
«Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
Україна подала заявку на вступ у Євросоюз в 2022 році. Чи зможемо ми приєднатися до ЄС у 2030-му? Чи успішними є проведені реформи?
Той шлях, який Україна здолала від моменту подання заявки на вступ у Європейський Союз донині, разючий. Хотіла б зробити невеличкий крок назад і сказати, що перед тим, як стати Послом Європейського Союзу в Україні, я десять років працювала над питаннями України в Брюсселі. Навіть коли почалося повномасштабне вторгнення, займалася ними щодня.
Із 24 по 28 лютого (24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну. – Ред.) ми телефонували всім причетним до наших програм, всіх наших проєктів і просили зробити все можливе для того, щоби переорієнтувати кошти на нагальні потреби України через війну, надати будь-яку підтримку.
І ось настає 28 лютого. Україна подає заявку на вступ у Європейський Союз. Ми всі були шоковані. Виявляється, ось про що ви думаєте в цих складних обставинах! Але ми були шоковані в позитивному сенсі, тому що прагнення вступити у Європейський Союз є частиною боротьби з агресором. Варто зауважити, що ось ця заявка дала поштовх нашій системі і дійсно пришвидшила дуже багато процесів у ЄС.
Читайте також: У Львові відкрили перший в Україні Хаб Європейської Інтеграції. Оновлено
Знаю, що вам в Україні всі процедури в ЄС здаються надто повільними. Це тому, що час у Брюсселі та в Україні плине з різною швидкістю: те, що десь триває три місяці, в Україні відбувається за три дні.
Звісно, Україна платить дуже високу ціну, найвищу ціну за свою свободу, за свою незалежність, за свої європейські прагнення. Тепер надзвичайно складні геополітичні обставини й геополітичний контекст. Але, як каже наша лідерка – голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, Європейський Союз буде сильнішим, коли Україна стане його членом.
Що скажете про можливу дату вступу України в ЄС?
Ви вимагаєте за нинішніх нестабільних обставин і неясності точності. Якщо продовжувати реформи, то можна говорити про те, що так, ці терміни (2030 рік. – Ред.) можуть бути реалістичними.
Але знову ж таки варто пам'ятати, що в світі зараз усе дуже нестабільно й незрозуміло (14 лютого в Німеччині стартувала Мюнхенська конференція з безпеки – 2025, яка тривала три дні; тема війни в Україні була ключовою, однак не прояснила шляхів до миру в Україні, докладніше читайте тут – Ред.). Для того, щоб дійти до цієї мети – вступу у Європейський Союз в заявлені терміни, необхідно продовжувати реформи, які впроваджує ваша країна (Україна прагне в 2025 році відкрити в переговорах про вступ у ЄС щонайменше два кластери, перший – уже в квітні, оскільки переговори про вступ нових держав-членів у ЄС поділені на 35 глав, згрупованих у шість кластерів. – Ред.)
Україна втратила один бал в Індексі сприйняття корупції за 2024 рік, посівши 105 місце. Як ви оцінюєте подолання корупції в Україні?
Україна спустилася зі 104-го на 105 місце, але згадаймо 2013 рік, коли вона була на 144 місці. За цей час, від початку Революції Гідності, Україна здолала дуже великий шлях, ситуація в цьому напрямку значно покращилася. З'явилися, наприклад, різні застосунки, в які перейшли державні послуги, як-от застосунок «Дія». Що більше онлайн-послуг, то менше можливостей для корупції.
Знову ж таки не можна сказати, що все чудово, але необхідно визнати ті успіхи, яких вдалося досягти. І я б не драматизувала [той факт], що Україна спустилася зі 104-го на 105 місце. Вважаю цю ситуацію надзвичайно складною в країні, у Верховній Раді, в судах. Але Україна має боротися й надалі, покращувати ситуацію.
На що буде спрямований ваш фокус уваги в 2025 році?
Наші програми працюють. Ми завершили кампанію, присвячену освіті, але сам проєкт, у межах якого її впроваджували, триватиме. Ба більше, в нас будуть нові програми, присвячені освіті та молоді.
Ця кампанія – щось на зразок вікна, через яке можна побачити те, чим займається Європейський Союз. Це досить-таки складна структура інституцій. Нам не завжди вдається добре пояснити, що саме ми робимо. Завдяки таким програмам і заходам ми намагаємося це показати.
У ці надзвичайно важкі дні, маю на увазі закінчення третього року страшної війни росії проти України і події, які відбуваються в усьому світі, хочемо ще раз підтвердити свою відданість Україні, відданість Європейського Союзу українській молоді та освіті.
Освіта – це майбутнє вашої країни. І ми віримо, що ваше майбутнє в Європейському Союзі. Україна – це Європа, а Європа – це Україна, ми долаємо цей шлях разом.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Європейський Союз виділив близько 400 мільйонів євро на програми для підтримки молоді та освіти в Україні. Притім ці програми працюють у дуже різних напрямках, починаючи від будівництва укриттів у садочках та школах, шкільного харчування і закінчуючи, наприклад, підтримкою релокації університетів зі сходу України в інші її частини. Це [включає] також «Еразмус» (програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу в сфері освіти, молоді та спорту. – Ред.)
Думаю, важко придумати краще місце для завершення нашої кампанії, аніж Львів, особливо враховуючи те, що Львів є молодіжною столицею Європи. Тому ми відчинили таке символічне вікно у Європу біля Ратуші. Чудово, що провели цей захід у такому гарному місці, ознаменувавши тим закінчення цієї кампанії, яка тривала з вересня 2024 року.
Що може дати Україна Євросоюзу, крім сильної армії? Чим ми цікаві ЄС?
Важлива не тільки ваша стійкість, але й ваша винахідливість, віра в те, що все можливо. Також як цифрова держава ви маєте великий успіх у Європі, ваші цифрові навички дуже важливі.
Звісно, я спала б краще, [знаючи] що українська армія мене захищає. Але це стосується не тільки армії, але й оборонної промисловості та інновацій, які відбуваються [в ній]. Європа має інноваційний дефіцит, як сказано в доповіді колишнього голови Ради міністрів Італії [Маріо] Драґі. І я думаю, що Україна може допомогти Європі подолати цей дефіцит. Ви маєте великі поклади мінералів, маєте чорнозем і фантастичний аграрний потенціал. Але найголовніше те, що з вами Європа стане набагато сильнішим гравцем на глобальній арені, де у вас є потенціал бути вагомою силою. Вважаю, що Україна багато чим може бути корисною Європі.
Світлана Жаб’юк, Катерина Чорномаз
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
______________________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові