Як виникла ця ідея, хто був ініціатором та які головні цілі цієї реформи?

У 2024 році в місті розробили стратегію розвитку медицини. Тепер активно працюють над планами на 2025–2030 роки. Потреба в такій стратегії виникла через актуальні умови, в яких ми перебуваємо. Зокрема, спостерігаємо значне переселення людей зі східної частини країни. Окрім того, є постійне зростання потреби в медичних послугах через велику кількість людей, яким необхідна допомога.

Максим Павлов

Також є пацієнти, які мають хронічні захворювання і потребують періодичного спостереження або лікування. Важливим моментом стало те, щоб поліклінічні та клініко-діагностичні центри взяли на себе обслуговування цих пацієнтів, надаючи їм якісні послуги, які вони могли б отримати в територіальних медичних об'єднаннях, закриваючи таким чином потребу в цих медичних послугах.

Якщо людина звертається вперше до територіального медичного об'єднання, їй необхідна тільки стаціонарна допомога, хоча іноді може бути й консультування. Якщо ж пацієнт звертається вдруге, то для амбулаторних послуг та діагностики є клініко-діагностичні центри, які надають консультативні та амбулаторні послуги. Це дозволяє закрити потребу в таких послугах, щоби пацієнти не їздили в інші частини міста, а отримували все необхідне в своєму районі. Так послуга стає доступною не лише в часовому плані, адже не потрібно витрачати час на поїздки, але й у сенсі доступності: в центрі є всі необхідні спеціалісти й обладнання.

Якими були основні етапи в процесі реформи поліклініки?

Я очолив установу під час воєнного стану, для мене як керівника важливим аспектом є стійкість нашої установи. Її можна розділити на кілька етапів:

1. Фінансова стійкість – перша важлива складова. Ми маємо стабільне надходження коштів від держави, що дозволяє нам забезпечити міцний фінансовий фундамент для нашої роботи.
2. Енергетична незалежність – друга важлива складова. Під час блекаутів та інших надзвичайних ситуацій ми забезпечені генераторами, які повністю покривають потреби установи. Все обладнання працює без перебоїв, зокрема медичні пристрої. Маємо також власні резервуари водопостачання – понад 300 тонн, що дозволяє нам бути автономними протягом тижня навіть у найгірших ситуаціях.
3. Третя складова – це, звісно, люди. Вони є ключовим ресурсом будь-якої установи. Саме від їхньої кваліфікації та відданості залежить успіх у наданні медичних послуг.
4. Четверта складова – це те, чим ми наповнюємо безпосередньо стіни установи. Тобто обладнання та послуги, які надаємо. Прийнявши установу, я відразу зауважив, що важке медичне обладнання потребує термінової заміни, що було критично важливо для підтримки високого рівня обслуговування пацієнтів. Розуміючи, що якщо ми інвестуємо в це обладнання, варто паралельно розвивати нові послуги, які можуть бути надані.

Зокрема, ми не обрали звичайний рентген, а рентген, який може здійснювати рентгеноскопію, що дозволяє надавати додаткові послуги. Розширення можливостей обладнання дозволяє нам збільшити обсяг діагностичних і консультативних послуг. Тепер пересічний громадянин або пацієнт, який уклав декларацію з нашим закладом, може отримати ширший спектр послуг і діагностичних досліджень.

Уточніть, яке саме обладнання було замінене і яке плануєте придбати для клініко-діагностичного центру?

Ми встановлюємо новий апарат для мамографії, оскільки попередній, придбаний у 1996 році, вже не відповідає сучасним стандартам. Також у нас буде новий апарат для діагностики остеопорозу. Коштом закладу вже закупили тристанційну рентген-установку та двостанційний рентген. Завершуємо ремонтні роботи у відповідних відділеннях і готуємо до запуску ще один апарат експертного рівня, що дозволить розширити спектр медичних послуг, не обмежуючись тільки класичним УЗД.

Плануємо також збільшити обсяг послуг для вагітних, зокрема через підготовку спеціалістів та впровадження нових методів ультразвукової діагностики. Це дозволить покращити якість обслуговування. Також розширюємо спектр послуг, закуповуючи додаткове обладнання, таке як оптичний когерентний томограф, автократор та рефрактометр, щоби пацієнти могли отримати необхідні послуги без звернення до приватних клінік. Висококваліфіковані спеціалісти вміють працювати з такими апаратами, є стабільний попит на такі послуги.

Окрім цього, активно розвиваємо лабораторну діагностику. Торік закупили два нові гематологічні аналізатори і плануємо оновити лабораторне обладнання. Придбаємо як мінімум два нові прилади для забезпечення високої якості обслуговування.

Також хочемо купити обладнання для аудіометрії, оскільки проблеми зі слухом, зокрема серед військових, стають частішими. Незважаючи на чималу вартість обладнання, активно працюємо над розширенням обсягу надаваних послуг.

Міська рада спільно з депутатами затвердила кредитну програму, яка дозволить нам отримати пільгове фінансування для цього. Завдяки програмі державного кредитування отримаємо 40 мільйонів гривень для закупівлі необхідного обладнання.

Ремонт приміщення на 8-му поверсі

Чи будуть послуги в клініко-діагностичному центрі безкоштовними? Часто львів'яни скаржаться на платність послуг та довгі черги у лікарнях.

Ми працюємо над тим, щоб послуги були максимально доступними для всіх пацієнтів. Є послуги, які Національна служба здоров'я України (НСЗУ) оплачує згідно з програмою медичних гарантій. Для того, щоб скористатися ними, потрібно звернутися до свого сімейного лікаря або іншого спеціаліста, який під час консультації визначить потребу в конкретному обстеженні та надасть електронне направлення. Такі послуги будуть безкоштовними.

На Сихові офіційно проживає близько 200 тис. людей, з яких 100 тис. мають декларацію з сімейним лікарем. Проте деякі пацієнти можуть звертатися до приватних клінік чи інших медичних закладів, і це вже інше питання.

Попит на деякі медичні послуги високий. Ми не можемо встановити 10 рентген-апаратів, щоб задовольнити сезонний попит, адже це економічно невигідно. Існує "жива черга". Наприклад, в Європі на вузькопрофільні обстеження можна записатися на 6-9 місяців вперед. У нас запис відкритий мінімум на 30 днів, як цього вимагає НСЗУ. Ми можемо відкривати записи й на довший період. Однак проблема в тому, що значна частина пацієнтів не завжди дисципліновані: записуються, але не приходять, що сприяє виникненню черг і затримує обслуговування. Люди не завжди розуміють, що держава вкладає кошти в їхнє обслуговування. Вони не хочуть правильно використовувати ці можливості, що ускладнює обслуговування всіх пацієнтів. Коли все чітко розплановано, люди можуть записатися на прийом за певний час, але часто не приходять і потім вимагають прийому "на вже", що породжує додаткові скарги.

Держава чітко визначила мінімальний обсяг послуг для вузьких спеціалістів, щоб підтримувати укладення договорів з НСЗУ. Наприклад, патолог або хірург має надавати не менше 10 послуг на день. Якщо в установі працюють три рентгенолога, то наша установа повинна забезпечити мінімум 30 послуг на день.

На офіційному сайті можна ознайомитись з переліком послуг, які надаються безкоштовно, а також з платними послугами. Всі послуги, які надаються за плату, мають конкурентоспроможні тарифи, і ми прагнемо дотримуватись певних рамок цін, що дозволяє забезпечити доступність медичних послуг.

Вважаю, що національна служба здоров’я повинна надавати більш детальну інформацію людям, чітко пояснюючи, які послуги покриваються програмою медичних гарантій, а які — ні. Пацієнт повинен розуміти, що саме він може отримати безкоштовно, а що — на платній основі. З кожним роком список послуг, які не покриваються програмою медичних гарантій, зростає.

Яким буде розміщення відділень і обладнання в новому клініко-діагностичному центрі?

Клініко-діагностичний центр буде розташований на восьмому поверсі. Ми називаємо весь корпус саме так, тому що центром є не тільки діагностичний підрозділ, а весь корпус, який надає повний спектр послуг. Усе важке обладнання, лабораторне й інструментальне, буде на восьмому поверсі. Інші поверхи призначені для структурних підрозділів, наприклад функціональної діагностики, яка наразі розташована на третьому поверсі, але в майбутньому буде перенесена в інше місце.

На восьмому поверсі будуть відділення, які займаються ризиковими діагностиками: ехокардіографія серця, електронейроміографія, електроенцефалографія. Також там будуть основні консультативні підрозділи – терапевтичний і хірургічний профілі та ендоскопічні кабінети для проведення гастроскопії, колоноскопії, цистоскопії тощо.

Ремонт приміщення на 8-му поверсі

Важливим аспектом є те, що клініко-діагностичний центр надаватиме всі послуги в одному місці: пацієнтам не потрібно буде ходити по різних установах для отримання результатів обстежень. Усі лабораторні аналізи будуть зроблені безпосередньо в центрі, що значно прискорить процес обслуговування. Окрім того, в центрі працюватимуть відділення ментального здоров’я та реабілітації, що дозволить пацієнтам отримати комплексну допомогу в одному місці.

Ремонт приміщення на 8-му поверсі

Як плануєте створити безбар'єрне середовище на першому поверсі? 

Одним із ключових аспектів, які ми враховуємо при розробці нового клініко-діагностичного центру, є принципи безбар'єрності. Перше, що пацієнт побачить при вході, це хол і рецепція. Хочемо зробити цей простір максимально зручним для пересування та доступним для всіх категорій пацієнтів, зокрема для людей з інвалідністю. Під час перевірки безбар'єрності, яку проводила спеціальна комісія, було визначено, що необхідно зробити зміни для покращення цього аспекту.

Ремонт приміщення на 1-му поверсі

Ми вже отримали конструктивний зворотний зв'язок щодо вимог, які необхідно виконати для забезпечення зручності пацієнтів. Наприклад, важливим аспектом є зміна кута нахилу пандусів, ширина дверей і коридорів для зручного доступу до кабінетів лікарів. Також передбачені спеціальні санвузли для пацієнтів з інвалідністю.

 

Візуалізація

Коли плануєте реалізувати проєкт в клініко-діагностичному центрі та хто його фінансуватиме?

Ремонтні роботи, які тривають, здійснюють переважно коштом установи. Це пов'язане з тим, що в місті є інші пріоритети щодо фінансування. 

Важливим є й те, що Національна служба здоров'я не завжди своєчасно здійснює оплату, не завжди в повному обсязі. Наприклад, за останній квартал наша установа не отримала близько 12 мільйонів гривень, а це, по суті, 50% від вартості ремонту будь-якого поверху, а інколи й більше, залежно від типу.

Сподіваємося на підтримку з боку міста, а також на вирішення фінансових питань із НСЗУ для того, щоби повною мірою реалізувати заплановані роботи.

Закінчити основні роботи на першому поверсі плануємо наприкінці березня, відтак розставлятимемо меблі, подбаємо про освітлення, навігацію, тактильні індикатори. 

Які функції виконуватиме контакт-центр? Чи буде він лише для запису на прийом, чи надаватиме додаткову медичну консультацію або підтримку? 

Центр інформаційного обслуговування населення став окремим структурним підрозділом. Реформа цього підрозділу фактично була розпочата мною спільно з моїми заступниками в перші дні роботи. Будьмо відверті: раніше контакт-центр працював так, що там сиділи досвідчені працівники, до яких ти приходив, просив талончик, записувався до когось без жодної систематизації, не було логічної системи обробки дзвінків.

Що ми почали робити? По-перше, це система щотижневих тренінгів для наших працівників контакт-центрів, яка є обов'язковою щопонеділка. По-друге, ми запустили систему, яка чітко фіксує всі телефонні дзвінки, записує їх, і ми можемо проаналізувати кожен дзвінок, кожне звернення в установу. Це дозволило значно знизити кількість скарг, оскільки пацієнти раніше нарікали, що з ними сварилися працівники. А коли ми вмикали запис розмови, то часто виявлялося, що пацієнт сам некоректно поводився.

Ми працюємо за стандартами й шаблонами спілкування з клієнтами відповідно до їхніх запитів і послуг. Кожен працівник знає, що робити, якщо пацієнт звертається, наприклад, з приводу лабораторної діагностики або іншої послуги. Якщо з’являється скарга чи інші питання, є чітко прописані алгоритми відповіді. Все офіційно фіксується: ми знаємо, скільки вхідних дзвінків було, хто їх приймав, що обговорювалося і якою була відповідь.

Скільки в середньому пацієнтів звертається до контакт-центру?

Кількість дзвінків значною мірою залежить від дня тижня. Найбільше телефонних дзвінків надходить переважно в понеділок: і з приводу консультацій, і для запису на прийом. Також часто пацієнти телефонують, щоб уточнити графік роботи лікаря або час прийому, оскільки велика частина населення не користується додатками, через які можна про все дізнатися онлайн. 

Середня кількістю дзвінків на день може становити від 1500 до 1800. Ми обслуговуємо не лише наші території, але й прилеглі громади. І якщо подивитися на ці громади, то там немає такого рівня амбулаторно-поліклінічних центрів, де люди могли б отримати необхідні послуги. 

Чи вимагала реформа змін кадрового складу? Можливо, відчувається брак спеціалістів, і якщо так, то яких саме?

Кадровий голод є актуальною проблемою для багатьох сфер, зокрема й медицини. Є низка спеціальностей, надзвичайно дефіцитних, і знайти кваліфікованих фахівців дуже складно. Це, зокрема, стосується дитячих психіатрів і дитячих неврологів. Я готовий одразу взяти таких спеціалістів на роботу, але, на жаль, їх просто немає. 

Одним із великих викликів є також пошук сімейних лікарів. Цього року ми взяли 10 інтернів для сімейної медицини. Було б дуже добре, якби бодай третина з них залишилася працювати в сімейній медицині. На жаль, нинішні умови змушують їх шукати інші варіанти. Після інтернатури вони воліють працювати в інших сферах: у вузьких спеціальностях, діагностиці, стаціонарних службах або ж у приватному секторі.

Загалом у нас достатньо сімейних лікарів, але попит на них постійно зростає. Є медики, які планують іти на пенсію. Проблема в тому, що нема кому їх замінити. Щодо штату можу сказати, що наразі він укомплектований на 97–98%. Звісно, є невеликий відсоток вакансій, які треба заповнити.

Яку зарплату отримують лікарі?

Мінімальна заробітна плата лікаря становить 20 000 гривень. Лікарі сімейної медицини можуть отримувати доплати за кількість укладених декларацій. Якщо лікар має максимальну кількість декларацій (до 1800), то за кожну з них отримує доплату згідно з нормами законодавства. Це може суттєво підвищити його заробітну плату до 30 000 гривень і більше. Для медичних сестер встановлена зарплата в розмірі 13 500 гривень.

Усі вимоги до заробітної плати виконуємо в повному обсязі. Є лікарі, яких можна назвати незамінними, адже вони надають високоякісну медичну допомогу. Це відображається в звітах і коштах, які вони приносять в установу. Намагаємося підтримувати цих лікарів, преміювати їх, щоб забезпечити мотиваційну складову

Скільки декларацій укладено пацієнтами з сімейними лікарями в поліклініці?

Зараз у Національній службі здоров'я триває процес, який називається «верифікація». Вони синхронізують свої бази даних з іншими реєстрами. На жаль, виникають розбіжності, зокрема, через те, що інформація про померлих пацієнтів надходить із запізненням. Тому кількість декларантів може змінюватися протягом місяця. Однак можу сказати, що в нашій установі близько 100 000 декларантів.

Як відбуватимуться підготовка та навчання персоналу для роботи з новим обладнанням в оновлених умовах?

Маємо чітко розуміти, який конкретний спеціаліст працюватиме з обладнанням. Є конкретні люди, які, отримавши обладнання, одразу вводитимуть його в експлуатацію, щоби почати надавати медичні послуги. Хочу зазначити, що багато лікарів самі готові до розвитку: інвестують у своє навчання, освоюють нові методики й методи. Ми всіляко їх підтримуємо, організовуємо курси, шукаємо спеціалізовані тренінги та виїзні майстерки, залучаємо спеціалістів з інших установ, де вони можуть обмінюватися досвідом. 

Повернімося до фінансування. На які саме потреби буде спрямований грант від Норвегії?

Цей грант наданий міжнародною неурядовою організацією, яку підтримує уряд Норвегії. Кошти будуть спрямовані на впровадження проєкту щодо зеленої енергетики. Ми вже маємо попередній меморандум, за яким на наших корпусах будуть встановлені сонячні панелі та інвертори, що дозволять генерувати так звану зелену енергію для нашої установи. Орієнтовний бюджет проєкту становить близько 5 мільйонів гривень. Точнішу суму зможу назвати після завершення всіх розрахунків, але робочий проєкт уже на фінальній стадії.

А скільки загалом часу знадобиться на реалізацію всього проєкту?

Усе залежить від фінансування. Перед нами постали великі виклики. Це не лише питання кадрів у медицині, але й дефіцит кадрів серед безпосередніх виконавців. Війна і масовий призов ускладнюють ситуацію. Фізично не вистачає людей для виконання всіх робіт. Підрядні організації навіть за наявності достатнього фінансування не можуть гарантувати виконання робіт у повному обсязі, оскільки кількість їхніх працівників змінюється: сьогодні 20 осіб, завтра лише 10.

У вашій поліклініці всі медики заброньовані?

Працівники, які підпадають під бронювання, заброньовані. До того ж нещодавно був прийнятий закон, який це дозволяє. Загальний відсоток заброньованих не дуже високий, оскільки більшість працівників установи –жінки. Наразі «бронь» мають менш ніж 10% працівників.

Чи плануєте співпрацювати з іншими медзакладами або університетами для обміну досвідом та вдосконалення практики лікування?

Так, активно співпрацюємо. Як я вже казав, лікарі, які хочуть навчатися, шукають можливості для цього через кафедри, медичні об'єднання та інші платформи. Обговорюємо нові діагностичні й консультативні методики, якими вони послуговуються у своїй роботі. Ми завжди відкриті до обміну досвідом і готові швидко впроваджувати успішні, якісні й затребувані практики. 

Які найбільші виклики постали перед поліклінікою та медициною загалом у 2025 році? 

Коли я прийшов працювати в територіальне медичне об'єднання, то зрозумів, що здоров'я пацієнтів – це не просто виклик, а першочергове завдання. На жаль, сьогодні ми стикаємося з тим, що не завжди можемо надати повноцінну допомогу. Це може статися через брак обладнання або через дефіцит спеціалістів. Однак є пацієнти, які не хочуть звертатися або відкладають візити, що також стає перепоною.

Дуже важливо усвідомити, що втрачене здоров'я надзвичайно важко повернути. Тому співпраця лікарів і пацієнтів – основний чинник для досягнення результату. Вакцинація, профілактичні огляди, регулярні дослідження є частинами єдиного комплексу заходів. У центрі цього процесу завжди має бути пацієнт. 

Антоніна Костик

Фото: Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.