#шотозамісто Львів: камерність, провінційність, забуття і кепський транспорт
Результати опитування Інституту міста засвідчили, що значна частина мешканців Сихова ідентифікують себе як сихівчан. Львів поступово децентралізується, його колись суто «спальні» райони починають жити своїм життям, не зав’язаним на поїздках до центру. У межах 24-го Форуму видавців львівські митці та культурні діячі поговорили про ідентичність, зони комфорту, місця пам’яті та речі, які хочеться змінити у Львові. Tvoemisto.tv занотувало найважливіше.
Галина Шиян, перекладачка, письменниця:
Минулого року я, змучена роботою і сімейними обов’язками, бігла через парк і побачила дівчину, яка на запаморочливих підборах і в сукні-дзвіночку штовхала на пагорб дитячий візочок… невимушено при цьому пила лате. Для мене вона виглядала як фея з іншого світу. З досить пристойної відстані я сфотографувала її і зробила досить позитивний пост із хештегом «шотозамісто». За двадцять хвилин героїня посту вже коментувала його на моїй сторінці. Звичайно, вона подякувала мені, що я зробила її знаменитою, але тепер я десять разів думаю, перш ніж постити щось про незнайомців. Власне цей хештег «шотозамісто» невдовзі став популярним. І я зрозуміла, що Львів – це таке місто, де потрібних нам людей можна знайти через пів рукостискання.
Олександр Фразе-Фразенко, поет, кінорежисер:
«Не їдь до Львова, такого міста немає», – пише в одному зі своїх віршів Андрухович. Мені здається, що більше я шукаю свій рідний Львів, то швидше він зникає. Якісь невиразні уламки заховані у старих книжках, у спогадах літніх галичан, які ще, на щастя, живі, хоча більшість із них і не живе у Львові. Ця туга висить над старим містом, нагадуючи про привидів галицького Львова, які присутні в моїх текстах. Для мене це пошук, який ніколи не буде завершеним, бо батьківщина, яку я прагну відшукати ніколи не повернеться. Це просто сумно. Але, зрештою, неіснуючі речі найчастіше спонукають до творчості.
Жанна Слоньовська, письменниця:
Свою першу книгу про Львів я змогла написати, лиш коли виїхала з нього назавжди до Кракова. Мушу сказати, що це також провінційне містечко, яке за ритмом життя мало чим відрізняється від Львова – той самий розмір, ті самі знайомі і незнайомі люди. Однак Львів багато років був для мене раною. Мені весь час щось хотілося в ньому змінити. Але як жінка стає дорослою лиш коли проковтне свою матір, так і я проковтнула Львів. І тепер хочу лишити його таким, яким він є.
Наталка Сняданко, письменниця:
Коли ти про когось пишеш у Львові, навіть не називаючи імен, треба бути готовим до того, що люди впізнають себе. З одного боку, це досить комфортно, коли всі одне одного знають, а з іншого, доволі велике місто справляє враження провінційного.
Нещодавно у Львові був фестиваль перфомансів. Відвідувачі знали дати і час вистав, але про точне місце було ставало відомо лише за півгодини до дійства. Однак, незважаючи на це, на кожному перфомансі було по 20-30 глядачів. Мені подобається таке середовище і я не уявляю чогось подібного в іншому великому місті.
Однак мені бракує відкритості в цьому середовищі. Через те, що всі всіх знають, у Львові не можна просто так прийти і познайомитися з кимось із літераторів або художників. Якщо професійні осередки стануть відкритими, це означатиме, що Львів перетворюється на дійсно велике місто.
Також мені здається, що львівська ідентичність не може бути постійно зосередженою у центрі міста. У Берліні всі райони автономні, а такого поняття як центр немає взагалі. У Львові свою ідентичність можна відшукати лише у транспорті, який перевозить львів’ян з одного району в інший. Я хотіла би це змінити, бо коли ти живеш на Сихові, то не можеш асоціювати себе з центром міста.
Вікторія Амеліна, письменниця:
Одного разу під час якоїсь дискусії я сказала, що пишу книгу, дія якої відбувається в квартирі Станіслава Лема. З зали піднялася жінка і сказала, що її подруга зараз живе в цій квартирі. Це спонукало мене написати на початку книги, що всі герої вигадані, тільки пес справжній.
Моя історія стосунків зі Львовом має багато гострих кутів, але мене надихає те, що мені не подобається. Львів різний. Є місто, якого не існує, є міфічний ресторанний Львів, а є справжній. Станіслав Лем на початку своєї книги «Високий Замок» каже, що він пише цей твір так, ніби в майбутньому у місті нічого не трапиться. Львів’яни більше зосереджені на місті, якого вже немає, воліють нічого не знати про справжній Львів. Я би хотіла, аби цього незнання було менше.
Можливо, було б добре, аби львівські райони мали власні ідентичності. Позитивним є приклад Сихова, який має власний кінотеатр, тепер там починають з’являтися затишні заклади громадського харчування. Бо львів’яни звикли, що все має бути в центрі, а все решта радянське і огидне. Але хіба не такі ж львів’яни забудовують балкони кожен у свій спосіб, чи вибивають панорамні вікна у «хрущовках», роблячи їх іще більш гидкими? Все було б зовсім інакше, якби ми навчилися говорити зі своїми сусідами і вирішувати свої проблеми спільно.
Дарина Попіль, поетка, журналістка, науковиця:
Так склалося, що вже кілька років, я більшість часу проводжу у Варшаві, а не у Львові. Тому для мене комфортний спосіб співіснування зі Львовом – сумувати за ним. Коли я приїжджаю до Львова, то починаю нервуватися через брак приватності, який я маю у Варшаві. Але, якщо чесно, мені часом цього бракує.
Львів у цьому плані не особливий. Це специфіка менших містечок. Зараз одна з особливостей Львова – це центр, який перетворився на місце для туристів, а не для львів’ян. Звичайно, я тішусь, що Львів розвивається. Однак я би хотіла, аби це місто більше турбувалося про своїх мешканців.
Коли я приїжджаю до Львова, найбільше мене дратує транспорт. Людині, яка хоче творити і робити щось корисне для Львова, у таких умовах важко жити.
Ольга Муха, культурменеджерка, очільниця офісу міста літератури ЮНЕСКО у Львові:
Я кілька разів тікала зі Львова. Спочатку у Варшаву, про яку теж думала в категорії «шотозамісто», тепер ось до Лондона, про який теж, напевно, скоро так думатиму. Я не заперечую потужну галицьку автентичність Львова, однак не в останню чергу на сприйняття міста впливають наші кола спілкування, які ми вибудовуємо собі самостійно.
Коли я працювала над путівником Львова, найбільше складнощів у команди виникло з розділом про Львів літературний. Треба було зрозуміти, хто такий львівський письменник. Юрко Прохасько тоді припустив, що це той, хто вільно володіє верхньоличаківським діалектом галицької говірки, але якби ми дотримувались цього принципу, довелося б усіх викреслити.
Однак Львів часто несправедливий до тих, кого породив. Один із найвизначніших феноменологів минулого століття Роман Інґарден двадцять років викладав у Львівському університеті, але там немає ані таблички, ані аудиторії, ані згадки про його перебування. Коли я досліджувала особистість і творчість Інґардена, то отримала можливість почитати його справу. У каталозі я побачила, що до мене цю справу переглядали люди виключно з польськими іменами. Я би хотіла якось зменшити цей градус забуття.
Ще одна проблема – це відсутність районної культури. В центрі до магазину чи аптеки ще треба добігти, зате є театри, кіно, кав’ярні, а в районах все навпаки. Я тішуся локальним культурним проектам. Наприклад, на Левандівці з’явилася своя банда волонтерів, яка локалізується навколо кінотеатру «Супутник», на Володимира Великого розвивається кіноцентр, на Сихові працює ініціатива «Кращий Сихів». Але місцеві мешканці досі не можуть мати дві ідентичності: ти або львів’янин, або сихівчанин. Я би хотіла це змінити.
Анастасія Іванців
Фото авторки
Головне фото Наталі Черних-Трицятник з групи Сихів is Sexy
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери