Фото: "Прогрес"

Фото: "Прогрес"

«Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари

1246 0
Європарламент підтримав скасування на один рік імпортних мит ЄС на всі товари з України, щоби підтримати українську економіку під час війни. Раніше окремі країни, як-от Канада, Велика Британія, скасували ввізні мита на наші товари. Tvoemisto.tv дізналося, чи виграє львівський бізнес від скасування мит і як це взагалі допоможе українській економіці.

Коротко про скасування мит

Зі слів першої віцепрем’єр-міністерки, міністерки економіки України Юлії Свириденко, рішення про скасування мита на товари з України суттєво підтримає нашу країну, а також дозволить розвивати логістику до третіх країн світу. Вона зауважила, що лише налагодження експорту може врятувати мільйони людей у світі від голоду і що в такий спосіб український бізнес почне інтеграцію у внутрішній ринок ЄС, не чекаючи рішення щодо членства.

Водночас бізнес-омбудсмен Львівської міської ради Сергій Кіраль застерігає, що скасування мит – це не «червона доріжка», яка приведе наших виробників до кінцевого споживача, а радше 10% від успіху експорту.

«Треба розуміти, що зняття обмежень – це не якийсь там карт-бланш або «червона доріжка», яка приведе наших виробників до кінцевого споживача. Я би навіть ризикнув сказати, що це якихось 10% від успіху експорту. Конкуренцію на цьому ринку ніхто не скасовував, навіть якщо наш товар стає більш конкурентоспроможним, враховуючи обмеження, можна буде пропонувати вищу ціну, але конкуренція на локальному ринку все одно залишиться, бо існують певні традиції, вимоги», – пояснює він.

Сергій Кіраль звертає увагу, що, наприклад, ринок Великобританії дуже вимогливий, пробитися на нього складно, тому велике значення має робота самих експортерів, їхні здібності, навички, здатність налагоджувати контакти й успішно продавати свою продукцію, переконуючи покупців, що ці товари варто купувати.

Крім того, вважає бізнес-омбудсмен, стає на заваді війна: існує обмеження на подорожі та виїзд окремих громадян України, зокрема чоловіків.

«Успішний експорт – це, перш за все, успішний перший контакт, можливість зустрітися, привезти зразки своєї продукції та укласти угоду. На жаль, ці речі зараз дуже обмежені, вдвічі довше часу займає дорога, більше грошей витрачається, а також величезні черги на кордоні, тому що захід України перетворився на гуманітарний хаб всі прикордонні переходи завалені вантажами. Також сам пошук партнерів на локальному ринку, дистриб’юторів вимагає певного часу».

Як від скасування мит може виграти львівський бізнес?

Львівський бізнес має низку переваг, зокрема вигідне географічне положення –  поблизу кордону ЄС, вважає Сергій Кіраль.

«Тут ми на будинках бачимо навіть «залишки» Венеційської республіки, яка була на той момент найбільшим торговельним утворенням в Європі. Це все, напевно, надихає нас, є в нашій ДНК: орієнтація на ведення торгівлі із зовнішніми партнерами», – каже він.

Бізнес-омбудсмен розповів, що завдяки програмі підтримки експортерів, яку розробили та затвердили у Львові ще півтора року тому, львівські експортери вже могли ознайомитися з можливостями експорту на той чи той ринок тої чи тої країни. Таких заходів провели близько десяти зі США, Канадою, Великою Британією, Тунісом, Саудівською Аравією, Польщею та іншими країнами.

«Тут важливо, що країни, які зараз скасовують обмеження на імпорт продукції з України, є тими, із якими ми вже мали ці зустрічі та знайомили наших експортерів з можливостями експорту до цих країн. Із Великою Британією, наприклад, була дуже цікава зустріч, там дуже сильна команда, колишній віцепрем’єр, а тепер посол, радник з економічних питань і колишній працівник Міністерства економіки, який безпосередньо відповідав за підготовку разом із Тарасом Качкою проєкту Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС. І тепер наші експортери отримують додатковий стимул, поштовх, аби виходити на ці ринки», – пояснює Сергій Кіраль.

Збільшувати обсяг експорту товарів планує, зокрема, львівська компанія з виготовлення кормів «Кормотех», каже її власник Ростислав Вовк.

«Ми до війни продавали до 15% продукції за кордон, зараз вийшли на показник 25-28% і будемо його збільшувати. Є підозра, що наш ринок падатиме, оскільки кількість вільних коштів у людей на купівлю готових кормів для тварин зменшуватиметься. Тому ми переключили увагу на експорт, хоча, звичайно, не забуваємо і про внутрішній ринок, забезпечуємо його настільки, наскільки потрібно», – розповідає він.

Керівниця компанії «ВОЛДІ» і ТМ Chocoboom Ірина Петелицька також вважає, що скасування мит матиме позитивний вплив на львівський бізнес. Це виражатиметься в зниженні ціни, адже при розмитненні країни-імпортери додавали до ціни вартість мита, тому інколи вартість продукту виходила набагато більша, що було невигідно.

Із якими проблемами стикається український експорт?

Сергій Кіраль зазначає, що війна забрала всі чорноморські порти і перекрила всі морські шляхи збуту, які використовували переважно для транспортування сировини.

«Росія заблокувала акваторію Чорного моря, всі чорноморські порти. Їх там близько дев’яти, три з них відповідали за більш ніж 50% товарообігу в Україні. Насамперед через морські порти переправляли зерно, якого в Україні вирощували на рік 100-120 мільйонів тонн, з них 80-100 мільйонів ішли на експорт. Україна споживає не більш ніж 20-22 мільйони. Цими шляхами перевозили щороку близько 15 мільйонів тонн металу, зокрема через порт Маріуполь, який уже частково знищений», – пояснює бізнес-омбудсмен.

Блокування морських портів вдарило по сільськогосподарській галузі України, каже Сергій Кіраль, адже тільки 10% експорту морськими шляхами становило паливо, все інше – сировина, комплектуючі, готова продукція і зерно.

«Зернотрейдери нині не мають можливості вивезти зерно, тому елеватори завалені минулорічним урожаєм, отже, нема куди засипати нове. Це може призвести до важких наслідків не тільки для України, але й для світу. Україна годує близько 400 мільйонів людей на планеті, перебуваючи в трійці найбільших експортерів у світі».

Ірина Петелицька, натомість, вважає, що транспортувати сировину під час війни неправильно. Є мито чи нема, вивозити олію, борошно або зерно з України, де зараз скрутна ситуація, не варто. Питання експорту сировини постало і до війни, і українські виробники були проти.

«Ми як виробники цукерок маємо купувати сировину для виготовлення нашої продукції. І коли, наприклад, купуємо цукор, а його немає в країні, бо вивезли, то ціна на нього починає зростати, і ми теж маємо підвищувати вартість продукту, від чого потерпає кінцевий споживач», – каже вона.

На логістику, вважає Ірина Петелицька, скасування мит не вплине – вона все одно залишиться дорогою. Наразі її компанія експортує продукцію до Естонії, Литви, Латвії, а віднедавна й до Німеччини. Припинили поставки до Китаю.

Львівські підприємства, веде далі Сергій Кіраль, у більшості своїй були орієнтовані на вивіз продукції через кордон із Польщею. Для них логістика не змінилася, принаймні напрямок, а тільки ускладнилася, бо захід України перетворився на гуманітарний хаб, і сьогодні всі прикордонні переходи, як уже було сказано, завалені вантажами, утворюються величезні черги.

«Логістика для наших підприємств не змінилися, за винятком тих, котрі орієнтувалися на азійські ринки чи ринки Північної Америки, які вивозили свою продукцію чи завозили сировину через морські порти України. Тому вони мали б перебудувати свою логістику або на порт Ґданськ, або на  румунську Констанцу», – вважає він.

Як знайти підтримку за кордоном?

Сергій Кіраль анонсував, що найближчими тижнями місто планує прийняти окрему програму підтримки бізнесу, частиною якої будуть так звані маркетингові ваучери, які дають можливість експортерам компенсувати витрати на поїздки за кордон для участі у виставках, ведення переговорів та презентації власної продукції.

«Ми це робили і до того. Навіть в умовах війни було два приклади, коли невеликим виробникам зі Львова допомогли представитися на одному ярмарку в регіоні Абруццо в Італії, зокрема, представники тамтешньої української діаспори. Туди поїхав мікроавтобус зі зразками продукції: від легкої промисловості до промислових товарів. Другий випадок – на виставку до Познані поїхав зі своїми взірцями наш великий виробник меблів компанія Favoris. Там їм дали 50% знижки, а ми посприяли швидкому перетину кордону. Компанія не може тепер знайти ринки збуту в Україні через війну, тож сподіваємося,що знайде їх за кордоном», – каже бізнес-омбудсмен.

Чи матиме скасування мит суттєвий позитивний ефект для України?

Сергій Кіраль не тішить надією, що скасування мит на товари з України суттєво вплине на економічну ситуацію і прогнозований МВФ спад ВВП на 35%. Збільшення товарообороту після тих чи тих рішень – досить інерційна річ.

Треба пам’ятати, що через воєнні дії постраждали підприємства на cході, півдні та півночі України, де був зосереджений промисловий потенціал: підприємства хімічної галузі, металургійної, машинобудування. Багато підприємств або зупинили свою діяльність, або ж були зруйновані. Отже, на українському ринку виникає дефіцит певних товарів і видів продукції.

Бізнес-омбудсмен згадує як приклад компанію «Ензим», яку заснував батько Ростислава Вовка – Орест. До повномасштабного вторгнення росії на території України функціонувало три підприємства з виробництва рідких дріжджів, два з них були розташовані на сході України, тому зараз не працюють. Лишилось одне дріжджове підприємство «Ензим» у Львові, яке сьогодні мусить закривати потреби постачання. Зі слів Ростислава Вовка, «Ензим» 40% виготовленої продукції продає за кордон.

«У нас значно збільшився обсяг імпорту, що викликає потребу у валюті. Отож ми стаємо ще більше залежні від донорських коштів. Зменшення цих мит не дасть швидкого результату. Не факт, що буде товар, який можна експортувати, бо виникає дефіцит на внутрішньому ринку, і держава вже помалу вводить обмеження на експорт. Зокрема, нещодавно було обмеження на експорт гречки. Також рано говорити про те, що це матиме значний вплив, навіть якщо за кілька місяців у нас збільшиться експорт», – вважає бізнес-омбудсмен.

Що далі?

Експерти прогнозують, що частина споживачів і дистриб’юторів, враховуючи ціну, солідарність та підтримку України, таки захочуть купувати українські товари, але це не буде якась критична кількість потенційних партнерів. Вона може становити до 20%.

«Інші ж будуть дивитися на вміст гаманця, звички, певні традиції, тому це може бути досить довга історія, бо треба «приручити» ринок до вашої продукції», – каже Сергій Кіраль.

Також варто врахувати, що українським підприємцям знадобиться кілька місяців на освоєння нового ринку.

«Треба розуміти і те, що торгові мережі, дистриб’ютори зацікавлені в довгострокових партнерах. Якщо хтось бере у свою мережу ваш товар, то хоче, аби він був там присутній рік, а не два-три місяці. Тож я не розумію оцих 12 місяців (стільки часу діятиме скасування мит – ред.), я надав би Україні статус привілейованого партнера. Такий статус є в багатьох країнах. США, наприклад, видають такий статус Тайваню», – додав посадовець.

У такий спосіб, на думку бізнес-омбудсмена, можна було б підтримати Україну, адже в нас після війни теж буде складне економічне становище, і ми розраховуємо на довгострокову підтримку партнерів, а не тільки на 12-місячну.     

Катерина Бортняк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!