Фото: Аліна Шабельникова
Тільки сильні діляться силою. Інтерв’ю з головною медсестрою Львівського центру крові
У 1930 році австрієць Карл Ландштейнер отримав Нобелівську премію за відкриття груп крові людини, а у 2005-му на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я дату його народження ознаменували Днем донора крові. Відтоді щороку 14-го червня люди на всіх континентах Землі говорять, що ділитися кров'ю не тільки важливо й благородно, а ще й корисно. І у Львові вам у цьому допоможуть волонтери і медики.
З грудня 2020 року волонтерська організація «Агенти крові» розпочала свою роботу у Львові. З того часу і донині учасники проєкту чергують У Львівському обласному центрі служби крові, що на вулиці Пекарській, 65, та популяризують безоплатне і регулярне донорство крові.
До Всесвітнього дня донора крові головна медсестра Львівського обласного центру служби крові Неля Мартинишин розповідає про донорство, кров та добро.
Пані Неля має за собою 20 років роботи у різних відділеннях центру крові. Каже, що така міграція була вкрай непростим викликом, але як виявилося згодом – необхідним. Це дало розуміння, як працює кожна ланка окремо та увесь центр вцілому.
«Багатьом навичкам медичної сестри мене навчило саме життя, адже багато років хворів мій чоловік. Я працювала секретарем головного лікаря в службі крові, і керівник радив мені отримати диплом, тож я закінчила навчання за вечірньою формою та в 30 років стала медичною сестрою», – розповідає медик.
Про потреби в донорській крові
Львівський обласний центр служби крові обслуговує всі міські та обласні лікарні, крім Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги у Львові, де є свій пункт крові.
Найчастіше кров потрібна пацієнтам з онкологічними захворюваннями чи травмами після ДТП або інших надзвичайних ситуацій.
«Аби покрити потреби в крові, нам треба приймати близько 60 донорів на день. Так і було, але карантин вніс свої корективи: кількість донорів скоротилася до 40 на день – тобто десь на треть. Водночас потреби не поменшали, ба більше, через ковід потреби в крові можуть бути навіть вищі – наприклад, через кровотечі в пацієнтів на тлі тромбозу. Тож ми залучаємо донорів усіма можливими способами, зокрема працюємо на виїздах. Часто в посиленому режимі – можемо прийняти до 100 донорів на день. Це складно, але коли треба – можемо згрупутивася та впоратися», – каже пані Неля.
За її словами, львів'яни охоче здають кров, і запевняє, що це цілком безпечно для їхнього здоров'я, все стерильне та одноразове.
«Донорство – це можливість безкоштовно обстежитися, а якщо є проблеми – вчасно виявити їх та пройти лікування», – наголошує головна медсестра.
Завдяки донаціям кров очищується та оновлюється. Якщо немає протипоказань, люди після кроводач почуваються краще (наприклад, нормалізується тиск), і навіть покращується стан шкіри.
Про те, що важливо покращити
«Наш колектив віддано й чесно працює, незважаючи на пандемію. Люди роблять усе, що залежить від них, за потреби – лишаються і після робочого дня, якщо донори телефонують і просять зачекати, адже вони поспішають із роботи. Ми виконуємо свою роботу за будь-яких обставин, але це важко, зважаючи на низький рівень оплати праці. Ми посміхаємося, але серце часто болить за колектив. Усе тримається на пенсіонерах, та вони поступово звільняються; молоді ж фахівці, хоча їм дуже подобається робота в нас, зазвичай надовго не затримуються та йдуть працювати в приватні клініки, наприклад, лаборантами», – говорить головна медсестра центру.
Вона наголошує, що центру бракує ресурсів, але завдяки волонтерам вдається залишатися на плаву. Наприклад, нещодавно донори, які працюють в IT-компанії, подарували колективу чотири хороші комп'ютери.
А волонтери з ДонорUA та благодійний фонд «Із янголом на плечі» допомагають залучати, вести облік, запрошувати донорів.
Про найскладніший випадок у роботі центру
«На моїй пам'яті найбільший потік донорів був після Скнилівської трагедії на авіашоу в 2002 році (загинуло 77 людей, поранено - 543). Потреба у крові бела просто критичною через низку важких травм, ампутацій тощо. Львів'яни відгукнулися, ми працювали в посиленому режимі, спали на станції, але продовжували приймати донорів», – розповідає головна медсестра центру.
Про портрет сучасного донора
Вже протягом 20 років медсестра спостерігає за тим, як змінюється портрет донора, і дуже тішиться цьому. Змінюється свідомість, серед донорів дуже багато молодих людей, зокрема – з ІТ-спільноти Львова.
«Пишаюся тим, що люди стали дуже чуйними до чужої біди. Люди відгукуються миттєво – наприклад, серед наших постійних донорів є поліцейський, який приходить в центр для донації за 20 хвилин щоразу, коли це необхідно», – з усмішкою на вустах розповідає пані Неля.
За словами головної медсестри, жодні обмеження не зупинять людей, коли вони хочуть допомогти. Для жителів міста взагалі немає перепон, бо служба крові розташована в центрі. А одного разу, коли був снігопад, згадує пані Неля, донор пішки дійшов до центру крові аж із Ходорова (відстань до Львова – близько 60 км).
Про важливість безоплатного донорства
Донорство має бути безоплатним, переконана пані Неля. Водночас донорам приємно, коли їх приязно зустрічають, пригощають, пропонують талончик на безкоштовне харчування – це має підтримувати держава.
«Для мене найбільша втіха, коли донори приходять до нас і здають кров із посмішкою. Пам’ятаю, як вийшла з центра та побачила молодого чоловіка зі сльозами на очах під його стінами. Запитала, що сталося – виявилося, в його дитини виявили онкологічне захворювання. Я розповіла йому, скільки діток вилікувались на моїх очах. Рік потому цей чоловік знову прийшов у центр і покликав мене, аби подякувати: його дитина одужала, а ті мої слова дуже підтримали. Отже, добре слово лікує. Ми працюємо для людей», – говорить пані Неля.
Вона наголошує, що донори – це люди з великим серцем. Вони приходять та діляться кров'ю, бо знають, що це чиєсь життя. Світ стане кращим, якщо кожен буде думати, що від нього залежить більше, ніж він може собі уявити, вважає Неля Мартинишин.
Як стати донором з "Агентами крові"
Щоб стати донором разом агентами та зібрати колекцію фірмових значків потрібно просто перечитати перелік абсолютних та тимчасових протипоказань до донорства, зрозуміти чи можете ви бути донором і далі уже регулярно ділитися своєю кров’ю з іншими.
У винагороду за кожну донацію волонтери роздають донорам значки, на яких зображені компоненти крові – уся колекція містить 17 шт.
Аби запланувати донацію, потрібно перейти у чат-бот в Telegram @bloodagentsua_bot та обрати зручну для себе дату донації у Львівському обласному центрі служби крові. Бот направить вас у чат, де волонтери дадуть відповіді на всі запитання, розкажуть, які підготуватися до донації і врешті зустрінуть у центрі крові.
Тільки сильні діляться силою.
Спілкувалася Катерина Маєвська
Редагувала Софія Телішевська.
Фото Аліни Шабельникової
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав
Твоє здоров'я
- Що варто знати про синдром дефіциту уваги та гіперактивність дітей. Розмова з психологом
- Антибіотики для дітей: коли потрібні, а коли можуть зашкодити
- Христина Погранична: «Ми можемо робити такі ж складні операції, як американські хірурги»
- Болить хребет і затерпають кінцівки. Хто такий вертебролог і що він лікує
- Що змінилось з рецептами на ліки. Інтерв'ю із заступницею міністра МОЗ
- Як уникнути травм і переломів. Розмова з ортопедом-травматологом
- УЗД судин. Коли є потреба робити та які недуги можна виявити
- Небезпечна косметологія. Ін’єкції краси – за і проти
- КТ у Львові. Яким має бути томограф та як підготуватись до діагностики
- За яких умов дитину варто вести до психолога. Що каже доказова медицина
- Що може впливати на виникнення урологічних недуг і до чого тут вода. Розмова з урологом
- Якими є візуальні ознаки нездорового шлунка і чи може ендоскопія бути безболісною
- Цей вірус грипу є заразнішим і має особливі симптоми. Львівщина наближається до піку
- Як сирени можуть вплинути на дитину та коли варто йти до психолога
- Як підготуватися до УЗД та в чому її переваги. Розмова зі спеціалісткою
- Тут дбають про ментальне та фізичне здоровʼя. Як працює Дитячий Центр Здоровʼя ім. Анни Мазуренко
- Як стрес впливає на жінок та чому варто піти до гінеколога
- Як отримати антибіотики за електронним рецептом. Розмова із заступницею міністра МОЗ
- «Це крик душі». Чи з‘явиться у Львові реабілітаційний центр для важко поранених українців
- Можливе поширення всіх інфекцій. Епідеміологиня про хвороби під час війни
- «Омікрон» схожий на застуду. Як відрізнити – хворієте ви на грип чи на Covid-19
- Небезпечний холод. Судинний хірург – про те, чи варто взимку носити шапку
- Скоро лікарі не матимуть чим лікувати людей. Коли не варто вживати антибіотики
- «Не робіть так ніколи». Пульмонолог про розвиток пневмоній
- «До них зараз особлива увага». Що варто знати про коронавірус у дітей
- Як проходить вакцинація від коронавірусу у Львові. Від питань до відповідей
- «Хвороба з тисячами облич». Як львів’янка бореться із укусом кліща
- Пережити епідемію. Що робити, якщо ви захворіли на коронавірус
- Який метод епіляції є найефективнішим. Пояснення та рекомендації
- Вберегтися від раку шийки матки. Що насправді може допомогти
- Процедури для омолодження шкіри, які варто зробити взимку
- Як розпізнати інфаркт та надати першу допомогу. Інфографіка
- Прості правила здорового зимового харчування. Поради гастроентеролога
- Як вибрати оптимальний час для народження дитини. Роз'яснення фахівців
- Чотири найпоширеніші міфи про хірургію. Чому операція – насправді не страшно
- Бути чесним з пацієнтами. Доктор Генадій Бітман про принципи урогінекології
- Профілактика раку: чому регулярний огляд у гінеколога може врятувати життя
- Чому випадає волосся і що з цим робити. Поради трихолога
- Справи сердечні. Пройдіть кардіотест і перевірте своє здоров'я
- Сезон грипу 2018-2019. Що треба знати, щоб вберегтися
- Постійний зв’язок із лікарем та сучасна лабораторія. Що дає декларація з лікарем приватної клініки