Поки в Мюнхені тривала Безпекова конференція, у Львові відбулася перша зустріч у статусі молодіжної столиці Європи за участі пані Посла Європейського Союзу в Україні Катаріни Матернової. Це перший випадок, коли місто в країні, яка не є членом ЄС, здобуло такий титул. Ця подія також стала заключною для програми ЄС на підтримку освіти. В експрес-інтерв'ю пані Посол поділилася думками щодо реалістичності вступу України в Євросоюз, успішності реформ, які тривають, і перспектив для України в цьому членстві.

Україна подала заявку на вступ у Євросоюз в 2022 році. Чи зможемо ми приєднатися до ЄС у 2030-му? Чи успішними є проведені реформи?

Той шлях, який Україна здолала від моменту подання заявки на вступ у Європейський Союз донині, разючий. Хотіла б зробити невеличкий крок назад і сказати, що перед тим, як стати Послом Європейського Союзу в Україні, я десять років працювала над питаннями України в Брюсселі. Навіть коли почалося повномасштабне вторгнення, займалася ними щодня.

Із 24 по 28 лютого (24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну. – Ред.) ми телефонували всім причетним до наших програм, всіх наших проєктів і просили зробити все можливе для того, щоби переорієнтувати кошти на нагальні потреби України через війну, надати будь-яку підтримку. 

І ось настає 28 лютого. Україна подає заявку на вступ у Європейський Союз. Ми всі були шоковані. Виявляється, ось про що ви думаєте в цих складних обставинах! Але ми були шоковані в позитивному сенсі, тому що прагнення вступити у Європейський Союз є частиною боротьби з агресором. Варто зауважити, що ось ця заявка дала поштовх нашій системі і дійсно пришвидшила дуже багато процесів у ЄС.

Читайте також: У Львові відкрили перший в Україні Хаб Європейської Інтеграції. Оновлено

Знаю, що вам в Україні всі процедури в ЄС здаються надто повільними. Це тому, що час у Брюсселі та в Україні плине з різною швидкістю: те, що десь триває три місяці, в Україні відбувається за три дні. 

Звісно, Україна платить дуже високу ціну, найвищу ціну за свою свободу, за свою незалежність, за свої європейські прагнення. Тепер надзвичайно складні геополітичні обставини й геополітичний контекст. Але, як каже наша лідерка – голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, Європейський Союз буде сильнішим, коли Україна стане його членом.

Що скажете про можливу дату вступу України в ЄС?

Ви вимагаєте за нинішніх нестабільних обставин і неясності точності. Якщо продовжувати реформи, то можна говорити про те, що так, ці терміни (2030 рік. – Ред.) можуть бути реалістичними. 

Але знову ж таки варто пам'ятати, що в світі зараз усе дуже нестабільно й незрозуміло (14 лютого в Німеччині стартувала Мюнхенська конференція з безпеки – 2025, яка тривала три дні; тема війни в Україні була ключовою, однак не прояснила шляхів до миру в Україні, докладніше читайте тут – Ред.). Для того, щоб дійти до цієї мети – вступу у Європейський Союз в заявлені терміни, необхідно продовжувати реформи, які впроваджує ваша країна (Україна прагне в 2025 році відкрити в переговорах про вступ у ЄС щонайменше два кластери, перший – уже в квітні, оскільки переговори про вступ нових держав-членів у ЄС поділені на 35 глав, згрупованих у шість кластерів. – Ред.)

Україна втратила один бал в Індексі сприйняття корупції за 2024 рік, посівши 105 місце. Як ви оцінюєте подолання корупції в Україні?

Україна спустилася зі 104-го на 105 місце, але згадаймо 2013 рік, коли вона була на 144 місці. За цей час, від початку Революції Гідності, Україна здолала дуже великий шлях, ситуація в цьому напрямку значно покращилася. З'явилися, наприклад, різні застосунки, в які перейшли державні послуги, як-от застосунок «Дія». Що більше онлайн-послуг, то менше можливостей для корупції. 

Знову ж таки не можна сказати, що все чудово, але необхідно визнати ті успіхи, яких вдалося досягти. І я б не драматизувала [той факт], що Україна спустилася зі 104-го на 105 місце. Вважаю цю ситуацію надзвичайно складною в країні, у Верховній Раді, в судах. Але Україна має боротися й надалі, покращувати ситуацію.

На що буде спрямований ваш фокус уваги в 2025 році?

Наші програми працюють. Ми завершили кампанію, присвячену освіті, але сам проєкт, у межах якого її впроваджували, триватиме. Ба більше, в нас будуть нові програми, присвячені освіті та молоді.

Ця кампанія – щось на зразок вікна, через яке можна побачити те, чим займається Європейський Союз. Це досить-таки складна структура інституцій. Нам не завжди вдається добре пояснити, що саме ми робимо. Завдяки таким програмам і заходам ми намагаємося це показати.

У ці надзвичайно важкі дні, маю на увазі закінчення третього року страшної війни росії проти України і події, які відбуваються в усьому світі, хочемо ще раз підтвердити свою відданість Україні, відданість Європейського Союзу українській молоді та освіті.

Освіта – це майбутнє вашої країни. І ми віримо, що ваше майбутнє в Європейському Союзі. Україна – це Європа, а Європа – це Україна, ми долаємо цей шлях разом.

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Європейський Союз виділив близько 400 мільйонів євро на програми для підтримки молоді та освіти в Україні. Притім ці програми працюють у дуже різних напрямках, починаючи від будівництва укриттів у садочках та школах, шкільного харчування і закінчуючи, наприклад, підтримкою релокації університетів зі сходу України в інші її частини. Це [включає] також «Еразмус» (програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу в сфері освіти, молоді та спорту. – Ред.) 

Думаю, важко придумати краще місце для завершення нашої кампанії, аніж Львів, особливо враховуючи те, що Львів є молодіжною столицею Європи. Тому ми відчинили таке символічне вікно у Європу біля Ратуші. Чудово, що провели цей захід у такому гарному місці, ознаменувавши тим закінчення цієї кампанії, яка тривала з вересня 2024 року. 

Що може дати Україна Євросоюзу, крім сильної армії? Чим ми цікаві ЄС?

Важлива не тільки ваша стійкість, але й ваша винахідливість, віра в те, що все можливо. Також як цифрова держава ви маєте великий успіх у Європі, ваші цифрові навички дуже важливі. 

Звісно, я спала б краще, [знаючи] що українська армія мене захищає. Але це стосується не тільки армії, але й оборонної промисловості та інновацій, які відбуваються [в ній]. Європа має інноваційний дефіцит, як сказано в доповіді колишнього голови Ради міністрів Італії [Маріо] Драґі. І я думаю, що Україна може допомогти Європі подолати цей дефіцит. Ви маєте великі поклади мінералів, маєте чорнозем і фантастичний аграрний потенціал. Але найголовніше те, що з вами Європа стане набагато сильнішим гравцем на глобальній арені, де у вас є потенціал бути вагомою силою. Вважаю, що Україна багато чим може бути корисною Європі.

Світлана Жаб’юк, Катерина Чорномаз

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

______________________________________________________________________________________________________________________________